Дозволи, ОВД, відходи та ESG: що перевірити бізнесу перед зверненням за фінансуванням?

2026-08-31

Дозволи, ОВД, відходи та ESG: що перевірити бізнесу перед зверненням за фінансуванням?

28 серпня відбувся практичний тренінг «Дозвільні документи підприємства перед отриманням фінансування: що перевірити?» — спільна освітня ініціатива Райффайзен Банку, Асоціації професіоналів довкілля PAEW та ESG Liga.

З 1 вересня 2026 року вимоги щодо дотримання екологічних та соціальних стандартів поширюються на значно ширше коло позичальників програми «Доступні кредити 5-7-9%».

Для бізнесу це означає важливу зміну фокусу: під час підготовки до фінансування недостатньо перевірити лише фінансові показники та корпоративні документи. Екологічна відповідність підприємства також стає одним із питань, які варто оцінити ще до подання заявки.

Саме тому головною метою тренінгу було дати підприємствам практичний алгоритм самоперевірки: які дозвільні документи потрібні, чи всі вони наявні, чи залишаються чинними й актуальними та, найголовніше, чи відповідає фактична діяльність підприємства тому, що зафіксовано в документах.

«Підприємству, яке сьогодні працює під обстрілами, не потрібен ще один формальний список ESG-вимог. Йому потрібно знати просте: чи все в порядку з дозволами, документами і тим, що воно реально робить. Саме про це наш тренінг: не ускладнювати, а допомогти бізнесу розібратися й працювати впевнено», — наголосила модераторка тренінгу, президентка Асоціації професіоналів довкілля PAEW, засновниця ESG Liga Людмила Циганок.

Наявність дозволу ще не означає відсутність екологічного ризику.

Підприємство могло встановити нове обладнання, змінити технологію чи сировину, збільшити фактичну потужність, створити нові джерела викидів, змінити систему водокористування або підхід до управління відходами.

Тому перед зверненням за фінансуванням важливо перевірити не лише «чи є документ?», а й «чи відповідає він тому, як підприємство працює сьогодні?»

Разом з експертами учасники пройшли ключові напрями екологічної відповідності підприємства:

- - - оцінка впливу на довкілля (ОВД) — коли модернізація, розширення виробництва або збільшення потужностей можуть вимагати проходження процедури;
    - викиди в атмосферне повітря — нові котли, генератори, виробниче обладнання, релокація підприємства, декілька промислових майданчиків та актуальність чинних дозволів;
    - спеціальне водокористування — використання власних свердловин, облік фактичних обсягів водозабору та необхідність дозвільних документів;
    - управління відходами — передача відходів контрагентам, перевірка їхніх дозвільних документів, тимчасове зберігання, оброблення відходів та документальне підтвердження всього ланцюга їх подальшого управління;
    - інтегрований довкіллєвий дозвіл — як оцінювати діяльність підприємства та визначати, чи потрапляє воно під відповідні критерії;
    - ESG-запити банків та великих замовників — які екологічні й соціальні дані варто систематизувати бізнесу, навіть якщо підприємство не підпадає під обов’язкове звітування за ESRS.

Особливу увагу приділили ситуаціям, з якими підприємства стикаються вже сьогодні:

- - - Ми утворюємо відходи одного виду, але передаємо їх кільком компаніям: одна сортує, друга обробляє, третя видаляє залишки. Як правильно розподілити відповідальність у договорах і якими документами підтвердити весь ланцюг поводження з відходами, а не лише факт їх вивезення з території підприємства?
    - Після модернізації виробництва у нас змінилися обсяги викидів, утворення відходів і споживання води, але проєктна продуктивність підприємства формально залишилася тією самою. Які дозволи та документи потрібно переглянути до запуску оновленої лінії і як визначити, чи є така модернізація розширенням або зміною діяльності, що потребує ОВД?
    - На підприємстві накопичилися відходи, для яких зараз немає доступного оператора з необхідним дозволом. Чи можемо ми тимчасово зберігати їх на власній території, які вимоги висуваються до такого місця зберігання та коли накопичення відходів уже може бути визнане окремою операцією з управління відходами?
    - Підприємство має кілька виробничих майданчиків в одній громаді, частину обладнання періодично переміщують між ними. Чи можна охопити їх одним дозволом на викиди або іншими дозвільними документами, чи кожен майданчик повинен мати окремий комплект дозволів, обліку та звітності?
    - Під час внутрішньої перевірки ми виявили, що фактичні джерела викидів, назви відходів або обсяги водокористування не збігаються з даними чинних дозволів і звітності. Як підприємству правильно виправити ці розбіжності: що можна уточнити або переоформити, про що потрібно повідомити органи влади і як не погіршити свою позицію перед майбутньою перевіркою?
    - Ми невелике фермерське господарство. На території зберігаємо дизельне пальне, відпрацьовані мастила, залишки засобів захисту рослин і порожню тару з-під них. Плануємо облаштувати окремий склад і майданчик для такого зберігання. Чи може це потребувати ОВД, які екологічні дозвільні документи нам потрібні та з якого обсягу зберігання виникають додаткові вимоги?
    - Ми невелике підприємство, яке приймає будівельні відходи після демонтажу, сортує їх, дробить бетон і повторно продає щебінь. Частину непридатних залишків тимчасово зберігаємо на своєму майданчику. Чи вважається це обробленням відходів, чи потрібно проходити ОВД та отримувати дозвіл на здійснення операцій з оброблення відходів до встановлення дробарки?
    - Ми фермерське господарство і плануємо збудувати зерносховище із сушаркою, встановити твердопаливний котел та дизельний генератор. Окремо кожен об’єкт здається невеликим, але всі вони будуть працювати на одному майданчику. Чи потрібно оцінювати весь комплекс для визначення необхідності ОВД і які дозволи мають бути отримані до запуску обладнання?
    - Ми невеликий виробник харчової продукції. Органічні залишки плануємо переробляти на власній установці на кормову сировину або компост, а не передавати як відходи сторонній компанії. Чи можемо ми вважати їх побічним продуктом, чи така діяльність потребуватиме ОВД і дозволу на здійснення операцій з оброблення відходів?
    - Європейський клієнт запитує наш вуглецевий слід, споживання енергії, води та обсяг відходів. У нас є лише рахунки за електроенергію, акти вивезення відходів і загальні дані бухгалтерії. Чи достатньо цього для першої відповіді та як зрозуміти, що саме і за який період потрібно рахувати?
    - Ми не підпадаємо під обов’язкове звітування за ESRS. Чому тоді банк або великий замовник вимагає від нас ці дані? Чи можемо ми відмовитися, чи на практиці це означатиме втрату кредиту, контракту або місця в ланцюгу постачання?
    - Різні клієнти надсилають нам різні ESG-анкети, і кожен запитує показники у своєму форматі. Невже для кожного потрібно збирати все заново? Який один базовий набір документів і даних варто створити малому підприємству, щоб надалі відповідати на такі запити без постійного авралу?
    - В анкеті є запитання про дотримання екологічного законодавства, дозволи, відходи, умови праці та порушення. Ми не впевнені, що всі наші документи актуальні. Чи варто чесно зазначити, що частина інформації перевіряється, чи така відповідь одразу зробить нас проблемним постачальником або позичальником?
    - Нам пропонують просто завантажити типові екологічні й соціальні політики з інтернету, підписати їх і надіслати замовнику. Чи можна так зробити для проходження перевірки і яку відповідальність ми беремо на себе, коли декларуємо правила, яких у реальній роботі підприємства ще немає?
    - У нас немає бюджету на ESG-департамент, консультанта для кожної анкети та складне програмне забезпечення. З чого реально почати власнику малого підприємства: які три-чотири речі перевірити першими, щоб не витрачати гроші на документи, яких від нас ніхто насправді не вимагає?
    - Ми встановили на підприємстві новий котел і дизельний генератор, але в нашому дозволі на викиди їх немає. Обладнання вже змонтоване. Чи можемо ми його запускати і що потрібно зробити з чинним дозволом?
    - На нашій птахофермі зараз 58 тисяч місць. За кредитні кошти ми плануємо добудувати ще один корпус і збільшити потужність до 68 тисяч. Чи потрібно нам проходити ОВД до початку будівництва і рахувати весь комплекс чи лише новий корпус?
    - Наше підприємство переробляє близько 290 тонн рослинної сировини на добу, але в сезон фактичний обсяг зростає до 330 тонн. Чи підпадаємо ми під ОВД або інтегрований довкіллєвий дозвіл і який показник потрібно брати для розрахунку?
    - Наш молокозавод у середньому приймає 190 тонн молока на добу, але в окремі сезонні місяці обсяг перевищує 200 тонн. Чи потрібен нам інтегрований довкіллєвий дозвіл і якими документами підтвердити реальну середньорічну потужність?
    - Ми орендуємо виробниче приміщення. Дозвіл на викиди оформлений на власника будівлі, але котел, генератор, холодильне та виробниче обладнання належать нам. Чи поширюється на нас дозвіл власника, чи ми повинні отримати власний?
    - Ми передаємо гній іншому господарству як добриво, а залишки харчової продукції як корм для тварин. Які документи нам потрібно оформити, щоб під час перевірки це не визнали передачею відходів підприємству, яке не має права їх приймати?
    - Ми регулярно передаємо відходи за договором спеціалізованій компанії та отримуємо акт про їх вивезення. Чи достатньо цього, чи ми повинні перевірити дозволи контрагента і мати підтвердження, куди фактично потрапили наші відходи та що з ними зробили?
    - Ми маємо власну свердловину і використовуємо до 5 м³ води на добу для миття сировини та виробництва продукції. Чи потрібен нам дозвіл на спеціальне водокористування і як правильно підтверджувати фактичний добовий обсяг водозабору?
    - Якщо генератор не має постійного місця експлуатації та використовується на різних локаціях, чи потрібно звітувати про викиди від такого генератора?
    - Чи встановлені законодавством мінімальні порогові значення обсягів викидів забруднюючих речовин від стаціонарних джерел, за яких підприємству не потрібно:
      - сплачувати екологічний податок;
        отримувати дозвіл на викиди;
        подавати декларацію про провадження господарської діяльності?
    - Полігон побутових відходів наразі рухається в напрямі отримання дозволу на здійснення операцій з оброблення відходів. Водночас діяльність підприємства може підпадати під вимоги щодо отримання інтегрованого довкіллєвого дозволу. Який алгоритм дій у такій ситуації є правильним? Чи достатньо отримати дозвіл на здійснення операцій з оброблення відходів, чи надалі все одно необхідно буде отримувати інтегрований довкіллєвий дозвіл?
    - Якою може бути максимальна відстань між промисловими майданчиками підприємства, щоб стаціонарні джерела викидів на цих майданчиках могли бути охоплені одним дозволом на викиди? Раніше існувало роз’яснення, відповідно до якого за відстані між промисловими майданчиками понад 500 м для кожного майданчика необхідно було отримувати окремий дозвіл. Чи змінилися на сьогодні відповідні вимоги або підходи?
    - Який порядок дій підприємства у сфері охорони атмосферного повітря та дозвільної документації у разі релокації бізнесу на інший промисловий майданчик?
    - Чи необхідно проходити процедуру оцінки впливу на довкілля та отримувати висновок з ОВД для діяльності з виготовлення таблетованих форм лікарських засобів?

🤝 Продовжуємо допомагати бізнесу розбиратися у змінах екологічного законодавства, своєчасно виявляти ризики та вибудовувати роботу відповідно до сучасних вимог. Слідкуйте за нашими анонсами — попереду нові практичні навчальні заходи для бізнесу 👇

З питань щодо участі в курсах:

- - - Безкоштовно зі стаціонарних та мобільних телефонів: 0 800 330 351

або

- - - 063 441 23 58, i.plugareva@ukraine-oss.com
    - 098 999 63 12, a.moroz@ukraine-oss.com
    - 067 110 71 73, 093 787 29 64, v.tymoshenko@ukraine-oss.com
    - (099) 370-4227, (096) 740-3028, a.prystupa@ukraine-oss.com

#5-7-9 #Документація #законодавство #кредит #Підвищення кваліфікації #Тренінговий центр #Фінансування