Якщо не брати до уваги промислові підприємства, в діяльності яких утворюються небезпечні відходи, то група 20 «Побутові відходи (відходи домогосподарств та подібні відходи комерційних організацій, промислових підприємств, установ), включаючи окремо зібрані фракції та відходи інфраструктури населених пунктів», що передбачає небезпечні відходи, у т.ч. офісів, які утворюються протягом року, включає:
20 01 21* Люмінесцентні лампи та інші ртутьвмісні відходи
20 01 33* Батареї та акумулятори, віднесені до кодів 16 06 01, 16 06 02, 16 06 03, та невідсортовані батареї і акумулятори, що містять ці батареї
20 01 35* Відходи електричного та електронного обладнання інші, ніж зазначені за кодами 20 01 21 та 20 01 23, що містять небезпечні компоненти.
Отже, офіси та приміщення комерційного характеру як утворювачі небезпечних відходів (ламп, батарейок, електронного обладнання) також повинні подавати декларацію.
Фактично, всі суб’єкти господарювання підпадають під зобов’язання декларування. До аналогічних висновків приходить і Міндовкілля «…Але якщо раніше за рік подавалось до 15 тисяч таких декларацій, то тепер їх передаватиме переважна більшість компаній у країні….»
Проте за даними Міндовкілля, декларацію за 2023 рік подали 8 477 суб’єктів (Дивитись ЛИСТ), тобто майже в 2 рази менше, ніж за 2022 рік.
Хоча на своєму офіційному сайті Міндовкілля звітує про інші цифри
«..Наразі у ЕкоСистемі працює майже 92,5 тис. підприємців. ….. Найпопулярнішими електронними послугами стали: декларація про відходи у режимі peopleless, тобто без участі чиновника, – яких вже подано понад 58 тис.»
Розʼяснення підготувала віцепрезидентка PAEW Людмила Хоміч