З початком повномасштабної війни приблизно третину території України було окуповано російськими загарбниками, зокрема сільськогосподарські угіддя Херсонської, Запорізької, Миколаївської, Дніпропетровської, Харківської, Чернігівської та Сумської областей. Станом на літо 2022 року, за дослідженням NASA Harvest, росіянами було окуповано майже 22 % українських сільськогосподарських земель (наведено дані до деокупації частин Харківської, Херсонської та Миколаївської областей восени 2022 р.). Переважна частина цих територій є замінованою та забрудненою від розривів снарядів. Окрім як небезпеки для населення, замінування та забруднення ґрунтів наразі чи не найбільша проблема для аграрного сектору, який традиційно є однією з найбільш розвинених галузей національної економіки та становить значну частку ВВП країни, а також найбільшу частку загального обсягу експорту України.
Розмінування земель та їх очищення від шкідливих хімічних сполук, що потрапили в ґрунт внаслідок бойових дій, можуть тривати роками, і тільки після цього можливе господарське використання цих угідь. Тому найважливішим для аграріїв зараз є питання, як ефективно відновити потужності та вийти на новий рівень, і чи можливо це взагалі. Більшість експертів та аналітиків вважають, що відновлення економіки України, в тому числі аграрного сектору, має відбуватися на засадах сталого розвитку і зеленого переходу, із впровадженням нових зелених технологій та рішень, які будуть більш сталими та зменшуватимуть господарський вплив на довкілля. Такі підходи не лише дозволять відновити виробництво, а й зробити його ефективнішим, а продукцію — конкурентоспроможною. Для господарств, які хочуть розвиватися інтенсивним шляхом і відповідати потребам та вимогам часу, зелена модернізація є необхідною, інакше існування підприємств із застарілими технологіями — це питання часу. Та й який сенс і раціональність у вкладанні коштів для відновлення за старими технологічними методами, якщо вони не є довговічними? Простіше одразу впроваджувати нові рішення та будувати якісно нову й конкурентну економіку.
Про найбільші виклики для аграріїв, підходи до відновлення земель та виробничих потужностей, необхідні рішення та технології для цього, ми поспілкувалися із Сергієм Резніченком, керівником з розвитку агрономії та технологій Corteva Agriscience в Україні.
Масштабна війна в Україні завдала неабиякої шкоди українському агросектору, з яким ваша діяльність безпосередньо пов’язана. Розкажіть про найбільші виклики, з якими мали справу за останній рік, і як вдається їх долати?
Corteva Agriscience передусім сконцентрувалася на безпеці команди. Від самого початку широкомасштабної війни це питання було головним. Допомагали людям евакуюватися у більш безпечні міста або в інші країни. Але, що цікаво, в нас практично не було перерви в діяльності, бо від клієнтів вже на початку березня надходили сигнали, що посівна має відбутися, команда прагнула забезпечити фермерам цю підтримку. Практично не припиняв працювати наш насіннєвий комплекс у Полтавській області. Наявність виробництва всередині країни під час війни дозволила фермерам не перейматися через ймовірну нестачу насіння. Так, війна змусила переналаштувати всю логістику, але наші колеги блискавично впоралися зі змінами в логістиці: всі наші споживачі змогли отримати необхідне насіння та засоби захисту.
Протягом війни Corteva підтримувала соціально вразливі верстви суспільства, спрямувавши майже 2 мільйони доларів США для різних громадських організацій, які допомагають ВПО, людям з інвалідністю, дітям, літнім людям, а також на відновлення фермерства.
Аграрна сфера в Україні значно постраждала від бойових дій, є критичні екологічні проблеми, і на відновлення знадобляться роки. Зважаючи на це, як можна оцінити конкурентоспроможність українського аграрного сектору наразі та які ви бачите перспективи його відновлення?
2023 рік уже є складним для фермерів: ми втратили окуповані території, і нам поки недоступні для роботи вже звільнені землі через замінування. Кількість наявних ресурсів і коштів значно менша, ніж торік, і фермери потребують постійної підтримки від партнерів, зокрема Corteva. Наприклад, минулого року компанія передавала безкоштовне насіння фермерам, які постраждали від війни та потребували підтримки.
Добре що ми вже обговорюємо і починаємо готуватися до того, що буде після перемоги. Україна, попри війну, розвивається і зміцнюється як держава. Українці змінять ставлення до себе та своєї країни після війни, стануть більш упевненими у своїх можливостях. Такі зміни допоможуть Україні стати сильнішою та більш гідною на міжнародній арені.
Чи зможе аграрний сектор в Україні не просто відновити колишні потужності, а й вийти на якісно новий рівень, відбудовуючись на засадах зеленого переходу? Як ви оцінюєте доступність технологій, ресурсів та рішень, необхідних для цього?
Якщо мовиться про перехід до більш ощадних до навколишнього середовища технологій та взагалі орієнтацію на стале землеробство, то я переконаний: це практично невідворотний шлях. І надто коли йдеться про відновлення — зруйновані бізнес-процеси легше одразу робити правильними. Логістику, постачання ресурсів, виробництво можна відновлювати на сучасному рівні, яким якраз і є стале виробництво, що дає змогу зберегти ресурс для наступних поколінь. Це підвищення родючості ґрунтів, зменшення викидів в атмосферу, зменшення добрив та використання інноваційних засобів захисту рослин — відновлення українського сільського господарства відбуватиметься саме на цих засадах.
Частково ця невідворотність змін пов’язана з європейським вибором України, нашою боротьбою за розвиток разом із цивілізованим світом, для якого сталість, екологічність та турбота про довкілля є дуже важливими. Тому ми будемо просто змушені приділяти цьому чимало уваги та відновлюватися саме на цих засадах.
Але, в принципі, у нас було багато передумов перед війною для того, щоб агробізнес розвивався в напрямку сталості. Наші фермери завжди вміли вчитися кращого, мали міцні зв’язки зі світовою агроспільнотою та чимало подорожували й переймалися підходами, які застосовуються у світі. Часто-густо траплялося таке, що фермери в ЄС чи США починають масово використовувати якесь рішення і дуже швидко його підхоплюють у нас. Після війни, вважаю, цей проміжок буде ще коротшим, адже багато людей мігрували на Захід, чогось там вчаться і повертаються інакшими.
Фермери без проблем можуть отримати доступ до технологій та рішень, які мають ЄС та США, головне — бути готовим учитися. Corteva Agriscience — велика міжнародна науково-дослідна компанія, що займається винятково сільським господарством, щорічно інвестує в науку десь 1 млрд доларів США та співпрацює з багатьма компаніями в напрямку розробки інноваційних рішень задля підвищення продуктивності та вирішення проблем фермерів в усіх країнах, де вона присутня. В Україні ми постійно працюємо з фермерами, навчаючи їх передових агрономічних практик як безпосередньо, «офлайн», так і «онлайн», використовуючи, наприклад, власний канал YouTube.
Від бойових дій значною мірою постраждала придатність українських ґрунтів для обробки. Які технології для їх відновлення ви вважаєте найбільш ефективними?
Перш за все мовиться про розмінування, а це вже не зовсім у сфері аграрних технологій. Хоча Україна зараз найбільш замінована територія в ЄС, вона не є першою, хто наражався на таку проблему. Існують спеціально оснащені дрони, спеціальні пошукові системи — це недешево, але дієво. Отже, щоб розмінувати поля, знадобиться багато часу, але можливості є. Щодо відновлення землі, то якщо вилучити вибухові пристрої, за допомогою якісного обробітку ґрунту, сівозміни, правильних агротехнологій ми зможемо швидко відновити землю і продовжити працювати на ній.
Авжеж, частина землі забруднюється викидами від певних боєприпасів, важкими металами та небезпечними речовинами, але тут треба працювати індивідуально, проводити лабораторні аналізи тощо. Ґрунти мають шанси на відновлення і в більшості випадків за декілька сезонів переважна площа територій стане придатною до використання.
Чи вважаєте ви, що для підприємств агросфери є життєво необхідним перехід до роботи на засадах сталого розвитку?
Якщо більшість із нас хоче стати частиною цивілізованого світу, то ми маємо працювати на засадах сталого розвитку, зберігаючи землі. В Україні чудові земельні ресурси, але їх родючість не є нескінченною. Тому забезпечення розвитку на засадах сталості вкрай необхідне.
Врешті, якщо ми захищаємо для майбутніх поколінь нашу землю від загарбників, ми маємо захищати її від виснаження, цінувати її більше, розуміючи, якою ціною вона нам дістається. Цінуєш те, за що борешся, що дістається нам важкою працею. Після війни, я гадаю, про збереження землі говоритимуть частіше.
Для Corteva сталість є основою бізнесу, ми працюємо над вирішенням складних проблем продовольчої та енергетичної безпеки, водночас зберігаючи здоров’я та життєздатність сільськогосподарських угідь й інших природних ресурсів у довгостроковій перспективі. Згідно зі Звітом про сталий розвиток та ESG (environmental, social, governance — «довкілля», «соціальна сфера», «корпоративне управління») за 2022 рік, у рамках зусиль компанії щодо просування сталих інновацій, 90 відсотків нових засобів захисту рослин і всіх нових продуктів насіння тепер відповідають критеріям сталості Corteva, які узгоджуються із Цілями сталого розвитку ООН. Минулого року компанія придбала дві компанії-лідерки на ринку виробництва біологічних засобів захисту рослин — Stoller Group і Symborg, що дає змогу тепер позиціонувати Corteva як одну з найбільших у світі компаній з біологічного захисту рослин. Наші команди досліджень і розробок зосереджені на розробках сталих рішень, які підвищують потенціал продуктивності та прибутковості, поліпшуючи стійкість до бур’янів, комах, хвороб та екстремальних погодних умов, а також захищаючи наші природні ресурси.
Чи є у довгостроковій перспективі майбутнє в агропідприємств, що не оновлюють власну науково-технічну базу та не впроваджують зелені інновації?
Оскільки оновлення науково-технічної бази потребує суттєвих інвестицій, звісно, залишатимуться й компанії, для яких це не має особливого значення, хто працює екстенсивно, прямує шляхом найменшого спротиву. Але доля таких бізнесів зменшуватиметься і швидкість змін залежатиме від суспільства та держави, як інституції, яка може регулювати вимоги до виробництва, до природоохоронних норм.
Втім, навіть якщо держава не втручатиметься, є достатньо свідомих людей, які обиратимуть ефективні добрива, новітні засоби захисту, котрі не завдають шкоди довкіллю, сучасні гібриди, та не просто отримуватимуть врожаї, але й відновлюватимуть землю. З одного боку, вони стануть взірцем того, як стале виробництво дає прибутки не тільки в короткостроковій, а й у довгостроковій перспективі, оскільки підтримує стан земельних ресурсів, а не виснажує їх. Також цей тренд формуватиме суспільну думку і глобальний запит на впровадження сталих технологій. Адже всі ми хочемо бачити зелені поля, чути спів пташок, а не спостерігати марсіянські пейзажі та виснажені поля.
Про інші виклики, що постали перед агропромисловим комплексом України, детально поговоримо на дводенній фаховій події, присвяченій питанням води в промисловості та АПК, що відбудеться 26–27 вересня в Києві.
Детальніше про захід та реєстрацію тут
Матеріал підготувала Вікторія Скрипник,
менеджерка відділу міжнародних комунікацій PAEW