З метою аналізу ефективності роботи екологічних департаментів у різних областях та містах України, виявлення їх прозорості, довкілляорієнтованості та людиноцентричності Асоціація професіоналів довкілля ПАЕУ у лютому-березні проведе дослідження, до участі в якому запрошуються працівники департаментів, представники суб’єктів господарювання, наукових установ, журналісти регіону та представники ГО.
«Звертаємось сьогодні до всіх, хто розуміє критичну важливість трансформації всіх державних підходів на всіх рівнях до вибудовування ефективної взаємодії влади-бізнесу-громад заради спільної мети!
Тому запрошуємо до напрацювання методології оцінювання ефективності в природоохоронній сфері на місцях, на основі якої і буде зроблено висновки щодо результатів за 2020-2022 рр.» – закликає Людмила ЦИГАНОК, президентка Асоціації ПАЕУ
Першочергово плануємо проаналізувати роботу департаментів
Ми враховуємо:
Оцінку проводимо за такими критеріями
| Критерій
|
Що включає | Пояснення |
| Доступність/
відкритість |
Наскільки сам департамент доступний? (як віртуально так і фізично)
Ми аналізуємо, наскільки фізично доступні департаменти – чи визначені дні, години та місце, де проводяться консультації |
Консультації, їх кількість свідчать про «департамент у футлярі» – якщо більша частина питань вирішуються у спокійному, робочому порядку, по телефону – то це сучасний показник професійного підходу.
Значить департамент націлений на кінцевий результат, а не на приховані вигоди |
| Присутність/
Комунікації |
Інфопростір.
Кількість прямих ефірів, участі у телевізійних сюжетах, публікацій ЗМІ – те, що відноситься до публічної присутності |
Аналізуємо показники відкритості і готовності пояснювати, розтлумачувати і відкрито інформувати про свої досягнення |
| Залученість | Бюрократія.
Тут про інший вид присутності – це участь у різних РГ, міжвідомчих комісіях, різноманітних радах, особливо тих, які головуються не лише ОДА Додатковою перевагою буде наявність певних публікацій фахівців департаментів, близьких до наукових. Публікації у збірках конференцій, участь у таких заходах начальників відділів наприклад. |
Бюрократія – це те, що є хребтом держслужби.
Це тут не у негативному контексті. Тут важливо розуміти, що формальна присутність – не те саме, що реальна. Якщо представники робочих груп знаходяться в робочих групах чи комісіях – треба визначити свою позицію, активно долучатися до дискусій, а не відсижуватись формальною присутністю. |
| Доброчесність /Мудрість
|
Аналізується кількість відмов по дозвільним документам.
Непоодинокими є приклади, коли змінився керівник департаменту – і всі проектанти/організації «раптом» стали нічого не тямити в проектній документації. Внаслідок, зростає кількість формальних відмов або взагалі ігнорування листів-запитів. |
Аналізується відсутність конфліктів між розробниками та департаментами, те, чи вистачає мудрості та інтелекту не доводити відмови до абсурду. |
| Вичерпність/
Прозорість
|
|
Тут до уваги береться відсутність розмитих формулювань на кшталт «невірно вказані дані у таблиці» – а у таблиці 20 стовпчиків, та ще рядків десь так 100.
Якщо на сайті департаменту чітко визначено, що треба і у якому вигляді, вказані координати до кого звернутися – це чудово. І не лише з точки зору розробника чи промисловця. |
| Взаємодія | Наявна співпраця з ВНЗ та науковими установами міста/регіону. | Чи взагалі є якась комунікація, наскільки ця комунікація не формальна і ефективна – тобто в результаті такої співпраці чи є рекомендації науковців, які стали управлінськими рішеннями ОДА. |
До участі в дослідженні запрошуються
Увага! Методологія підлягає обговоренню! Зауваження та пропозиції надсилайте на liudmyla.paeu@gmail.com до 7 лютого 2023 р.
Прес-служба ПАЕУ
