Чи дійсно нещодавно прийнятий Закон України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» може нести серйозні ризики для довкілля?
12 березня 2025 року Верховною Радою України було прийнято в цілому Закон України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» (реєстраційний номер законопроекту 12089), який 17 березня передано на підпис Президенту України.
Так, на перший погляд даний Закон має важливе значення – забезпечити правовову безпеку при набутті права власності. Проте в цьому контексті важливо розібратися, як запропоновані Законом зміни в цивільному законодавстві можуть вплинути на охорону довкілля загалом.
Отже, якщо зануритись глибше в аналіз норм цього Закону, можна побачити, що його реалізація дійсно може призвести до негативних наслідків для охорони та збереження природи, зокрема спричинити:
1) послаблення механізмів захисту екологічно важливих об’єктів від незаконних операцій з майном
Одним з найбільших ризиків, які несе цей Закон, є можливість легалізації незаконно набутих об’єктів нерухомості, у тому числі тих, що мають велике екологічне значення. Наприклад, ландшафти, зелені зони екологічно цінні ділянки або інші території та об’єкти, в тому числі природно-заповідного фонду, які були незаконно захоплені, можуть стати об’єктами купівлі-продажу, навіть якщо це суперечить природоохоронному законодавству. Система «добросовісного набувача» може стати дієвим інструментом для подальшого узаконення таких порушень, що підриває захист природних ресурсів в цілому.
2) зростання ризику забудови екологічно вразливих територій
Згідно з Законом, набуття права власності через добросовісне придбання може створити юридичні передумови для забудови природоохоронних територій, таких як заповідники, національні природні парки, ботанічні сади, зоологічні парки та резервати, ландшафтні парки, державні природні заповідники та ін. Такі зміни можуть суттєво ослабити механізми контролю за використанням земель і призвести до руйнування природних екосистем, втрата яких спричинить непоправну шкоду для біорізноманіття та екологічного балансу в країні.
3) проблеми з відновленням пошкоджених екосистем
Існує великий ризик того, що природні об’єкти, які незаконно перебувають в обігу, можуть бути в подальшому передані до нових власників, котрі не матимуть інтересу до збереження екологічного стану таких територій. У разі, якщо права на такі об’єкти надаються добросовісним набувачам, відновлення або охорона цих територій стане значно важчою, адже з часом буде важко довести факт раніше порушених екологічних норм. В сукупності все це може призвести до того, що багато земель або водойм, які за своїм режимом потребують охорони, потраплять у приватні руки без належного контролю за їхнім використанням.
4) ускладнення притягнення осіб до відповідальності. винних за порушення природоохоронного законодавства
Реалізація норм цього Закону може ускладнити процедуру притягнення до відповідальності осіб, які незаконно використовують природні ресурси. Зокрема, за наявності «сильного» захисту прав добросовісних набувачів, навіть при очевидних порушеннях екологічних норм, може ускладнити відшкодування збитків, нанесених довкіллю. Також існує ризик створення правової невизначеності, що в свою чергу ускладнить процес розслідування випадків незаконної експлуатації природних ресурсів.
З огляду на вищезазначене, даний Закон дійсно може мати серйозні негативні наслідки для охорони довкілля.
Запропоновані Законом зміни до Цивільного кодексу України, які зосереджуються лише на посиленні прав власності без належних механізмів для контролю за використанням земель і природних ресурсів, можуть стати вагомою перепоною на шляху до ефективного впровадження природоохоронного законодавства.
Важливо пам’ятати, що в умовах сучасної глобальної екологічної кризи пріоритетом має бути не лише захист права власності, а й забезпечення належного контролю за використанням природних ресурсів, щоб не допустити їхнього безвідповідального використання й знищення в майбутньому.
Підготовано юристкою-експерткою профспілки PAEW Юлією Михайленко
Нагадаємо, Асоціація PAEW звернулась до Президента з проханням накласти вето на прийнятий Верховною Радою України проект Закону України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача»
