Свидовець: точка неповернення. PAEW закликає зупинити знищення природної перлини Карпат
Асоціація професіоналів довкілля (PAEW) наголошує на критичній загрозі для збереження унікального біологічного і ландшафтного різноманіття хребта Свидовець в Українських Карпатах та наполягає на потребі здійснити невідкладні і дієві заходи щодо надання природоохоронного статусу гірському масиву Свидовець.
Слід зазначити, що не лише екологічна громадськість, а й значна кількість не байдужих громадян України звертає увагу на поступове знищення унікальної в європейських масштабах екосистеми Свидовця.
Так, 28.03.2023 на вебсайті Офіційного інтернет-представництва Президента України було розміщено електронну петицію № 22/185650-еп «Захистити дику природу Свидовця!» щодо збереження недоторканою природи гірського масиву Свидовець від забудови та вирубки шляхом створення заказника загальнодержавного значення «Вільний Свидовець», яка набрала необхідну кількість голосів.
У відповіді Президента на цю петицію зазначено, що Глава Держави звернувся до Прем’єр-міністра України Д.Шмигаля з пропозицією опрацювати із залученням зацікавлених місцевих органів виконавчої влади порушені в електронній петиції питання та вжити відповідних заходів реагування.
Відповідно до статті 116 Конституції України Уряд забезпечує
проведення політики у сфері природокористування, а також згідно із Законом України «Про Кабінет Міністрів України» спрямовує і координує роботу міністерств та інших центральних органів виконавчої влади.
Незважаючи на доручення Президента України, Рішення Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування про необхідність створення заказника «Східний Свидовець» від 22.01.2025 року № 225/3, Урядом України, місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування до цього часу не вжито відповідних заходів реагування, зокрема – резервування території з метою наступного заповідання.
Натомість, заплановані до заповідання унікальні ландшафти Свидовця на даний час активно знищуються – рубають ліс, споруджують під’їзні дороги, безпосередньо на хребті Свидовець працює будівельна техніка (бульдозери, екскаватори тощо), проводяться роботи із спорудження вимірювальної щогли (для вимірювання сили та швидкості вітру на різних висотах). Роботи пов’язані із розвитком вітроенергетики у Карпатському регіоні.
У 2004 році Верховною Радою України ратифіковано Рамкову конвенцію про охорону та сталий розвиток Карпат (далі – Карпатська Конвенція), підписантами якої, крім України є Польща, Румунія, Сербія та Чорногорія, Словаччина, Угорщина, Чехія.
Вищезазначена діяльність із знищення біологічного і ландшафтного різноманіття української частини Карпат свідчить про грубе порушення вимог Карпатської Конвенції (без повідомлення Сторін Конвенції), невиконання Україною міжнародних зобовʼязань та може мати наслідком міжнародно-правову відповідальність за порушення міжнародних конвенцій. Зокрема, статтею 4 Карпатської Конвенції визначено, що Сторони здійснюють політику, спрямовану на збереження, стале використання та відтворення біологічного та ландшафтного різноманіття на всій території Карпат. Стаття 6 наголошує, що Сторони проводять політику, спрямовану на збереження природних водостоків, розробляти узгоджену або спільну систему заходів, дій та раннього попередження щодо транскордонних впливів на водний режим повеней.
Також зазначимо, що Україна у 1996 році приєдналася до числа Сторін Конвенції про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі (більш відома як Бернська конвенція) метою якої є охорона дикої флори та фауни і їхніх природних середовищ існування, особливо тих видів і середовищ існування, охорона яких вимагає співробітництва декількох держав, а також сприяння такому співробітництву. У межах гірському масиву Свидовець знаходиться об’єкт Смарагдової мережі (мережі Емеральд) затверджений Постійним комітетом Бернської конвенції (Skhidnyi Svydovets (SiteCode: UA0000259).
Україна також є стороною Конвенції про охорону та використання транскордонних водотоків та міжнародних озер, ратифікованої Верховною Радою України у 1999 році. Відповідно до міжнародних зобовʼязань за статтею 2 Конвенції, Сторони вживають всі відповідні заходи для запобігання, обмеження та скорочення будь-якого транскордонного впливу. Сторони вживають, зокрема, всі відповідні заходи для забезпечення збереження та, в разі необхідності, відновлення екосистем (пункт 2, підпункт d).
Звертаємо увагу, що хребет Свидовець є водозбірним басейном транскордонного водотоку міжнародного значення – річки Тиси. На Свидовці бере початок Чорна Тиса, у звʼязку з чим створено гідрологічний заказник державного значення “Апшинецький”(з 1974 року). Охороняється також прилеглий лісовий масив, який має важливе водозахисне і водорегулююче значення.
Окремо слід зазначити, що річка Тиса має величезне господарське, історико-культурне та певні символічні значення для угорського, словацького, сербського, румунського народів.
Якщо держава Україна не вживає заходів для запобігання порушенням міжнародних конвенцій з боку інших субʼєктів, наприклад, приватних осіб, зазначений факт може бути використано не на користь України противниками вступу України до ЄС через невиконання міжнародних зобов’язань.
Відтак Асоціація PAEW офіційним листом звернулась до Президента України з проханням:
дати Кабінету Міністрів України та Закарпатській обласній військовій адміністрації доручення про негайне припинення будь-якої господарської діяльності, зокрема – будівельних робіт на території, призначеній для заповідання.
Також ЗАПРОПОНОВАНО:
Разом з тим, Асоціація з розумінням ставиться до проблемних питань розвитку Карпатського регіону, необхідності сталого використання природних ресурсів місцевого значення для розвитку депресивних територіальних громад, раціонального використання рекреаційних ресурсів Карпат та розвитку туризму.
Для цього пропонуємо переглянути державну політику щодо створення запланованого заказника «Східний Свидовець» на користь включення усього гірського масиву хребта Свидовець та витоків річки Тиси до складу Карпатського біосферного заповідника. Позаяк нині Свидовецький заповідний масив включає лише невелику частину унікальних гірських природних комплексів, ми пропонуємо поширити заповідний режим на прилягаючу територію басейну р. Чорна Тиса.
Таке рішення дозволить об’єднати Свидовецький масив Карпатського Карпатського біосферного заповідника із запланованими до заповідання ділянками у один обʼєкт природно-заповідного фонду України, розвинути цілісну екологічну мережу, відповідно до зобовʼязань за Карпатською Конвенцією.
Статус території як біосферного заповідника не означає вилучення земельних ділянок у власників чи землекористувачів чи повну заборону будь-якої господарської діяльності. Відповідно до статті 18 Закону України «Про природно-заповідний фонд», на території біосферного заповідника установлюється диференційований режим охорони, відтворення та використання природних комплексів згідно з функціональним зонуванням: заповідна зона, буферна зона, зона антропогенних ландшафтів, можуть виділятися зони регульованого заповідного режиму.
Так, зона антропогенних ландшафтів включає території традиційного землекористування, лісокористування, водокористування, місць поселення, рекреації та інших видів господарської діяльності, у т.ч. – вітроенергетики. Разом з тим, у проекті організації території біосферного заповідника та охорони його природних комплексів визначаються та обґрунтовуються заходи щодо провадження природоохоронної, науково-дослідної, рекреаційної, господарської діяльності відповідно до законодавства і міжнародних договорів, згода на обовʼязковість яких надана Верховною Радою України, .
Такий підхід дозволяє здійснювати на території біосферного заповідника господарську діяльність без ризику порушення вимог міжнародних договорів, у тому числі – вимог Карпатської Конвенції. Більше того – статтею 10 Карпатської Конвенції заохочуються Сторони до проведення політики запровадження екологічно безпечних методів виробництва, розподілу та використання енергії, які зменшують негативний вплив на біорізноманіття та ландшафти, включаючи більш широке використання відновлюваних джерел енергії та енергозберігаючих технологій, коли це необхідно.
Таким чином, основна проблема вітрогенерації у Карпатах – не технологічна, технології вітрогенерації – екологічно дружні. Проблема – невдалий вибір місця для розміщення обʼєктів і способів реалізації. У той же час, збережені у недоторканому стані природної краси території і обʼєкти природно-заповідного фонду – надійний фундамент для сталого розвитку рекреаційного бізнесу, підвищення спроможності територіальних громад за рахунок постійного зростання попиту та вартості екосистемних послуг.
Беручи до уваги вищезазначені порушення конституційних прав та свобод громадян України, невідповідність діяльності міжнародним договорам, згода на обовʼязковість яких надана Верховною Радою України, загрози втрати національного надбання, для забезпечення відновлення та розвитку природоохоронних територій в Україні, як інструменту виконання пункту 8 Формули миру Президента України Володимира Зеленського, просимо узяти під особистий контроль питання розвитку вітроенергетики у Карпатському регіоні та сприяти розширенню території Карпатського біосферного заповідника шляхом включення до його складу гірського масиву Свидовець та витоків транскордонного водотоку міжнародного значення – річки Тиси.
Підготовано віцепрезидентом Асоціації PAEW Валентином Щербиною
Про реакцію Президента повідомимо згодом.
Прес-служба PAEW
