Search
Generic filters
Вхід в кабінет

Круглий стіл «Менеджери зеленої відбудови: формула еко-ефективності та підготовка кадрів» відбувся в Києві

PAEW

До всесвітнього дня охорони довкілля (World Environment Day) було приурочено Круглий стіл «Менеджери зеленої відбудови: формула еко-ефективності та підготовка кадрів». 

З одного боку – запит на сучасних фахівців з ресурсо- та енергоефективності, як кризових менеджерів, щороку зростає. Тенденція буде зберігатись і надалі.

З іншого боку – освітні програми потребують кардинального і невідкладного «осучаснення».

Водночас, наука, яка багато років іде паралельно до бізнесу, до органів місцевого самоврядування та влади, що приймає рішення – це не може тривати далі. В європейських країнах саме наука допомагає долати виклики і знаходити відповіді на найскладніші запитання.

Як в умовах сьогодення гарантувати ефективне відновлення, перетворення ресурсів, праці та капіталу на технологічні інновації та рівень добробуту людей, поєднавши зусилля?

Хто готовий запропонувати Україні екотехнологічні інновації і забезпечити ефективність екологічного благополуччя, адже відбудова потребуватиме більше технологій, одночасно зменшуючи споживання ресурсів і негативний вплив на навколишнє середовище

Як разом сьогодні, визнавши помилки минулого, допомогти державі повернутись обличчям до науки та освіти і трансформувати підходи до підготовки спеціалістів еко-спеціальностей? Як в цьому вже сьогодні допомагають підприємці та громади?

Про проєкт та результати всеукраїнського дослідження «Необхідні зміни освітнього інтерфейсу між академічним середовищем і реальним сектором економіки в Україні» на початку обговорення розповіли:

  • Людмила ЦИГАНОК, керівник проєкту, президентка Асоціації професіоналів довкілля PAEW
  • Людмила ХОМІЧ, віце-президентка Асоціації PAEW з правових питань
  • Ольга СЮТІКОВА, Спеціалістка з відновлення навколишнього середовища, Місцеве самоврядування та реформа з децентралізації влади Програма Розвитку ООН

Проєкт реалізовано професійною спілкою «Асоціація професіоналів довкілля» (PAEW) за сприяння UNDP в Україні та фінансової підтримки Уряду Швеції

До роботи Круглого столу долучились Сергій ВЛАСЕНКО (заступник Міністра охорони довкілля і природних ресурсів), Ігор БАЛУБА (керівник експертної групи директорату фахової передвищої, вищої освіти МОН України), Дмитро ЗАРУБА (перший заступник Голови ДЕІ України), Ігор БУДЗІНСЬКИЙ (начальник управління лісового господарства та відтворення лісів Держлісагенства), а також провідні науковці, лідери національних ЗВО, підприємств (Астарта, корпорація “Атмосфера”, Укренерго, Енергоатом, Укрзалізниця тощо), громад.

Людмила ЦИГАНОК

керівник проєкту, президентка Асоціації професіоналів довкілля PAEW акцентувала:

«Протягом 3 останніх років сфера  захисту, збереження та відновлення довкілля; сталого розвитку та  природокористування, гостро відчула усі наслідки війни та нестачі професійних фахівців для подолання цих наслідків.

Головним аспектом вирішення проблеми є посилення якісної взаємодії державної політики, науки, освіти, муніципалітетів та субʼєктів господарювання.

Професійна спілка «Асоціація професіоналів довкілля» (PAEW) запросила до взаємодії провідні бізнеси різних сфер господарювання, громади та ЗВО для виявлення основних проблем та обʼєднання зусиль в підготовці спеціалістів зеленої трансформації та відбудови. 

Проєкт реалізувався за сприяння UNDP в Україні та фінансової підтримки Уряду Швеції

В рамках проєкту проведено: 

  • Анкетування онлайн- та офлайн- представників сфери в усіх регіонах України
  • Реалізовано живі зустрічі-обговорення в провідних ЗВО в м. Дніпрі, Полтаві, Чернігові, Миколаєві, Києві, Житомирі та Львові
  • Ряд усних опитувань стейкхолдерів з боку держави, бізнесу, науки, освіти, громад та студентів – тих, хто планує свою майбутню діяльність в сфері зеленої відбудови протягом лютого-травня 2024

За результатами всеукраїнського дослідження лише 5-7 % випускників ЗВО екологічних спеціальностей розуміють інструменти роботи, впровадження теоретичних знань, отриманих в вишах. Переважна більшість випускників не знає, що таке СВАМ, декарбонізація,  потребує набуття знань та навичок щодо роботи з екологічною документацією, технологіями захисту довкілля та методів зниження тиску на довкілля, розуміння заходів з підвищення енергоефективності тощо

Загалом в виявленні проблем та напрацюванні невідкладних пропозицій для їх подолання взяло участь понад 500 учасників

Отож, якою є формула еко-ефективності та підготовки кадрів?

Відносини між компаніями, працівниками та суспільством переосмислюються. Саме ESG і є формулою, що допомагає стейкголдерам оцінити, як бізнес працює з ризиками та можливостями, пов’язаними з екологічними, соціальними та управлінськими критеріями.

Environmental (навколишнє середовище), Social (соціальний аспект) та Governance (управління) – конкретні якісні та кількісні чинники, за якими оцінюють вплив бізнесу на екологію, суспільство та якість управління компаніями. 

Отож, екологічні аспекти мають стати назавжди кроссекторальними і «вживленими» в усі стратегії, плани та освітні програми.

Час помирити географів з біологами, хіміками, геологами, час разом з юристами, технологами та комунікаційниками створити нову парадигму співпраці для підготовки висококласних спеціалістів, що вмітимуть не лише вузько бачити проблему, а й спільно і ефективно напрацьовувати рішення. ESG дає нам дороговказ, саме це фундаментальне загальноєвропейське бачення створює спільний знаменник в підготовці фахівців зеленої трансформації і відбудови» – резюмувала Людмила Циганок

Людмила ХОМІЧ

віце президентка Асоціації професіоналів довкілля PAEW прокоментувала результати етапу Анкетування:

1. За результатами дослідження наступні галузі бізнесу потребують кваліфікованих спеціалістів «зелених спеціальностей» (практично всі галузі економіки):

  • енергетика;
  • сільське господарство;
  • підприємства з переробки мінеральної сировини,
  • металургія
  • хімічна промисловість
  • виробництво будівельних матеріалів….
  • управління відходами, рециклінг,
  • централізоване водопостачання, водовідведення, управління стічними водами;
  • екологічний консалтинг (сертифікація систем менеджменту, дослідження, проектування).

Для прикладу, якщо ми готуємо потенційного спеціаліста для сфери сільського господарства, то освітня програма повинна включати набуття знань та навичок з:

  • агроекології, 
  • управління земельними ресурсами, 
  • біоремидиації/відновлення родючості  земель та методи прогнозування зміни родючості ґрунтів, (на 5-10 років)
  • вивчення факторів забруднення, засолення, закислення грунтів та методів їх відновлення, які варто впроваджувати паралельно з господарською діяльністю
  • заходів з енергоефективності, ресурсоефективності (насамперед використання водних ресурсів та добрив) 
  • декарбонізації та правил застосування СВАМ для аграрної та лісогосподарської галузі.

Третина опитаних підприємств або взагалі не  має посади еколога, або цю функцію виконує особа за сумісництвом, що свідчить про низький рівень екологічного управління підприємств, можливі недотримання природоохоронних вимог, нераціональне природокористування, відсутність людських ресурсів для впровадження найкращих технологій.

При цьому близько 10% підприємств на час опитування мають вакансію еколога.

Водночас майже половина бізнесу стикається з труднощами при заповненні вакансій, серед яких – невідповідність кваліфікації або взагалі відсутність кандидатів.

В свою чергу, в цілому бізнес задоволений кваліфікацією свої спеціалістів. Лише близько 10% представників бізнесу вказали на низький рівень кваліфікації та необхідність кандидата володіти іноземною мовою, відслідковувати зміни законодавства та швидко їх впроваджувати.

В цілому бізнес готовий співпрацювати, співпрацює з ЗВО в різних формах.

2. Більше половини представників органів державної влади мають вакансію, при цьому в окремих органах потреба у вакансіях сягає до 100 осіб (Держекоінспекція). 

Така ситуація є дуже складною, оскільки органи державної влади, які реалізують державну політику, ініціюють зміни до нею, мають найбільшу кадрову кризу. 

Також більше половини органів державної влади стикаються з труднощами, серед яких недостатньо кваліфікації, відсутні кандидати та невмотивованість кандидатів.

Нестача високоякісних фахівців становить у державному секторі комплексну проблему, яка може впливати на швидкість та якість розробки й впровадження реформ та стратегій розвитку, включно з тими, що вимагаються для вступу України до ЄС.

Як наслідок, державна пполітика, реалізація реформ за відсутності кадрового забезпечення, недостатнього рівня кваліфікації, відсутності матеріального забезпечення є неповноцінною.

Дослідження продемонструвало, що найбільші вимоги до кваліфікації, найширший перелік кваліфікаційних знань, умінь та навичок потребує Державна екологічна інспекція.

Водночас, саме у цьому органі найбільша кількість вакансій.

Відповідно,  реалізація реформи державного нагляду контролю без врахування цих результатів, перегляду оплат праці працівників ДЕІ з самого початку приречена.

Практично всі органи державної влади співпрацюють з ЗВО.

3. Майже в 50% ОМС відсутня посада еколога взагалі, в 7% органів обов’язки еколога  виконує особа за сумісництвом.

Водночас, перелік питань, зобов’язань, які покладаються на ОМС передбачає обов’язкову наявність профільного спеціаліста. За відсутності профільного спеціаліста та реалізації реформи децентралізації питання підготовки та реалізації природоохоронних програм громад, громадського моніторингу, управління природним фондом громади невілюється.

4. Більшість опитаних представників ЗВО вказали про співпрацю з бізнесом та органами влади (хоча частина здобувачів освіти вказали, що представники бізнесу та органів влади не залучаються), відсутність труднощів в освітньому процесі та відповідність освітніх програм кваліфікаційним потребам роботодавців.

Лише близько 10% вказали про труднощі освітнього процесу (дистанційне навчання, COVID, війна) та невідповідність освітніх програм (недостатність практичних навичок).

5. Більшість здобувачів освіти задоволені освітнім процесом, лише близько 10 % вказали як труднощі дистанційне навчання, складну адаптацію, застарілу програму, самостійне навчання значної частини програми, велику кількість завдань та обмежений час на їх виконання

Майже 60 % вказали, що представники бізнесу та органів влади не залучаються до освітнього процесу.

Більшість здобувачів освіти бажають приймати участь у діяльності підприємств у формі виробничої практики та планують працевлаштуватися на підприємствах. Значна частина пов’язує своє майбутнє з органами місцевого самоврядування і лише близько 20% з органами державної влади та до 10% в науці.

Основні побажання студентів щодо покращення освітніх програм – більша кількість виробничої практики

Ольга СЮТІКОВА, 

спеціалістка з відновлення навколишнього середовища компонента «Місцеве самоврядування та реформа з децентралізації влади» Програми Розвитку ООН в Україні акцентувала:

«Війна в Україні наочно довела, що Мир, безпека та територіальна незалежність будь-якої держави значно більше залежать від екологічного середовища, клімату та ефективності використання ресурсів, ніж це здається сучасній людині. Зокрема залежність України від іноземного викопного палива та нестача локальних відновлюваних джерел енергії роблять як місцеві підприємства, так і мешканців вразливими та паралізують всі сфери життя. Особисте здоров’я кожного з нас та сталий економічний розвиток держави вцілому повністю обумовлені наявністю й доступом до основ життя, а саме: чистої прісної води, родючих ґрунтів та свіжого повітря. А все це ми можемо мати лише зберігаючи наші ліси, степи, річки й болота. Війна принесла нам всім величезне горе, але ми сподіваємось, що вона стала поштовхом до переосмислення цінності буття та стратегії розвитку України, як Європейської кліматично-нейтральної та по-справжньому екологічно чистої країни».

Ірина БРИЛЬОВА, 

провідний фахівець з екології ТОВ «Агрофірма «Астарта» продовжила:

«Кожен випускних після закінчення ЗВО стикається з проблемою працевлаштування. 

Компанії шукають працівників з досвідом, а досвід здобути немає де. Виходить замкнуте коло. 

Це пов’язано в тому числі з недосконалою програмою навчання в ЗВО. 

Під час проведення дослідження ми виявили, що студенти зовсім не розуміються на потребах бізнесу та не володіють навіть мінімальними знаннями по професії еколог. 

Тому випускник, який вчився 5 років та здобував освіту за фахом, має мінімум ще рік вчитися на підприємстві. 

Проблему би вирішили факультативні курси промислової екології за участю представників бізнесу в ЗВО»

Всім присутнім було презентовано висновки Проєкту до обговорення:

  1. Впровадження освітніх програм за  напрямками: захист навколишнього середовища, попередження змін клімату ресурсо-ефективність та сталий розвиток з подальшою практичною орієнтацією на застосування у  галузях економіки; предметне наповнення освітніх програм залежно від функціоналу та зобов’язань цих галузей, технологій виробництва та необхідних технологій, методів захисту довкілля та управління ресурсами. Більша кількість годин для іноземної мови, у т.ч. її практичного застосування (міжнародні прогами для студентів). Повноцінний курс довкіллєвого права у складі загальної освітньої програми. Включення до освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра предметів щодо ОВД, СЕО, СВАМ, НДТМ, зміни клімату, енерго- та ресурсо-ефективності та декарбонізації.
  2. Державницький підхід до підготовки спеціалістів державних органів, обов’язкова кваліфікаційна вимога – наявність спеціальної освіти за кодом 101, 183 для керівників та спеціалістів відповідних органів влади. З іншої сторони такий підхід буде гарантом подальшого працевлаштування для здобувачів освіти. Вирішення питання оплати праці ключових органів державної влади (Держекоінспекції) та спеціальної освітньої програми для працівників Держекоінспекції, органів місцевого самоврядування.
  3. Закріплення посади еколога на законодавчому рівні для підприємств залежно від діяльності підприємства та впливу на довкілля, та в органах місцевого самоврядування, що забезпечить належне управління природними ресурсами
  4. Більш тісна співпраця з потенційними роботодавцями в освітньому процесі. Залучення представників роботодавців до освітнього процесу (50% на 50%)
  5. Виключення дистанційного навчання (за можливості), скорочення кількості годин для самостійного навчання.
  6. Перегляд годин виробничої практики в сторону її збільшення, усунення формального підходу до виробничої практики, діючі угоди ЗВО з представниками, що надають базу для практики.

Які інструменти для подолання проблем пропонує Асоціація PAEW?

  • Для підготовки висококваліфікованих кадрів, подолання існуючого розриву між освітніми програмами та потребами економіки та довкілля України, з метою посилення неформальної екологічної прикладної освіти, спільно з фахівцями Міндовкілля, Міненерго, Держенергоефективності, провідними експертами, ЗВО та ін. Асоціацією професіоналів довкілля заплановано, як результат дослідження, реалізацію Першої віртуальної академії «EcoEducation-2024» для майбутніх спеціалістів довкілля

Перша віртуальна академія «EcoEducation» для майбутніх спеціалістів довкілля невдовзі з’явиться, як відповідь на ті виклики, які існують на сьогодні внаслідок розриву між очікуванням і потребами роботодавців та навчальними програмами екологічних спеціальностей. Посилити неформальну екологічну освіту, допомогти студентам та викладачам зануритись в прикладну парадигму сфери промислової екології, енергоефективності, декарбонізації, зеленого переходу і збереження екосистем – така мета майбутнього проєкту.

У Всесвітній день охорони довкілля (World Environment Day) 5 червня підписано відповідний Меморандум про співробітництво між Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України та Асоціацією професіоналів довкілля. 

 

  • Восени 2024 року також заплановано проведення Всеукраїнського щорічного студентського КРЕАТОНу зелених рішень. Його підготовка вже триває!

Заступник Міністра з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Сергій ВЛАСЕНКО зазначив: 

«Підписання меморандуму знаменує початок нової ери в екологічній освіті, де сучасні технології стають невід’ємною частиною навчального процесу, забезпечуючи студентам доступ до найновіших знань та практик у сфері екології.

Розробка та впровадження Інформаційної системи «ЕкоСистема-Education» спрямована на вирішення важливих проблем у галузі освіти та екології. Вона надає можливість використовувати відеоуроки та інтерактивні завдання, що робить навчання більш цікавим та ефективним. Це є ключовим елементом у формуванні екологічно відповідального суспільства.

Ініціатива спрямована на підготовку майбутніх фахівців, надаючи студентам можливість отримати спеціалізовану підготовку та враховуючи потреби сучасного екологічного ринку праці. Відкривши доступ до сучасних методів навчання та ресурсів, «ЕкоСистема-Education» сприяє формуванню компетентностей, які необхідні для подальшої реалізації студентів у сфері екології. Такий підхід загалом сприяє розвитку та вихованню нового покоління, яке бере на себе відповідальність за стан довкілля та вміє застосовувати здобуті знання в практичній діяльності.

Меморандум про співпрацю став важливим кроком у реалізації спільної мети — підвищення якості екологічної освіти та формування екологічно свідомого суспільства. Ми віримо, що завдяки «ЕкоСистема-Education» студенти отримають не тільки знання, але й практичні навички, необхідні для збереження нашої планети.»

Валентин ЩЕРБИНА, 

віце президент PAEW з військової екології та відновлення екосистем повідомив:

«Законодавче визначення обов’язковості посади еколога для підприємств та в органах місцевого самоврядування – вимога часу та необхідна умова євроінтеграції.

Для подолання наслідків системної екологічної кризи, розвиток якої посилюється масштабними військовими  діями, необхідно заздалегідь готувати менеджерів зеленого відновлення.

Існуюча система підготовки екологів потребує серйозного вдосконалення. Зелене повоєнне відновлення України можуть реалізувати лише спеціально навчені фахівці із військової екології та відновлення екосистем.

Ми ініціюємо початок їх підготовки»

ЛЕСЯ БАГІНСЬКА, 

адвокат, юрист компанії EVERLEGAL акцентувала увагу на необхідності розробки Спеціального Курсу для студентів із залученням експертів-практиків (як екологів, так і юристів) з метою надання практичних навичок в рамках вивчення навчальної дисципліни «Екологічне право».

Про створення нового сучасного Інституту довкілевого права повідомили на брифінгу в ІА «Укрінформ».

5 червня підписано відповідний Меморандум про співпрацю між юридичною компанією EVERLEGAL та Асоціацією професіоналів довкілля (PAEW)

Ігор ЛЕПЬОШКІН, 

представник Deutsche Gesellschaft Für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GMBH озвучив:

«Зелене» відновлення України передбачає відбудову «краще ніж було» тобто енергоефективніше.

 Саме таке відновлення потребує значної кількості висококваліфікованих фахівців, які  володіють сучасними знаннями й вміннями, інноваційними «зеленими» й енергоефективними технологіями»

Олександр АЗЮКОВСЬКИЙ, 

к.т.н, професор, ректор НТУ «Дніпровська політехніка» впевнений:

«Пріоритетом сучасної освіти є формування та підготовка нового покоління фахівців з екологічним світоглядом, що є важливим кроком у вирішені екологічних і соціально-економічних проблем України. Особливо це стосується фахівців для гірничодобувної, енергетичної та інших технічних галузей промисловості, для яких є потреба в технологіях з мінімальним споживанням ресурсів і впливом на довкілля»

Сергій БОЙЧЕНКО, 

завідувач кафедри навчально-наукового інституту енергозбереження та енергоменеджменту КПІ ім. Ігоря Сікорського, професор, академік Української нафтогазової академії продовжив:

«Впровадження нових освітніх програм зумовлене зростанням попиту на фахівців із технологій захисту навколишнього середовища через екологічні наслідки війни РФ проти України, зокрема через масштабне замінування територій, а також через підвищення екологічних вимог до промислових підприємств у зв’язку із вступом України до ЄС. Серед ініціатив КПІ також започаткування освітніх програм у сфері ресурсо- та енергоефективності, раціонального використання енергоресурсів.»

Сергій ЦИБУЛЯ, 

д.т.н., професор, директор навчально-наукового інституту механічної інженерії, технологій та транспорту НУ «Чернігівська політехніка» повідомив:

«НУ «Чернігівська політехніка» є провідним науково-освітнім центром Чернігівської області, зокрема і в підготовці фахівців-екологів, які орієнтовані на знання і вміння із планування сталого розвитку екосистем, здійснення оцінки впливу на довкілля, формування міського середовища завтрашнього дня – «Розумні міста», стратегій адаптації та пом`якшення наслідків зміни клімату.»

Людмила ГРИГОРʼЄВА, 

д.б.н, професор, завідувач кафедри екології Чорноморського національного університету імені Петра Могили:

«При повоєнній відбудові постраждалих територій: 

– Екологічна освіта, наука мають бути налаштованими: 

1) готувати екологів-практиків, менеджерів із впровадження передових “зелених” технологій, 

2) допомагати бізнесу розвиватися екологічно; 

 – Бізнес, який супроводжується впливом на довкілля, має: 

1) запроваджувати посади еколога та приймати на ці посади випускників-екологів,

 2) долучати регіональних науковців-екологів до вирішення екологічних проблем регіону.»

Роман ЯРОЩУК

к.с.н., доцент кафедри екології та ботаніки Сумського національного аграрного університету додав:

 «Еко-спеціальності – шлях до сталого розвитку здорової нації»

Ольга ЛЕБЕГА, 

директор ТОВ «Екоінтел» додала:

«Незважаючи на модернізацію і осучаснення бізнес процесів, традиційні робітничі та технічні  професії залишаються актуальними»

 Марина ДРАНІЧЕНКО, 

заступник начальника управління -начальник відділу охорони довкілля, енергоефективності та кліматичної політики Департаменту фінансів, економіки та інвестицій Сумської міської ради:

«Міська влада відкрита та має партнерські відносини з вищими навчальними закладами. Існує практика проходження стажування в ОМС та працевлаштування у виконавчих органах Сумської міської ради за фахом.»

Окрему вдячність Асоціація PAEW висловлює командам:

  • Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»
  • Національний університет «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка»
  • Державний університет «Житомирська політехніка»
  • Національний університет «Чернігівська політехніка»
  • Львівський національний університет імені Івана Франка
  • Чорноморський національний університет імені Петра Могили
  • Київський національний економічний університет
  • Сумський національний аграрний університет, 

а також:

  • Національний транспортний університет
  • Київський національний університет імені Тараса Шевченка
  • Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»
  • Київський національний університет будівництва і архітектури
  • Національний університет водного господарства та природокористування
  • Національний авіаційний університет
  • Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова
  • Дніпровський державний аграрно-економічний університет
  • Дніпровський індустріальний коледж
  • Дніпровський національний університет залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна
  • Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара
  • Національна металургійна академія України
  • Харківський національний аграрний університет ім. В.В. Докучаєва
  • Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка
  • Львівський національний аграрний університет
  • Житомирський державний університет імені Івана Франка
  • Поліський національний університет
  • Відокремлений структурний підрозділ «Заліщицький фаховий коледж імені Є. Храпливого Національного університету біоресурсів і природокористування України»
  • Запорізький національний університет
  • Державний вищий навчальний заклад «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника»
  • Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка
  • Подільський державний аграрно-технічний університет
  • Дніпровський державний технічний університет
  • Кам’янський державний енергетичний технікум
  • Державний заклад «Державна екологічна академія післядипломної освіти та управління»
  • Державний університет інфраструктури та технологій
  • Національний університет «Києво-Могилянська академія»
  • Національний університет біоресурсів і природокористування України
  • Національний університет харчових технологій
  • Приватний вищий навчальний заклад «Європейський університет»
  • Приватний вищий навчальний заклад «Інститут екології економіки і права»
  • Приватний вищий навчальний заклад Університет новітніх технологій
  • Таврійський національний університет імені В.І.Вернадського
  • Кременчуцький національний університет імені Михайла Остроградського
  • Криворізький державний педагогічний університет
  • Криворізький національний університет
  • Центральноукраїнський національний технічний університет
  • Лисичанський гірничо-індустріальний фаховий коледж
  • Волинський національний університет імені Лесі Українки
  • Луцький національний технічний університет
  • Державний вищий навчальний заклад «Національний лісотехнічний університет України»
  • Екологічний коледж Львівського національного аграрного університету
  • Львівський державний університет безпеки життєдіяльності
  • Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С. З. Ґжицького
  • Львівський національний університет імені Івана Франка
  • Національний університет «Львівська політехніка»
  • Маріупольський державний університет
  • Таврійський державний агротехнологічний університет імені Дмитра Моторного
  • Національний університет кораблебудування імені адмірала Макарова
  • Відокремлений структурний підрозділ «Мукачівський фаховий коледж Національного університету біоресурсів і природокористування України»
  • Відокремлений структурний підрозділ «Фаховий коледж нафтогазових технологій, інженерії та інфраструктури сервісу Одеської національної академії харчових технологій»
  • Державний університет «Одеська політехніка»
  • Одеська національна академія харчових технологій
  • Одеський державний екологічний університет
  • Пирятинська філія Приватного вищого навчального закладу «Європейський університет»
  • Полтавський державний аграрний університет
  • Полтавський національний педагогічний університет імені В.Г. Короленка
  • Відокремлений структурний підрозділ «Рівненський технічний фаховий коледж Національного університету водного господарства та природокористування»
  • Національний університет водного господарства та природокористування
  • Рівненський державний гуманітарний університет
  • Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля
  • Сумський державний університет
  • Західноукраїнський національний університет
  • Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка
  • Державний вищий навчальний заклад «Ужгородський національний університет»
  • Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини
  • Уманський національний університет садівництва
  • Відокремлений структурний підрозділ «Харківський природоохоронний фаховий коледж Одеського державного екологічного університету»
  • Державний вищий навчальний заклад «Харківський коледж текстилю та дизайну»
  • Національний аерокосмічний університет ім. М. Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут»
  • Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут»
  • Національний університет цивільного захисту України
  • Харківський національний автомобільно-дорожній університет
  • Харківський національний технічний університет сільського господарства імені Петра Василенка
  • Харківський національний університет будівництва та архітектури
  • Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна
  • Харківський національний університет міського господарства імені О.М. Бекетова
  • Херсонський державний аграрно-економічний університет
  • Херсонський державний університет
  • Хмельницький національний університет
  • Відокремлений структурний підрозділ «Закарпатський лісотехнічний фаховий коледж Державного вищого навчального закладу «Національний лісотехнічний університет України»
  • Черкаський державний технологічний університет
  • Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького
  • Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича
  • Національний університет «Чернігівський колегіум» імені Т.Г. Шевченка
  • Вінницький національний технічний університет
  • Поліський національний університет
  • Запорізький національний університет та ін.

Проєкт реалізовано професійною спілкою «Асоціація професіоналів довкілля» (PAEW) за сприяння UNDP в Україні та фінансової підтримки Уряду Швеції

Прес-служба PAEW