Перша лінія фронту кліматичної безпеки проходить саме через громади
26 серпня у Києві відбулась конференція «Громада 2.0: Кліматична стійкість своїми руками», яка має на меті стати національним майданчиком для обговорення того, як громади можуть бути не лише сильними, а й стійкими до змін клімату.
Понад 190 в онлайн та 45 учасників вживу, а це органи місцевого самоврядування, екологи, урбаністи, проєктні менеджери, представників міжнародних організацій, активні громади, які прагнуть бути частиною зеленого відновлення України долучились до напрацювання стійких рішень.
Серед ключових тем конференції:
Президентка Асоціації професіоналів довкілля України Людмила Циганок у вступному слові на конференції наголосила:
«Кліматична адаптація — це не «екологічна розкіш». Це економіка. За підрахунками Світового банку, кожен долар, вкладений у адаптацію, економить від 4 до 7 доларів на ліквідацію наслідків катастроф. Для України, де війна вже зруйнувала бюджети, це критично. Відновлювати «як було» означає через 10 років витратити втричі більше на ремонти після злив чи пожеж. Натомість, якщо закласти в проекти зелену інфраструктуру, енергоефективність і водоощадні рішення, ми одночасно отримаємо і захист, і економію. Вкладати в адаптацію — означає зменшувати майбутні борги».
Вона підкреслила, що Україна втратила мільйони гектарів лісів від війни та незаконних рубок, і саме відновлення природних екосистем має стати фундаментом нової безпеки:
«Ліси, болота й річки — це природна інженерія, яка працює краще за бетон. Ліс охолоджує міста на кілька градусів, болото утримує повені, річка — відновлює ґрунтові води. Якщо ми будемо відновлювати лише дамби й дороги, ми отримаємо ще більше катастроф. Якщо ж інвестуємо у лісосмуги, природні заплави, заболочені території — отримаємо захист, який діє постійно й без витрат на обслуговування».
За словами Людмили Циганок, перша лінія фронту кліматичної безпеки проходить саме через громади, які першими стикаються з підтопленнями, пожежею чи браком води. Саме місцеві рішення — зелені коридори, водопроникні площі, локальні резервуари — здатні врятувати життя і зробити країну стійкішою.
З вітальним словом до учасників звернувся Тимчасово повірений у справах Республіки Словенія в Україні Тібор Бабіч, зазначивши, що Україна зараз бореться не лише з військовою агресією на своїй території, а й зіштовхнулася з викликами, пов’язаними зі змінами клімату і має навчитися їх долати. Представник Посольства звернув увагу й на те, що громади мають бути ключовими гравцями у питаннях адаптації та зменшенні ризиків зміни клімату на місцях, додавши, що у Словенії саме муніципалітети займають провідну роль у цих питаннях.
Олена Шуляк, Народний депутат, голова Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, додала:
«Повномасштабна війна примножила кліматичні ризики, але водночас відкрила вікно можливостей: відновити країну стійкішою, енергонезалежнішою та екологічнішою, ніж вона була до цього. Та зауважу, що «зелене відновлення» можна віднести до найважливіших і водночас найскладніших аспектів відновлення України, оскільки цей процес може тривати від кількох десятків до сотень років. Зі свого боку держава ухвалює рішення щодо впровадження зеленого відновлення в рамках як міжнародних програм, так і в рамках держстратегій. Та водночас подолання екологічних викликів обов‘язково повинні враховувати і українські територіальні громади, які нині займаються розробкою програм свого комплексного відновлення. При цьому, ОМС повинні не просто зафіксувати екологічні руйнування і збитки, які через них понесла громада, а і дати чіткі пропозиції щодо того, яким чином долатимуться ці виклики.»
Першу експертну сесію конференції розпочав віцепрезидент Асоціації PAEW з питань військової екології Валентин Щербина, наголосивши, що історичний досвід адаптації до змін клімату переконливо доводить – адаптація на рівні громади – можлива.
«Загальний алгоритм процесу адаптації громади до змін клімату має бути таким: оцінка загроз – поінформованість населення – усвідомлення – планування – залучення доступних ресурсів – організація виконання заходів – моніторинг. В умовах повномасштабної війни є необхідно використовувати новітні інструменти успішної комунікації, такі як наукова комунікація. Така участь не лише навчає учасників, але й сприяє сприяє формуванню почуття причетності. Екосистемний підхід у збереженні та відновленні водних ресурсів громади, басейновий принцип управління водними ресурсами – базові концепції для розроблення ефективних планів адаптації громади.»
Артем Павличенко, перший проректор «Дніпровської політехніки», зауважив, що розробка стратегій розвитку територіальних громад в частині адаптації до змін клімату, захисту навколишнього середовища та поводження з відходами потребує системного підходу до формування міждисциплінарної команди перспективного розвитку. Розвиток партнерства закладів вищої освіти та територіальних громад дозволяє здійснювати підготовку фахівців різних напрямів: екологія, біологія, технології захисту навколишнього середовища, енергетичний менеджмент, прогнозування і оцінка ризиків в рамках програм вищої освіти та короткострокових сертифікатних програм, для задоволення кадрових потреб громад. Університети в рамках співпраці також відіграють роль науково-технічного супроводу і експертизи розроблених стратегій і планів розвитку, що сприяє їх актуалізації відповідно до показників кращої Європейської та світової практики.
«Зараз ми є свідками глобальних змін клімату. Температурні навантаження в поєднанні з недостатньою кількістю опадів та значними змінами сезонних характеристик природного середовища, створюють реальну загрозу існуючим екосистемам і безпосередньо людині» – наголосив Юрій Кіріяк, начальник Херсонського обласного центру з гідрометеорології
Олена Кошик, юрист, старший партнер Koshyk & Partners Law Firm додала про важливу проблему невідповідального використання бізнесом агрохімії, що посилює негативний вплив змін клімату на довкілля, зазначивши:
«В умовах зменшення водних ресурсів застосування агрохімії має бути оптимізовано для зменшення потреби у воді. Агрохімічні компанії повинні адаптуватися до нових потреб ринку, розробляючи та пропонуючи продукти та послуги, що відповідають потребам аграріїв в умовах зміни клімату.»
Обговорення нагальних проблем продовжила Наталія Різак, голова комітету з агроекології Асоціації професіоналів довкілля «PAEW», звернувши увагу на проблеми органів місцевого самоврядування (ОМС) під час розробки та затвердження комплексних планів розвитку територій, зауваживши, що виклики дійсно серйозні й взаємопов’язані. Головні з них — це нестача грошей і кваліфікованих фахівців. Розробка такого плану — дуже дороге задоволення, і більшість громад просто не можуть собі цього дозволити.
Навіть якщо гроші знаходяться, виникає друга проблема — бракує людей, які вміють це робити. В Україні недостатньо фахівців, які мають право розробляти містобудівну документацію. Це створює “кадровий голод” і сповільнює процес.
Ці дві проблеми створюють замкнене коло: без грошей не можна найняти фахівців, а без фахівців не можна ефективно розробити план і залучити інвестиції. Вирішення цих питань потребує системних змін на державному рівні, а також співпраці між самими громадами.
Навіть якщо це непросто, це не привід залишати все без змін, кожна громада повинна підготувати свій план розвитку до 01 січня 2028 року. Чому це важливо? Бо саме ці плани стануть основою для відбудови України. Всі головні рішення ухвалюватимуться на місцях — там, де живуть люди. Кожна громада — унікальна. Тому й план розвитку має бути особливим і враховувати місцеві потреби. Без такого плану громадам: 1) буде важко залучити інвесторів і бізнес; 2) громаду частіше перевірятимуть контролюючі органи; 3) і розвиток громади може опинитися під загрозою.
Про ресурси для реалізації кліматичних ініціатив та проєктів зі сталого розвитку розповіла Олена Созанська , викладач бізнес-школи UCU (LvBS) зі сталого розвитку, бізнес консультант зі сталого розвитку та управління змінами у Eviden/Atos (країни Європи), засновниця ESEP Consulting – сталий розвиток для українського бізнесу, експертка ESG Liga в PAEW.
Експертка зазначила три основні джерела, звідки громади можуть залучити ресурси для реалізації своїх кліматичних проектів: міжнародні фонди та програми, національні програми та залучення бізнесу і банків.
«Для того, щоб знайти ресурси, проекти мають мати декілька важливих складових: чітку проблему, конкретну ціль, реалістичний бюджет, вимірювані результати та надійних партнерів. Що можуть громади зробити вже сьогодні щоб суттєво збільшити свої шанси на отримання фінансування? Декілька пунктів: 1. сформувати «кліматичний портфель» громади – список проектних ідей. 2. Визначити пул потенційних донорів, під вимоги яких підпадає громада чи ідеї проектів та постійно моніторити їхні конкурси. 3. Підготувати базові документи 4. Вивчити досвід реалізованих успішних проектів. 5. Будувати ключову команду майбутнього проекту. 6. Думати про диверсифікацію фінансування та залучення декількох джерел.» – надала рекомендації пані Олена.
Євген Кунь, президент ГС «Українська Водна Асоціація», звернув увагу учасників конференції на те, що більше 20 років країна не може сформулювати національну водну стратегію:
«Здається, що справа у відсутності стратегії … але не тільки!
Україна має одну з кращих Конституцій світу, але цього явно недостатньо. Так і з «водною стратегією», яка потребує розробленої нормативної бази.
Додавши: «Кажучи про екологію, часто виходять з соціального запиту на низький тариф, ігноруючи економіку, але саме економічна доцільність дасть можливості для модернізації та розвитку.
Тим часом, Україна втрачає час і воду, але рішення для подолання викликів є, вони включають:
Водночас, про важливість правильної комунікації кліматичних тем вказала засновниця та директор консультаційно-комунікаційної агенції CommsTrue, бізнес-консультант з питань стратегічних комунікацій, ризик менеджменту та сталого розвитку Рената Яресько:
«Будь-яка тематика, що супроводжується певними нефінансовими показниками – це і про викиди, про парникові гази, про наслідки зміни клімату та інше – включає термінологію, яка є складною і незрозумілою для пересічних громадян. Тому, при впровадженні будь-яких ініціатив з кліматичної адаптації, сталого розвитку, значну роль відіграє ефективна комунікація – доступною мовою і з чіткими меседжами, залежно від аудиторії, на яку спрямовані зміни.
Необхідно знаходити правильний підхід до населення різних вікових категорій з використанням відповідних каналів комунікації, комунікаційних методів та інструментів, у рамках інформаційної кампанії, яку обов’язково потрібно розробляти для проєктів.»
Другу практичну сесію конференції розпочала Анжеліка Лівіцька, віцепрезидентка Асоціації професіоналів довкілля «PAEW» з питань міжнародної взаємодії та євроінтеграції, керівниця практики енергетики та природних ресурсів, а також захисту довкілля і сталого розвитку ARZINGER, зазначивши:
«Варто вже зараз починати впроваджувати підходи ЄС у стратегічне планування. На які аспекти варто звернути увагу? Енергоефективність, енергозбереження, зелена енергетика, соціальні послуги, цифровізація, інтеграція вразливих груп, належна зайнятість. Впровадження варто робити через типову структуру «ціль – завдання – проєкт» і застосовувати ті самі індикатори результативності, які вимагають фонди ЄС.»
Аліна Приходько, в.о. директора КП «Київський міський Будинок природи» наголосила, що підвищення рівня екологічної обізнаності мешканців міста — ключ до формування стійкого та безпечного майбутнього:
«Саме просвіта закладає основу для впровадження програм та переходу до практик сталого розвитку. Про це свідчать і результати опитування “Екосвідоме місто”, які показали, що кияни в більшості готові долучатися до ініціатив, спрямованих на збереження довкілля.
Будинок природи, як історичний центр екопросвіти столиці, продовжує створювати сучасні формати взаємодії з громадою — від інтерактивних заходів до практичних майстер-класів. Така діяльність доводить: саме знання та обізнаність допомагають громадянам робити свідомий вибір і разом будувати кліматично стійке місто” — додала Аліна Приходько.
Тетяна Нехайчук, керівниця проєктного офісу Всеукраїнської асоціації об’єднаних територіальних громад, директорка консалтингової компанії «Бустерс консалтинг груп», експертка з євроінтеграційних процесів, підкреслила, що варто діяти невідкладно, адже війна підсилює кліматичні ризики: посухи, паводки, екстремальні температури; євроінтеграційні стандарти та Зелений курс ЄС роблять адаптацію і декарбонізацію обов’язковими для місцевих стратегій, а кліматична стійкість вже є одним із критеріїв доступу до фінансування та партнерств.
Експертка наголосила, що ключовими викликами для громад наразі є:
Додавши, що проєктний підхід – це ключ до системності, пані Тетяна поділилася практичними рекомендаціями для громад:
Олександр Шкінь, директор Асоціації «Укрводоканалекологія» теж зауважив, що розробка та затвердження стратегії розвитку водної галузі є однією з вимог інвесторів для подальшого фінансування реконструкції інфраструктури:
«Стратегія має включати напрямки технічного розвитку галузі , досягнення стандартів ЄС, гарантії повернення коштів інвесторам, укрупнення водних компаній та регулювання ліцензійної діяльності.»
Альона Семенюк, проєктний менеджер Агенції місцевого розвитку Теофіпольської селищної ради, стажер Чеського Екологічного Фонду Nadace Partnerství (Фонд «Партнерство») наголосила:
«Кліматична адаптація не полишає своєї актуальності й під час війни. Особливо зростає потреба в енергетичній незалежності. У Теофіпольській громаді адаптація до зміни клімату інтегрується через використання відновлюваних джерел енергії, запровадження енергоменеджменту, розробку ПДСЕРК в рамках підписання кліматичної Угоди Мерів, розвиток екоіндустріального парку та біогазову енергетику. Ці дії забезпечують енергетичну стійкість та економію ресурсів навіть під час війни.»
Поліна Мурашевська, начальник відділу екології та природних ресурсів Житомирської міської ради додала:
«Зміни клімату вже не є абстрактною загрозою, ми бачимо і відчуваємо їх у реальному часі. Звичайно, зупинити кліматичні зміни ми не можемо, але досягнути цілей з помʼякшення їх наслідків та адаптуватись до них можливо при умові формування в громадах кліматичної та екологічної політики, що супроводжуватиметься прийняттям природоорієнтованих рішень спрямованих на збереження навколишнього природного середовища та забезпечення екологічної безпеки для мешканців громад.»
Досвідом Чернівецької міської територіальної громади поділилася Марина Драніченко, заступник начальника управління – начальник відділу енергоефективності та кліматичної політики департаменту соціально-економічного розвитку та стратегічного планування Чернівецької міської ради, зауваживши, що їх громада демонструє зразкову співпрацю у сфері кліматичної адаптації, сталого розвитку та збереження лісів. Це стало можливим завдяки партнерству органів місцевого самоврядування (ОМС) з провідними науковими установами та міжнародними організаціями:
«Чернівці є одним із флагманських міст України в міжнародній ініціативі SUN4Ukraine, що супроводжує громади на шляху до кліматичної нейтральності. Проєкт допомагає українським містам розробити плани кліматичної нейтральності, об’єднуючи їх у пари з європейськими містами-учасниками Місії ЄС «100 кліматично нейтральних та розумних міст». Ця унікальна модель сприяє швидкому обміну знаннями та практичним досвідом.
Міська рада також сприяє реалізації проєкту «Нарощування потенціалу для дослідження та збереження природних лісів у Західній Україні» у партнерстві з Університетом Менделя (Брно, Чехія), Чернівецьким національним університетом імені Юрія Федьковича та іншими провідними вишами. Нещодавно Чернівці супроводжували Літню школу з динаміки природних лісів, організовану на території Вижницького національного природного парку та Карпатського біосферного заповідника.
Цей кейс – яскраве підтвердження синергії ОМС та наукових кіл у напрямку кліматичної адаптації. Співпраця між міською владою та провідними університетами дозволяє не лише формувати ефективну кліматичну політику, а й залучати науковий потенціал для її успішної реалізації на практиці.»
Вікторія Хрутьба, завідувачка кафедри екології тa технологій захисту навколишнього середовища НТУ, доктор технічних наук підкреслила, що децентралізація та Green Deal створюють нові можливості для громад при вирішенні питань, пов’язаних з кліматичною стійкістю. Проектний підхід дозволяє знаходити рішення будь-якої задачі та відповідне фінансування. Проте, ефективний результат часто потребує наукового обґрунтування та відповідного супроводу. Тому залучення науковців та студентів українських університетів до розробки та впровадження проектів кліматичної стійкості дозволяє залучати інтелектуальний потенціал для одержання ефективного результату.
Євген Криворучко, менеджер проєктів із будівництва СЕС компанії Atmosfera наголосив на важливості енергонезалежності громад у контексті кліматичних змін і ризиків воєнного часу:
«Енергонезалежність дозволяє жителям громади мати безперебійний доступ до електроенергії навіть під час відключень в країні, чи регіоні, знизити навантаження на загальну мережу, а також захистити критичну інфраструктуру, забезпечивши стабільну роботу важливих об’єктів.
Одним із найкращих рішень для енергонезалежності у громаді є встановлення сонячних електростанцій з акумуляторами, які є простими в експлуатації і допоможуть економити електроенергію до 70%.»
Ірина Поплавець, експертка та бізнес-консультантка зі сталого розвитку, фандрейзингу та управління портфелем проєктів Atmosfera додала, що для громад зараз доступні можливості грантової підтримки проєктів, у тому числі енергетичних. Наприклад, комплексна програма SolarGrant, що включає розробку технічного рішення у поєднанні з фінансовим плануванням та фандрайзингом.
Тому не варто зволікати з впровадженням ініціатив, адже все більший тиск створюють:
Оксана Кирилюк, Заступниця голови Асоціації малих міст України з питань міжнародного співробітництва, керівниця Офісу АММУ в Латвії розповіла про те, як АММУ допомагає громадам на шляху до відновлення та євроінтеграції, пропонуючи інструменти у сфері кліматичної стійкості:
«Через національну платформу Супермаркет Рішень для громад та представництво АММУ в Латвії громади отримують доступ до практик ЄС і партнерств, що сприяють впровадженню рішень відповідно до принципів EU Green Deal.»
Організатори: Асоціація професіоналів довкілля PAEW у співпраці з «Офісом сталих рішень», за підтримки Посольства Словенії в Україні та Міністерства закордонних та європейських справ Республіки Словенія
