Search
Generic filters
Вхід в кабінет

Контроль викидів, розрахунки, СЗЗ і ризики — фахівці обговорили ключові питання повітроохоронної діяльності

28 жовтня команда Офісу сталих рішень спільно з Асоціацією професіоналів довкілля PAEW провела комплексний курс для фахівців з екологічної безпеки, інженерів, екологів підприємств і консультантів — присвячений практичним аспектам охорони атмосферного повітря.

Програма охопила 13 навчальних модулів, які поєднали законодавчу базу, приклади реальних розрахунків, типові помилки під час підготовки документації та сучасні вимоги до систем екологічного контролю.

Після проходження курсу учасники:

      • отримали системне розуміння законодавства й алгоритмів розрахунків у сфері охорони повітря;
      • навчилися готувати обґрунтовувальні документи, звіти ВЕК та плани скорочення викидів;
      • отримали доступ до зразків документів, актуальних методик і шаблонів розрахунків;
      • отримали розуміння щодо гігієнічних вимог щодо забезпечення якості атмосферного повітря населених місць.

Всі, хто не встиг долучитись до навчанняЗАМОВТЕ ВІДЕОЗАПИС

З учасниками працювали згідно порядку денного:

На початку курсу ЛЮДМИЛА ХОМІЧ, віцепрезидентка Асоціації професіоналів довкілля PAEW зауважила:

«Застосування заходів реагування у сфері державного нагляду — це не покарання, а превентивний інструмент, спрямований на усунення загрози життю та здоров’ю людей. Такі заходи допустимі лише за наявності встановленого порушення, що створює реальну загрозу довкіллю, і діють лише до моменту її усунення.»

ПЕТРО ДРИГУЛИЧ, експерт з екологічної та радіаційної безпеки у нафтогазовій галузі, експерт Асоціації PAEW продовжив у своєму виступі:

«Сьогодні екологічна звітність перестає бути формальністю. Вона стає частиною системи доказів, яка підтверджує, що підприємство дотримується принципів прозорості, контролює свої викиди й планує заходи з реального зменшення впливу на довкілля.»

ІРИНА ДОНЕЦЬ, інженер-еколог, експерт з охорони атмосферного повітря

«Розробка документів, у яких обґрунтовуються обсяги викидів, — це не лише технічний етап, а комплексна процедура, що поєднує інвентаризацію, лабораторні вимірювання, аналіз нормативів і прозоре інформування громадськості. Саме від якості цієї роботи залежить достовірність дозвільних рішень і довіра до екологічної звітності підприємства.»

АРІНА ПЕТРОСЯН, д.б.н., с.н.с., провідний науковий співробітник лабораторії якості повітря ДУ «Інститут громадського здоров’я ім. О.М. Марзєєва НАМНУ»

«Сьогодні оцінка ризику для здоров’я населення від забруднення атмосферного повітря — це не просто розрахунок показників. Це інструмент управління ризиком, який допомагає приймати рішення щодо безпечного розміщення підприємств, встановлення санітарно-захисних зон і планування природоохоронних заходів.»

Учасники розібрали прикладні робочі питання разом з експертами та напрацювали рішення:

      • Чи враховує ДЕІ під час перевірки результати внутрішнього моніторингу або лише офіційні лабораторні звіти?
      • Як підприємству підтвердити, що заходи зі зменшення обсягів викидів реально виконуються (форма звітності, фотофіксація, протоколи)?
      • Як довго підприємство зобов’язане зберігати підтвердну документацію щодо звітності НВПЗ?
      • Якщо підприємство усунуло порушення після припису — чи може ДЕІ вимагати зупинення роботи ретроспективно?
      • Якщо підприємство має кілька виробничих майданчиків, частина з яких не входить до переліку діяльності за Додатком до Закону, чи потрібно отримувати ІДД на всі?
      • Як співвідносяться чинні дозволи на викиди з інтегрованим дозволом — чи треба їх анулювати достроково після отримання ІДД?
      • Чи потрібен окремий дозвіл на викиди для одиниць обладнання, не охоплених ІДД?
      • Які саме документи потрібно долучати до оцінки відступу — лише фінансові розрахунки чи також екологічні звіти?
      • Якщо підприємство модернізує обладнання у межах 5 років після отримання ІДД — чи може переглянути встановлений норматив без нового відступу?
      • Чи можна використовувати дані з ESG-звітів як частину доказової бази для інтегрованого дозволу?
      • Чи можна оформити дозвіл на кілька об’єктів у межах одного населеного пункту, якщо всі належать одному підприємству?
      • Якщо підприємство змінило кількість або склад джерел викидів, чи потрібно оформлювати новий дозвіл, чи достатньо подати зміни?
      • Хто несе відповідальність за помилки в даних, внесених до дозволу або звіту (розробник документації чи керівник підприємства)?
      • Чи має дозвільний орган права вимагати додаткову інформацію до звіту (наприклад, протоколи вимірювань чи розрахунки)?
      • Якщо бурова установка працює 4 місяці, чи потрібно отримувати дозвіл, чи достатньо подати декларацію про викиди?
      • Чи потрібно проводити розрахунки розсіювання для тимчасових джерел, якщо діяльність триває менше 6 місяців?
      • Якщо підприємство сплачує податок за розрахунком, а не за фактичними вимірами — чи потрібно проводити коригування після завершення робіт?
      • Чи стосуються підприємства вимоги Директиви 2015/2193/ЄС (MCPD) для котлів і генераторів потужністю 1–50 МВт?
      • Як узгоджуються значення ГДВ у Наказі Мінприроди № 309 із параметрами, наведеними у Директиві 2010/75/ЄС?
      • Чи потрібно оновлювати дозвільні документи після затвердження наказу № 448 від 27.06.2023 р. про нову Інструкцію до оформлення обґрунтовуючих документів?
      • Як враховувати непостійні джерела (резервні котли, пересувні установки) у структурі звіту?
      • Якщо виявлено додаткове джерело викидів після завершення інвентаризації, чи потрібно повторно погоджувати обґрунтовуючі документи?
      • Які обов’язкові розділи повинні міститися в обґрунтовуючих документах відповідно до наказу № 448 — і що можна спростити для підприємств V категорії?
      • Якщо підприємство не має історичних даних по фонових концентраціях, звідки їх брати — з Гідрометслужби чи довідкових баз Міндовкілля?
      • Якщо діяльність не підпадає під перелік додатків до Закону «Про ОВД», чи потрібно все одно отримувати довідку про відсутність необхідності?
      • Чи допускається подання скороченої версії повідомлення, якщо підприємство має незначні викиди?
      • Як довго декларація залишається чинною, якщо дозвіл не видано у визначений строк?
      • Якщо підприємство подало декларацію поштою, як визначається дата набуття права на діяльність — за штемпелем чи за реєстрацією в органі?
      • Чи потрібно вносити до таблиці вуглецевий діоксид (СО₂), якщо він не є регульованим забруднювачем за Постановою № 1598?
      • Як обґрунтувати відсутність певних речовин у викидах, якщо їх наявність типова для цього виду виробництва?
      • Як на практиці узгоджуються вимоги ДСП №173-96 із новими медико-санітарними нормативами МОЗ (№ 813, № 1192 від 2024 р.)?
      • Якщо нормативний розмір СЗЗ у ДСП 173-96 відсутній, хто саме визначає його величину — виконавець робіт чи ДСЕЕ?
      • Чи допускається поетапне погодження матеріалів СЗЗ для діючих об’єктів — спочатку розрахунки, потім натурні дослідження?
      • Якщо підприємство має кілька майданчиків ближче 500 м, чи можна встановити єдину об’єднану СЗЗ?
      • Як правильно визначати контрольні точки для натурних вимірювань і розрахунків розсіювання — за румбами чи за зонами забудови?
      • Яка інформація обов’язково має бути у протоколах натурних досліджень, щоб їх прийняли ДСЕЕ?
      • Як враховуються специфічні забруднювачі, які визначають клас санітарної небезпеки підприємства?
      • Якщо частина викидів відсутня в інвентаризації, чи можна подати додатковий розрахунок без повторного погодження проєкту?
      • Яку допустиму похибку координат джерел визнає ДСЕЕ (наприклад, ± 20 м чи ± 200 м)?
      • Які вихідні дані обов’язкові для розрахунку інгаляційного ризику (LADD, HQ, HI)?
      • Як інтерпретувати результат — наприклад, HI > 1 — чи це автоматично підстава для розширення СЗЗ?
      • Чи обов’язкове проведення оцінки канцерогенних ризиків для діючих підприємств під час розробки матеріалів СЗЗ?
      • Чи можна використовувати результати моделей AirQ+ або EPA для обґрунтування рішень органів місцевого самоврядування?
      • Як узгодити висновки оцінки ризику з результатами звіту ОВД — чи вони мають бути ідентичні?
      • Чи можна обґрунтовувати зменшення СЗЗ на підставі результатів розсіювання і оцінки ризику?
      • Яка періодичність перегляду матеріалів СЗЗ для діючих підприємств — раз на 5 років чи за необхідності?
      • На підприємстві планується установка резервуару об’ємом до 10 м³ для зберігання дизельного палива з подальшим його використанням у якості рідкого палива для котла (як альтернатива при нестачі природного газу). Котел також планується переобладнати з використанням комбінованого пальника. Які дозвільні документи необхідно отримати в цьому випадку?
      • Якщо на підприємстві додається одна невелика ДЕС потужністю 2,0 кВт, то як правильно оформити декларацію про викиди, щоб надалі отримати дозвіл на викиди? З чого починати?
      • Процедура отримання дозволу на викиди є тривалою. Наразі підприємство здійснює діяльність на підставі декларації про провадження господарської діяльності. Наприклад, якщо воєнний стан скасовано наприкінці вересня, то, згідно з коментарем фахівця, декларація про провадження господарської діяльності є чинною протягом дії воєнного стану та до кінця календарного року, в якому його припинено або скасовано, але не менше трьох місяців з дня такого припинення чи скасування. Оскільки до кінця року залишається три місяці, на практиці цього часу може бути недостатньо для отримання дозволу на викиди. Як діяти підприємству в такій ситуації та яка відповідальність настає за несвоєчасне отримання дозволу на викиди?
      • Чи можна отримати доповнення або внести зміни до чинного дозволу на викиди за старим порядком відповідно до ст. 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», і до якого періоду це можливо? Чи лише оформлювати інтегрований дозвіл для нових джерел, якщо підприємство підпадає під критерії отримання інтегрованого дозволу?
      • Підприємство має дозвіл на викиди забруднюючих речовин стаціонарними джерелами. Під час воєнного стану в котельні було проведено реконструкцію із заміною котлів на інші марки та встановленням додаткових котлів. У зв’язку з цим підприємство отримало Декларацію про провадження господарської діяльності. Який період часу підприємство має законні підстави користуватися Декларацією без отримання дозволу на викиди? Зважаючи на тривалість процедури отримання дозволу на викиди, яка відповідальність настає у разі його несвоєчасного оформлення?
      • Які документи необхідні для підтвердження тимчасового пломбування джерела викидів, що може бути використане в подальші періоди? Та які документи потрібні для його розпломбування?
      • Чи доцільно хімфармзаводу, виробнику лікарських засобів, на сьогодні надавати послуги з проведення санітарно-гігієнічних досліджень повітря населених місць, оцінки шумового навантаження на селітебні території та досліджень показників складу і властивостей ґрунтів?
      • Як визначати розмір санітарно-захисної зони (СЗЗ) підприємства, якщо у нормативному документі зазначено, що вона встановлюється розрахунковим шляхом, а викиди настільки незначні, що концентрація 1 ГДК не виходить за межі проммайданчика?
      • Чи передбачено регламент або порядок розроблення наукової оцінки відповідності розміру СЗЗ?
      • Чи є постановка на державний облік обов’язковою незалежно від наявності реєстрації у Реєстрі викидів?
      • Чи існує затверджений перелік дозволених методик виконання вимірювань забруднюючих речовин?
      • Чи потрібно подавати нову декларацію після чергової реконструкції підприємства, якщо вона стосується того самого об’єкта?
      • Якщо підприємство має затверджене коригування СЗЗ, який саме розмір зони слід враховувати під час отримання інтегрованого дозволу (ІДД)?
      • Який наразі алгоритм отримання Висновку щодо встановлення або погодження СЗЗ?
      • Чи потрібно додавати у звіт оператора забруднюючі речовини, які відсутні у Переліку забруднювачів, але зазначені у Дозволі на викиди?
      • Чому авторизовані користувачі на платформі «ЕкоСистема» мають обмежений доступ до деяких документів, тоді як у неавторизованому режимі доступні додаткові опції Переліків і Реєстрів?
      • Коли необхідно подавати заяву про відступ, якщо чинний Дозвіл на викиди діє до вересня 2028 року?
      • Чи існує поняття скорочення розміру СЗЗ і чи залишаються чинними положення ДБН Б.2.2-12:2018?
      • На скільки відсотків допускається скорочувати нормативну СЗЗ і яким нормативним документом це регламентується?
      • Контроль якості атмосферного повітря потрібно здійснювати за найпоширенішими забруднювачами чи за повним переліком речовин, зазначених у дозволі на викиди?
      • У складі проєктної документації достатньо в розділі ОВНС обгрунтувати і підтвердити розмір СЗЗ, чи потрібно додатково розробляти проєкт СЗЗ із узгодженням в органах МОЗ?

Всі, хто не встиг долучитись до навчанняЗАМОВТЕ ВІДЕОЗАПИС

З питань придбання відеозапису:

Безкоштовно зі стаціонарних та мобільних телефонів: 0 800 330 351

      • (063) 441-23-58, i.plugareva@ukraine-oss.com
      • (098) 999-63-12, a.moroz@ukraine-oss.com
      • (067) 110-71-73, (093) 787-29-64, v.tymoshenko@ukraine-oss.com