Search
Generic filters
Вхід в кабінет

Менше паперів — більше результатів: контроль там, де це справді важливо

Сьогодні кожен підприємець добре знає: замість того, щоб вкладати час у розвиток бізнесу чи реальні екологічні заходи, доводиться боротися з документами. Щороку — одні й ті ж дані у три різні електронні системи, тисячі дублюючих форм і навіть звіти про викиди… у кілька грамів на рік. Це виглядає як зарегульованість замість цифровізації, яка мала б спрощувати життя і бізнесу, і державі.

З метою забезпечення виконання підпункту в) підпункту 4 пункту 1 рішення Ради національної безпеки і оборони України від 21 липня 2025 року «Про запровадження правових і організаційних заходів щодо мораторію на безпідставні перевірки та втручання державних органів у діяльність бізнесу й стимулювання економічного зростання в Україні», введеного в дію Указом Президента України від 21 липня 2025 року № 538/2025, а також Плану організації виконання Рішення, схваленого на засіданні Кабінету Міністрів України 23 липня 2025 року (протокол № 3), Асоціація PAEW звернулась до Державної регуляторної служби України (ДРС), як спеціально уповноваженого органу з питань ліцензування та дозвільної системи у сфері господарської діяльності з пропозиціями щодо існування надмірних інструментів державного регулювання та можливості заміни ліцензій або документів дозвільного характеру на декларацію.

Асоціація професіоналів довкілля PAEW підтримує пропозицію про дерегуляцію і спрощення:

      • одна єдина електронна платформа для звітності, яка автоматично передає дані Держстату та урядовим вповноваженим структурам;
      • спрощений облік відходів — на рівні підприємства, а не кожного окремого майданчика, без зайвих актів і карток для металобрухту;
      • скасування зайвих вимог для дрібних джерел викидів, що не мають суттєвого впливу, та нульових звітів від підприємств третьої групи.

Це не про «зняття контролю» — це про те, щоб контроль працював там, де справді важливо, а не там, де бізнес і державні органи витрачають сотні годин на формальності. Спрощення звітності та інтеграція систем — це реальний крок до розумної екологічної політики і справжньої цифровізації.

1) Необхідність дерегуляції та цифровізації

Наявна система державного регулювання у сфері екологічної звітності є надмірно складною та дублює процеси. Попри декларовану цифровізацію, бізнес змушений щорічно подавати одну й ту ж інформацію у три різні електронні системи:

        • Електронна система звітування Держстату – форма № 1-відходи (річна);
        • Платформа «ЕкоСистема» Міндовкілля – декларація про відходи та типові картки обліку;
        • Система «Галузева звітність» Міненерго – дані, що дублюють статистичну звітність.

Це створює подвійне/потрійне адміністративне навантаження як для бізнесу, так і для державних органів, що суперечить цілям цифрової трансформації та знижує ефективність екологічного моніторингу.

Пропозиція:

        • інтегрувати звітність у єдину електронну платформу, яка автоматично генерує похідні форми для різних органів;
        • забезпечити обмін даними між Держстатом та міністерствами на базі вже оцифрованих форм (№ 2‑тп (повітря), № 2‑тп (водгосп), № 1‑відходи, № 1‑екологічні витрати).

2) Спрощення обліку відходів

Наказ Міндовкілля № 1534 (26.11.2024) вимагає ведення обліку відходів по кожному майданчику, що для підприємств з розгалуженою структурою створює тисячі додаткових форм щорічно (приклад – 1440 типових форм, 120 декларацій, 900 карток вивезення). Це потребує додаткових людських ресурсів (до 4 фахівців), що є економічно невиправданим.

Пропозиція:

        • вести облік на рівні юридичної особи (філії/відокремленого підрозділу), а не кожного майданчика;
        • скасувати дублювання актів приймання-передачі відходів у системі, якщо вже оформлені інші облікові документи;
        • чітко визначити, що утворювачі металобрухту не підпадають під дію цього порядку (аналогічно до заготівельних пунктів).

3) Оптимізація контролю дрібних джерел викидів

Діюче законодавство вимагає врахування та щоденного обліку часу роботи малих джерел викидів, що генерують мінімальні обсяги забруднення (0,00005 г/рік) і формують екоподаток лише 0,1–5 грн/рік. Також суб’єкти 3‑ї групи, що не мають значного впливу на довкілля, подають порожні звіти про виконання умов дозволів на викиди.

Пропозиція:

        • вилучити вимоги щоденного обліку та звітів для дрібних джерел викидів;
        • скасувати щорічну подачу «нульових» звітів суб’єктами 3‑ї групи;
        • внести відповідні зміни до Закону «Про охорону атмосферного повітря».

Очікуваний ефект

        • Зменшення адміністративного навантаження на бізнес (скорочення витрат часу і ресурсів).
        • Оптимізація державних витрат на адміністрування дублюючих електронних систем.
        • Прискорення цифровізації через інтеграцію даних та автоматизацію обробки.
        • Фокус контролю на об’єктах із реальним екологічним впливом, а не на формальному звітуванні.

Більше про пропозиції PAEW – в