З 1994 року компанія Вітмарк-Україна розпочала власне виробництво соків та нектарів Jaffa. Почалась модернізація основної виробничої бази компанії – Одеського заводу дитячого харчування, підприємство оснащується новітнім європейським обладнанням.

У 1995 Вітмарк-Україна стає однією з перших компаній, що випустили сік у картонній упаковці. У 2002 році компанія першою на ринку розпочало випуск соків із доступною

ціновою пропозицією від Одеського консервного заводу дитячого харчування, які отримали у споживачів назву «соки у білих пакетах». У 2007 році компанія випускає пюре і соки Чудо-чадо від Одеського заводу дитячого харчування, що стали лідерами у своїй категорії з часткою більше 25%. У 2012 році розпочато випуск перших в Україні смузі Просто Фрукти, у 2013 – нова лінійка соків прямого віджиму Прямо-сік, які представили новий сегмент і стандарт преміум-якості на ринку.

Протягом останніх 22-ти років, продукція Вітмарк-Україна вдало експортувалась у країни СНД, Європи, а також у США, Канаду, Ізраїль. У 2013 році компанія пройшла сертифікацію на відповідність вимогам міжнародних стандартів менеджменту якості ISO 9001:2008 і системи менеджменту безпеки харчової продукції ISO 22000:2005.

З 2016 року на підприємстві в рамках участі в проекті ЮНІДО-ГЕФ «Впровадження стандарту систем енергоменеджменту в промисловості України» розпочалось впровадження системи енергетичного менеджменту відповідно до вимог міжнародного стандарту ISO 50001.

Також, паралельно діють не сертифіковані системи менеджменту охорони праці та екологічного менеджменту.

Область розповсюждення СЕнМ – все підприємство. Енергоресурси що споживаються на підприємстві: електроенергія, природний газ, пелети (соняшникова лузга), вода.

До участі в проекті ЮНІДО-ГЕФ «Впровадження стандарту систем енергоменеджменту в промисловості України», на підприємстві існувало розуміння про необхідність побудови системи енергетичного менеджменту, та управління енергоспоживанням на систематичній основі.

Оцінка енергоефективності до участі в проекті проводилася на основі:

• тенденцій споживання енергоресурсів;
• порівнянь до минулих років;
• розрахунком питомих витрат на одиницю продукції.

Не проводилось (я):

• навчання в сфері енергозбереження та підвищення енергоефективності;
• енергетичний аналіз;
• оцінка відповідності законодавчим та іншим вимогам.

Практично була відсутня процедура з врахування енергоефективності в закупівлях та проектуванні.

Перелік реалізованих в 2018 р., заходів наведений в таблиці.

 

Для оцінки результатів впровадження було проведено оцінку ефективності роботи підприємства відповідно до основних показників. На підприємстві ведеться два варіанти моніторингу ефективності:

• Розрахунковий – по фактичним даним у вигляді співвідношень.
• Метод регресійного аналізу – на основі статистичної інформації та факторів впливу на енергоспоживання.
• Розрахунковий – по фактичним даним у вигляді співвідношень.
• Метод регресійного аналізу – на основі статистичної інформації та факторів впливу на енергоспоживання.

Відповідно до результатів «Методу регресійного аналізу» в 2017 р. було розглянуто три енергетичних ресурси, що споживаються на Підприємстві, а саме:

• Електрична енергія.
• Природний газ.
• Вода.

Основними впливовими факторами, які на даний момент задовольняли б умови наявності, та відповідного періоду збору інформації для вищевказаних ресурсів є:

• Виробництво соків, л
• Виробництво напівфабрикатів, кг
• HDD 18 C – градусо-дні опалення.
• CDD 18 C – градусо-дні охолодження.

Для більш високої точності проведеного регресійного аналізу і врахування всіх можливих факторів, було прийнято рішення використати, як фактори також енергетичні ресурси, що споживаються, паралельно з ресурсом відповідно якого

відбувається розрахунок, а саме:

• Споживання природного газу, м3/міс.
• Споживання води за роками, м3/міс.
• Споживання електричної енергії, кВт·год/міс.

Ключовими перевагами від впровадження СЕМ були:

• Підвищення культури енергоспоживання.
• Використання нормалізації енергоспоживання відповідно до факторів впливу.
• Покращення оперативного контролю та його аналізу.
• Впровадження енергоефективності як фактору в закупівлях та проектуванні.

Рекомендації до покращення:

• провести перегляд процедури енергетичного аналізу підприємства
• провести оновлений регресійний аналіз;
• провести консультативно-інформаційну роботу з працівниками підприємства щодо оновлених вимог в ISО 50000:2018
• провести консультативно-інформаційну роботу з працівниками підприємства щодо нормалізації даних енергоспоживання.

Джерело: проект «Впровадження стандарту систем енергоменеджменту в промисловості України»