Екологічно безпечні мастильні матеріали та біомастила: що це і в чому відмінність?
Ольга Лебега, кандидат економічних наук, директор ТОВ «ЕКОІНТЕЛ»
У статті розібрали питання:
Сьогодні поняття «екологічна стійкість» дедалі частіше використовується у маркетингових кампаніях, оскільки світ бореться з колосальними наслідками зміни клімату. Від продуктів харчування до засобів догляду за шкірою чи автомобілем — компанії заявляють, що їхні продукти «екологічніші», ніж продукти їх конкурентів, і виробникам мастильних матеріалів теж актуальні подібні заяви та аргументи.
Дедалі більше споживачів мастильних матеріалів просять, щоб їх моторні оливи були «екологічно безпечними», і в багатьох випадках поняття «екологічно безпечні» ототожнюють з «біологічними». Таке сприйняття є цілком зрозумілим, але воно достеменно неправильно тлумачить значення цих термінів. Деякі мастильні матеріали на біологічній основі є екологічно стійкими, проте не всі, і дуже важливо розуміти нюанси відмінностей між цими поняттями.
Отож, розібрали ТОП-питань з мастильних матеріалів, які турбують споживачів.
Чому це так актуально саме зараз?
Тому що споживачі більш соціально обізнані і чинять тиск на уряди та компанії, щоб вони враховували «екологічну стійкість» у всіх своїх діях. Однак побудувати стійке майбутнє для планети — це не те, що одна людина, країна чи компанія можуть зробити самотужки. Для цього потрібні скоординовані зусилля. Дедалі більше корпорацій у всьому світі усвідомлюють роль, яку вони можуть відіграти у побудові сталого майбутнього, та розробляють документально оформлені плани щодо мінімізації негативного впливу свого бізнесу на навколишнє середовище. Ці сили об’єднуються, щоб створити імпульс для побудови стійкого світу, і в майбутньому він тільки зростатиме. Мастильні матеріали можуть відіграти у цьому важливу роль.
Спеціальний комітет Американського інституту нафти (АІН) розробляє рекомендовану практику розрахунку екологічної стійкості готових мастильних матеріалів. Робоча група була сформована у червні позаминулого року і в її складі представники компаній — членів АІН. Практика розрахунку розробляється підгрупою виробників базових мастильних матеріалів Chevron, ExxonMobil, Phillips 66, Shell, Valvoline; постачальниками присадок до мастильних матеріалів Vanderbilt Chemicals, Infineum, Afton Chemical та Lubrizol; переробником KleenPerformance; компанією Motiva, яка виробляє базові оливи із сирої нафти, та Novvi, яка виробляє базові оливи з рослинних олій.
Екологічна стійкість здебільшого вимірюється кількістю викидів вуглекислого газу, виробленого продуктом чи діяльністю. Критерії життєвого циклу дозволяють оцінити рівень викидів, що утворюються при виробництві сировини та інших ресурсів, що використовуються для виробництва та пакування продукту, у процесі його використання, і аж до його утилізації. Ця робоча група вже визначила ключові етапи життєвого циклу мастильного матеріалу, розробила методологію оцінки та склала список загальнодоступних посилань, якими може керуватися практика.
В чому ж відмінності між екологічно безпечними мастильними матеріалами (ЕБМ) та біомастилами?
Екологічно безпечні мастильні матеріали (ЕБМ) є золотим стандартом біомастильних матеріалів. Вони демонструють здатність до біологічного розкладання, мінімальну водну токсичність та небіоакумулятивний потенціал, бо створені з біосировини. Більшість із них відповідають екологічним вимогам і зазвичай затверджуються компетентними регулюючими органами. Хоча захист навколишнього середовища має першочергове значення для ЕБМ, вони відповідають вимогам до продуктивності та захищають деталі обладнання. Найкращі у своєму класі ЕБМ відповідають галузевим стандартам та специфікаціям виробників оригінального обладнання (наприклад, ISO 15380, JCMAS HKB, Eaton та Denison), а також відповідають високим стандартам, необхідним органами екологічного маркування, як-от Ecolabel ЄС, Blue Angel, VGP та USDA BioPreferred.
Що таке біомастильні матеріали? Виробники щодня старанно працюють над створенням продуктів з меншим негативним впливом на навколишнє середовище, і біомастильні матеріали становлять одну з найважливіших категорій в цих продуктах. Біомастила нетоксичні та біорозкладні, тобто з часом вони розкладаються на комбінацію більш простих побічних продуктів (процес відомий як первинна біодеградація) або комбінацію двоокису вуглецю та води (остаточна біодеградація). Мастильні матеріали, що розкладаються на 60 % і більше протягом 28 днів, вважаються «легко біорозкладними». Мастильні матеріали на біологічній основі також повинні містити понад 25 % вуглецю. Загальні приклади таких матеріалів включають (хоча і не обмежуються ними): рапсова, соєва, соняшникова, пальмова та кокосова олії, целюлозний цукор.
Потреба в біомастилах стосується багатьох галузей, включаючи суднобудування, сільське господарство, будівництво, видобуток корисних копалин та морську енергетику (наприклад, вітряні турбіни).
| Зверніть увагу!
По всьому світу повна оцінка ринку коливається від 200 до 250 кілотонн готової рідини, і очікується, що до 2024 року зростання становитиме від 3,5 % до 5,6 %. |
Гідравлічні рідини становлять 38 % світового ринку, а 49 % цього обсягу виробляються в Північній Америці. Частково просування біолубрикантів має нормативний характер, оскільки уряди в усьому світі приймають закони для захисту навколишнього середовища від шкоди. Адже значні обсяги промислових рідин скидаються щороку у навколишнє середовище через витоки, розливи та недбалу утилізацію. Метою біомастил є вирішення цих проблем та задоволення попиту на рідини з меншим впливом на навколишнє середовище. Можна сказати, що біомастильні матеріали призначені для захисту довкілля. У разі витоку або випадкового розливу ці мастильні матеріали не завдають шкоди навколишньому середовищу. Вони мають бути нетоксичними та несхильними до біоакумуляції. Такі мастила особливо корисні в обладнанні, яке використовується в екологічно чутливих районах, у тому числі поряд із водоймами, лісовим господарством, гірничодобувною промисловістю і навіть на полях для гольфу. Але вони повинні враховувати загальний вуглецевий слід розробки готового товару.
| Важливо!
Біомастильні матеріали орієнтовані на кінцеві продукти, екологічні мастильні матеріали визначаються способом їхнього виробництва. |
Що робить мастило стійким?
При обговоренні стійкості необхідно розуміти два терміни, що широко використовуються, щоб можна було точно виміряти стійкість продукту: «слід» і «відбиток руки».
У розробці продукту «слід» — це вплив на довкілля, який мають людина, компанія або діяльність. Сюди входять такі фактори, як кількість споживаних природних ресурсів або шкідливих газів, що виділяються. І навпаки, «відбиток руки» фокусується на позитивному ефекті продукту під час використання. Саме у вимірі відбитка руки має бути досягнуто баланс продуктивності та цілей сталого розвитку. Команда розробників повинна зосередитись на відбитку руки, щоб створити дійсно стійкий продукт. Продукт, який надає менший вплив на життєвий цикл і пропонує клієнтам покращений відбиток руки, порівняно з традиційною технологією, буде більш стійким. Перш ніж екологічний мастильний матеріал можна буде вивести на ринок, його необхідно ретельно протестувати і довести, що він має значні покращення, порівняно з більш традиційними технологіями, але при цьому відповідає суворим стандартам, необхідним для того, щоб називатися біомастильним матеріалом.
Стійкі мастильні матеріали — це ринок, що розвивається. Нині нема галузевих стандартів, які зобов’язують виробника маркувати матеріали екологічно безпечними. Однак, у міру того як на виробників збільшується тиск з метою створення мастильних матеріалів, які не впливають на навколишнє середовище, з моменту їх виробництва до моменту їх утилізації або переробки очікується, що галузь буде впроваджувати стандарти та звітність, які потрібні для забезпечення перевірки статусу стійкості.
По-справжньому стійкі біомастильні матеріали, які нетоксичні, не здатні до біоакумуляції та мають низький життєвий цикл, стануть дуже важливим ринком у майбутньому. Хоча очікується, що ринок біомастил та стійких мастил з часом значно зросте, вони, ймовірно, ніколи повністю не замінять звичайні мастильні матеріали. Зростання також сповільнюватиметься через збільшення витрат, пов’язаних з біомастилами, хоча згодом цей ціновий бар’єр стане менш важливим, оскільки кінцеві користувачі почнуть включати ці витрати у свої прогнози. Крім того, не для кожного застосування мастильних матеріалів потрібна біомастильна технологія.
| Наприклад:
Трансмісійні рідини в автомобілях не повинні відповідати суворим вимогам захисту навколишнього середовища, оскільки вони з меншою ймовірністю будуть на нього впливати. Але в ситуаціях, коли уряди наказують їх використовувати, або коли мастильні матеріали можуть завдати значної шкоди навколишньому середовищу (наприклад, у суднобудуванні чи сільському господарстві), очікується, що біомастильні матеріали стануть стандартом. |
Багато компаній намагаються розробити екологічні мастильні матеріали з поліпшеним життєвим циклом та базовими оливами. Очікується, що найближчими роками на ринку почнуть з’являтися більш екологічні мастильні матеріали.
Компанія Екоінтел — швидка і надійна утилізація, переробка мастила та різних видів відходів.
Увага! Ця стаття є невідʼємною частиною журналу «Sustainability leaders guide» №12, 2023
Бажаєте отримувати регулярно оновлення з розʼясненнями?
Замовте абонплату на систему-сервіс для еколога підприємства «ЕКОтрансформація», яка вже містить перевірені рішення від експертів Асоціації професіоналів довкілля PAEW
Будьте уважні – уникайте підробок!
Підключення здійснює виключно команда «Офісу сталих рішень»!
Цікавить участь в наступному КУРСІ ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ?
Зверніться до нас:
0 800 330 351 (безкоштовно в межах України)
Маєте вузькі питання – зверніться до нашого ЦЕНТРУ юридичних і експертних консультацій! Допомога членам PAEW безоплатна
Вам може бути цікаво:
| Про Асоціацію професіоналів довкілля PAEW |
