Останні три атомні електростанції Німеччини припинили роботу, що стало завершенням ери понад 60-річного виробництва атомної енергії в країні.
У ніч на неділю, 16 квітня, у ФРН відключили від мережі три останні атомні електростанції (АЕС), які працювали, – Isar 2 у Баварії, Neckarwestheim 2 у Баден-Вюртемберзі та Emsland у Нижній Саксонії.
Противники атомної енергетики протягом дня відзначали цей історичний крок мітингами в Берліні та інших містах. Одночасно на вулиці вийшли і люди, які виступають проти закриття АЕС. Хоча рішення про поступову відмову Німеччини від ядерної енергетики було ухвалено вже давно, дискусії про її плюси та мінуси тривають.
Міністерка охорони довкілля та ядерної безпеки ФРН Штеффі Лемке (Steffi Lemke) впевнена, що відмова від атомної енергетики зробить Німеччину безпечнішою.
Ще одне коротке атомне продовження
Але перед цим суперечка щодо атомної енергетики пережила ще один сплеск. Правляча нині в Німеччині коаліція, до складу якої входять соціал-демократи, Зелені та ліберали, власне від самого початку погодилася дотримуватися плану поступової відмови від атомної енергетики, ухваленого ще у 2011 році. Згідно з ним, останні атомні електростанції повинні були закритися наприкінці 2022 року. Однак війна Росії проти України все змінила, оскільки постачання російського газу до Німеччини припинилося й виникли побоювання енергетичної кризи. Врешті-решт канцлер Олаф Шольц все ж таки домігся свого.
Суперечка, що тривала десятиліття
Протягом багатьох десятиліть жодна суперечка так не поляризувала людей, особливо у Західній Німеччині, як суперечка про атомну енергетику.
17 червня 1961 року німецька атомна електростанція Каль, що в Баварії, вперше подала електроенергію в загальну електромережу. А 15 квітня цього року завершують свою роботу три німецькі АЕС, які досі функціонують. Між цими двома датами пролягли 22 596 днів та багато палких дебатів.
19 блоків німецьких атомних електростанцій забезпечували до третини електроенергії в країні – востаннє це відбувалося близько 20 років тому. Ще у 1970-1980-х роках противники атомної енергетики вивели на вулиці міст у Західній Німеччині сотні тисяч молодих людей. Потім, у 1986 році, аварія на Чорнобильській АЕС, здавалося, підтвердила побоювання щодо небезпеки, яку несе з собою ядерна енергетика. Однак протягом багатьох десятиліть правлячі партії твердо стояли на позиціях використання ядерної енергії.
Атомна енергетика в Європі
Деякі європейські країни відмовилися від атомної енергетики раніше. Піонером стала Швеція, що зробила це незабаром після Чорнобильської аварії.
Італія тоді також вирішила закрити дві останні атомні електростанції.
В Італії це рішення залишилося незмінним, а от у Швеції відмова від атомної енергетики була скасована в 1996 році.
Сьогодні шість атомних електростанцій там виробляють близько 30 відсотків електроенергії, що її потребує країна. Інші європейські країни, як-от Нідерланди і Польща, планують розширювати виробництво, Бельгія відкладає заплановану поетапну відмову.
Франція зі своїми 57 реакторами завжди була провідною країною у атомній галузі, і, судячи з усього, так воно залишатиметься й у майбутньому.
13 з 27 країн ЄС хочуть використовувати ядерну енергію в найближчі роки або навіть розширювати її потужності. Але багато експертів сумніваються, що це станеться.
2002 рік – Німеччина вперше вирішила відмовитися від атомної енергетики
У Німеччині ухвалення рішення про відмову від атомної енергетики першим домігся федеральний міністр довкілля від Зелених Юрґен Тріттін (Jürgen Trittin).
Це сталося в 2002 році. Наступні уряди дещо відхилилися від цього рішення, але аварія реактора на японській АЕС у Фукусімі у 2011 році остаточно вирішила подальшу долю німецьких атомних електростанцій. Тодішня канцлерка Анґела Меркель заявила, що всі АЕС у Німеччині буде остаточно зупинено. Сьогодні Тріттін все ще є депутатом Бундестагу від Зелених. В інтерв’ю DW він так сказав про дату остаточного закриття: “Так, це важливий день, адже він завершує історію, а саме – історію мирного використання ядерної енергії. Але це не кінець ядерної енергетики в Німеччині, нам ще доведеться мати справу з тим, що ми повинні будемо безпечно зберігати найнебезпечніші відходи в світі протягом мільйона років”.
Атомна енергетика у світі сьогодні
За даними Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ), зараз у світі експлуатуються 422 ядерні реактори, середній вік яких становить близько 31 року.
Однак, як зазначається в останньому звіті МАГАТЕ, про ядерний ренесанс не може бути й мови.
У звіті вказується, що світова атомна енергетика досягла свого піку в 1996 році – тоді частка електроенергії, виробленої на АЕС, сягала 17,5 відсотка. “У 2021 році цей показник вперше за чотири десятиліття впав нижче десяти відсотків”, – констатується в звіті МАГАТЕ. Юрґен Тріттін запевняє, що ніхто не хоче інвестувати в ядерну енергетику у великих масштабах, “тому що ядерна енергетика не є конкурентоспроможною”. Будівництво нових атомних електростанцій є дуже дорогим; часто воно співфінансується за рахунок податків. Знову і знову виникають затримки і опір новим проєктам.
В Азії роблять ставку на нові АЕС
Водночас Китай, росія та Індія мають намір будувати нові атомні електростанції. Китай уже виробляє більше атомної енергії, ніж Франція.
Росія та Індія також активно працюють над реалізацією своїх планів. Знову і знову стверджується, що розвиток атомної енергетики захищає клімат, оскільки під час її використання майже не продукується вуглекислого газу.
Навіть Японія хоче повернутися до атомної енергетики, незважаючи на землетрус 2001 року, який спричинив вибухи кількох ядерних реакторів один за одним. Тоді всі атомні електростанції були спочатку зупинені. Але поступово деякі реактори повернули в мережу. Тепер японський уряд ухвалив рішення: бідна на ресурси країна хоче побудувати нові реактори і дозволити старим працювати до 70 років. “Ми повинні повною мірою використовувати ядерну енергію”, – заявив якось прем’єр-міністр Японії Фуміо Кісіда. Згідно з опитуваннями, він отримує дедалі більшу підтримку серед населення після довгих періодів опору.
Джерело:dw.com
