Search
Generic filters
Вхід в кабінет

Нові дедлайни, нові правила, нові ризики: як бізнес готується до REACH і CLP?

27 січня 2026 року команда Офісу сталих рішень спільно з Асоціацією професіоналів довкілля PAEW провели черговий інтенсивний тренінг «Ukraine-REACH та CLP на практиці: аудит, маркування, реєстрації, відповідальність».

5 грудня Уряд ухвалив рішення, які запускають найбільшу за десятиліття трансформацію системи хімічної безпеки. Якщо ви працюєте з фарбами, клеями, добривами, мийними засобами, розчинниками чи будь-якою хімічною продукцією — ваша діяльність уже підпадає під оновлені вимоги CLP та REACH.

Чи готова ваша компанія до нових дедлайнів?

Продовження строків попередньої реєстрації — шанс, але лише для тих, хто діє.

          • Відтермінування CLP до 2027–2028 — це не «передих», а час на коректну класифікацію та маркування.
          • REACH зобов’язує: 2029–2033 — період, у який кожне підприємство мусить пройти реєстрацію за тоннажами.

Пропустити ці дедлайни — означає зупинити виробництво або імпорт.

Понад півсотні учасників — від хімпрому до будматеріалів і логістики — більше 4 годин крок за кроком розкладали по поличках нові правила хімічної безпеки.

Головне про тренінг

Програма була максимально прикладною — без теорії «заради теорії», з фокусом на інструментах, які реально допоможуть підприємствам:

          • підготуватися до впровадження технічних регламентів REACH і CLP;
          • зрозуміти вимоги до реєстрації, класифікації та маркування хімічної продукції;
          • налагодити внутрішню систему контролю та документації;
          • уникнути ризиків, що можуть зупинити експорт або виробництво;
          • які поточні дії Держекоінспекції та розроблені методики ОБСЄ для проведення перевірок.

Разом з експертами учасники розбирали практичні кейси, типові помилки та алгоритми дій для виробників, імпортерів і постачальників.

Щира вдячність за невтомну роботу та експертизу, якою щедро ділилися:

        • ДМИТРО ЗАРУБА, перший заступник голови Державної екологічної інспекції
        • ОЛЕНА КОШИК, юрист, старший партнер Koshyk & Partners Law Firm
        • МИКОЛА КОШИК, юрист, старший партнер Koshyk & Partners Law Firm

Учасники розібрали прикладні робочі питання разом з експертами:

        • Чи вважається сировина хімічною продукцією? Компанія імпортує великі обсяги глини для виробничих потреб.
        • Що означає застосування вимог CLP до речовин і до сумішей, з урахуванням того, що відповідна форма заповнюється саме для речовини, а не для суміші?
        • Компанія випускає компаунди (сировину). Якщо вихідна сировина зареєстрована в REACH UA,
          – чи може компанія самостійно декларувати компаунди,
          – чи необхідно проходити процедуру декларування через Міндовкілля?
          Компаунди на основі PE, PP, TPE.
        • Як забезпечити належне маркування, якщо під час імпорту виявлено невідповідність класифікації за EU CLP та UA CLP? Зустрічалися випадки, коли за UA CLP речовини класифікувалися як CMR, тоді як у європейського постачальника така класифікація була відсутня. Також: як діяти з паспортами безпечності на імпортну продукцію, якщо постачальник надає їх українською мовою, але у відповідності до EU REACH?
        • Чи існує на сьогодні комунікація держави не лише з бізнесом, а й з кінцевими споживачами хімічної продукції (інформування про нові вимоги, маркування, механізми впливу кінцевого споживача на формування вимог з хімічної безпеки, розгляд скарг тощо)?
        • Що саме має бути сертифіковане і ким?
        • Чи є вже рішення щодо імпортної продукції (сумішей) з ЄС:
          – продукція імпортується з етикеткою виробника і надалі етикетка змінюється імпортером,
          – чи виробник одразу наносить етикетку відповідно до вимог українського законодавства?
        • Чи буде опубліковано після 26.02.2026 перелік речовин, які пройшли попередню реєстрацію?
        • Якщо речовина зареєстрована в ЄС, чи передбачена спрощена процедура реєстрації в Україні?
        • Який наразі фактичний термін опрацювання заяв на попередню реєстрацію? Очікування номерів реєстрації перевищує один місяць.
        • Як визначити, чи є мономери небезпечними речовинами?
        • Що означає формулювання “номер передається наступному користувачу”?
        • Як діяти, якщо сировина вже зареєстрована іншою компанією?
        • Який фінальний дедлайн для подання Excel-форми “Повідомлення КМ” (UA CLP)? У частині джерел зазначається 15 листопада 2027 року, тоді як у більшості — 1 рік після офіційної публікації, тобто 6 грудня 2027 року.
        • Чи є оновлення щодо створення ІТ-інфраструктури (аналогічної європейській) замість використання Excel-форм для реєстрацій за REACH та нотифікацій за CLP?
        • Хто в Україні має право готувати звіт з безпечності саме для сумішей?
        • Чи існує перелік виконавців досліджень, результати яких можуть використовуватися у технічному досьє для реєстрації?
        • Хто має право проводити дослідження відповідно до додатків 3 та 7?
        • Чи існує перелік установ, уповноважених на проведення екотоксикологічних досліджень? Також: як проводити екотоксикологічні дослідження, якщо компанія імпортує виключно суміші?
        • Який крайній термін для приведення паспортів безпечності у відповідність до Технічного регламенту? Та як заповнювати розділи 11 і 12, якщо відповідні дослідження мають проводитися консорціумами?
        • Чи існують рекомендовані лабораторії, які можуть проводити випробування продукції на небезпечність?
        • Не всі імпортовані хімічні речовини у складі продукції перевищують 1 тонну на рік. Звідки отримувати інформацію про державну реєстрацію для коректного зазначення даних у паспортах безпечності?
        • Щодо оновлення строків ПОПЕРЕДНЬОЇ державної реєстрації. В оприлюдненій Зміні від 05.12.2025 не виявлено змін до п. 142 Технічного регламенту щодо безпечності хімічної продукції, хоча у проєкті змін цей пункт передбачався.
        • Якщо речовина є діючою речовиною пестициду і, відповідно, не підлягає реєстрації, чи потрібно в такому разі подавати повідомлення про класифікацію небезпечності?
        • Якщо продукт є сумішшю: у паспорті безпеки в розділі 2 зазначається речовина, що визначає небезпечність. Чи повинна інформація в розділах 10–14 наводитися для окремої речовини чи вже для суміші? Якщо для суміші — з яких джерел брати таку інформацію за відсутності акредитованих лабораторій?
        • Було подано понад 350 форм повідомлення про класифікацію небезпечності та інформацію про небезпеку хімічної речовини. Відповідь від Міністерства отримано лише щодо 34 форм і лише після офіційного звернення. Як перевірити статус розгляду інших повідомлень? Чи готове Міністерство до опрацювання таких повідомлень, чи існує ризик їх втрати (за умови надсилання на актуальну адресу)?
        • Якщо Міністерство на певному етапі ще не готове до виконання відповідних процедур, яким чином компанія може підтвердити факт подання заявки?
        • Якщо європейський постачальник не надає інформацію про склад (мономери), обмежуючись MSDS, у яких зазначені лише небезпечні компоненти, посилаючись на комерційну таємницю, як діяти в такій ситуації?
        • Якщо компанія імпортує діючу речовину ДЕТА, а також продукти (репеленти), що її містять, чи потрібно враховувати кількість ДЕТА у складі цих продуктів при поданні на попередню реєстрацію?
        • Яким чином проводиться оцінка безпечності для речовин в обсягах понад 10 тонн на рік?
        • Якщо компанія є виробником сумішей, чи підлягають реєстрації лише суміші, чи також усі вхідні речовини?
        • Чи правильно розуміти, що дедлайн для попередньої реєстрації настає раніше, ніж дедлайн для подання повідомлень за CLP, і що до 26.01.2027 необхідно подати заяви на попередню реєстрацію для речовин у кількості від 1 тонни і більше?
        • Чи існують приклади вже діючих консорціумів у контексті REACH/CLP?
        • Який порядок вступу до консорціуму та чи є ця процедура платною?
        • Чи існують приклади подання заяви за спрощеною процедурою? Який порядок подання такої заяви та чи передбачена плата?
        • Якщо Міністерство лише планує розробку переліків класифікації небезпечних речовин з метою уникнення подвійного трактування виробниками (на підставі інформації, отриманої під час попередньої реєстрації), але попередня реєстрація вже передбачає зазначення класифікації, чи не виникне розбіжностей між попередньою та повною реєстрацією?
        • Якщо компанія не є імпортером або виробником, а лише продавцем хімічних реактивів, чи несе вона відповідальність за маркування упаковки, яку перепродує? У разі фасування таких реактивів чи зобов’язана компанія дотримуватися всіх вимог до етикетування та як це реалізувати для флаконів малого об’єму, якщо етикетка стає нечитабельною?
        • Прохання пояснити механізм спільного подання за REACH: чи є воно обов’язковим і чи потрібно обґрунтовувати окреме подання у разі відмови від спільного?
        • Компанія виробляє лаки, які використовуються для металевої упаковки, що контактує з харчовими продуктами. В Україні діє Закон України «Про матеріали і предмети, призначені для контакту з харчовими продуктами», який передбачає надання Декларації про відповідність. Чи існують офіційні або практичні приклади такої декларації та де їх можна знайти?
        • Якщо компанія не здійснить попередню реєстрацію речовини до 26 жовтня 2026 року, чи втрачає вона право на перехідний період до 2029 року і, відповідно, повинна буде проходити повну реєстрацію одразу?
        • Яким чином компанія може документально підтвердити звільнення від обов’язку реєстрації речовини, що імпортується для потреб оборонної промисловості?
        • Чи достатнім є лист від Міністерства оборони України, чи передбачено інший підтвердний документ?
        • Якщо маркування продукції на етикетці на момент подання попередньої реєстрації ще не повністю відповідає вимогам регламенту, чи підлягає в такому разі вся продукція з наявним кінцевим терміном придатності вилученню з обігу?
        • Якщо речовина була попередньо зареєстрована у складі суміші, але за результатами звітного року фактичний обсяг становить менше 1 тонни (наприклад, 500 кг), чи передбачена відповідальність або санкції за таку, по суті, надлишкову попередню реєстрацію?

У найближчих випусках журналу «Sustainability Leaders Guide» ми продовжимо тему:

          • покажемо, як перетворити паспорт безпеки на зрозумілу етикетку «слово в слово»;
          • пояснимо, як перенести вимоги eSDS у техкарти ризикових операцій;
          • розберемо, коли виріб — це виріб, а коли суміш;
          • навчимо швидко відповідати на запити щодо SVHC та оновлювати класифікації;
          • підкажемо, як рахувати тонно-річні пороги і працювати спільно імпортерам.

Всі, хто не встиг долучитись до навчання

З питань придбання відеозапису:

Безкоштовно зі стаціонарних та мобільних телефонів: 0 800 330 351

      • (063) 441-23-58, i.plugareva@ukraine-oss.com
      • (098) 999-63-12, a.moroz@ukraine-oss.com
      • (067) 110-71-73, (093) 787-29-64, v.tymoshenko@ukraine-oss.com