GHG Protocol готує найбільшу реформу корпоративної кліматичної звітності

2026-07-30
8:08

GHG Protocol готує найбільшу реформу корпоративної кліматичної звітності

Чергова новина від 29 липня 2026 року від GHG Protocol може здатися суто технічною.

Насправді ж вона сигналізує про початок глибокої трансформації підходів до корпоративної кліматичної звітності.

Якщо коротко, міжнародна система обліку викидів переходить від простого підрахунку тонн CO₂e до оцінки реальної ефективності кліматичних рішень компанії.

Що це означає на практиці?

По-перше, GHG Protocol та ISO домовилися координувати розвиток своїх корпоративних стандартів. Для бізнесу це гарна новина. Сьогодні багато компаній працюють одночасно з вимогами GHG Protocol, ISO 14064, ESRS, ISSB, вимогами банків та міжнародних замовників. Узгодження підходів має зменшити кількість розбіжностей і зробити звітність більш зрозумілою для всіх користувачів.
По-друге, GHG Protocol фактично визнає, що самого обліку викидів уже недостатньо.

Донедавна головним питанням було: скільки парникових газів утворює компанія?

Тепер дедалі важливішими стають ще два питання:

- - - - що саме компанія зробила для скорочення цих викидів;
      - який із цих заходів справді дав кліматичний ефект.

Саме тому окремо розвиватиметься стандарт Actions and Market Instruments (AMI). Його логіка полягає в тому, щоб не змішувати в одному показнику різні речі:

- - - - фактичні викиди підприємства;
      - використання ринкових інструментів (наприклад, договорів на постачання відновлюваної електроенергії, сертифікатів, вуглецевих кредитів);
      - реальний вплив кліматичних проєктів компанії на скорочення викидів.

Чому це важливо?

Тому що дві компанії можуть показувати однакове скорочення викидів, але досягти його абсолютно різними способами. Одна модернізувала виробництво та реально зменшила споживання енергії. Інша переважно використала ринкові інструменти. Для інвесторів, банків, партнерів і регуляторів це принципово різні історії.

Для українського бізнесу це означає, що вже зараз варто переглянути не лише методику розрахунку Scope 1–3, а й систему збору даних. Компаніям дедалі частіше доведеться документувати не тільки обсяги викидів, а й підтверджувати, за рахунок яких рішень вони були скорочені та який кліматичний результат ці рішення забезпечили.

Особливу увагу на ці зміни варто звернути підприємствам, які вже працюють із європейськими клієнтами, готуються до ESG-звітності, залучають міжнародне фінансування або декларують власні цілі з декарбонізації.

На мою думку, це одна з тих змін, які не матимуть миттєвого ефекту, але визначатимуть правила корпоративної кліматичної звітності на найближчі роки. І що раніше компанії почнуть адаптувати свої системи обліку до нової логіки, то легше їм буде відповідати майбутнім вимогам міжнародного ринку.

Автор:

Людмила Циганок, президентка Асоціації професіоналів довкілля PAEW, гендиректор «Офісу сталих рішень»

Останні рішення GHG Protocol ще раз підтверджують:

компетенції у сфері кліматичної звітності стають стратегічною перевагою бізнесу. Саме тому ми відкрили набір до Кліматичної академії бізнесу 2027 – програми, яка допоможе не лише зрозуміти нові міжнародні вимоги, а й навчитися застосовувати їх на практиці: від обліку викидів і декарбонізації до підготовки кліматичних стратегій та роботи з міжнародними стандартами.

Отримати графік навчання, корпоративну пропозицію та консультацію щодо участі можна за телефоном 0 800 330 351 або звернувшись до команди «Офісу сталих рішень»:

- - - - (063) 441-23-58, i.plugareva@ukraine-oss.com
      - (098) 999-63-12, a.moroz@ukraine-oss.com
      - (067) 110-71-73, (093) 787-29-64, v.tymoshenko@ukraine-oss.com
      - (099) 370-42-27, (096) 740-30-28, a.prystupa@ukraine-oss.com.

#Scope #Блог Циганок #Декарбонізація #Звітність #Міжнародний досвід #Облік викидів