Для відновлення водопровідної мережі після руйнувань громадам не потрібно проходити процедуру ОВД, якщо роботи не змінюють масштаб або призначення системи і не впливають на природні водні об’єкти. Натомість громада має діяти у межах водного та містобудівного законодавства, забезпечивши технічну безпеку, якість питної води й документальне підтвердження дотримання екологічних вимог.

Згідно зі статтею 3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» № 2059-VIII, ОВД проводиться для планованої діяльності, яка може мати значний вплив на довкілля і належить до Переліку видів діяльності, наведеного у додатках 1 і 2 до цього Закону.

Водопровідні мережі як об’єкти інженерної інфраструктури не віднесені до видів діяльності, що підлягають обов’язковій ОВД, окрім випадків, коли вони:

• • • пов’язані з новим будівництвом або розширенням великих систем водопостачання (наприклад, міжрегіональні магістралі, водозабори понад 10 млн м³/рік);
    • або можуть суттєво змінювати гідрологічний режим річок, ставків, боліт (зокрема при втручанні у русла чи водні об’єкти).

Тобто, звичайне відновлення або реконструкція місцевих водопроводів після руйнувань не потребує проведення процедури ОВД.

Під відновленням розуміють:

• • • заміну пошкоджених трубопроводів без зміни траси або технічних параметрів;
    • ремонт насосних станцій, резервуарів, артезіанських свердловин;
    • відновлення огорож, камер, засувок, колодязів тощо;
    • облаштування тимчасових або аварійних водозаборів у межах існуючих ділянок.

Такі роботи підпадають під категорію «поточна реконструкція або ремонт інженерних мереж» і регулюються містобудівним законодавством, а не Законом про ОВД.

Які документи все ж потрібні?

Навіть якщо ОВД не застосовується, громада має забезпечити дотримання екологічних і санітарних вимог:

1. 1. 1. Паспорт водного об’єкта або дозвіл на спеціальне водокористування (для відновлення водозабору).
      2. Проєктна документація, що містить розділ «Оцінка впливів на навколишнє середовище» (спрощений варіант у складі проєкту будівництва).
      3. Погодження з органом місцевого самоврядування і Держводагентством, якщо передбачається забір з поверхневих водних об’єктів.
      4. Висновок лабораторії про якість питної води перед введенням об’єкта в експлуатацію.