В продовження першої публікації з розʼясненням щодо того, чи є все ж померлі тушки сільськогосподарських тварин відходами (небезпечними/такими, що не є небезпечними) чи побічними продуктами – ми звернулися до Держпродспоживслужби України, як до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у галузі ветеринарної медицини, сферах безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, карантину та захисту рослин, ідентифікації та реєстрації тварин, санітарного законодавства, санітарного та епідемічного благополуччя населення  та ін. та до Міндовкілля, що зокрема реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, екологічної та в межах повноважень, передбачених законом, біологічної і генетичної безпеки. 

Яким же був наш подив, коли ми проаналізували отримані відповіді…

Держпродспоживслужба повідомила, що вона не наділена повноваженнями надання роз’яснень застосування норм діючого законодавства!

Міндовкілля – не вигадало нічого іншого, окрім як переписати норми законів, з якими ми у своєму листі до них і звернулися! 

Виходячи з отриманих відповідей, ми розуміємо, що реформа управління відходами зайшла в глухий кут, адже навіть орган, який її розпочав, не в змозі надати чітку відповідь, – що має робити бізнес, окрім того, щоб всіх «заганяти» на отримання дозволів та ліцензій. 

Отже колеги, робіть висновки самі, ми ж хочемо додати, що якщо ви маєте сумніви щодо того, яким саме відходом (безпечним/таким, що не є небезпечним) є результат діяльності вашого підприємства – найкраще звернутися до акредитованої лабораторії на визначення коду та небезпечних властивостей тих чи інших відходів, адже маєте самі себе підстрахувати, «реформа триває”, далі буде…