ESG-звітність стане обов’язковою: що потрібно знати бізнесу вже сьогодні

Людмила Циганок,
засновниця ESG Liga, президентка Асоціації професіоналів довкілля PAEW, гендиректор «Офісу сталих рішень»
4 серпня 2025 року у Верховній Раді зареєстровано законопроєкт №13598, підготовлений Кабінетом Міністрів. Документ змінить Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та вперше введе обов’язкову звітність зі сталого розвитку (ESG-звітність).
Уже 3 вересня законопроєкт включено до порядку денного парламенту.
Не лише цифри: чому бізнесу потрібна нефінансова звітність
Якщо фінансова звітність — це звичні для бізнесу документи: баланс, звіт про прибутки і збитки, рух грошових коштів (вони показують, як компанія заробляє і витрачає гроші), то нефінансова звітність (ESG-звітність) — це «інша половина історії». Вона показує, як компанія впливає на людей і довкілля, а також наскільки прозоро управляє власними процесами.
ESG (Environmental, Social, Governance) охоплює три ключові напрями діяльності бізнесу.
Екологічний блок стосується впливу на довкілля: викиди, відходи, споживання енергії та води. Наприклад, компанія, яка експлуатує завод, має показати, скільки СО₂ вона викидає, як поводиться з небезпечними відходами та які кроки робить для зменшення споживання енергії.
Соціальний вимір охоплює умови праці, дотримання прав людини, взаємодію з громадами. Для ілюстрації: підприємство, що працює в регіоні, повинно прозоро показати, як воно інвестує у розвиток місцевої інфраструктури чи гарантує безпечні умови праці на виробництві.
Управлінський блок включає корпоративне управління, антикорупційні політики, прозорість прийняття рішень. Це може бути розкриття інформації про структуру власності компанії, складу ради директорів чи впровадження політик протидії конфлікту інтересів.
Чому виник ESG і як його вимірюють
ESG-звітність не з’явилася раптово. Її витоки сягають 90-х років, коли інвестори почали вимагати від компаній більше інформації про їхній вплив на довкілля та суспільство. Поштовхом стали екологічні катастрофи, корупційні скандали та соціальні кризи, які довели: фінансові показники самі по собі не дають повної картини про стійкість бізнесу.
Першим глобальним кроком стало створення GRI (Global Reporting Initiative) у 1997 році. Цей стандарт визначив, які показники компанії мають розкривати: від викидів СО₂ і споживання води — до гендерного складу персоналу й корпоративної етики. Сьогодні GRI використовують тисячі компаній у понад 100 країнах.
У ЄС головну роль відіграють ESRS (European Sustainability Reporting Standards), які стали обов’язковими з ухваленням Директиви CSRD. Вони задають структуру звіту та перелік ключових показників, які бізнес має публікувати. Для малих і середніх підприємств створено спрощений стандарт VSME — він включає лише 11 основних індикаторів, серед яких енергоспоживання, гендерний баланс та наявність антикорупційної політики.
Важливим орієнтиром для інвесторів залишаються й інші системи — наприклад, SASB (Sustainability Accounting Standards Board) у США або TCFD (Task Force on Climate-related Financial Disclosures), що фокусується на ризиках, пов’язаних із кліматом.
Чим «міряється» ESG?
Це поєднання кількісних і якісних показників. Кількісні — це цифри: обсяги викидів, споживання енергії, кількість нещасних випадків на виробництві. Якісні — політики, процедури та системи, які впроваджує компанія: антикорупційні правила, кодекси етики, плани зі скорочення вуглецевого сліду.
Таким чином ESG перетворюється на універсальну «мову довіри» між бізнесом, інвесторами, регуляторами й суспільством.
Дисклозери та стандарти: що має знати бухгалтер
У нефінансовій звітності часто зустрічається слово дисклозери (від англ. disclosure). Це просто означає «розкриття інформації».
У практиці ESG дисклозер — це конкретне питання або показник, на який компанія повинна надати відповідь у своєму звіті. Кожен стандарт формує набір дисклозерів. Саме їх перевірятимуть аудитори, банки, інвестори та регулятори.
Розглянемо на прикладі, як аграрна компанія готує ESG-звіт
У екологічному блоці компанія має показати свої викиди парникових газів за рік: власні (Scope 1) — наприклад, від сільськогосподарської техніки; непрямі (Scope 2) — від використання електроенергії; та пов’язані з ланцюгом постачання (Scope 3) — наприклад, транспортування зерна до портів. Також важливо розкрити обсяг використаної води на гектар і пояснити, які заходи з її економії застосовуються, як-от крапельне зрошення. Сюди ж входить інформація про кількість і типи добрив та засобів захисту рослин, а також про площі земель, де впроваджені практики відновлюваного землеробства — наприклад, сівозміна або органічні технології.
Соціальний блок охоплює умови праці та взаємодію з громадами. Компанія повинна показати, як рівень середньої заробітної плати співвідноситься з регіональним, скільки працівників мають повну соціальну страховку, а також надати дані про рівень травматизму на виробництві (кількість випадків на 1000 працівників). Додатково у звіті відображаються приклади співпраці з місцевими громадами — наприклад, фінансування ремонту школи чи дороги.
В управлінському блоці розкривається структура власності компанії та інформація про кінцевих бенефіціарів. Обов’язково зазначається наявність і дата затвердження антикорупційної політики. Також у звіті можна показати гендерний склад ради директорів і управлінської команди, наприклад, кількість жінок на керівних посадах. Важливим елементом буде підтвердження, чи проходила компанія незалежний аудит фінансової та нефінансової звітності.
Таким чином один звіт дає повну картину: як компанія впливає на довкілля, як дбає про своїх людей і як будує систему управління.
Кого торкнуться зміни
Законопроєкт прямо зобов’язує великі компанії та підприємства з істотним економічним чи екологічним впливом щороку публікувати звіти. Але це не означає, що малий і середній бізнес може залишатися осторонь. Українські МСБ інтегровані у ланцюги постачання великих корпорацій, подаються на державні програми підтримки і дедалі частіше чують вимоги банків чи інвесторів: покажіть нефінансову звітність. Для прикладу, невелика аграрна компанія, яка постачає сировину транснаціональному виробнику продуктів харчування, може бути змушена підтвердити, що її діяльність відповідає екологічним та соціальним стандартам партнера.
Європейський контекст
Європейський Союз демонструє, як ESG-звітність може стати нормою і для великих, і для малих. Там діє спрощений стандарт VSME, який вимагає від МСП всього 11 ключових показників. Це — базові речі на кшталт енергоспоживання, гендерного балансу у команді, наявності антикорупційних політик. Omnibus Package дозволяє знизити адміністративне навантаження на МСП на третину і зекономити бізнесу сотні мільйонів євро щороку. Через програму InvestEU підприємства отримують доступ до €25 млрд сталих інвестицій на вигідних умовах.
Для прикладу, невеликий виробник меблів у Польщі, який виконує вимоги VSME, може отримати кредитування під нижчі відсотки для розширення виробництва. А естонський IT-стартап, продемонструвавши дотримання базових ESG-показників, отримує доступ до європейських фондів інновацій.
Роль бухгалтерів
В Україні саме бухгалтерська служба стане центром збору та перевірки даних для ESG-звітів. На бухгалтерах лежатиме завдання не лише правильно узагальнити цифри, а й скоординувати роботу з екологами, HR-відділом та юристами. Наприклад, у звіті компанії про виробництво сталі бухгалтер має зібрати дані про енергоспоживання, підтвердити витрати на програми з охорони праці та долучити інформацію про внутрішні антикорупційні процедури. Це нова роль, яка поєднує фінансову дисципліну з ширшим баченням сталого розвитку.
Чого очікувати бізнесу
Обов’язкова нефінансова звітність стане своєрідним «вхідним квитком» до європейського економічного простору. Великі компанії повинні готуватися до щорічних публікацій вже після ухвалення закону. МСБ дедалі частіше відчуватиме тиск з боку партнерів і кредиторів. Водночас ті підприємства, які першими адаптуються, отримають не лише доступ до фінансування, а й конкурентну перевагу на нових ринках.
У цьому сенсі український бізнес стоїть перед вибором. Якщо почати впроваджувати процеси збору та аналізу даних вже сьогодні, завтра це стане не обтяжливим зобов’язанням, а інструментом розвитку. Але якщо чекати останнього моменту, існує ризик втратити партнерів, інвесторів і ринки.
Підписатися на розсилку
Заявку отримано, наш менеджер зв’яжеться з Вами.
ЗакритиАвторизація
