Що робити вашій компанії вже зараз, щоб відповідати ключовим стандартам і вийти на дешевший капітал?
АВТОР:
АНДРІЙ ГОНТА,
експерт у сфері сталих фінансів, засновник International Center for Sustainable Finance
Ця стаття створена не для академічних дискусій, а для практиків — фінансових директорів, міських голів, власників бізнесів, банкірів та консультантів. Ви знайдете тут не абстрактні принципи, а покрокові інструкції, готові шаблони та перевірені джерела. Мета проста: дати інструменти, які можна застосувати вже завтра.
Світовий фінансовий ринок стрімко змінюється, і вже сьогодні понад 6 трильйонів доларів обертається у сфері сталих фінансів. В Україні ж ці знання досі залишаються фрагментарними, часто обмежуються ESG-звітністю або зеленим кредитуванням. Але це не просто глобальний тренд — це можливість отримати дешевший капітал, вийти на нових інвесторів, збільшити вартість компанії і навіть відбудувати громади після руйнувань. Для банків і інвестфондів — це шанс створювати нові продукти та зайняти конкурентні ніші.
❓ Як ми дійшли до сталих фінансів?
Ідея, що гроші можуть працювати на добро, з’явилася ще у XVIII столітті. Джон Веслі у своїй відомій проповіді 1760 року «The Use of Money» наголошував: «Проблема не у грошах, а у тому, як їх використовують. Вони можуть служити і найгіршим, і найкращим цілям». Ці принципи через 250 років перетворилися на основу сучасних зелених та сталих облігацій, де кошти спрямовуються на визначені цілі.
Формування сучасного ринку неможливе без таких людей, як Джон Елкінгтон (потрійний підсумок), Джеймс Ґіффорд і Пол Клементс-Хант (Принципи відповідального інвестування ООН), Рональд Коуз (теорія транзакційних витрат), Вільям Нордгауз і Марк Карні (інтеграція кліматичних ризиків), Герман Дейлі, Роберт Костанца та Сергій Подолинський (економіка природного капіталу), Гунтер Паулі (блакитна економіка) і сер Рональд Коен (соціальні фінанси). Результатом стала поява нової екосистеми фінансів, що об’єднує кліматичні, соціальні, просторові, «блакитні», біорізноманітні та цифрові фінанси.
❓ Хто задає правила?
На сучасний ринок впливають ключові організації: Financial Stability Board, що встановлює глобальні стандарти фінансової стабільності, TCFD, який робить обов’язковим розкриття кліматичних ризиків у багатьох країнах, і мережа NGFS, що об’єднує понад 140 центральних банків. Важливу роль відіграють ICMA із принципами зелених, соціальних та сталих облігацій, ініціатива PRI з понад 5000 підписантів відповідального інвестування, Climate Bonds Initiative із сертифікацією зелених облігацій та UNEP FI, що об’єднує банки і страховиків з активами понад 170 трильйонів доларів. Вони формують правила гри, які вже сьогодні впливають на вартість капіталу та умови кредитування.
❓ Які інструменти вже працюють?
Основними драйверами залишаються зелені облігації — фінансування енергомодернізації, відновлюваної енергетики, електротранспорту. До них додаються соціальні та сталі облігації, перехідні і блакитні облігації, а також інноваційні інструменти на кшталт облігацій біорізноманіття, катастрофічних і навіть цифрових сталих облігацій. Схожі підходи поширюються на кредити — зелені, соціальні, кредити зі ставками, що залежать від ESG-показників. На ринку також з’явилися зелені цінні папери, забезпечені іпотекою або сонячними панелями, та деривативи для управління кліматичними і вуглецевими ризиками.
❓ Навіщо вам знати про ключові організації сталих фінансів?
Щоб успішно працювати на сучасному фінансовому ринку, потрібно розуміти, хто встановлює правила гри. Ці організації формують стандарти, які визначають:
Інакше кажучи, знання цих стандартів дає змогу:
РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ РОЗУМІННЯ «МАТЧАСТИНИ»:
✅ Обов’язкові для відстеження:
FSB (Financial Stability Board) – формує глобальні стандарти фінансової стабільності, що впливають на політику центральних банків і регуляторів. Для вас це означає прогнозованіші фінансові умови і вимоги до звітності.
TCFD (Task Force on Climate-related Financial Disclosures) – вимагає розкриття кліматичних ризиків. Якщо ви хочете працювати з міжнародними інвесторами або банками, у багатьох країнах такий звіт уже обов’язковий.
NGFS (Network for Greening the Financial System) – мережа понад 140 центробанків, які враховують кліматичні ризики у монетарній політиці. Це впливає на доступність і ціну кредитів.
✅ Для фахівців ринків капіталу:
ICMA (International Capital Market Association) – розробник принципів зелених, соціальних і сталих облігацій, які охоплюють понад 60% глобального ринку.
PRI (Principles for Responsible Investment) – ініціатива з понад 5000 підписантів, що управляють більшістю світових професійно керованих інвестицій.
GFMA (Global Financial Markets Association) – представляє інтереси найбільших глобальних фінансових інституцій у питаннях регулювання.
CBI (Climate Bonds Initiative) – мобілізує капітал для боротьби з кліматичними змінами та пропонує міжнародну систему сертифікації зелених облігацій.
✅ Для кредитного сектору:
LSTA/LMA (Loan Syndications and Trading Association / Loan Market Association) – встановлюють стандарти сталих кредитів і синдикованого фінансування.
UNEP FI (UN Environment Programme Finance Initiative) – об’єднує понад 500 банків і страховиків з активами понад 170 трлн доларів, впроваджуючи принципи стійкого розвитку у фінансовий сектор.
Sustainable Finance Platform – консультативний орган Єврокомісії з розробки політики сталих фінансів.
✅ Деривативи та управління ризиками:
ISDA (International Swaps and Derivatives Association) – стандарти для глобального ринку деривативів (понад 600 трлн доларів).
ISLA (International Securities Lending Association) – правила кредитування цінних паперів і репо-операцій.
ОСНОВНІ ГРУПИ СТАЛИХ ФІНАНСОВИХ ІНСТРУМЕНТІВ | |
Боргові фінансові інструменти
| Інноваційні та спеціалізовані облігації
|
Кредити та позики
| Сек’юритизація
|
Деривативи
| |
🔎 Українські кейси
В Україні вже з’являються свої історії успіху. Укргазбанк став першим банком, що системно впровадив зелене кредитування, профінансувавши понад 250 проєктів енергоефективності. Ощадбанк разом з Міжнародною фінансовою корпорацією запровадив спеціальні програми для енергоефективного житла. Київська міська адміністрація у 2023 році оголосила про підготовку першого випуску муніципальних зелених облігацій для фінансування модернізації міського транспорту. Це приклади того, як доступ до міжнародних ринків капіталу може реально змінити інфраструктуру та бізнес-моделі.
Як діяти вже сьогодні: покроковий план
↪ Крок 1. Визначте, що у вашій діяльності може бути «зеленим» чи «сталим».
Проаналізуйте ваші проєкти: енергоефективність, відновлювальні джерела, управління відходами, інклюзивні програми, соціальна інфраструктура. Це основа для розуміння, який фінансовий інструмент вам підійде — зелена облігація, соціальний кредит чи кредит, прив’язаний до ESG-результатів.
↪ Крок 2. Проведіть оцінку ESG-ризиків та можливостей.
Скористайтеся базовими гідами, як-от «ESG Quick Guide» від PwC або онлайн-інструментами UN Global Compact. Це допоможе виявити як ризики (викиди, вплив на громади), так і можливості (зниження витрат, доступ до нових ринків).
↪ Крок 3. Побудуйте внутрішню систему ESG-звітності.
Почати можна зі звітності відповідно до рекомендацій TCFD (кліматичні ризики) або Європейського стандарту CSRD (що з 2024 року став обов’язковим для великих компаній у ЄС і дочірніх структур). Це дозволить отримати довіру інвесторів.
↪ Крок 4. Виберіть фінансовий інструмент.
Якщо вам потрібно фінансування для конкретного проєкту — розгляньте випуск зеленої або соціальної облігації, якщо модернізація — кредит, прив’язаний до ESG-метрик. Банки вже починають знижувати відсоткові ставки за такими продуктами.
↪ Крок 5. Виходьте на партнерства.
Зверніться до банків, що вже мають сталу лінійку продуктів (наприклад, Укргазбанк, Ощадбанк), або до міжнародних організацій (IFC, EBRD). Для муніципалітетів — це можливість профінансувати інфраструктурні проєкти, не підвищуючи податків.
↪ Крок 6. Інвестуйте у знання команди.
Підготуйте хоча б одного спеціаліста із сталих фінансів та ESG-звітності. Це можна зробити через онлайн-курси:
Приклад 1
Шаблон «Green Bond Framework» (для компанії або міста)
Use of Proceeds (використання коштів)
– модернізація систем опалення на біопаливо
– встановлення сонячних панелей
– проєкти з переробки відходів
Process for Project Evaluation and Selection (відбір проєктів)
– критерії «зеленості» відповідно до EU Taxonomy
– затвердження спеціальною радою
Management of Proceeds (управління коштами)
– окремий рахунок
– аудит використання коштів
Reporting (звітність)
– щорічний звіт про використання коштів
– показники результатів (зменшення викидів, економія енергії)
Приклад 2
Чек-лист для міського голови (Green Recovery Projects)
Визначити проєкти з найбільшим кліматичним і соціальним ефектом (енергоефективні школи, електробуси, системи очищення води).
Провести попередню оцінку відповідності EU Taxonomy (для залучення європейських інвесторів).
Підготувати Green Bond Framework.
Провести аудит для підтвердження «зеленості» (Second Party Opinion від Sustainalytics або CICERO).
Вийти на контакт з банками або міжнародними фінансовими організаціями (EBRD, IFC).
Залучити комунікаційну підтримку (пояснити громаді, як фінансуються проєкти і чому це вигідно).
Джерела, які варто опрацювати 🔎
Тенденції на 2025–2030 роки
Світ рухається від «зелених» до інтегрованих фінансів, де ESG стає невід’ємною частиною будь-якого рішення. Цифровізація призводить до появи цифрових сталих облігацій і блокчейн-рішень для прозорості. Відновлення після воєнних руйнувань в Україні може стати найбільшим майданчиком зеленого відновлення у Європі. Ринок росте зі швидкістю понад 20 % щороку, і лише обсяг зелених облігацій уже перевищив один трильйон доларів у 2024 році.
Як діяти вже сьогодні?
Почніть з оцінки ESG-ризиків і можливостей у своєму бізнесі або громаді. Впровадити ESG-звітність за стандартами TCFD або CSRD, вивчіть умови випуску зелених або соціальних облігацій — навіть муніципалітети можуть бути емітентами. Налагодьте партнерство з банками та фондами, що спеціалізуються на сталому фінансуванні. І головне — інвестуйте у знання команди, адже компетентність у сталих фінансах стає конкурентною перевагою.
Цей матеріал є невідʼємною частиною журналу «Sustainability leaders guide» № 8, 2025 від «Офісу сталих рішень».
ОТРИМАЙТЕ ВІДЕО-ЗАПИС!
Отримайте відео-запис тренінгу «Оцінка екологічних ризиків у банківському секторі: від комплаєнсу до прибутковості», який був вперше проведений у Києві в гібридному форматі командою «Офісу сталих рішень».
Ключова задача тренінгу — перекласти екологічні фактори «мовою банку».
Чому це важливо саме для банку:
І найголовніше — як побудувати просту, дисципліновану систему оцінки: від базових перевірок і скорингів до сценарного аналізу й портфельних рішень.
Наше завдання — навчитися бачити у «зеленому факторі» не проблему, а можливість. Адже сьогодні екологічні ризики — це водночас і виклик, і нове джерело прибутковості для банків.
Не оформили передплату на журнал? Зверніться:
або
