Search
Generic filters
Вхід в кабінет

МЗВ в Україні: чекати чи звітувати невідкладно? Що необхідно для звітування за три минулих роки?

Україна однією з перших європейських країн приєдналася до Паризької кліматичної  угоди, ратифікованою Законом України від 14 липня 2016 р. № 1469-VIII. 

Як сторона Рамкової конвенції ООН про зміну клімату та Паризької угоди Україна наразі забезпечує виконання поточних зобов’язань за цими міжнародними угодами, а також за Угодою про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, ратифікованою Законом України від 16 вересня 2014 р. №1678-VII.

Однією з вимог Угоди про асоціацію з ЄС є запровадження системи торгівлі викидами (СТВ) парникових газів в Україні.

Міністерство захисту довкілля підтримує виконання цієї вимоги і стверджує про наміри подати цього року у Верховну Раду законопроекту щодо СТВ, у 2025 р. – запустити пілотну фазу СТВ, а у 2026 р. перейти до повноцінної роботи цієї системи.

В рамках побудови системи СТВ та в рамках імплементації положень Директиви 2003/87/ЄC в 2019 році прийнятий  ЗУ «Про засади моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів»

З 2021 року в Україні було запроваджено обов’язковий облік парникових газів (ПГ). 

Установки спалювання та енергоємних підприємств більшості галузей промисловості України розпочали моніторинг викидів парникових газів відповідно до розроблених планів моніторингу та звітувати про викиди ПГ шляхом надання відповідних звітів про викиди, верифікованих третьою незалежною акредитованою стороною.

Якщо розглядати порядок, яким потрібно рухатися компаніям на виконання вимог системи МЗВ , можна виділити такі кроки. 

  1. Першим кроком є ​​проведення державної реєстрації установок, які здійснюють викиди парникових газів в атмосферне повітря у Єдиному реєстрі з моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів. 
  2. Другий крок – затвердження уповноваженим органом плану моніторингу для підприємств, які мають зареєстровані установки, які викидають парникові гази в атмосферне повітря.
  3. Третій крок – проведення моніторингу та складання звітів операторів.
  4. Четверте – верифікація звітів в акредитованих установах.
  5. П’яте – подання звіту оператора разом з верифікаційним звітом на затвердження до уповноваженого органу у сфері моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів (далі МЗВ) із установок.

Закон про МЗВ встановлював наступні строки звітування:

звіт оператора, визнаний за результатами верифікації задовільним, подається не пізніше 31 березня року, наступного за звітним періодом. Уповноважений орган приймає рішення щодо прийняття звіту оператора протягом 20 робочих днів з дня подання документів. 

Очікувалось, що у 2022 р. вдасться отримати перші верифіковані дані стосовно вуглецевих викидів  за 2021 р. в повному обсязі. 

Але, на жаль,  впровадження МЗВ було ускладнено початком військової агресії російської федерації. 

В зв’язку з умовами воєнного часу  ЗУ «Про захист інтересів суб’єктів подання звітності та інших документів у період дії воєнного стану або стану війни» була дана можливість подання Звітів МЗВ протягом трьох місяців після припинення чи скасування воєнного стану або стану війни. 

Ця норма не знімає зобов’язання звітувати  з Операторів: 

за три місяця необхідно подати звітність  за ВЕСЬ період неподання звітності. 

Також у період дії воєнного стану або стану війни, а також протягом трьох місяців після його завершення до фізичних осіб, фізичних осіб – підприємців, юридичних осіб не застосовується адміністративна та/або кримінальна відповідальність за неподання чи несвоєчасне подання звітності та/або документів,  у період дії воєнного стану або стану війни будь-які перевірки щодо своєчасності та повноти подання будь-яких звітів чи документів звітового характеру уповноваженими органами не здійснюються.

З прийняттям цього Закону у Операторів часто виникає питання, чи звітувати по системі МЗВ зараз, чи чекати закінчення воєнного стану?

1. По-перше треба сказати, що незважаючи на військові часи, Україна прагне стати членом євроспільноти,  втілює кліматичні ініціативи, активно працює над впровадженням системи торгівлі викидами (СТВ).  

Необхідними передумовами для запуску СТВ є наявність в Україні реально працюючої системи моніторингу, звітності і верифікації парникових викидів (МЗВ), а також затвердження оновленого Національно визначеного внеску до Паризької угоди (НВВ-3).  Станом на зараз система МЗВ не працює, як потрібно, і ми не маємо повних даних щодо викидів, а ці дані дуже важливі для обґрунтування елементів дизайну української СТВ.

2. Також українські підприємства з 2024 року підпадають під дію СВАМ. А це означає, якщо Україна не впровадить в 2025 році СТВ, то з 2026 року підприємства будуть сплачувати в системі СВАМ значну ціну за 1 т парникових газів (зараз екоподаток складає 30 грн за 1 т викидів), це може бути більше 100 євро за 1 т. В зв’язку з цим, а також на виконання вимог Угоди про Асоціацію Міндовкілля анонсовано в 2024-2025 рр запуск систему торгівлі викидами в Україні та, повернення  обов’язкового звітування підприємств в системі МЗВ. 

На Міжнародному довкіллєвому форумі «United for Nature. Agenda for Ukraine» Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Руслан Стрілець відмітив, що «Національна система торгівлі викидами в пілотному режимі запрацює у 2025 році, натомість цьогоріч в Україні повноцінно запустять систему моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів. Також було озвучено, що  “2024 рік для України – це однозначно рік початку кліматичного діалогу, а також підготовки України до входження в кордони механізму регулювання викидів вуглецю на кордоні з Європейським союзом – СВАМ. Навіть під час війни, разом ми спроможні ухвалити необхідне законодавство та дати можливість промисловості здійснити перші тестові операції на ринку СТВ, щоб зрозуміти як працює цей ринок». 

Розглядаючи питання чи звітувати чи ні через призму вимог законодавства про МЗВ, з точки зору процедури звітування, також можливо  зробити певні  висновки.

Для звітування за три минулих роки необхідно:

  • розробити План моніторингу та пакет документів МЗВ – мінімум 1 місяць, зазвичай 3-6 місяців;
  • затвердити План моніторингу в Міндовкілля – 1 місяць,  якщо не буде зауважень;
  • підготувати три звіта  за 2021, 2022, 2023 рр; 
  • пройти три верифікації кожного звіту – не менш 2-3 місяців;
  • затвердити кожний звіт в Міндовкілля – мінімум 1 місяць, якщо не буде зауважень.

Виходячи з цього здійснити звітування за минулі три роки  на протязі трьох місяців – нереальне завдання.

Слід враховувати, що підходи в МЗВ постійно удосконалюються. 

Так для покращення МЗВ, а також з урахуванням особливостей воєнного часу Кабінет Міністрів на засіданні 14 листопада ухвалив Постанову №1203, якою удосконалюються вимоги до моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів в Україні. Будь-яке вдосконалення змінює раніше прийняті правила гри. І вже зараз питання як  відображати інформацію в Плані моніторингу за попередній період, які коефіцієнти приймати, які джерела викидів вказувати, якщо вони змінювалися в воєнні часи – ці та багато інших  проблем виникають у Операторів, хто взагалі не звітував по МЗВ, та затягує строки звітування. 

Також очікуються зміни в податковому законодавстві: введення окремого податку за викиди парникових газів, підвищення ставок податку за викиди парникових газів. 

Висока вірогідність, що нарахування податку за викиди парникових газів буде здійснюватися з урахуванням МЗВ. 

Ставка податку за СО2 буде  зростати,  очікується зростання з 30 грн до 130-150 грн за 1 т у 2025 році. У низці Європейських країн ставка податку – до 130 євро за 1 т. Для розрахунки викидів парникових газів з метою обрахування податків за викиди необхідно буде мати створену систему МЗВ.

Дані щодо викидів парникових газів входять в дані звітності щодо СВАМ. 

Методології розрахунку викидів від основного обладнання по СВАМ після 3 циклів звітності повинні бути гармонізовані з розрахунками в МЗВ. Також часто трейдери просять прикласти Звіт про верифікацію, який отриманий в   системі МЗВ, до звітності СВАМ. 

Не слід забувати, що роботу системи МЗВ перевіряє Держекоінспекція, дані для розрахунку податків за викиди перевіряє Податкова інспекція (при недорахуванні податків нараховуються штрафи та пеня). 

Відповідальність за недотримання законодавства по МЗВ з боку Держекоінспекції наведена в Кодексі України про адміністративні правопорушення.

До порушень оператором установки вимог законодавства у сфері моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів згідно Статті 91-6. входять:

  • невиконання обов’язку щодо державної реєстрації установки або внесення змін до записів Єдиного реєстру з моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів;
  • неподання плану моніторингу, плану моніторингу із змінами, звіту про вдосконалення, звіту оператора, що за результатами верифікації визнано задовільним, та верифікаційного звіту в установленому законодавством порядку;
  • надання верифікатору чи центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, у сфері моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів, завідомо недостовірних чи неповних відомостей, пов’язаних із здійсненням оператором моніторингу викидів парникових газів;
  • невиконання затвердженого плану моніторингу, плану моніторингу із змінами – 

та тягнуть за собою накладення штрафу. 

Якщо передивитися та зважити всі фактори, то Оператору вигідніше не затягувати та  звітувати по системі МЗВ. А в умовах, коли строки ще не загрожують штрафними санкціями ті, хто досконало та якісно відпрацює вимоги системи МЗВ, буде підготовлений як до вимог системи СТВ, нового податку за викиди парникових газів, так і до вимог СВАМ, зможе зекономити значні гроші та, сприяти зеленому перетворенню України.

Увага! Стаття публікується частково! 

Повна версія в статті Завгородньої Тетяни, провідного аудитора з  верифікації викидів парникових газів, Виконавчого Директора ТОВ «Бюро «ЕКО-СТРІМ» – в цифровому журналі «Sustainability leaders guide» №4, 2024, який розміщено на платформі «ЕКОтрансформація», яка вже містить перевірені рішення від експертів Асоціації професіоналів довкілля PAEW (тут зміст) 

Зверніть увагу! 

Цей матеріал у форматі відео-статті ви можете переглянути на платформі «ЕКОтрансформація». Експертка пояснює ньюанси та покрокові дії для субʼєктів господарювання.

  • Ви вже абонент? 

Тоді невідкладно заходьте в свій кабінет

  • Ви ще не абонент? 

Тоді ознайомтесь з продуктом та замовте рахунок на абонплату

Замовити доступ можна, звернувшись безкоштовно зі стаціонарних та мобільних телефонів: 0 800 330 351 або 

Будьте уважні – уникайте підробок!

Підключення здійснює виключно команда «Офісу сталих рішень»!

Понад 40 відеоуроків для еколога підприємства вже на платформі Екотрансформація

У 2024 році команда «Офісу сталих рішень» спільно з експертами Асоціації професіоналів довкілля створили зручний сервіс взаємодії, куди регулярно додаються відео-розʼяснення, пояснення змін законодавства, лайфхаки, що підвищують ефективність роботи і економлять час.

Інформуємо, що вже в кабінеті користувача розміщено:

  • Щомісячні цифрові журнали «Sustainability leaders guide»
  • Консультації та практичні статті
  • Понад 30 відео-уроків і розʼяснень 2024 року, зокрема:
  1. Управління відходами відпрацьованих олив на підприємстві: практичні та юридичні аспекти
  2. Складаємо договір з проведення громадського обговорення в процесі ОВД
  3. Екологічний податок за розміщення відходів: на що звернути увагу?
  4. Як бути із відходами видобувної промисловості?
  5. Управління відходами за новими правилами: акцентуємо увагу на важливому
  6. Який алгоритм розроблення плану управління відходами на підприємстві?