Нецінові критерії та сталі закупівлі в Україні: результати опитування та аналітичні висновки

2025-09-16
9:04

Нецінові критерії та сталі закупівлі в Україні: результати опитування та аналітичні висновки

Запускаючи навчальну програму з нецінових критеріїв та «зелених» закупівель для комунальних підприємств і органів місцевого самоврядування, щоб зробити подальші модулі курсу максимально практичними і корисними, в «Офісі сталих рішень» вирішили почати з оцінки стартових знань і досвіду учасників. Саме тому було проведене опитування: воно допомогло зрозуміти, наскільки фахівці знайомі з принципом MEAT, чи чули про методику LCC, чи пробували застосовувати «зелені» критерії на практиці та з якими бар’єрами стикаються.

Результати цього дослідження стали основою для формування програми навчання та показали, де прогалини найбільші, а де є вже сформований запит на інструменти й практику.

Основна мета опитування — визначити, з чим учасники курсу підходять на старті та які знання й навички потрібно розвивати першочергово.

Ми прагнули:

- - з’ясувати, наскільки фахівці знайомі з ключовими поняттями — принципом MEAT і методикою LCC;
  - оцінити, чи застосовуються на практиці «зелені» та нецінові критерії у закупівлях;
  - виявити основні бар’єри (нестача знань, правові ризики, відсутність шаблонів);
  - зафіксувати очікування від навчання, щоб курс відповідав реальним потребам комунальних підприємств і органів місцевого самоврядування.

🔥 У опитуванні взяли участь 120 респондентів.

Ролі: закупівельники, бухгалтери, керівники КП, юристи, екологи, викладачі.

Сфери: освіта, медицина, транспорт, водопостачання, теплоенергетика, агропромисловий комплекс.

Це дозволяє вважати вибірку досить різноманітною і показовою для різних типів комунальних та публічних організацій.

Значення дослідження

Це опитування має цінність не лише як підготовчий етап до навчання. Його результати показують, де сьогодні знаходяться українські замовники на шляху до європейських стандартів закупівель.

У найближчі роки Україна отримає мільярди євро міжнародної допомоги на відбудову, і доступ до цих коштів напряму залежатиме від того, чи вміють наші комунальні підприємства та органи влади працювати за принципом «найбільш економічно вигідної пропозиції», а не просто «найнижчої ціни».

Опитування продемонструвало: запит на зміни вже є — більшість визнають важливість нецінових критеріїв. Але знань і практики поки що бракує. Це означає, що навчальні програми та прикладні інструменти стають критично важливим елементом зеленої відбудови.

Інакше кажучи, ці результати — це не просто статистика. Це дорожня карта для тих, хто розробляє політики, проводить тренінги та формує нову культуру закупівель в Україні.

Про результати первинного опитування

Принцип MEAT

Лише близько 40 осіб зі 120 (≈ 33%) могли пояснити, що MEAT означає «найбільш економічно вигідна пропозиція».
Ще 30 осіб (25%) чули, але не змогли розкрити зміст.
Майже половина (50 осіб) узагалі не знайомі з поняттям.

Методика LCC

Методику розрахунку вартості життєвого циклу (LCC), затверджену Мінекономіки, знають одиниці.
Тільки 10 осіб із 120 (≈ 8%) відповіли, що знайомі з нею і хоча б раз бачили, як вона застосовується.
Ще 20 осіб (17%) чули про неї поверхово.
Абсолютна більшість — 90 осіб (75%) — не знають про неї нічого.

Екомаркування

Формулювання «еколейбл або еквівалент» зрозуміли менше ніж 15% респондентів. Решта або ніколи з цим не стикалися, або вважають його «щось формальне».

Практика застосування

Використання нецінових критеріїв. Лише близько 20 осіб із 120 (≈ 17%) згадали, що їхнє підприємство хоч раз застосовувало такі критерії. Решта (понад 80%) ніколи не робили цього.

Оцінка за LCC. Тут ще нижчі показники: лише 5 осіб із 120 (≈ 4%) пробували рахувати LCC для світильників, насосів чи транспорту.

Труднощі:

- - 50 осіб (42%) назвали головною проблемою брак знань.
  - 30 осіб (25%) — відсутність методичних матеріалів і шаблонів.
  - 25 осіб (21%) бояться оскаржень у Prozorro і тому не ризикують відходити від критерію «70% ціна».
  - решта назвали кадрові проблеми або завантаженість.

Ставлення

Попри відсутність практики, ставлення до теми позитивне:

- - 40 осіб (33%) поставили оцінку «5» (максимальна важливість).
  - 22 особи (18%) — «4».
  - 19 осіб (16%) — «3».
  - Решта розподілилися між «2» і «1».

У підсумку понад 70% учасників вважають нецінові критерії важливими для своєї сфери. Це означає, що запит на навчання і зміни вже сформований, але бракує інструментів.

Очікування від навчання

Учасники найчастіше хочуть отримати:

- - практичні шаблони критеріїв для тендерної документації;
  - приклади розрахунку LCC для конкретних сфер;
  - знання про екологічні стандарти та екомаркування;
  - юридичні роз’яснення щодо уникнення оскаржень.

Цікаво, що багато хто прямо писав у відкритих відповідях: «хочу стати асом у сфері сталих закупівель». Це показує високий мотиваційний рівень, навіть якщо стартова база знань слабка.

Висновки

1. 1. Знання низькі. Більшість не знають, що таке LCC, і не розуміють суті MEAT.
  2. Практика майже відсутня. Використання нецінових критеріїв — рідкісне явище, LCC практично не застосовується.
  3. Страх перед оскарженнями. Це серйозний бар’єр, який паралізує готовність замовників експериментувати.
  4. Високий інтерес. Понад 70% вважають тему дуже важливою для своєї сфери.
  5. Запит на інструменти. Найбільша потреба — готові шаблони, кейси та методики.

Головний висновок

Сьогодні ми маємо «парадокс»: високий інтерес і усвідомлення важливості — проти низьких знань і практики. Це означає, що роль навчання є критичною.

Саме навчальні програми здатні стати тим містком, який з’єднає розуміння проблеми з готовністю діяти. Якщо комунальні підприємства не навчаться купувати не найдешевше, а найвигідніше — Україна втратить шанс на ефективну зелену відбудову і доступ до міжнародних грошей.

Підготовано «Офісом сталих рішень» у вересні 2025 року в рамках Онлайн-Курсу «Від досвіду до результату: нецінові критерії закупівель» за підтримки проєкту «Просування енергоефективності та імплементації Директиви ЄС про енергоефективність в Україні», що виконується Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit(GIZ) GmbH за дорученням Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини (BMZ)

Прес-служба Офісу сталих рішень

Теги: