Сьогодні у Києві розпочав роботу національний Конгрес енвайронменталістів, що зібрав кількасот фахівців довкілля з усієї України у живому форматі та в онлайн (екологи, інженери, юристи, фахівці екодепартаментів). Понад 200 фахівців громад також долучились до роботи цієї фахової платформи, щоб підвести підсумки роботи в першому півріччі та напрацювати дієві рішення для прискорення реформ.
У вступному слові президентка Асоціації професіоналів довкілля PAEW, генеральна директорка «Офісу сталих рішень» Людмила ЦИГАНОК, від імені організаторів форуму наголосила:
«Тест-драйв законодавства може зробити лиш реальний сектор економіки. Саме галузеві асоціації володіють і практикою, і нормами, і аналізом свого сектору.
Реальна відповідність нормам права ЄС національного законодавства – далека ще перспектива. І щоб це виправити, потрібно працювати на рівні з фахівцями профільних асоціацій ЄС, синхронізуватись з вимогами.
Галузеві законодавчі норми мають бути напрацьовані профільними спеціалістами. Екологічні, питання сталого розвитку, збереження довкілля і біорізноманіття дуже чутливі в усіх країнах ЄС. В Україні поки ця сфера дуже закорумпована і забюрократизована.
Додатково все поглиблюється війною та кадровою кризою.
Як подолати ці проблеми?
Ми в Асоціації протягом року аналізуємо проблематику сфери і залучивши різнопрофільних фахівців різних секторів, напрацьовуємо рішення.
В цьому сила PAEW – ФАХОВА КРОССЕКТОРАЛЬНІСТЬ!
Зокрема, на Конгресі ми всі разом пропрацюємо такі напрямки, викладені в резолюції:
Щодо необхідності законодавчих змін і правового регулювання режиму використання територій, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, як механізм подолання негативних наслідків продовольчої кризи як в Україні, так і в світі в цілому
В 1991 році, всі землі, що зазнали суттєвого радіоактивного забруднення внаслідок аварії на ЧАЕС були поділені на 3 категорії, залежно від рівня забруднення, та Законом України «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено різний режим їх подальшого використання, зокрема введено обмеження щодо ведення сільського господарства.
Не зважаючи на те, що вже понад 10 років встановлено підстави для зміни статусу населених пунктів, у тому числі зміни меж зон забруднення, жодних змін не ухвалено.
Поряд із тим, дозиметрична паспортизація повинна проводитись щорічно, а з 2014 року в державному бюджеті України така стаття видатків не передбачалась.
У зв’язку з чим, в умовах воєнного стану, територіальні громади, позбавлені можливості використовувати за призначенням вказані земельні ділянки
Щодо екологічного форс-мажору як різновиду форс-мажорних обставин в Україні
Сьогодні критичною є необхідність введення в правове поле терміна «екологічні форс-мажорні обставини», який є похідним від загального визначення цього терміну та полягає у неможливості суб’єктів господарювання виконувати обов’язки згідно із вимогами нормативно-правових актів в галузі охорони навколишнього природного середовища (довкілля) під час дії режиму воєнного стану і протягом певного часу у відбудовний період.
Таким чином, запропонована модель внесення системних змін в чинне законодавство України в період дії правового режиму воєнного стану дозволить повною мірою перенести поняття форс-мажорних обставин, у тому числі в галузі «екологічного форс-мажору», з площини господарських відносин в цілому на суспільно-правові відносини між державою та суб’єктами господарювання.
Щодо ПЗУ № 8410
(ОВД)
Звертаємо увагу, у наданому КМУ проекті не враховані зауваження щодо:
Водночас не проаналізовано, які вигоди отримає держава, громадськість і бізнес при визнанні діяльності неприпустимою чи відмови у видачі висновку з оцінки впливу на довкілля.
Розрахунок витрат суб’єктів господарювання, у разі прийняття Закону, містить дані щодо розміру плати за проведення громадського обговорення в процесі здійснення оцінки впливу на довкілля, але не включає витрати, пов’язані з необхідністю повторного проходження процедури внаслідок надання висновку з оцінки впливу на довкілля, у якому визначена недопустимість провадження планової діяльності, або відмови у видачі висновку з оцінки впливу на довкілля, у т.ч. витрати на проведення досліджень, підготовки звіту та адміністрування дозвільної процедури
Щодо неприйнятності деяких положень Законопроекту №3091
від 19.02.2020р. (доопрацьований)
Акцентуємо, цей Законопроект містить низку внутрішніх невідповідностей та неузгодженостей термінологічного апарату та у ньому відсутнє чітке визначення деяких критеріїв та понять, що може призвести до неоднозначного (множинного) трактування прав та обов’язків як суб’єкта господарювання, так і повноважень органів державного екологічного контролю.
Враховуючи вищевикладене та виходячи з міркувань суттєвого збільшення адміністративного тиску на суб’єктів господарювання, погіршення умов ведення бізнесу та, як наслідок, інвестиційної привабливості України, прошу Вас підтримати позицію стосовно неприпустимості прийняття доопрацьованої редакції Законопроекту та його повернення на доопрацювання суб’єкту законодавчої ініціативи.
Щодо законопроекту No6004-д для врахування при його доопрацюванні
Зважаючи на ситуацію в країні, Асоціація принципово підтримує ПЗУ, додатково наголошує, що з метою можливості своєчасного виконання встановлених Законопроектом вимог (із врахуванням того, що термін набрання чинності висновків найкращих доступних технологій та методів управління вже прив’язаний до дня припинення або скасування воєнного стану), прошу Вас підтримати ініціативу PAEW стосовно необхідності внесення змін до пункту 1 статті 29 Законопроекту в частині встановлення терміну введення його в дію «через шість місяців з дня припинення або скасування воєнного стану у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року No64/2022».
Щодо Автоматизованих систем контролю викидів забруднюючих речовин (АСК): за яких умов запрацює «контроль на трубі»?
Наголошуємо, що саме запровадження НДТМ , які визначать в яких випадках і на яких установках мають встановлюватись автоматизовані системи контролю викидів, яка частота передачі даних тощо має конкретизувати всі правила АСК на підприємствах.
АСК мають встановлюватись згідно НДТМ, як це регламентовано в ЄС, на не «всюди і на всіх установках», як це популістично вимагається на окремих дискусіях.
Щодо подолання штучно створеного під час війни додаткового пластикового забруднення довкілля
В трагічні перші місяці повномасштабного вторгнення було прийнято ряд інших змін до ЗУ, враховуючи тогочасні реалії.
Частина склозаводів мала тимчасові перебої у виробничих процесах, через що Верховна Рада прийняла поправку до закону та дозволила продавати спирт і в пластиковому пакуванні.
Так, ст. 18 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 24.03.2022 р. № 2142-IX доповнено положенням щодо можливості на період дії воєнного стану реалізації вроздріб спирту етилового, що використовується як лікарський засіб, та спиртових або водно-спиртових настоїв через аптеки у пластикових флаконах та банках медичного призначення з об’ємом вмісту лікарського засобу не більше 100 сантиметрів кубічних, крім таких лікарських засобів, як бальзами.
Цим скористалось вдало пластикове лоббі, яке стверджує буцімто «ширше впровадження пластикового пакування є не лише вимогою воєнного часу, а й має певні функціональні переваги, зокрема, при використанні пластикових флаконів повністю виключається проблема розбиття флаконів, вага готової продукції зменшується приблизно у 2 рази, а кришка на пластиковому флаконі значно зносостійкіша, а також не ріже пальці».
Потрібно відмінити вказані поправки!
Щодо необхідності затвердження на законодавчому рівні Національного переліку відходів та необхідності надання на законодавчому рівні подальшого алгоритму поводження з накопиченнями промислових відходів твердих, рідких та газоподібних відходів виробництва, які отримані в результаті хімічних, термічних, механічних та інших перетворень матеріалів природного і антропогенного походження.
Необхідно визначити такі поняття, як:
Формулюючи поняття «промислові відходи», необхідно відокремити відходи промисловості та відходи видобутку, збагачення, переробки від загального поняття «відходи» з урахуванням специфіки їх утворення.
Така специфіка вимагає продовження циклу життя відходів як природного ресурсу, для чого важливим є формулювання та впровадження понять:
Введення в норми законодавства України цих понять полегшить відмежування їх від інших видів відходів, та забезпечить ефективнішу реалізацію норм законодавства у цієї сфері, в тому числі як поводження з вторинним ресурсом та природним ресурсом (техногенне родовище, біржа відходів).
Щодо проекту постанови КМУ
«Деякі питання оголошення припинення статусу відходів»
Розділяємо необхідність вирішення питання оголошення припинення статусу відходів як механізму реалізації частини третьої статті 8 та пункту 3 частини першої статті 19 Закону України «Про управління відходами» та Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, ратифікованої Законом України № 1678-VII від 16 вересня 2014 року, з метою гармонізації національного законодавства із законодавством ЄС.
Враховуючи, що відходи, відносно яких потенційно може бути оголошення припинення статусу відходів, можуть утворюватися широким колом суб’єктів господарювання, в т.ч. і тими, хто подає декларацію про відходи, та операції відносно даних відходів можуть бути найпростішими (сортування, демонтаж), – пропонується розширити коло суб’єктів господарювання.
Оголошення припинення статусу відходів як утворювачами відходів так і суб’єктами, що мають дозвіл на здійснення операції з оброблення відходів, в цілому зменшує потребу в експлуатації первинних ресурсів, не вимагаючи при цьому здійснення захоронення або спалювання відходів.
Прес-служба PAEW