Регламентація сільськогосподарської діяльності необхідна для забезпечення екологічної безпеки аграрного виробництва

23 лютого 2023 року відбувся масштабний агроекофорум за ініціативи «Офісу сталих рішень». Більше

Серед безлічі важливих питань було акцентовано, що України вкрай важливою є регламентація сільськогосподарської діяльності для забезпечення екологічної безпеки аграрного виробництва і зменшення техногенно-аграрного навантаження на довкілля. 

До Резолюції були внесені пропозиції:

• структурувати сільськогосподарські угіддя в напрямі встановлення оптимальних співвідношень ріллі, пасовищ та сіножатей. 
• забезпечити впровадження і дотримання принципу «перехресної відповідальності» (cross compliance) при здійсненні бюджетної підтримки сільськогосподарських товаровиробників (програми субсидій Single payment Scheme, що реалізуються в країнах ЄС) за виконання ними певних вимог щодо зменшення шкідливого впливу сільськогосподарської діяльності на довкілля.
•  на державному рівні розробити і впровадити комплекс правил сільськогосподарської практики відповідно до впроваджених у країнах ЄС Кодексів Доброї та Належної сільськогосподарської практики.
• сприяти впровадженню нових технологій сільськогосподарського виробництва, які максимально включають природоохоронні вимоги, та орієнтовані на досягнення екологічного балансу (безполицевий обробіток ґрунту, контурно-меліоративна організація території землекористування, органічне сільгоспвиробництво та ін.).
• виробництво біопалива та енергії на основі сировини, отриманої у сільському господарстві (такою сировиною, зокрема, є енергетичні рослини, ріпак, солома, біогаз тощо), що дозволить підвищити рівень доходів сільського населення, скоротити викиди в атмосферу важких металів, зменшити енергетичну залежність України;
• розвиток екологічного та агро-туризму у сільській місцевості, що передбачає створення економічних умов у сільській місцевості, за яких охорона довкілля стає необхідною і вигідною для місцевих громад. Це опосередковано сприятиме виведенню з обігу еродованих земель шляхом їхнього заліснення і перетворення на природні луки, збереженню чистоти навколишнього середовища, зниженню інтенсивності використання сільськогосподарських угідь та ін.
• На місцевому рівні у межах регіональних природоохоронних програм та програм соціально-економічного розвитку заходи щодо підтримки та розвитку сільського господарства на екологічній основі можуть реалізовуватися шляхом стимулювання:
  • господарської діяльності сільгоспвиробників через здійснення виплат за дотримання рекомендованих відповідними директивами ЄС правил ведення сільського господарства, які є більш суворими, ніж прийняті на національному рівні. Це також можуть бути доплати з місцевого бюджету товаровиробникам, що впроваджують органічні системи виробництва, змінюють структуру посівних площ в бік збільшення пасовищ тощо;
  • досягнення екологічних результатів від ведення господарської діяльності – шляхом заохочення сільгоспвиробників, які здійснюють певні природоохоронні заходи (підвищення рівня лісистості; якісне покращення ландшафтів, стану сільськогосподарських земель, видового біорозмаїття; зниження рівня забруднення вод). Така підтримка має полягати, зокрема, у запровадженні понижувального коефіцієнту на екологічний податок, а також розміщенні серед таких сільгосппідприємств державного замовлення на продукцію для забезпечення об’єктів соціальної інфраструктури (шкіл, лікарень, дитячих садків), військового і комунального призначення.

Наголошено:

В умовах війни та післявоєнного відновлення критичним є забезпечення бізнесу та населення енергоресурсами та збереження стабільних економічних та соціальних ланцюгів. Це особливо важливо у контексті збереження зайнятості професійно-освіченого населення (упередження подальшої імміграції), запобігання збідненню населення, та збереження зв’язків між громадою (локальний рівень), бізнесом (вплив на локальний та – агреговано – національний рівень) та державою.

Створення потужностей розподіленої генерації є критично важливим, особливо з урахуванням постійних атак на об’єкти енергетичної інфраструктури агресором (рф). Це важливо як з боку локального забезпечення бізнесу й населення енергоресурсами так і з  боку енергетичної безпеки України.

У вирішенні цього питання є 2 важливі аспекти, вирішенням яких є «інтегровані рішення» (integrated solutions), що пов’язують енергоефективність + ВДЕ + системи накопичення + Smart-grid:

1. Саме якого типу потужності розподіленої генерації необхідно підтримувати та в якому обсязі: 
   1. ключовим є впровадження заходів з енергоефективності до визначення об’ємів додаткових потужностей
   2. акцент має бути на ВДЕ особливо з урахуванням локальних можливостей (малі ГЕС, БЕС для агросектору) (Використання генераторів (особливо тих, що працюють на дизелі/бензині) також можна вважати об’єктами розподіленої генерації, проте вироблення електроенергії з них є дуже дорогим / економічно недоцільним та має низку негативних факторів (викиди/забруднення).
   3. асинхронні: день – сонце/СЕС, ніч – вітер/ВЕС – та ВДЕ, прогнозованість генерації якої ще важко змоделювати з достатнім рівнем передбачуваності, необхідно створювати у зв’язці з БЕС та/або створенням акумулюючи потужностей
2. Яким чином виконувати підключення та системне управління об’єктів розподіленої генерації:
   1. Підключення об’єктів ВДЕ переважно для власного споживання (необхідно також включати промислові об’єкти рівня МСБ!) потребує значного полегшення – змін у законодавстві та підтримки держави. Саме процедури підключення об’єктів ВДЕ переважно для власного споживання є бар’єром як для населення так і для МСБ.
   2. Управління великою кількістю локальних потужностей розподіленої генерації потребує впровадження відповідних систем – SMART-grid.

Для полегшення впровадження «інтегрованих рішень» (integrated solutions) та вирішення державою (через ЦОВВи) завдань Енергетичної стратегії України (Впровадження об’єктів розподіленої генерації є коротко- та середньостроковою ціллю у проєкті Енергетичної стратегії України до 2050р.)

рекомендуємо наступне:

1. Залучення профільних міжнародних організацій (агенцій ООН) для формулювання програм державної підтримки та створення проєктів технічної допомоги. Це дозволить залучити фахівців та додаткові фінансові ресурси.
2. Створення фінансових інструментів для надання доступу до капіталу для бізнесу (МСБ) та населення на встановлення об’єктів розподіленої генерації (об’єктів ВДЕ переважно для власного споживання). Зважаючи на великі та абсолютно непрогнозовані ризики поточної ситуації із-за війни / агресії та атак з боку рф / військового стану, такі фінансові інструменти необхідно створювати з використанням гарантійних механізмів та залучати МФО, профільні агентства ООН, які мають досвід (UNIDO), державні та комерційні банки.
3. Залучення профільних національних асоціацій як для формулювання програм підтримки, так і для роз’яснення важливості таких програм для різних зацікавлених сторін (МСБ, населення).

Прес-служба Асоціації PAEU