ЗМІСТ № 10/2025

Свіжий номер журналу «Sustainability Leaders Guide» №10, 2025

ЗМІСТ № 10/2025 (ЖОВТЕНЬ)

КАЛЕНДАР ЕКОЛОГА

Важливі події за жовтень/листопад 2025 року

Ключові зміни законодавчого поля: дайджест за жовтень 2025 року

- - - - Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051
      - Про внесення змін до Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр
      - Про затвердження Порядку приєднання до мереж централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення
      - Про реалізацію експериментального проєкту щодо нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту, технічного переоснащення споруд, систем та мереж водопостачання населених пунктів
      - Про внесення змін до Порядку функціонування інтегрованої автоматизованої системи державного нагляду (контролю), внесення відомостей до неї та строки розміщення цих відомостей
      - Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 6 березня 2019 року № 182
      - Про затвердження Порядку функціонування системи моніторингу і прогнозування надзвичайних ситуацій, проведення моніторингу і прогнозування надзвичайних ситуацій
      - Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення» та з метою удосконалення окремих положень податкового законодавства
      - Про затвердження Змін до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією
      - Про затвердження Змін до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією
      - Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2001 року № 1598
      - Про затвердження Порядку ведення Єдиного державного реєстру інтегрованих довкіллєвих дозволів
      - Про затвердження Порядку передачі результатів моніторингу викидів у режимі реального часу
      - Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 року № 907

НОВИЙ ВІДЕОУРОК + КОНСПЕКТ з курсу ELEML

МОДУЛЬ 9. Умови дозволу на викиди: від обліку джерел до річного звіту

Експерт розібрав важливі питання, які допоможуть вам у роботі:

- - - Які обов’язкові умови повинні бути відображені в дозволі на викиди забруднюючих речовин?
    - З якою періодичністю проводяться вимірювання на стаціонарних джерелах?
    - Як враховується санітарно-захисна зона під час визначення умов дозволу?
    - У якій формі має зберігатися облікова інформація та як довго?
    - Хто подає звіт про дотримання умов дозволу і з якою періодичністю?
    - Які основні розділи повинні бути у звіті?

АНАЛІЗ ЗАКОНОДАВСТВА

Дерегуляція у сфері довкілля: зміни до 38 законів та скасування 63 інструментів контролю

Масштаб дерегуляції безпрецедентний: зміни торкнуться 38 законів і 63 інструментів контролю, що суттєво змінює систему погоджень і дозвільних процедур у водному, земельному, атмосферному та інших секторах. Водночас дерегуляція має працювати не за рахунок послаблення охорони довкілля, а через реальний моніторинг, прозорість даних і стимулювання екотехнологій — це нова логіка контролю «менше паперів, більше доказів». В матеріалі розберемо, як дерегуляція торкнеться підприємств вже зараз.

Між деклараціями та реальністю: критичний погляд на експериментальний проєкт екоконтролю

Попри гучні декларації, експериментальний проєкт екоконтролю має обмежений шестимісячний термін, припадає на зимовий період і реалізується в умовах дефіцитного фінансування та інституційної слабкості, що ставить під сумнів його ефективність. Крім того, повноваження інспекторів виходять за межі законодавчо визначених процедур, створюючи ризики правової невизначеності та конфліктів, а отже — не гарантують системного вирішення хронічних проблем контролю. Які ключові положення експерименту, – розбираємо.

ЕКОЛОГІЧНИЙ КОНТРОЛЬ

Екоконтроль без відмовок: як будується нова система?

Реформа децентралізації дала громадам унікальний набір інструментів і величезний блок відповідальності. Але роками органи місцевого самоврядування фактично самоусувалися: замість вирішувати проблеми, шукали причини, чому це «не їхня компетенція». Сьогодні, у час війни, це питання набуває ще більшої ваги. Бо саме зараз – коли ресурси обмежені, а шкода довкіллю зростає щодня – постає ключове питання: чи можна тут і зараз ламати стереотипи, впроваджувати нову культуру контролю і довести, що закон діє? Приклад ДЕІ Поліського округу доводить — можна. І цей досвід заслуговує на увагу всієї країни.

ВОДОКОРИСТУВАННЯ

Нові правила для підприємств: що змінить законопроєкт про водокористування?

Новий законопроєкт, що пропонує зміни до Водного кодексу, має на меті врівноважити дві важливі цілі: збереження водних ресурсів та їхнє справедливе і безпечне використання усіма секторами економіки. Проте будь-яке посилення правил завжди має дві сторони. У матеріалі ми прагнемо розібратися, чи стануть зміни реальним інструментом відновлення водних ресурсів, чи перетворяться на ще одну декларацію без достатнього фінансування і механізмів прозорого контролю.

ЕКОЛОГІЧНІ ВИМІРЮВАННЯ

Як здійснити відбір проб і розрахувати викиди без помилок? Покрокова інструкція

Цей матеріал — ваш практичний путівник з екологічних вимірювань і оцінки впливу викидів: від інвентаризації джерел до розрахунку приземних концентрацій, організації відбору проб і податкових зобов’язань. Разом з експерткою зібрали в одному місці те, чого зазвичай бракує інженерам і екологам: чіткі алгоритми, перелік методик, вимоги до ЗВТ, типові помилки та рішення.

СЗЗ

Санітарно-захисні зони + оцінка ризиків: HQ, HI, ICR, PCR — що має бути в розрахунках?

Сьогодні в Україні питання СЗЗ набуває особливого значення — через реформу дозвільної системи, посилення контролю за якістю атмосферного повітря та впровадження європейських підходів до оцінки ризиків для здоров’я населення. Водночас практика показує, що саме цей розділ матеріалів найчастіше містить типові помилки: невірне визначення контрольних точок, відсутність індикаторних речовин, неврахування акустичних чинників чи формальне застосування таблиць без підтвердження фактичними дослідженнями. Матеріал допоможе системно підійти до підготовки проєкту організації СЗЗ.

ЗЕЛЕНА ТРАНСФОРМАЦІЯ ТГ

Чому якість повітря — стратегічне питання для територіальних громад?

Якість повітря — стратегічний фактор конкурентоспроможності ТГ, тому управління має бути даноцентричним: інвентаризація джерел, локальний моніторинг (у т.ч. онлайн/АСК), інтеграція вимог у ГП/ДПТ та прозора взаємодія з бізнесом і контролюючими органами. Другий момент — євроінтеграційна рамка (2008/50/ЄС, IED) і цифровізація через «ЕкоСистему»: саме вони задають жорсткіші стандарти (PM2.5 тощо), роблять дані публічними й дозволяють громадам оперативно реагувати та спрямовувати кошти на пріоритетні екозаходи.

ЕКО-РАДАР. Запитують громади

Чи потрібно проходити оцінку впливу на довкілля (ОВД) для відновлення підприємства, яке вже працювало до війни?
Як отримати інтегрований довкіллєний дозвіл, якщо документи підприємства згоріли або були втрачені?
Чи можна тимчасово зберігати будівельні відходи на території громади без спеціальної ліцензії?
Які є прості рішення для роздільного збору відходів, якщо сміттєвий полігон пошкоджено або закрито?
Чи потрібно отримувати спеціальні дозволи для будівництва тимчасових житлових модулів або нових об’єктів критичної інфраструктури?
Як відновлювати прибережні захисні смуги і лісові масиви, не порушуючи природоохоронне законодавство?
Чи можна залучати місцеві ресурси (пісок, гравій) для ремонту доріг і дамб без окремого дозволу на видобування?
Які є джерела фінансування для проєктів із відновлення природоохоронних територій та екологічного моніторингу?
Чи варто встановлювати сонячні панелі на школу, якщо дах після пошкоджень може не витримати?
Як врахувати екологічні ризики при відновленні водогону, електромереж і теплопостачання, щоб уникнути повторного забруднення чи перевитрат ресурсів?

ПРАКТИКУМ

ОВД для практиків: прикладні рішення замість загальних фраз

Як у звіті ОВД обґрунтувати фонові концентрації NO₂ і PM2.5 для міста без постійного моніторингу, щоб модель розсіювання не виглядала «відірваною від реальності»?
Чи прийме орган ОВД дані громадського моніторингу води (citizen science) як базову лінію, і як їх правильно верифікувати у звіті?
Як оцінити вплив на кажанів для будівництва логістичного хабу поблизу лісосмуг, якщо сезон активності вже минув і польові записи зробити неможливо?
Який мінімальний набір гідрогеологічних вишукувань потрібен, щоб довести відсутність міграції фільтрату зі складу небезпечних відходів у сусідні колодязі?
Чи достатньо у розділі «Альтернативи» показати різні діаметри трубопроводу, чи потрібно моделювати й альтернативні траси з буферами до житлової забудови та Natura/Emerald-територій?
Як у звіті довести, що шум від палібійних робіт на мосту не перевищить нормативів у нічний час, якщо будівництво планується в режимі «24/7»?
Чи треба робити окрему оцінку ризику для риб під час підводного вибухового очищення фарватеру, і які дані / моделі для цього визнані прийнятними?
Як оцінити запахові впливи (odor) від птахоферми на сусіднє селище, якщо українські норми по запахах нечіткі, а скарги мешканців уже є?
Чи можна замінити рік орнітологічних спостережень для ВЕС на радарний моніторинг протягом міграційних «піків», і як це коректно обґрунтувати?
Як у звіті врахувати кумулятивний вплив двох кар’єрів і цементного заводу, якщо кожен подає ОВД окремо і не ділиться вихідними даними?
Як довести реалістичність «заходів з мінімізації» пилу на будмайданчику, якщо в проєкті немає кошторису на полив, туманоутворення і вагові комплекси?
Чи треба в ОВД моделювати наслідки аварійного відключення електроенергії (блекаут) для очисних споруд і сценарії байпас-скидів?
Чи вимагається аналіз впливу на культурну спадщину/археологію для траси ЛЕП, якщо вона «лише» реконструюється по існуючій просіці?
Чи можна у звіті ОВД посилатися на модель розсіювання з попереднього проєкту в тій самій локації, і що потрібно для актуалізації параметрів?
Як у звіті обґрунтувати, що плановані фільтри/очисники справді дадуть заявлені % уловлювання, якщо виробник не надає протоколи випробувань згідно з EN/ISO?
Чи потрібно погоджувати методи біомоніторингу (лишайники / мохи / риби) з органом ОВД до початку польових робіт, щоб потім не відхилили дані?
Чи є підстави для повторної ОВД, якщо у процесі будівництва інвестор змінив джерело водопостачання з підземного на поверхневий водозабір?
Як у звіті показати, що підсипка і планування території складу ПММ не створить ризику для русла струмка під час зливи (erosion / sediment control)?
Як документально довести, що вибір майданчика під СЕС не фрагментує міграційні коридори для степових птахів, якщо офіційних карт коридорів немає?
Чи потрібно оновлювати розділ про кумулятивний вплив, якщо через рік після висновку ОВД у сусідстві з’явився новий індустріальний парк?
Як у звіті показати, що озеленення і пилопригнічення на кар’єрі не «на папері»: які індикатори / фотофіксація / супутникові знімки приймаються як доказ?
Чи можна вважати громадські слухання належними, якщо були оголошення онлайн, але в громаді відключали світло / зв’язок у дні консультацій?
Як оцінити вплив на ґрунти при влаштуванні шламонакопичувача, якщо геофільтраційні параметри суглинків різко відрізняються по свердловинах?
Як обґрунтувати вибір полігону для будівельних відходів, якщо найближчий перевантажений, а вивезення далі збільшує викиди транспорту?
Які критерії застосувати, щоб показати «значимість» впливу від скиду стічних вод у маловодну річку в межень, навіть якщо ГДС формально дотримані?

Актуальна підбірка ЗРАЗКІВ ДОКУМЕНТІВ за жовтень 2025 року

- - - - Форма обліку відходів на підприємстві
        План управління відходами
        Звіт про результати класифікації відходів по підприємству згідно з Національним переліком відходів
        Декларація про відходи
        Акт приймання-передавання відходів

ЕКСПЕРТ НА ЗВ’ЯЗКУ. 10 робочих ситуацій з екологічної безпеки

Діючий свинокомплекс планує розширити територію та звести нові свинарники. Поблизу підприємства розташоване кладовище. Чи встановлюють нормативні документи мінімально допустиму відстань від кладовища до території (або будівель) свинокомплексу? Чи передбачено заборону або обмеження на розміщення підприємств у межах санітарно-захисної зони кладовищ?
Закон передбачає обов’язок отримання ІДД для підприємств, що здійснюють інтенсивне вирощування свиней у кількості понад 2000 місць або 750 місць для свиноматок. Яке саме поняття береться до уваги — одночасне чи річне утримання? Чи підпадає під дію Закону ферма, що утримує 1950 свиней та 740 свиноматок, враховуючи використання сполучника «або»?
Чи потрібно отримувати ІДД для породних відвалів вуглевидобувних підприємств? Згідно з Додатком 1 до Закону України «Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення», його дія поширюється на полігони, які приймають понад 10 тонн відходів на добу або мають місткість понад 25 тис. тонн (крім інертних відходів). Відповідно до Закону України «Про управління відходами», породні відвали відповідають ознакам полігону. Водночас проєкт Закону України «Про управління відходами видобувної промисловості» передбачає окрему категорію — «об’єкт для відходів видобувної промисловості» з відповідним видом дозволу. Однак у п. 3 Прикінцевих положень Закону України «Про управління відходами» зазначено, що до ухвалення цього окремого закону діють норми чинного законодавства. Як у такій ситуації мають діяти підприємства до прийняття профільного закону?
На території підприємства розташований цех з виготовлення комбікормів. Під час приймання зернових культур здійснюється їх очищення в сепараторах, у результаті чого утворюються залишки від зерноочистки. Чи допускається вивезення таких залишків на полігон разом із твердими побутовими відходами? Чи можна використовувати їх як добавку до паливних гранул для зерносушарки без необхідності отримання дозволу на оброблення відходів?
Яким чином вноситимуться зміни до інтегрованого довкіллєвого дозволу у разі виникнення такої потреби після його отримання?
Чи повинне підприємство здійснювати періодичні вимірювання викидів забруднюючих речовин від пересувних джерел? Транспорт проходить періодичний технічний огляд — чи достатньо цього для підтвердження допустимих концентрацій забруднюючих речовин у викидах?
Хто має право встановлювати та налаштовувати автоматизовані системи контролю викидів? Чи можуть це робити лише спеціалізовані компанії?
Під час розроблення базового звіту, яким чином визначати перелік релевантних небезпечних речовин? Чи існує затверджений перелік? На що орієнтуватися у випадку з атмосферним повітрям?
На підприємстві утворюється спецодяг та спецвзуття не промаслені. Чи можливо передавати його на полігон згідно заключеного договору?
Чи потрібно окремо кодувати за Національним переліком відходів звичайні батарейки та скло (бой збирається окремо) під час роздільного збирання, оскільки ці матеріали не передаються разом із побутовими відходами, а також окремо описувати поводження з ними та звітувати?
Чи коректні коди:
- - - батарейки (звичайні пальчикові) — 16 06 04 «Лужні батареї (крім зазначених за кодом 16 06 03)»;
    - скло (бой чистих скляних виробів) — 10 11 12 «Відходи скла, інші ніж зазначені в коді 10 11 11»?

Чи потрібно у Плані управління відходами виділяти окремо тару, забруднену прекурсорами, чи можна об’єднати її з іншою тарою, забрудненою хімічними речовинами (лаки, фарби тощо), якщо фактично вона збирається та утилізується окремо?
Чи достатньо оформленого протоколу засідання робочої групи з інвентаризації відходів із переліком матеріалів, що продаються як матеріальні цінності, та відходів, які передаються на утилізацію, якщо планується відображати у Плані та звітах лише відходи, що утилізуються?

З питань, що виникають:

0 800 330 351
(063) 441-23-58, i.plugareva@ukraine-oss.com
(098) 999-63-12, a.moroz@ukraine-oss.com
(067) 110-71-73, (093) 787-29-64, v.tymoshenko@ukraine-oss.com
(099) 370-4227, (096) 740-3028, a.prystupa@ukraine-oss.com

Архів журналу «Sustainability leaders guide» (Журнал лідера сталого розвитку)