ЗМІСТ № 3/2025

Свіжий номер журналу «Sustainability Leaders Guide» №3, 2025

КАЛЕНДАР ЕКОЛОГА

Важливі події за березень/квітень 2025 року

ОГЛЯД ЗАКОНОДАВСТВА

Ключові зміни законодавчого поля: дайджест за березень 2025 року

Про затвердження Порядку створення регіональних центрів моніторингу довкілля
Про затвердження Кодексу етичної поведінки працівників Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм, територіальних органів, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери його управління
Про схвалення Концепції Державної цільової екологічної програми технічної модернізації підприємств водовідведення та очищення стічних вод, що перебувають у державній або комунальній власності, на період до 2034 року
Про внесення змін до Методики визначення шкоди та збитків, завданих земельному фонду України внаслідок збройної агресії Російської Федерації
Про затвердження Змін до Порядку державної реєстрації робіт і досліджень, пов’язаних із геологічним вивченням надр
Про затвердження Порядку організації та проведення громадських слухань у процесі видачі інтегрованого довкіллєвого дозволу (внесення змін до нього)
Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2017 року № 1010 і від 7 грудня 2023 року № 1320
Про внесення змін до Закону України «Про природно-заповідний фонд України» щодо забезпечення збереження територій та об’єктів природно-заповідного фонду та розширення їх класифікації
Про внесення змін до Правил промислового рибальства в басейні Чорного моря
Про внесення змін до Положення про Єдиний державний реєстр тварин
Про затвердження Порядку здійснення рибогосподарської меліорації водних об’єктів (їх частин), рибогосподарських технологічних водойм
Про внесення змін до деяких наказів Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України
Про внесення змін до деяких законів України щодо відновлення моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів
Про затвердження операційного плану заходів з реалізації у 2025-2027 роках Стратегії екологічної безпеки та адаптації до зміни клімату на період до 2030 року
Про затвердження плану заходів щодо створення національної системи торгівлі квотами на викиди парникових газів
Про внесення змін до наказу Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України від 15 лютого 2021 року № 113
Питання проведення дозиметричної паспортизації населених пунктів, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи
Про внесення змін до Переліку уповноважених підприємств, установ, організацій на проведення державних випробувань пестицидів і агрохімікатів
Про затвердження Переліку методичних вказівок визначення залишкових кількостей пестицидів і агрохімікатів

ПРАКТИКА ESG

Виправляємо плутанину між термінами «стійкість» і «сталість»: економічні приклади

Як багато серед нас екологів, економістів, фахівців з ESG, котрі реально розуміють відмінності між стійкістю і сталістю, між стійким і сталим розвитком? У корпоративному секторі ESG-фахівці часто плутають ці поняття, оскільки компанії використовують їх як взаємозамінні терміни у звітності. Нерозуміння понять породжує в багатьох питання доцільності впровадження ESG-стандартів, політик і підходів під час війни. Пропонуємо розібратись у цих поняттях, розглянувши кілька економічних прикладів.

Значення ESG-програмних рішень для стійкого розвитку бізнесу: ERP, CRM, BI-платформи

Впровадження ESG-принципів у бізнес-модель – це не просто тренд, а стратегічна необхідність для компаній, що прагнуть досягти сталого розвитку та зміцнити свої позиції на ринку. ESG-стратегії дозволяють знизити ризики, оптимізувати витрати, залучити інвестиції та підвищити рівень довіри серед клієнтів і партнерів. Компанії, які активно інтегрують ESG-принципи у свою діяльність, отримують значну конкурентну перевагу та забезпечують собі стійке зростання в майбутньому. Розбираємо програмні рішення на прикладах — ERP, CRM, BI-платформ

ОХОРОНА АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ

Оновлення Порядку видачі дозволу на викиди: зупинення розгляду документів, залишення заяви без руху, відмова

Наприкінці 2023 року набрав чинності Закон України «Про адміністративну процедуру», який через війну залишився поза увагою. Закон регламентує відносини органів виконавчої влади, які уповноважені здійснювати функції публічної адміністрації, з фізичними та юридичними особами щодо розгляду і вирішення адміністративних справ шляхом прийняття та виконання адміністративних актів. На виконання даного закону Міндовкілля ініційовано зміни до частини підзаконних нормативних актів з питань кліматичної безпеки та охорони атмосферного повітря. Розбираємо основні зміни.

Індекс якості повітря: який механізм визначення та порядок інформування населення?

Одним зі складових системи державного моніторингу є індекс якості повітря – показник, що використовується в межах проведення моніторингу атмосферного повітря для відображення інформації про комплексний вплив рівнів основних забруднюючих речовин на здоров’я населення в адаптованому для користувача форматі. З метою нормативного регулювання оперативного інформування населення про якість атмосферного повітря Міндовкілля оприлюднено відповідний проєкт. Який механізм визначення та порядок інформування населення? Розбираємо у матеріалі.

УПРАВЛІННЯ ВІДХОДАМИ

Управління медичними відходами: оновлені вимоги та правила поводження на 2025 рік

З квітня 2025 року набуває чинності наказ Міністерства охорони здоров’я України 31 жовтня 2024 року № 1827 «Про затвердження Державних санітарних норм та правил «Порядок управління медичними відходами, у тому числі вимоги щодо безпечності для здоров’я людини під час утворення, збирання, зберігання, перевезення, оброблення таких відходів». В матеріалі розбираємо ключові положення оновлених правил.

ТОП-20 запитань про управління відходами на підприємстві

Чи правильно, що в разі відсутності технічної можливості користування послугою передачі відходів в е-Кабінеті документи для державного обліку відходів, подання звітності та акти приймання-передачі відходів складаються в паперовій або електронній формі поза інформаційною системою управління відходами? Чи потрібно це робити щодня?
Чи правильно, що матеріали, які продаються (наприклад, макулатура, гофрокартон, плівка п/е, пластикова тара, піддони тощо), відповідно до ЗУ «Про управління відходами», я повинен визнавати як відходи та обліковувати їх так само, як і побутові відходи, передаючи їх за актами прийому/передачі збирачам або оброблювачам?
Чи правильно, що акти приймання-передачі відходів (картки перевезення відходів) складаються між суб’єктом господарювання, який здійснює перевезення побутових відходів та є власником перевантажувальної станції, і суб’єктом господарювання, який здійснює оброблення відходів?
Чи потрібно складати акти прийому/передачі відходів за кодом 20 03 01 (змішані побутові відходи, що частково містять виробничі відходи), відповідно до пп. 1 та 2 розділу ІІІ Порядку, враховуючи, що дія Порядку не поширюється на утворювачів побутових відходів?
Як ефективно впровадити сортування відходів на місці проживання?
Яким чином можна забезпечити ефективну реалізацію відпрацьованих матеріалів?
Що вважається моментом утворення відходів? Коли предмет, речовина або матеріал набуває статусу відходів? Чи це пов’язано з бухгалтерським обліком (момент списання ТМЦ з обліку)?
Як правильно маркувати тару для тимчасового зберігання відходів? Чи можна доповнювати назву, наприклад, додати слово «відпрацьовані», або ж навпаки, зробити більш зрозумілу назву, наприклад, адсорбент — пісок?
Яким чином підприємству зменшувати обсяг утворення відходів? Усе, що не робиться з речовинами для того, щоб вони не стали відходами і не виходило за межі підприємства у вигляді відходів, — все одно потребує необхідність отримання дозволу (ліцензії) і класифікуються як відходи?
Якщо виробничий залишок (вловлений пил ГОУ) за наявності ТУ використовується у власному виробництві як ресурсоцінний матеріал в шихті, без наявності договору продажу — це відходи чи ні?
Під час виробництва продукції в технологічному регламенті є брак продукції. Даний брак обробляється (дробиться/плавиться) і застосовується в подальшому для виготовлення тієї самої продукції. Чи є цей брак відходами? Чи необхідно отримувати дозвіл на оброблення відходів?
У якому документі встановлені вимоги до контейнерів для тимчасового зберігання небезпечних відходів?
Який буде механізм передачі відпрацьованих мастил після впровадження РВВ після створення організації розширеної відповідальності виробника?
Палети, бочки, кубові контейнери, макулатура продаються для подальшого використання іншим підприємствам: чи відносяться вони до побічних продуктів?
Які документи необхідно розробити після прийняття рішення щодо віднесення виробничих залишків до побічних продуктів для їхнього продажу як палива, а не видалення чи захоронення як відходу? Чи потрібно отримати дозвіл відповідних органів для віднесення до побічних продуктів виробництва?
Під час різання каменю на підприємстві використовується вода, що призводить до утворення осаду. Раніше цей осад використовувався для підсипання доріг у кар’єрі (в сухому стані він схожий на відсів). Який код за Національним переліком можна зараз використовувати для цього виду відходу? Чи можна його взагалі не вважати відходами, а розглядати як побічний продукт, який потім використовується? Які документи необхідні як для еколога, так і для бухгалтерії?
Чи може підприємство передавати утворені відходи для оброблення іншим суб’єктам господарювання у сфері управління відходами, які мають відповідний дозвіл на платній основі по договору (відходи не є небезпечним)?
Підприємство є утворювачем відходів, проаналізувавши виробничий процес утворення відходів та інше, самостійно приймає рішення на вибір коду відходів згідно з Національним переліком відходів. Яким документом оформлюється на підприємстві перелік відходів з присвоєними новими кодами згідно з Національним переліком відходів?
Яким правомірним документом керуватись щодо скасування класів небезпеки під час прописування інструкції з управління відходами? Де і як мають зберігатися утворені відходи до відправлення спеціалізованому товариству для знищення?
Чи потрібно проводити лабораторний аналіз на підтвердження відсутності небезпечних складників для коду 17 09 04? Який подібний код відходів можна обрати для уникнення проведення лабораторних аналізів?

РОЗРАХУНКИ

Гранично допустимі скиди: розрахунок, розробка проєкту — розбираємо на прикладах

Охорона водних ресурсів є одним із ключових завдань у сфері екологічної безпеки. Важливо не лише контролювати рівень забруднення води, але й забезпечити відповідність скидів стічних вод встановленим екологічним нормам. Одним із основних інструментів регулювання цього процесу є визначення гранично допустимих скидів (ГДС). Правильний розрахунок та розробка проєкту ГДС дозволяють мінімізувати негативний вплив на водні екосистеми та забезпечити стабільний стан довкілля. У цій статті ми детально розглянемо, як проводиться розрахунок гранично допустимих скидів, які чинники враховуються під час проєктування та як застосовувати ці знання на практиці, проаналізувавши реальні приклади.

ОХОРОНА ВОДНИХ РЕСУРСІВ

Питна вода: який порядок здійснення державного моніторингу?

Забезпечення населення якісною питною водою є важливою складовою державної політики у сфері охорони здоров’я та екологічної безпеки. Для контролю за станом водних ресурсів та відповідністю питної води встановленим санітарно-гігієнічним нормам діє система державного моніторингу. Цей процес включає регулярний відбір проб, аналіз фізико-хімічних та мікробіологічних показників, а також оцінку ризиків для здоров’я населення. У цій статті ми детально розглянемо порядок здійснення державного моніторингу питної води, основні вимоги до його проведення та роль уповноважених органів у забезпеченні якості водопостачання.

БАЗОВИЙ КУРС ELEML ДЛЯ МЕНЕДЖЕРІВ ДОВКІЛЛЯ–2025

МОДУЛЬ 2. Перевірки Держекоінспекцією: кому слід підготуватися і які критерії важливо врахувати до моменту приходу інспектора?

Діяльність підприємств у сфері охорони довкілля перебуває під постійним контролем держави з метою запобігання негативному впливу на навколишнє середовище. Державна екологічна інспекція (Держекоінспекція) здійснює планові та позапланові перевірки, спрямовані на контроль за дотриманням природоохоронного законодавства. Для підприємств така перевірка може стати серйозним випробуванням, якщо заздалегідь не підготуватися до візиту інспектора. У цій статті ми розглянемо, хто підпадає під перевірки Держекоінспекції, за якими критеріями оцінюється екологічна відповідність діяльності та як ефективно підготуватися, щоб уникнути штрафів і порушень.

ЗРАЗКИ ДОКУМЕНТАЦІЇ

Актуальна підбірка за березень 2025 року

Заява оператора про надання послуги у сфері моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів
Заява оператора про проведення державної реєстрації установки в Єдиному реєстрі з моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів
Звіт оператора про викиди та перенесення забруднювачів і відходів
Звіт про дотримання дозволу на викиди та виконання заходів щодо здійснення контролю за дотриманням встановлених ГДВ забруднюючих речовин

ЕКСПЕРТ НА ЗВ’ЯЗКУ

10 робочих ситуацій з екологічної безпеки

Чи відноситься крапельний полив до зрошування, де можна подивитися термін зрошування? Чи відноситься збільшення площі під крапельний полив до діяльності, що підлягає ОВД, якщо при збільшенні площі не прокладалися меліораційні комунікації, а використовується існуюча мережа (побудована за радянських часів),збільшення площі з 40 до 90 га?
Підприємство «Підрядник» виконує роботи зі спорудження нафтових і газових свердловин. Після випробування та освоєння свердловину передають «Замовнику» (власнику ліцензії на надрокористування). Під час будівництва на буровому майданчику (місці спорудження свердловини) утворюються відходи, які передають на оброблення організаціям із відповідними дозволами. Термін спорудження свердловин триває від одного до кількох місяців, залежно від глибини та конструкції. Земельну ділянку для робіт «Замовник» передає «Підряднику» за актом прийому-передачі лише на період спорудження свердловини. Відповідно до абзацу 5 пункту 3 розділу ІІІ Порядку ведення державного обліку відходів та подання звітності та Типової форми обліку відходів, утворювач відходів має зареєструвати виробничий майданчик в е-Кабінеті, вказавши себе як «утворювача», та заповнити інформацію про відходи, що утворюються впродовж року. Підприємство щороку обслуговує близько 20 замовників. Виникає питання, чи потрібно реєструвати буровий майданчик в е-Кабінеті як окремий виробничий майданчик «Підрядника» на час виконання робіт?
Чи може суб’єкт господарювання — утворювач відходів шин передавати їх суб’єкту господарювання, який має дозвіл лише на операції R12 або R13? Чи є обов’язковою наявність дозволу на одну з кінцевих операцій?
У попередніх Деклараціях небезпечні відходи Н., зокрема відходи масла 2-го класу (0,1 т), множили на коефіцієнт 500, отримуючи 50,0 ум. од. При заповненні поточної Декларації відходів, вказуючи обсяг того ж масла, слід зазначати 0,1 т чи 50 т? Оскільки існує вимога не подавати Декларацію, якщо обсяг відходів менше 50 т.
На території підприємства розташований штучний ставок, з якого здійснюється забір води для поливу (у сезон – до 500 куб. м на добу). Система водовідведення з полів повертає воду назад у ставок. Сам ставок наповнюється переважно за рахунок опадів. Чи потрібно оформлювати дозвіл на спеціальне водокористування (СВП)?
На підприємстві під час розпакування вхідних матеріалів утворюється паперова, картонна та пластмасова упаковка, яку підприємство надалі продає як товар організації, що займається збором вторинної сировини. Чи не буде порушенням норм екологічного законодавства, якщо ці пакувальні матеріали не будуть включені до переліку відходів, оскільки за обліком вони належать до категорії товарно-матеріальних цінностей (ТМЦ)? Формально пакувальний матеріал утворюється, проте він не набуває статусу відходів. Як це впливає на складання Плану управління відходами? Чи існує ризик, що цей випадок може бути класифікований як приховування інформації про фактичне утворення відходів?
На підприємстві утворюються відходи висівки та брухт чорних металів. Якщо ми будемо їх переробляти та повторно використовувати для виготовлення продукції, чи потрібно отримувати на це дозвіл? Чи вважатиметься це вторинною переробкою або повторним використанням? Чи необхідно відображати ці операції у звітах або декларації про відходи?
Чи підпадає під дію Закону України «Про забезпечення хімічної безпеки та управління хімічною продукцією» та Технічного регламенту щодо безпечності хімічної продукції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 2024 року № 847, продукція, у складі якої міститься до 2 % компонентів, що класифікуються відповідно до Регламенту (ЄС) № 1907/2006 Європейського парламенту та Ради від 18 грудня 2006 року щодо реєстрації, оцінки, авторизації та обмеження хімічних речовин (REACH)?
На нашому підприємстві утворюються відходи чорних металів (металобрухт чорний), наприклад, 500 т за 2024 рік. Протягом року частина цього металобрухту може бути використана для власних потреб (наприклад, обрізки труб для зварювання або інші внутрішні потреби), тому до кінця року його кількість змінюється. Як правильно відобразити ці зміни у звітності про відходи та декларації про відходи?
Маємо повний і розгорнутий дозвіл на діяльність за операціями R12 і R13. Як отримати окремий дозвіл на R3? Який повний перелік документів потрібно подати для отримання дозволу на транскордонне перевезення відходів через «зелений коридор», якщо відходи (пластмаси: полімери, пластики, плівки) були переведені з «жовтого» списку до «зеленого»?

КОНТАКТИ

З питань, що виникають:

0 800 330 351

(063) 441-23-58, i.plugareva@ukraine-oss.com

(098) 999-63-12, a.moroz@ukraine-oss.com

(067) 110-71-73, (093) 787-29-64, v.tymoshenko@ukraine-oss.com

(099) 370-4227, (096) 740-3028, a.prystupa@ukraine-oss.com

Архів журналу «Sustainability leaders guide» (Журнал лідера сталого розвитку)