Search
Generic filters
Вхід в кабінет

Технічні вимоги до експлуатації установок із спалювання відходів: основні положення та як саботується реформа управління відходами

В рамках реформування системи управління відходами на рівні Закону України «Про управління відходами» встановлено загальні вимоги до спалювання та сумісного спалювання відходів.

 

Зокрема, визначено, яке обладнання належить до  установки спалювання  та установки сумісного спалювання відходів. 

Установки спалювання відходів та установки сумісного спалювання відходів включають:

  • усі лінії спалювання або сумісного спалювання, приймання та зберігання відходів, 
  • технічні засоби з попереднього оброблення на об’єкті, 
  • системи подання відходів, палива та атмосферного повітря, котли, технічні засоби для оброблення відхідних газів, 
  • встановлені на ділянці стаціонарні технічні засоби для оброблення чи зберігання залишків і стічних вод, 
  • димові труби, пристрої та системи для управління операціями спалювання чи сумісного спалювання, 
  • пристрої та системи для обліку та моніторингу умов спалювання чи сумісного спалювання.

Виключення становлять установки, що обробляють такі види відходів:

  • рослинні відходи сільського господарства та лісового господарства; 
  • рослинні відходи харчопереробної промисловості, якщо утворюване тепло відновлюється; 
  • волокнисті рослинні відходи виробництва целюлози з первинної сировини та виробництва паперу з целюлозної сировини, якщо їх сумісно спалюють у місці виробництва, а вироблене тепло відновлюється; 
  • коркові відходи; 
  • деревні відходи (крім тих, що можуть містити галогенізовані органічні сполуки або важкі метали внаслідок оброблення консервантами або покриття деревини), у тому числі утворені з відходів будівництва та знесення;
  • відходи, утворені в результаті розвідки родовищ та експлуатації нафтових і газових свердловин на розташованих у морі об’єктах, які спалюють на борту таких об’єктів.

На рівні закону також встановлені загальні вимоги до  проектування та розміщення. 

Зокрема, місця розміщення установок спалювання відходів та установок сумісного спалювання відходів, у тому числі пов’язаних з ними площ для зберігання відходів, проектуються відповідно до вимог законодавства про містобудування та оцінку впливу на довкілля.

Детально постановою Кабінету Міністрів України від 1 березня 2024 р. № 229  затверджено Технічні вимоги до експлуатації установок із спалювання відходів та установок із сумісного спалювання відходів (надалі – ТВ), які набирають чинності 01 вересня 2024 року.

Основні вимоги до експлуатації установок передбачають:

1. Покращення екологічних характеристик установки

Оператор установки здійснює експлуатацію установки із спалювання відходів або установки із сумісного спалювання відходів та впроваджує відповідні заходи з покращення екологічних характеристик установки відповідно до вимог стандарту ДСТУ ISO 14001:2015 (ISO 14001:2015, IDT) «Системи екологічного управління. Вимоги та настанови щодо застосовування»

2. Досягнення цільових показників шлаку та зольних залишках від спалювання.

Експлуатація установки із спалювання відходів або установки із сумісного спалювання відходів повинна здійснюватися у спосіб, що дає змогу досягти такого рівня спалювання, за якого вміст загального органічного вуглецю у шлаку та зольних залишках від спалювання становить менше ніж 3 відсотки або їх втрата під час запалювання становить менш як 5 відсотків сухої маси матеріалу, що забезпечується наступними методами управління:

  • удосконалена система контролю — застосування автоматичної системи для контролю ефективності горіння, запобігання викидам та/або зменшення їх обсягу, включаючи високоефективний моніторинг експлуатаційних параметрів, викидів та скидів;
  • оптимізація процесу спалювання — удосконалення системи подачі відходів, температури, швидкості потоку та точок впорскування первинного і вторинного повітря горіння, а також удосконалення конструкції та роботи установки із спалювання відходів або установки із сумісного спалювання відходів;
  • здійснення контролю за обсягом і складом забруднювальних речовин, що викидаються в атмосферне повітря, у тому числі токсичних, на всіх етапах виробничого процесу та впровадження заходів з охорони праці від дії забруднювальних речовин, у тому числі токсичних.

3. Планування заходів з експлуатації установки із спалювання відходів або установки із сумісного спалювання відходів

За ТВ оператор установки під час експлуатації установки із спалювання відходів або установки із сумісного спалювання відходів відповідно до Правил технічної експлуатації установок зі спалювання відходів та установок із сумісного спалювання відходів, розробляє та затверджує:

  1. План локалізації і ліквідації аварій та їх наслідків, який повинен містити заходи із запобігання, виявлення та контролю аварій з урахуванням потенційних ризиків і включати використання оператором установки систем автоматичного виявлення аварій та оповіщення, а також систем ручного та/або автоматичного втручання та контролю аварій.

У разі коли технологічним регламентом передбачено спалювання в установці небезпечних відходів, план локалізації і ліквідації аварій та їх наслідків, що розробляється для такої установки, повинен включати програми навчання персоналу з питань запобігання вибухам та пожежам, гасіння пожеж, а також з питань хімічних ризиків (маркування, канцерогенні речовини, токсичність, корозійність, пожежна небезпека).

  1. План заходів із проведення моніторингу, який розробляється та затверджується відповідно до Порядку проведення моніторингу об’єкта оброблення відходів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2023 р. № 1166, та повинен містити основні вимоги до здійснення оператором установки моніторингу технологічних процесів такої установки, а також моніторингу стану навколишнього природного середовища, включаючи вплив шуму, запаху та шкідливих викидів.
  2. План управління залишками від спалювання відходів, як частина плану управління відходами підприємства, що розробляється відповідно до статті 53 Закону України «Про управління відходами», повинен містити заходи, спрямовані на зменшення обсягу залишків від спалювання відходів, оптимізацію повторного використання, а також на видалення таких залишків.
Водночас, Міндовкілля не затверджені Правила технічної експлуатації установок зі спалювання відходів та установок із сумісного спалювання відходів, що фактично унеможливлює виконання ТВ в цій частині.

4. Приймання відходів.

Процедура попереднього приймання відходів включає:

– процедуру збору інформації про відходи, що надходять для спалювання або сумісного спалювання, 

– відбір зразків, проб, перевірку та аналіз відходів для отримання достатніх даних про склад відходів.

Під час приймання відходів, що надходять для спалювання або сумісного спалювання, оператор установки відповідно до Правил технічної експлуатації установок зі спалювання відходів та установок із сумісного спалювання відходів (не затверджені Міндовкілля) здійснює моніторинг приймання відходів залежно від їх виду:

  • побутові та інші відходи, що не є небезпечними; 
  • осад стічних вод;
  • небезпечні відходи, у тому числі медичні відходи.

За відсутності затверджених Правил технічної експлуатації установок зі спалювання відходів та установок із сумісного спалювання відходів моніторинг приймання відходів також знівельовано.

Під час приймання та зберігання відходів оператор установки здійснює маркування відходів, які зберігаються у визначених ним місцях, що не є приймальним відділенням або резервуаром такої установки, (в контейнерах, барабанах, тюках або інших формах упаковки), у тому числі таких місцях, що відповідають ліцензійним умовам провадження господарської діяльності з управління небезпечними відходами

У разі, коли небезпечні відходи потребують змішування перед обробленням, оператор установки із спалювання відходів або установки із сумісного спалювання відходів обов’язково проводить лабораторні дослідження або замовляє їх проведення атестованим лабораторіям на сумісність таких відходів перед змішуванням. Перевірка сумісності здійснюється для виявлення потенційно небезпечних хімічних реакцій між відходами, таких як полімеризація, виділення газу, екзотермічна реакція, розкладання.

5. Облік відходів.

Оператор установки веде облік відходів, що приймаються на оброблення, за обсягом, джерелами утворення і даними про утворювача згідно з вимогами Порядку державного обліку відходів та подання звітності, що повинні бути затверджені Міндовкілля.

Оператор установки відстежує приймання та зберігання відходів на території установки із спалювання відходів або установки із сумісного спалювання відходів та здійснює щоденне заповнення електронних облікових форм шляхом внесення відповідних відомостей до інформаційної системи управління відходами.

На даний час вказаний функціонал інформаційної системи управління відходами не активний.

6. Зберігання відходів.

Оператор установки може зберігати на території установки із спалювання відходів або установки із сумісного спалювання відходів обсяг відходів, який дає змогу установці працювати на повну потужність протягом 14 діб.

Оператор установки облаштовує місця тимчасового зберігання відходів на території установки із спалювання відходів або установки із сумісного спалювання відходів непроникним матеріалом з дренажною структурою з достатньою ємністю для зберігання відходів.

Для тимчасового зберігання небезпечних відходів оператор установки облаштовує майданчик, який повинен бути покритий неруйнівним і непроникним для небезпечних відходів матеріалом з автономним зливовідводом, що виключає потрапляння поверхневих стічних вод з майданчиків у загальний зливовідвід та захищає відходи від дії атмосферних опадів та вітру відповідно до ДСТУ 4462.3.01:2006 “Охорона природи. Поводження з відходами. Порядок здійснення операцій”.

7. Особливості спалювання 

Установки для спалювання відходів проектуються, оснащуються, споруджуються та експлуатуються таким чином, щоб температура газу, утворюваного в результаті спалювання відходів, піднімалася, після останнього впорскування повітря горіння, у контрольований та однорідний спосіб та за найбільш несприятливих умов, до принаймні 850°C на дві секунди.

У разі спалювання або сумісного спалювання небезпечних відходів із вмістом галогенізованих органічних речовин, виражених як хлор, що перевищує 1%, температура, необхідна для забезпечення відповідності частинам першій та другій цієї статті, становить принаймні 1100°C.

Експлуатація установок зі спалювання відходів повинна відбуватися у такий спосіб, щоб досягнути рівня спалювання, за якого вміст загального органічного вуглецю в шлаку та зольних залишках складає менше 3% або їх втрата при запалюванні є меншою за 5% сухої маси матеріалу. За необхідності використовується попереднє оброблення відходів.

Для зменшення впливу екологічних ризиків, пов’язаних із збиранням та/або зберіганням медичних відходів, оператор установки забезпечує спалювання таких відходів в упаковці, отриманій від утворювача таких відходів. У разі використання утворювачем медичних відходів додаткових ємностей (контейнерів) багаторазового/обмеженого використання оператор установки повертає таку упаковку утворювачу медичних відходів.

Медичні відходи підлягають спалюванню у топковій камері без попереднього змішування з іншими відходами та змішування різних категорій медичних відходів (небезпечні/токсичні). Завантаження медичних відходів в упаковці, отриманій від утворювача таких відходів, у топкову камеру проводиться з використанням технологічного устаткування, що унеможливлює безпосередній контакт працівників з медичними відходами.

Що в сухому залишку?

1. За вимогами ст. 39 Закону України «Про управління відходами» будь-яка теплова енергія, що генерується у процесі спалювання або сумісного спалювання відходів, підлягає відновленню до стану теплової або електричної енергії, наскільки це практично можливо.

Вказане питання технічними вимогами взагалі не врегульовано, що обмежує практичну реалізацію вказаних положень Закону та досягнення головних цілей управління відходами.

2. Численні механізми та інструменти  впровадження технічних вимог (Правила технічної експлуатації установок зі спалювання відходів та установок із сумісного спалювання відходів,  Порядок державного обліку відходів та подання звітності) до цього часу не розробленні Міндовкілля, що також нівелює як реформу в цілому, так і довіру до держави в середині і зовні країни.

3. З грудня 2023 року Міндовкілля розпочато перевірки матеріально-технічної бази здобувачів ліцензій щодо провадження господарської діяльності з управління небезпечними відходами, яка регламентується наказом  Міндовкілля  від 31 жовтня 2023 року № 729.

Серед переліку питань, передбачених затвердженою формою Акту перевірки відповідності матеріально-технічної бази здобувача ліцензії технологічним вимогам до здійснення господарської діяльності з управління небезпечними відходами, правилам технічної експлуатації установок та технологічним регламентам, вказано питання «відповідності правилам технічної експлуатації установок відповідно до правил технічної експлуатації об’єктів оброблення відходів, затвердженим Міндовкілля».

Людмила ЦИГАНОК, 

президентка Асоціації професіоналів довкілля PAEW наголошує:

«Враховуючи, що постанова Кабінету Міністрів України від 1 березня 2024 р. № 229 набирає чинності 01 вересня 2024 року, та за відсутності затверджених правил логічно виникають питання:

– що саме 3,5 місяці перевіряє Міндовкілля?

  • які технічні вимоги та на відповідність чому у подальшому до 01 вересня 2024 буде перевіряти Міндовкілля?
  • яка юридична сила та чинність актів перевірок відповідності матеріально-технічної бази здобувача ліцензії?
  • яка матеріальна-технічна база суб’єктів, які отримали ліцензії?»

Відповіді на вказані питання очікуємо за результатами проведення ДРС позапланової перевірки додержання Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України вимог законодавства у сфері ліцензування (Дивитись ЛИСТ)

Підготовано Людмилою Хоміч, віце-президенткою Асоціації PAEW 

  • Бажаєте розібратись у хитросплетіннях реформи на практиці?
  • Якщо не знати суті, загальне враження – Міндовкілля молодці, при шаленому навантажені знаходять час для кожного, всіх чують, бачать, показують покроково як працює система, все літає, дозволи, ліцензії всі отримують)
  • Але щойно заглиблюєтесь в практичну реалізацію – все стає догори дригом?

Запрошуємо на СПЕЦІАЛЬНИЙ КУРС

«Що робити з відходами підприємств в 2024 році: законні рішення, відповідальність і алгоритми дій»

Кількість місць обмежена! Встигніть зареєструватись

Кращі експерти Асоціації PAEW

19 березня онлайн:

  • АНЖЕЛІКА ЛІВІЦЬКА, керівниця практики енергетики та природних ресурсів, а також захисту довкілля і сталого розвитку ARZINGER
  • ВІКТОР ГУДЕНЕЦЬ, експерт Асоціації PAEW, інженер-еколог, керівник мікропідприємства з консалтингу та інжинірингу
  • ЛЮДМИЛА ХОМІЧ, віце-президент Асоціації професіоналів довкілля PAEW, адвокат, спеціалізація — природоохоронне законодавство, екологічний аудитор, член науково-експертної ради Держекоінспекції України, 19 років практичного досвіду у природоохоронній галузі
  • АЛЬОНА ШУТЕНКО, експерт Асоціації PAEW, голова ГО «Екологічна перевага»

У ПРОГРАМІ:

  • Як класифікувати відходи відповідно до Національного переліку відходів та Порядку класифікації відходів: проблемні питання таблиці співвідношення відходів, відходів з дзеркальними кодами та проведенням лабораторних досліджень визначення класу небезпеки відходів.
  • Як організувати облік відходів, які основні правила організації та ведення первинного обліку відходів на підприємстві у 2024 році?
  • Про інформаційну систему управління відходами.
  • Як подавати декларації про відходи: покрокові алгоритми реєстрації в Екосистемі, створення промислового майданчика, додавання довірених осіб та декларування.
  • Які механізми анулювання та корегування декларації?
  • Дозвіл на здійснення операцій з оброблення відходів: Чому заготівельники металобрухту, переробники вторинної сировини, склобою, макулатури, підприємства, що використовують біопаливо, повинні отримувати дозвіл?
  • Які вимоги до проведення операцій з відходами на підприємстві: роздільне збирання і сортування, зберігання, перевезення, відновлення чи видалення.
  • Як передати відходи спеціалізованим підприємствам: вимоги до договору, обов’язкові умови щодо зазначення найменування відходів, коду та операцій з відновлення чи видалення.
  • Як скласти інструкції, правила та регламенти щодо проведення операцій з відходами на підприємстві?
  • Які на сьогодні вимоги до управління небезпечними відходами? Ліцензія на управління небезпечними відходами.
– Перевірка матеріально-технічної бази. Права та обов’язки здобувачів ліцензії. – Підготовка та аудит промислового майданчика. Вимоги. – Визначення коду відходів. Національний перелік відходів. – Дозвільні документи. – Отримання ліцензії на управління небезпечними відходами. Перевірка матеріально-технічної бази. Ліцензування господарської діяльності з управління небезпечними відходами
  • Як розробити плани управління відходами підприємств, установ та організацій; планування заходів з управління відходами та витрат на їх виконання
  • Про здійснення внутрішнього нагляду (контролю) за дотриманням законодавства у сфері управління відходами у структурних підрозділах підприємства. Контроль за виконанням приписів Держекоінспекції. Відповідальність за порушення законодавства у сфері управління відходами.

Для звʼязку – безкоштовно зі стаціонарних та мобільних телефонів: 0 800 330 351 або