Менше паперів — більше результатів: контроль там, де це справді важливо
Сьогодні кожен підприємець добре знає: замість того, щоб вкладати час у розвиток бізнесу чи реальні екологічні заходи, доводиться боротися з документами. Щороку — одні й ті ж дані у три різні електронні системи, тисячі дублюючих форм і навіть звіти про викиди… у кілька грамів на рік. Це виглядає як зарегульованість замість цифровізації, яка мала б спрощувати життя і бізнесу, і державі.
З метою забезпечення виконання підпункту в) підпункту 4 пункту 1 рішення Ради національної безпеки і оборони України від 21 липня 2025 року «Про запровадження правових і організаційних заходів щодо мораторію на безпідставні перевірки та втручання державних органів у діяльність бізнесу й стимулювання економічного зростання в Україні», введеного в дію Указом Президента України від 21 липня 2025 року № 538/2025, а також Плану організації виконання Рішення, схваленого на засіданні Кабінету Міністрів України 23 липня 2025 року (протокол № 3), Асоціація PAEW звернулась до Державної регуляторної служби України (ДРС), як спеціально уповноваженого органу з питань ліцензування та дозвільної системи у сфері господарської діяльності з пропозиціями щодо існування надмірних інструментів державного регулювання та можливості заміни ліцензій або документів дозвільного характеру на декларацію.
Асоціація професіоналів довкілля PAEW підтримує пропозицію про дерегуляцію і спрощення:
Це не про «зняття контролю» — це про те, щоб контроль працював там, де справді важливо, а не там, де бізнес і державні органи витрачають сотні годин на формальності. Спрощення звітності та інтеграція систем — це реальний крок до розумної екологічної політики і справжньої цифровізації.
1) Необхідність дерегуляції та цифровізації
Наявна система державного регулювання у сфері екологічної звітності є надмірно складною та дублює процеси. Попри декларовану цифровізацію, бізнес змушений щорічно подавати одну й ту ж інформацію у три різні електронні системи:
Це створює подвійне/потрійне адміністративне навантаження як для бізнесу, так і для державних органів, що суперечить цілям цифрової трансформації та знижує ефективність екологічного моніторингу.
Пропозиція:
2) Спрощення обліку відходів
Наказ Міндовкілля № 1534 (26.11.2024) вимагає ведення обліку відходів по кожному майданчику, що для підприємств з розгалуженою структурою створює тисячі додаткових форм щорічно (приклад – 1440 типових форм, 120 декларацій, 900 карток вивезення). Це потребує додаткових людських ресурсів (до 4 фахівців), що є економічно невиправданим.
Пропозиція:
3) Оптимізація контролю дрібних джерел викидів
Діюче законодавство вимагає врахування та щоденного обліку часу роботи малих джерел викидів, що генерують мінімальні обсяги забруднення (0,00005 г/рік) і формують екоподаток лише 0,1–5 грн/рік. Також суб’єкти 3‑ї групи, що не мають значного впливу на довкілля, подають порожні звіти про виконання умов дозволів на викиди.
Пропозиція:
Очікуваний ефект
Більше про пропозиції PAEW – в
