Search
Generic filters
Вхід в кабінет

Чому стратегічний облік парникових газів є критично важливим для українського бізнесу вже сьогодні?

 ІРИНА ДАНИЛКІНА, Генеральний директор БЮРО «ЕКО-СТРІМ»

Зміна клімату – це вже не абстрактні прогнози, а жорстка економічна реальність для українського бізнесу, що впливає на фінанси, ринки та перспективи. Підприємства, які зволікають з обліком та скороченням викидів парникових газів, ризикують втратити гроші, ринки та майбутнє.

У 2025 році український бізнес опинився на перетині викликів війни, адаптації до європейського законодавства та зростаючих очікувань міжнародних партнерів щодо кліматичної відповідальності. 

«Рахувати вуглець» – це не модне віяння, а нагальна потреба для кожного підприємства в Україні, від малого фермера до великого заводу. Кліматичні питання стали ключовим фактором економічної життєздатності: ігнорування призведе до втрат, тоді як проактивні дії відкриють нові можливості. 

❓ Чому ігнорування проблеми вуглецевих викидів призводить до невідворотних втрат для економіки та довкілля?

Ігнорування викидів парникових газів — це не лише загроза довкіллю, а й конкретні економічні втрати для бізнесу, держави та суспільства. Що саме втрачається?

        1. Фінансові ресурси. Витрати на енергоносії, що не контролюються та не оптимізуються, ведуть до зростання операційних витрат. Бізнес фактично «спалює гроші», оплачуючи надмірне споживання електроенергії, газу, палива.
        2. Штрафи та регуляторні обмеження. Європейський механізм СВАМ, внутрішні екоподатки, зобов’язання щодо звітності за ПГ (наприклад, CSRD, ESRS у ЄС) — усе це створює нову реальність, де неупорядкованість в обліку викидів загрожує санкціями, втратою сертифікацій або ринків збуту.
        3. Репутаційні ризики. Інвестори, партнери та свідомі споживачі дедалі частіше звертають увагу на ESG-рейтинги, прозорість звітності та вуглецевий слід компаній. Відсутність кліматичної відповідальності призводить до втрати довіри, відмови від співпраці, зниження ринкової вартості бренду.
        4. Втрати інвестиційних можливостей. Міжнародні фінансові установи, банки та донори уже надають перевагу компаніям, які впроваджують кліматичні стратегії, мають план декарбонізації та прозоро звітують про вплив на довкілля. Відсутність таких підходів — це бар’єр до доступу до «зелених» грошей.
        5. Екологічні втрати, які трансформуються у соціальні та економічні наслідки. Зростання середньої температури, екстремальні погодні явища, дефіцит води, деградація ґрунтів — усе це посилює виробничі ризики, збільшує витрати на адаптацію та страхування, призводить до втрати врожаїв і збільшення цін.

А тепер уявіть, що ці втрати можна перетворити на інвестиції в розвиток. Це і є мета стратегічного обліку парникових газів — знати, де саме і як виникають викиди, щоб:

      • підвищити енергоефективність
      • зменшити витрати
      • отримати конкурентні переваги на «зелених» ринках
      • відповідати міжнародним стандартам ESG-звітності
      • формувати стійкий бізнес, який не лише адаптується, а й зростає в умовах кліматичних змін.

Рахуючи вуглець, ви фактично рахуєте гроші. Саме цим і є стратегічний облік викидів парникових газів (ПГ).

❓ Яким чином та євроінтеграційні зобов’язання України впливають на український бізнес?

Україна взяла чіткий курс на євроінтеграцію, що передбачає не лише нові можливості, але й гармонізацію національного законодавства та бізнес-практик з нормами Європейського Союзу.

Одним із ключових елементів цієї гармонізації є адаптація до вимог Європейського зеленого курсу – амбітної стратегії ЄС, спрямованої на досягнення кліматичної нейтральності до 2050 року.

Угода про асоціацію з ЄС та зобов’язання в межах Європейського зеленого курсу передбачають поступове запровадження системи моніторингу, звітності та верифікації (MRV) викидів парникових газів. Уже діють оновлені вимоги до систем енергетичного менеджменту, підготовлено підґрунтя для добровільного і обов’язкового звітування згідно зі стандартами GHG Protocol, ISO 14064, ESRS.

Ці зобов’язання України на державному рівні безпосередньо трансформуються у вимоги до українських підприємств щодо обліку та управління викидами парникових газів.

❓ Чому інвестори дедалі частіше вимагають екологічної відповідальності від бізнесу?

Світовий фінансовий ринок переживає трансформацію: екологічна відповідальність перестала бути «приємним бонусом» і стала необхідною умовою для залучення інвестицій. 

Інвестори кардинально змінюють пріоритети: екологічна відповідальність компанії – ключовий фактор інвестицій.

Причини цього зсуву – як практичні, так і стратегічні.

      • Екологічна відповідальність = показник надійності та стійкості бізнесу.т Інвестори більше не вкладають гроші у компанії «наосліп». Вони хочуть бути впевненими, що бізнес здатний адаптуватися до змін клімату, ресурсних обмежень і нових регуляторних вимог. Наявність кліматичної стратегії, цілей зі скорочення викидів та екологічної звітності – це сигнал, що компанія готова до майбутнього.
      • Кліматичні ризики = фінансові ризики. Зміна клімату прямо впливає на ланцюги постачання, страхові витрати, цінову стабільність і операційну безпеку. Компанії, які ігнорують викиди парникових газів або не звітують про них, мають:
              • вищу вартість капіталу;
              • меншу оцінку кредитоспроможності;
              • більший ризик збитків у випадку регуляторних змін (наприклад, впровадження податку на вуглець чи СВАМ).
      • «Зелене» фінансування – глобальний тренд. Світові банки, фонди, донори та великі інвестори (зокрема, BlackRock, BNP Paribas, EBRD) дедалі частіше запроваджують ESG-критерії як обов’язкову умову для фінансування. Компанії, які не можуть продемонструвати прозору систему обліку викидів, заходи з декарбонізації та відповідальність за вплив на довкілля, автоматично виключаються з пулу потенційних отримувачів капіталу.
      • Репутаційні ризики впливають на вартість компанії. Інвестори розуміють, що скандал через забруднення, ігнорування ESG або «грінвошинг» може швидко знецінити бізнес. Саме тому вони обирають партнерів, які діють прозоро, етично і в рамках міжнародних екологічних стандартів.
      • Вимоги регуляторів змінюють правила гри. Європейська директива CSRD, стандарти ESRS, ініціативи GHG Protocol, вимоги SBTi – усе це робить екологічну звітність частиною фінансового мейнстріму. Для інвестора це не просто «екологія», це – рівень відповідності бізнесу сучасним правилам гри.

Без звітності та скорочення викидів підприємство стає «нецікавим» для інвесторів, втрачаючи доступ до фінансування на розвиток. 

❓ Як зростання свідомості споживачів змушує бізнес змінювати свої підходи?

У світі, де репутація бізнесу нерозривно пов’язана з його ставленням до довкілля, прозорий облік викидів стає частиною корпоративної відповідальності. Українське суспільство, особливо в умовах війни, чекає від бізнесу стійкості, прозорості та дій на благо довкілля.

Сучасний споживач – свідомий громадянин, готовий підтримувати екологічно відповідальні компанії.  

Ігнорування екологічних проблем призводить до втрати клієнтів, які не бажають купувати «брудні» товари. 

Репутація компанії вразлива: одна негативна публікація у соцмережах може знищити її, а відновити довіру дуже дорого, часто неможливо. 

Екологічно безвідповідальна компанія ризикує втратити «соціальну ліцензію на діяльність», зіткнувшись з бойкотами та тиском, що створює операційні та стратегічні перешкоди.

❓Чому вимірювання вуглецевих викидів стає інструментом підвищення економічної ефективності бізнесу?

На перший погляд облік парникових газів (ПГ) може здаватися виключно екологічною вимогою. Але в реальності — це потужний управлінський інструмент, який відкриває нові можливості для оптимізації витрат, підвищення рентабельності та конкурентоздатності.

Облік викидів = інвентаризація бізнес-неефективностей. Вуглецеві викиди – це побічний продукт споживання енергії, матеріалів і ресурсів. Якщо їх багато — це прямий індикатор надлишкового споживання або втрат. Облік дозволяє точно ідентифікувати:

      • енергозатратні ділянки виробництва;
      • технології з високим рівнем марнотратства;
      • нераціональне використання сировини, пального, води.

Визначення пріоритетів для скорочення витрат. Замість загальних заходів типу «економити світло» підприємство отримує чітку аналітику: які процеси, обладнання чи цехи є найбільшими джерелами ПГ. Це дозволяє:

      • інвестувати саме в ті модернізації, які принесуть максимальну економію;
      • зменшити витрати на енергоносії без втрати якості;
      • скоротити експлуатаційні витрати та ремонтні простої.

Зв’язок з KPI і підвищення продуктивності. Вуглецевий облік інтегрується в систему управління ефективністю. Наприклад:

      • кілограми CO₂ на одиницю продукції — як новий KPI енергоефективності;
      • зменшення викидів = зростання продуктивності ресурсу (паливо, електроенергія, тепло);
      • прозорий моніторинг дозволяє щокварталу оцінювати прогрес і коригувати стратегію.

Стимул для інновацій та модернізації. Результати обліку викидів часто спонукають шукати альтернативні технології – з меншими викидами та витратами. Це запускає інноваційні процеси: впровадження енергоефективного обладнання, перехід на відновлювані джерела енергії, екодизайн продукції.

Джерело конкурентної переваги. Учасники ринку з нижчим вуглецевим слідом:

      • мають менші витрати на одиницю продукції;
      • легше адаптуються до вимог клієнтів та регуляторів;
      • можуть декларувати «зелену» цінність, що збільшує лояльність споживачів та приваблює інвесторів.

Облік викидів — це аналітичний інструмент, який говорить мовою цифр про те, де ваш бізнес втрачає прибуток. І водночас — де він може зростати.

❓ Чому «потім» буде значно дорожче?

Ігнорування обліку викидів – це відкладена катастрофа, оскільки тиск регуляторів, інвесторів та споживачів посилюється. 

Фінансові втрати (штрафи, податки, термінова адаптація) будуть значно вищими, ніж вчасне впровадження обліку. 

Репутаційні ризики зростають, оскільки відновити втрачену довіру дорожче, ніж побудувати позитивний імідж. 

Компанії, що чекатимуть, втратять доступ до «зеленого» фінансування, нових ринків та лідерства в галузі.

❓ Хто повинен рахувати Вуглець? 

Кожен бізнес! Не лише великі промислові гіганти, а й малий і середній бізнес, постачальники послуг, логістичні компанії, IT-компанії, агросектор, роздрібна торгівля, виробники упаковки, навіть освітні та медичні заклади.

Якщо ви використовуєте енергію, паливо, сировину, транспорт або маєте офіс з комп’ютерами — ви вже маєте вуглецевий слід. А отже, ви — учасник вуглецевого ринку, хочете ви того чи ні.

      • Нормативний тиск зростає. Україна поступово впроваджує елементи Європейського зеленого курсу та кліматичної політики ЄС.

Очікується ухвалення закону про вуглецевий облік, впровадження вимог до корпоративної звітності, як у CSRD.

Вже зараз експортерам доводиться враховувати CBAM (Carbon Border Adjustment Mechanism) — механізм вуглецевого коригування імпорту до ЄС. І всі постачальники до таких експортерів — у зоні відповідальності.

      • Банки, інвестори та донори вже запитують про вуглецеві показники. Ви хочете отримати: пільговий кредит? Грант? Інвестицію на розширення?

Підготуйте дані про свій вуглецевий слід. Без цього — відмова або вища процентна ставка.

      • Очікування споживачів змінюються. Навіть у B2C бізнесі споживач хоче знати: як продукт впливає на довкілля, чи компанія етично та відповідально веде бізнес, який у товару вуглецевий слід.

 Ті, хто можуть прозоро це показати — формують лояльність, довіру та ринкову перевагу.

Цей «ефект доміно» означає, що МСП без обліку вуглецю ризикують втратити контракти та фінансування.

Ефект «доміно» вже запущено: великі гравці переходять до вимог звітності, і тягнуть за собою малих. Якщо ви не зможете надати дані про викиди:

          1. ви не отримаєте контракт;
          2. не зможете вийти на новий ринок;
          3. втратите доступ до фінансування;
          4. ризикуєте зникнути з ланцюгів постачання у 2025–2027 роках.

Рахувати вуглець — це так само логічно, як рахувати витрати. Бо викиди = витрати, і тільки прозора звітність дозволить управляти майбутнім бізнесу.

✅ Репутація – нова тверда валюта

Клієнти дедалі більше цінують відповідальні компанії. 

Один негативний інформаційний привід може знищити роки репутаційної праці. А позитивна історія — навпаки, залучити нових покупців, партнерів, навіть інвесторів. 

Бізнес, що звітує про викиди й демонструє кроки з їх скорочення — викликає довіру. А довіра — це пряма перевага у конкуренції.

✅ Ваше майбутнє починається сьогодні

Український бізнес має адаптуватися до нових кліматичних реалій або ризикувати зникненням. Облік викидів – інструмент виживання та розвитку. Чим раніше діяти, тим дешевше і вигідніше. 

ГОТОВІ ДІЯТИ⁉️ 

Тоді, в наступній статті ви дізнаєтесь:

↪️ як зробити перші реальні кроки до розуміння та контролю власного вуглецевого сліду

↪️ які системи обліку допоможуть вам на цьому шляху.

 

Підготовано інтервʼю спеціально для журналу «Sustainability leaders guide» від «Офісу сталих рішень» №6, 2025, що відкриває спецрубрику прикладних матеріалів, присвячену підрахунку викидів, СТВ та ін.

🔍 ПЕРЕГЛЯНЬТЕ ВІДЕОУРОК!

Кліматична політика, парникові гази та декарбонізація, де розібрали основоположні питання для бізнесу:

      • Кліматична політика: хто і за що відповідає 
      • Парникові гази та декарбонізація: виклики та перспективи 
      • Пом’якшення наслідків зміни клімату та управління викидами вуглецю