Search
Generic filters
Вхід в кабінет

Що потрібно врахувати при коригуванні санітарно-захисної зони?

АВТОР:

АРІНА ПЕТРОСЯН, д.б.н., с.н.с., провідний науковий співробітник лабораторії якості повітря ДУ «Інститут громадського здоров’я ім. О.М. Марзєєва НАМНУ»

Розміри санітарно-захисних зон для нових виробництв і технологій, а також зміни їхніх меж (збільшення або зменшення) затверджуються Головою Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів на підставі результатів державної санітарно-епідеміологічної експертизи.

Санітарно-захисна зона підприємства може бути збільшенане більше ніж у три рази — за наявності техніко-економічного та гігієнічного обґрунтування у таких випадках:

        • відсутні ефективні способи очищення викидів;
        • неможливо зменшити обсяги хімічних викидів, електромагнітних або іонізуючих випромінювань та інших шкідливих чинників до рівнів, встановлених нормативами;
        • житлова забудова, оздоровчі та інші подібні об’єкти розташовані з підвітряного боку від підприємства в межах потенційного забруднення атмосфери.

Якщо навіть трикратне збільшення санітарно-захисної зони не усуває негативного впливу на довкілля чи здоров’я населення, необхідно прийняти рішення про зміну технологічного процесу, спрямовану на зниження обсягів шкідливих викидів, перепрофілювання або закриття підприємства.

Зменшення розмірів санітарно-захисної зони допускається, якщо за результатами розрахунків та лабораторних досліджень для території розміщення підприємства встановлено, що на межі житлової забудови або прирівняних до неї об’єктів концентрації шкідливих речовин у повітрі, а також рівні шуму, вібрації, ультразвуку, електромагнітних та іонізуючих випромінювань, статичної електрики не перевищують гігієнічні нормативи.

Проблемним  питанням  є  визначення  розмірів  санітарно-захисної зони для  промислових вузлів. Для її визначення необхідно  проводити комплексну  оцінку  шкідливих  факторів від усіх джерел шкідливостей разом узятих окремих  підприємств,  виходячи  з  цієї  оцінки вже можна  встановити  розмір  єдиної  санітарно-захисної зони  для  всіх  підприємств  комплексу.

Санітарно-захисна зона  не є  резервною територією  для розширення  підприємства.

У санітарно-захисних зонах забороняється розміщення:

        • житлових будинків;
        • гуртожитків;
        • дитячих закладів, шкіл;
        • лікувальних установ;
        • спортивних споруд;
        • охоронних зон джерел водопостачання.

У санітарно-захисних зонах можуть розташовуватися:

        • пожежні  депо,  лазні,  пральні,   гаражі,   склади   (крім громадських  та спеціалізованих продовольчих),  будівлі управлінь, конструкторських  бюро,   учбових   закладів,   виробничо-технічні училища  без  гуртожитків,  магазини,  підприємства  громадського харчування, поліклініки, науково-дослідні лабораторії, пов’язані з обслуговуванням даного та прилеглих підприємств;
        • приміщення для чергового аварійного  персоналу  та  добової охорони підприємств за встановленим списочним складом, стоянки для громадського та індивідуального транспорту,  місцеві та  транзитні комунікації, ЛЕП,   електростанції,   нафто-   і   газопроводи, свердловини   для   технічного   водопостачання,   водоохолоджуючі споруди,  споруди  для  підготовки  технічної води,  каналізаційні насосні станції,  споруди  оборотного  водопостачання,  розсадники рослин для озеленення підприємств та санітарно-захисної зони.

У промислові райони, відокремлені від сельбищної території санітарно-захисною зоною шириною 1000 м і більше, не слід включати підприємства харчової, медичної, легкої та інших видів промисловості, на продукцію яких та умови праці робітників можуть негативно впливати викиди підприємств високого класу шкідливості.

На зовнішній межі санітарно-захисної зони, що прилягає до житлової забудови, концентрації та рівні шкідливих чинників не повинні перевищувати встановлені гігієнічні нормативи (ГДК, ГДР), а на межі курортно-рекреаційної зони — 80 % від значення нормативу.

Санітарно-захисні зони для складських будівель повинні відповідати чинним нормативам проєктування. Розміри таких зон для міських загальнотоварних та спеціалізованих складів, а також складів сильнодіючих отруйних речовин.

Транспортна мережа міських і сільських поселень повинна забезпечувати зручні, швидкі та безпечні зв’язки з усіма функціональними зонами, іншими населеними пунктами, об’єктами приміської зони та автомобільними дорогами загальної мережі, з урахуванням особливостей ландшафту та вимог охорони навколишнього середовища.

Пасажирські вокзали, включаючи залізничні та аеровокзали, слід розміщувати з достатніми транспортними зв’язками з центром міста та житловими районами. Санітарно-захисні зони для вокзалів визначаються в залежності від пасажиропотоків.

Житлова забудова повинна бути відокремлена від залізничних ліній санітарно-захисною зоною шириною не менше 100 м, з озелененням не менше 50 %.

Аеродроми слід розташовувати за межами поселень, щоб не перетиналися з їх територією, а морські та річкові порти повинні бути на відстані не менше 100 м від житлової забудови.

Автомобільні дороги I, II і III категорій проєктуються в обхід населених пунктів, з відстанню від дороги до житлової забудови не менше 100 м. Для захисту від шуму слід передбачати зелені насадження.

Гаражі та стоянки автомобілів необхідно розміщувати на периферії, а також дотримуватися вимог до відстані від інших об’єктів. Забороняється будівництво вбудованих гаражів у закладах освіти та охорони здоров’я, а автозаправні станції мають бути віддалені не менше 50 м від житлових та громадських будівель.

Як обґрунтувати розмір СЗЗ? ПРИКЛАД

Найближча житлова забудова по відношенню до проммайданчика підприємства:

      • від крайніх основних / від крайніх  джерел викидів / від будинків утримання тварин / від ліцензійної площі кар’єру / від робочого контору кар’єру / від межі території  по відношенню до центроїда проммайданчика розташована на відстанях: 815 м (від вуглекоксового цеху) у північному напрямку до межі житлової забудови по вул. Київська, 26; 500 м (від вуглекоксового цеху) у північно-східному напрямку до межі житлової забудови по  провулку Західний, 20; 890 м (від вуглекоксового цеху) у північно-східному напрямку до межі житлової забудови по вул. Шевченка, 6; 400 м (від цеху уловлювання хімічних продуктів) у східному напрямку  до межі житлової забудови по вул. Соборна, 25; 280 м (від цеху уловлювання хімічних продуктів) у південно-східному напрямку до межі житлової забудови по вул. Механічна, 3.

Відстань між виробничими майданчиками становить менше 500 м – встановлюється єдина (об’єднана) СЗЗ

Цей матеріал є невідʼємною частиною журналу «Sustainability leaders guide» від «Офісу сталих рішень».

Хочете завжди тримати руку на пульсі?

👉 Оформіть передплату на журнал «Sustainability Leaders Guide» на 2026 рік — для всієї команди вашого підприємства

☎︎ Замовити передплату можна, звернувшись:

      • 0 800 330 351 (безкоштовно зі стаціонарних та мобільних телефонів)

або

      • (063) 441-23-58, i.plugareva@ukraine-oss.com
      • (098) 999-63-12, a.moroz@ukraine-oss.com
      • (067) 110-71-73, (093) 787-29-64, v.tymoshenko@ukraine-oss.com

☎︎ Замовити передплату можна, звернувшись:

      • 0 800 330 351 (безкоштовно зі стаціонарних та мобільних телефонів)

або

      • (063) 441-23-58, i.plugareva@ukraine-oss.com
      • (098) 999-63-12, a.moroz@ukraine-oss.com
      • (067) 110-71-73, (093) 787-29-64, v.tymoshenko@ukraine-oss.com
Banner close