Для багатьох європейських компаній впровадження ESG виконується шляхом дотримання вимог Corporate Sustainability Reporting Directive (CSRD) — Директиви про корпоративну звітність у сфері сталого розвитку. 

CSRD є регуляторним документом Європейського Союзу, який регулює обов’язкове розкриття інформації компаній у сфері сталого розвитку. Ця директива встановлює нові вимоги до звітності про екологічні, соціальні та управлінські аспекти діяльності підприємств та поширюється на велику кількість компаній, зокрема й деякі українські. Ключовою метою CSRD є підвищення прозорості та порівнюваності даних у сфері сталого розвитку, що допоможе інвесторам та іншим зацікавленим сторонам приймати більш обґрунтовані рішення.

Група «АрселорМіттал» розпочала підготовку до впровадження вимог Директиви про корпоративну звітність у сфері сталого розвитку декілька років тому, ще до фінального затвердження документа в Європейському Союзі. Цей процес виявився досить складним через потребу адаптувати підходи до звітності в різних юрисдикціях, де працюють підприємства Групи. З огляду на те, що підприємства «АрселорМіттал» розташовані на декількох континентах, забезпечення єдиних методологічних підходів до звітування та однорідності даних стало надважливим завданням, у тому числі для кожного окремого підприємства. 

«АрселорМіттал Кривий Ріг», як частина міжнародної компанії, впроваджує CSRD відповідно до визначених Групою методологічних підходів. Це, з одного боку, спрощує завдання, адже Директива про корпоративну звітність у сфері сталого розвитку — надзвичайно вимогливий документ з позиції ресурсів. Але, з іншого боку, на практиці ми відзначаємо відчутну відмінність між українським та європейським законодавством щодо моніторингу окремих параметрів для різних компонентів сталого розвитку. Тому одним із першочергових завдань є узгодження національних та міжнародних підходів до моніторингу, уникнення розходжень у різних видах звітності.

Ще однією перешкодою до впровадження нових вимог до звітності у сфері сталого розвитку є брак експертизи в підприємств. Нефінансова звітність за останнє десятиліття розрослася настільки широко, що в акронімах легко загубитися — GRI, ISSB, TCFD і т. ін. Проте впровадження нових обов’язкових загальноєвропейських вимог може виявитися викликом для будь-якої компанії, навіть якщо вона має досвід роботи з іншими стандартами. CSRD встановила нову планку: забюрократизувала процес, розширила сферу охоплення та встановила надзвичайно амбітні строки виконання звітності. Звісно, брак експертизи вирішуватиметься накопиченим досвідом та інституціоналізацією процесів на підприємстві. Проте для успішного впровадження CSRD необхідно систематично навчати персонал і розробляти внутрішні процедури для організації звітності й контролю.

Також фундаментальним зсувом можна вважати введення нової концепції «подвійної суттєвості», яка означає два виміри оцінки: суттєвість впливу та фінансова суттєвість. Питання у сфері сталого розвитку є надважливим, якщо воно визначено за обома критеріями. Тобто, компанія має проаналізувати не лише власні впливи на довкілля, персонал, громади, постачальників та клієнтів, але й фінансовий ефект цих ідентифікованих впливів, зокрема вплив на фінансовий стан компанії та її фінансові показники, грошові потоки, доступ до фінансування або вартість капіталу в коротко-, середньо- або довгостроковій перспективі.

Такий багатогранний аналіз потребує додаткових зусиль у зборі, опрацюванні та узгодженні даних, оскільки до оцінки має бути залучено чималий перелік зацікавлених сторін, як зовнішніх, так і внутрішніх. Практично всі підрозділи підприємства — і виробничі, і допоміжні — відіграють свою роль. Для компанії це може стати досить витратною і громіздкою історією. Звісно, тривалість оцінки залежить від складнощів виробничого процесу, сектору економіки і навіть географічного розташування підприємств, але наш досвід показує, що необхідно запланувати щонайменше 6 місяців для базової оцінки подвійної суттєвості. Гарна новина — очікується, що на щорічний перегляд витрачатиметься менше часу та ресурсів.

Визначення впливів, ризиків та можливостей в рамках оцінки подвійної суттєвості є одним із перших етапів виконання вимог CSRD підприємством. Власне, з урахуванням результатів цього етапу має формуватися звіт зі сталого розвитку, який може містити лише інформацію щодо матеріальних питань. Саме тому варто поставитися до оцінки з надзвичайною увагою, особливо до визначення та документування методологічних підходів, зокрема встановлення якісних та кількісних граничних значень, що вилучать з переліку параметрів звітності нематеріальні впливи. Це стане у пригоді під час аудитів звітності.

Під час упровадження CSRD важливо враховувати, що цю директиву необхідно розглядати в контексті синхронного введення з іншим європейським законодавством, як-от «Таксономія ЄС для сталої діяльності» (Regulation 2020/852 on the establishment of a framework to facilitate sustainable investment) та поки що проєктом «Директиви про належну обачність у сфері корпоративної сталості» (Corporate Sustainability Due Diligence Directive — CSDDD). Існує взаємозв’язок між цими документами, оскільки вони спрямовані на досягнення суміжних цілей у сфері сталого розвитку — охорони довкілля та захисту прав людини. Отже, підприємством при підготовці до впровадження різних законодавчих актів в межах однієї звітності необхідно провести монументальну роботу для узгодження різних вимог та врахування їх впливу на діяльність компаній. Це може вимагати значних зусиль у внесенні змін до систем збору та опрацювання даних, а також у внутрішній організації процесів звітності.