Тему «Ринок та постачальники. Як нецінові критерії стимулюють розвиток» розглянули в 5 модулі Курсу «Від досвіду до результату: нецінові критерії закупівель»
8 жовтня відбувся п’ятий модуль онлайн-курсу «Від досвіду до результату: нецінові критерії закупівель», присвячений темі «Ринок та постачальники: як нецінові критерії стимулюють розвиток».
У вступному слові Людмила Циганок, генеральна директорка «Офісу сталих рішень», наголосила, що українські замовники сьогодні можуть реально впливати на розвиток ринку — через умови тендерів, у яких враховуються не лише ціна, а й якість, інноваційність, соціальна та екологічна відповідальність.
«Щоб ефективно впроваджувати нецінові критерії закупівель в Україні, корисно подивитися на досвід країн ЄС. Данія, Німеччина та Фінляндія вже десятиліттями використовують закупівлі не лише як інструмент придбання товарів і послуг, а як механізм розвитку ринку, стимулювання інновацій, підвищення якості та підтримки сталого виробництва. Аналіз їхніх кейсів допомагає зрозуміти, як правильно формулювати критерії, уникати юридичних ризиків, мотивувати постачальників та демонструє економічну вигоду сталих рішень. Для України міжнародний досвід стає практичною дорожньою картою: від перших елементів зелених і соціально відповідальних закупівель до комплексних стратегій, які формують прозорий і відповідальний ринок. Саме на цих прикладах ми бачимо, як нецінові критерії працюють у реальних умовах та яких результатів можна досягти»
У Данії публічні закупівлі стали потужним інструментом стимулювання сталого розвитку та інновацій на ринку. У Копенгагені, наприклад, при закупівлі меблів від постачальників вимагали щонайменше 50 % матеріалів з переробки або відновлюваних джерел, наявність екологічних маркувань (Nordic Swan, EU Ecolabel), модульність і ремонтопридатність — що дозволило зменшити відходи, економити енергію та отримати довговічні меблі з меншими витратами на обслуговування. Крім того, муніципалітети укладають довгострокові стратегічні партнерства з постачальниками для будівництва та ремонту, де впроваджуються інноваційні рішення, наприклад енергоефективні системи опалення чи екологічні матеріали, мотивуючи бізнес інвестувати в нові технології. Нарешті, централізовані державні рамкові угоди стандартизують закупівлі, встановлюючи однакові екологічні та соціальні критерії для всіх замовників, що дозволяє масштабувати сталі рішення по всій країні та формувати відповідальний ринок.
Це масштабне дослідження-ініціатива, яке вивчає, як «зелені закупівлі» («Green Public Procurement», GPP) використовуються в різних етапах процедур закупівель у Данії: від технічних специфікацій до умов контракту та подальшого контролю виконання.
З’ясовано, що одна з ключових перешкод — юридична невизначеність щодо того, що означає «зв’язок критеріїв зі змістом контракту» (тобто чи відповідають екологічні вимоги предмету закупівлі) — та страх потенційних оскаржень.
Засноване у 2006 році Міністерством довкілля та великими муніципалітетами (Копенгаген, Орхус, Оденсе тощо). Метою є встановлення спільних, обов’язкових цілей для муніципальних закупівель, запровадження конкретних зелених критеріїв, обмін найкращими практиками. Наприклад: тендери на меблі для міської адміністрації Копенгагена, де вимагали мінімум 50 % матеріалів із відновлюваних або перероблених джерел, екологічні етикетки (Nordic Swan, EU Ecolabel), гарантії, конструктивна модульність і можливість ремонту чи утилізації. Це дало зниження вуглецевого сліду, економію енергії й витрат на обслуговування.
Є дослідження про модель, коли замовники та постачальники укладають довгострокові договори/партнерства, в яких частково закладається інноваційність і сталість (наприклад, стиль будівництва з акцентом на енергоефективність чи екологічні матеріали). Це дозволяє розробникам і виробникам мати більшу передбачуваність, інвестувати в нові матеріали чи процеси.
У Данії державні фреймворк договори (state framework contracts) використовуються для централізації закупівель за стандартними групами продуктів/послуг з урахуванням екологічних вимог. Це дозволяє скорочувати витрати, мати уніфіковані стандарти і кращу відповідальність за якість.
У Фінляндії сталий та інноваційний підхід до закупівель реалізується через центр компетенцій KEINO, який об’єднує державні структури, муніципалітети та бізнес для спільного розвитку стратегій та навчання замовників. Місцеві муніципалітети організовують хакатони та конкурси для стартапів, щоб знаходити інноваційні рішення для «смарт‑міста» — наприклад, оптимізацію маршрутів сміттєвозів чи сенсори для економії води. Окремий приклад — закупівля продуктів для шкільного харчування, де перевагу надають місцевим виробникам та екологічним продуктам, що одночасно підтримує місцевий бізнес, зменшує логістичні витрати та покращує якість харчування. Такі ініціативи демонструють, що закупівлі можуть бути не лише процедурою придбання, а й драйвером інновацій та сталого розвитку.
У Тампере, наприклад, були організовані хакатони/конкурси для вирішення «смарт-міських» завдань. Це дозволило місту залучити стартапи та інноваційні компанії, які представили нові технології чи сервіси, а також створити діалог між владою, технологічними фірмами й користувачами, щоб краще сформулювати потребу.
Фінляндія має програми, які фінансово підтримують планування і підготовку інноваційних тендерів, щоб зменшити ризики для замовників. Наприклад, частка витрат на підготовку тендерів, що мають інноваційний характер, може частково субсидуватись.
Приклад — Hansel Ltd., центральний закупівельний орган Фінляндії, який створив платформу для відкритого доступу до даних про державні витрати й угоди, що підсилює підзвітність і дозволяє аналізувати якість закупівель, порівнювати, шукати можливості вдосконалення.
У Німеччині публічні закупівлі використовують як інструмент стимулювання інновацій і впровадження принципів кругової економіки. Законодавство дозволяє включати інноваційні характеристики до тендерів, наприклад енергоефективні системи, нові будівельні матеріали або цифрові рішення для моніторингу об’єктів. Особлива увага приділяється продуктам із тривалим життєвим циклом, можливістю ремонту та переробки, що зменшує вплив на довкілля. Крім того, компанії з сертифікацією ISO або екологічними марками отримують конкурентні переваги у тендерах, стимулюючи весь ринок підвищувати стандарти якості та екологічності. Завдяки цьому публічні закупівлі перетворюються на механізм формування відповідального та інноваційного ринку.
Один із викликів у Данії — як законно і зрозуміло пов’язати екологічні чи інноваційні вимоги із змістом контракту, щоб це не могло бути оскаржене. Це означає, що замовники мають працювати над методиками: як саме формулювати технічні специфікації, атести, сертифікації, гарантії, умови обслуговування.
Експертка модуля, Тетяна Пастух, юрист і завідувач відділу проєктів і програм платформи Playtender, представила низку реальних прикладів.
Зокрема, у закупівлях енергоефективного освітлення кілька українських міст почали вимагати наявність енергоефективного сертифіката або підтвердження відповідності стандартам ЄС. Це стимулювало постачальників інвестувати у сертифікацію, оновлювати технології, а в результаті — підвищило якість товарів і скоротило енергоспоживання у громадах. Ще один приклад — закупівлі послуг з управління відходами, де було запроваджено екологічні критерії щодо повторного використання та сортування матеріалів. У результаті місцеві підрядники створили робочі місця для соціально вразливих груп, що стало і соціальним, і економічним ефектом одночасно.
Учасники розглянули, як саме нецінові критерії допомагають створювати «рівні правила гри» для малого та середнього бізнесу, підвищують прозорість ринку і зменшують ризики недобросовісних практик.
Зокрема, коли замовник оцінює не лише ціну, а й такі параметри, як термін гарантії, екологічна безпечність матеріалів, локальний виробник чи соціальна відповідальність компанії — це відкриває двері для інноваційних і стійких рішень.
Довідково:
Онлайн-курс «Від досвіду до результату: нецінові критерії закупівель» створено для комунальних підприємств, органів місцевого самоврядування та закупівельників, які прагнуть робити свої закупівлі не лише економічно вигідними, а й сталими, якісними та суспільно корисними.
Наступні модулі присвячені практичним інструментам впровадження критеріїв у тендерну документацію та оцінці ефективності сталих закупівель.
Підготовлено ТОВ «ОФІС СТАЛИХ РІШЕНЬ» за підтримки проєкту «Просування енергоефективності та імплементації Директиви ЄС про енергоефективність в Україні», що виконується Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH за дорученням Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини (BMZ)
