Що робити з відходами у 2026 році: задача, яку не подолати самотужки
Зима вчить нас дуже простій речі: коли холодно, ми вирішуємо лише те, без чого не виживемо. Тепло, вода, світло, люди. І саме тому тема відходів багатьом звучить як «не на часі». Але є ще одна правда, яку ми не маємо права ігнорувати: весна прийде — і принесе не тільки відлигу, а й нові небезпечні явища. Все, що зараз «лежить під снігом» — у буквальному сенсі й у сенсі управління — навесні стане рухомим, водяним, токсичним, конфліктним. І тоді ми будемо не говорити про екологію, а гасити пожежі, відкачувати підтоплення, ловити нелегальні потоки і ховатися від відповідальності там, де мали би працювати системно. Медичні й азбестовмісні відходи — це якраз той «невидимий» ризик, який навесні стає дуже видимим: їх не можна централізувати в одну точку країни.
Не може бути так, що всі медичні відходи і всі азбестовмісні відходи мають їхати лише в один регіон: це логістично абсурдно, економічно вбивчо і небезпечно. Це сотні/тисячі кілометрів перевезень, додаткові години на дорозі, більший ризик інцидентів, зриви графіків і вибух вартості — і в результаті менеджмент або паралізується, або починає шукати «сірі» рішення, бо бізнес не може фінансувати безглузду логістику. Жоден керівник зі здоровим глуздом не підпише таку схему, бо вона не про безпеку й контроль, а про штучне «вузьке горло», яке провокує тінь і робить систему некерованою.
Тому питання відходів під час війни — це питання національної безпеки та керованості, а не «потім розберемося».
І так само важливо сказати чесно: зараз ми живемо в ситуації, де бюрократія часто сильніша за безпеку. Коли механізми не працюють, правила не захищають — вони стають пасткою. Саме це Асоціація професіоналів довкілля PAEW наголошує постійно і регулярно пропонує рішення: реформа не може бути паперовою, бо папір не вивозить реальність війни.
Найвищий пріоритет — розблокувати легальний ринок управління відходами. Бо якщо законний маршрут «утворювач → перевізник → оброблювач» не працює, відходи не зникають. Вони просто переходять у тінь: «домовленості», стихійні складування, спалювання, підміна документів, конфлікти з громадами. І тоді держава втрачає контроль, бізнес — прогнозованість, громади — безпеку. Ми вже бачили, як адміністративні провали здатні зупиняти цілу сферу: коли закінчуються строки дії декларацій або коли дозвільна система стає вузьким горлом, країна отримує параліч — «відходи є, а законного виходу нема».
Другий пріоритет — прибрати правові пастки, створені «експериментами» і тимчасовими конструкціями. Коли дозвіл на оброблення відходів раптом отримує штучну «кінцеву дату» або правила гри змінюються так, що бізнес живе в режимі правової невизначеності, це не стимулює комплаєнс.
Це стимулює ухилення й тінь. Асоціація PAEW прямо говорить про порушення принципів державної регуляторної політики в експериментальному порядку отримання дозволів — і це не академічна дискусія, а питання того, чи буде взагалі кому легально працювати з відходами навесні та в період активної відбудови.
Третій пріоритет — відходи руйнувань і війни: дані, облік, маршрути, рішення. Зараз це одна з найнебезпечніших зон самообману: на словах «контролюємо», на практиці — змішані потоки, відсутність класифікації, розмиті відповідальності між підрядниками, громадами, утворювачами, власниками майданчиків. PAEW піднімає це через аналіз офіційних даних — не для того, щоб «лякати цифрами», а щоб показати: без системи ми отримаємо некерований вал, який навесні стане екологічним і санітарним ризиком, а також ризиком корупції й конфліктів на землі.
Четвертий пріоритет — ОВД як правова пастка для «незмінних об’єктів» і подібні механізми, що створюють зайву турбулентність замість безпеки. Коли процедури перетворюються на гачок, який можна застосовувати вибірково або використовувати як бар’єр, суспільство не отримує кращого довкілля. Воно отримує втому, недовіру, і ще одну причину «вирішувати питання» не законом, а неформально. Саме тому важливо публічно називати пастки пастками — і так само публічно пропонувати, як їх прибирати, не знищуючи контроль, а роблячи його реальним.
І от тут ключове: це не задача однієї сторони.
Бізнес сам не виправить дозвільну систему.
Громади самі не збудують легальний ринок операторів.
Експертне середовище само не зупинить тінь, якщо його напрацювання не стають правилами і стандартами в полі.
Тому наш заклик — не «обговорити проблему», а об’єднати зусилля в одному практичному контурі, який дає результат до весни.
Що означає «об’єднати» по-справжньому? Це означає дуже конкретні речі.
Ми усвідомлюємо: зараз багатьом не до цього. Але саме зараз треба зробити мінімум, який не дозволить навесні отримати максимум катастроф. Бо навесні в нас не з’явиться більше рук, більше часу і більше терпіння. Навесні з’явиться більше води, більше руху, більше відходів і більше ризиків. І якщо ми не зробимо невідкладні кроки сьогодні — завтра це буде вже не дискусія про реформу, а боротьба за керованість країни на землі.
Якщо ви бізнес — долучайтеся до формування стандартів і доказової бази, не чекайте, поки вам перекриють «кисень» перевірками або хаосом ринку.
Якщо ви громада — вимагайте не заборон, а маршрутів і прозорих рішень, бо заборони без інфраструктури створюють тінь.
Якщо ви експерт(к)а — виходьте з режиму коментарів у режим протоколів, шаблонів, алгоритмів і спільних позицій.
Весна прийде. Питання в тому, чи прийде вона в керовану систему — чи в хаос, який ми самі собі організували «бо не на часі».
Президентка PAEW Людмила ЦИГАНОК наголошує:
«Ця спроба об’єднати небайдужих чиновників, громади, бізнес, науковців і експертів — не про змагання в експертності і не про пошук винних. Тут не буде «хто гучніше скаже» і не буде взаємного приниження. Це не наша мета. Наша мета — рішення, які працюють.
Ми всі бачимо: у системі управління відходами під час війни є збої — у правилах, у механізмах, у виконанні. І сказати про це чесно — нормально. Визнати помилки державі — не соромно. Соромно інше: коли поки одні гинуть за Україну, ми в тилу дозволяємо їй ставати бруднішою й небезпечнішою — а потім дивуємось наслідкам.
Тому ми збираємося не «поговорити», а зшити систему: маршрути, відповідальність, контроль, реалістичні протоколи для бізнесу, правила співіснування в громадах, рішення для держави, які не залишають країну в режимі хаосу.
Хочете взаємодії — реєструйтесь і приходьте 13 лютого: [ПОСИЛАННЯ НА РЕЄСТРАЦІЮ]
Вам може бути цікаво за темою:
Хочете завжди тримати руку на пульсі?
👉 Оформіть передплату на журнал «Sustainability Leaders Guide» на 2026 рік — для всієї команди вашого підприємства
Замовити передплату можна, звернувшись:
або
