Ми хочемо чесно зафіксувати «де ми є сьогодні», щоб упродовж найближчих місяців зрушити з місця те, що справді блокує рух до відновлення: відсутність структури даних, нестача компетенцій, невизначеність правил гри та скепсис, підсилений розмовами про «європейські спрощення».
Мета дослідження проста і прагматична.
По-перше, виміряти реальний стан роботи з ESG-даними: чи збираються вони системно, чи проходять внутрішній контроль якості, чи є бодай мінімальна автоматизація і чи зможе компанія надати підтверджувану інформацію на запит банку протягом десяти робочих днів.
По-друге, побачити карту юридичних ризиків у найближчому горизонті: дозвільні процедури та ОВД/СЕО, вода і ліміти, викиди та інвентаризація, тобто все те, на чому найчастіше «горять» проєкти і де потрібні зрозумілі рішення вже зараз.
По-третє, зрозуміти, як виглядає доступ до фінансування: чи вимагають банки та донори ESG-показники, чи з’являються ковенанти в угодах, які інструменти компанії реально готуються використовувати — кредит, грант, облігації чи лізинг.
І нарешті, перевірити, як в Україні трактують «Omnibus» у ЄС: чи не перетворилося «спрощення» у хибний сигнал «можна відкласти збір даних», що завтра стане причиною дорожчих і довших затримок.
Ми хочемо побачити картину без прикрас і виправдань.
Нас цікавить різниця між секторами і ролями: як відрізняються банки, промисловість, агро, енергетика, юридична спільнота та представники держави; де бракує навичок, де не вистачає політик і процедур, а де проблема у відсутності передбачуваності.
Важливо не просто зафіксувати слабкі місця, а співвіднести їх із ресурсами й очікуваним грошовим ефектом: що дасть швидкий результат протягом найближчих дванадцяти місяців — енергоефективність, управління водними ризиками, зменшення відходів, автоматизація даних чи навчання команди.
У підсумку ми сформуємо індекс готовності до ESG, що поєднає зрілість даних, доступ до фінансування, юридичні ризики та коректність розуміння стандартів, і на його основі запропонуємо коротку дорожню карту.
Анкета свідомо зроблена короткою, зі зрозумілими відповідями і без відкритих полів.
Це дозволяє не лише побачити спільну точку старту, а й одразу домовитися про спільні інструменти: мінімальний набір даних, який приймають банки, типовий юридичний чек-лист, навчальні модулі для команд, що беруть на себе збір і верифікацію інформації.
Ми не ставимо за мету оцінювати «хто кращий», важливіше — зробити рух вимірюваним і керованим.
Якщо бізнес зафіксує свою готовність сьогодні й отримає зрозумілий план, завтра він витрачатиме менше часу й грошей на «пожежі», а швидше отримуватиме фінансування і доступ до ринків.
Якщо банки чітко сформулюють мінімальні вимоги, компанії перестануть гадати і почнуть вкладатися в те, що дає довіру.
Якщо держава побачить, де бракує правил і роз’яснень, регуляторний ланцюжок стане передбачуванішим.
Саме для цього ми проводимо це дослідження: щоб перетворити дискусії про ESG на конкретні кроки, які допоможуть вистояти, відновитися і приєднатися до економіки, де дані та довіра — така ж валюта, як гроші.