Україні бракує фахівців з декарбонізації: чому стартує перша професійна кліматична олімпіада
Поки більшість дискусій навколо кліматичної політики в Україні зводиться до міжнародних угод, скорочення викидів чи нових європейських вимог, на ринку вже формується інша, значно практичніша проблема. Українському бізнесу дедалі більше бракує людей, які здатні професійно управляти кліматичними ризиками, будувати стратегії декарбонізації та інтегрувати вимоги ESG у реальні бізнес-процеси.
Саме тому в Україні стартує перша професійна кліматична олімпіада для фахівців з декарбонізації та ESG, яка стане фінальним етапом практичної програми «Кліматична стратегія бізнесу: ризики, адаптація, виграші».
Сьогодні підприємства працюють у зовсім інших умовах, ніж ще кілька років тому. Європейський зелений курс, механізм транскордонного вуглецевого коригування (CBAM), вимоги банків, інвесторів, міжнародних фінансових організацій, розвиток систем оцінки кліматичних ризиків, очікування міжнародних партнерів щодо прозорості ланцюгів постачання поступово змінюють правила ведення бізнесу. Для багатьох українських компаній питання декарбонізації вже перестало бути добровільною ініціативою. Воно стає складовою економічної стійкості підприємства та його конкурентоспроможності.
Водночас в Україні фактично формується нова професія.
Підприємствам потрібні люди, які вміють рахувати викиди парникових газів, оцінювати фізичні та перехідні кліматичні ризики, готувати компанії до нових європейських вимог, працювати з кліматичними сценаріями, формувати програми адаптації, будувати плани декарбонізації та вести професійний діалог із банками, аудиторами, інвесторами й міжнародними партнерами. Це вже не окрема функція еколога. Це новий рівень управлінської компетентності, який поступово стає частиною стратегічного розвитку підприємств.
Саме тому Академія зелених професій створила програму «Кліматична стратегія бізнесу: ризики, адаптація, виграші». Її головна мета полягає не лише у передачі знань, а у формуванні нового покоління практиків, які здатні працювати в умовах сучасної кліматичної економіки.
Логічним завершенням програми стала професійна кліматична олімпіада.
На відміну від класичних олімпіад, її метою не є перевірка того, наскільки добре учасники запам’ятали міжнародні стандарти чи законодавчі вимоги. Головне завдання полягає у перевірці професійного мислення. Учасники працюватимуть із практичними кейсами, максимально наближеними до реальних ситуацій, з якими вже сьогодні стикаються українські підприємства. Вони аналізуватимуть кліматичні ризики, оцінюватимуть різні сценарії розвитку, пропонуватимуть управлінські рішення, розраховуватимуть можливі економічні наслідки та аргументуватимуть власні підходи.
Не менш показовим став і склад учасників програми. На навчання зареєструвалися представники промисловості, енергетики, аграрного сектору, фінансових установ, консалтингових компаній, органів державної влади, місцевого самоврядування, наукових установ та університетів. Серед них директори підприємств, керівники структурних підрозділів, екологи, ESG-менеджери, енергоменеджери, аудитори, інженери, консультанти та фахівці з управління ризиками. Це ще раз підтверджує, що кліматична трансформація перестає бути вузькопрофільною темою і переходить на рівень стратегічного управління організаціями.
Для України це має значення значно ширше, ніж проведення ще одного освітнього заходу.
Післявоєнне відновлення країни вимагатиме нової якості управлінських рішень. Будуть потрібні спеціалісти, здатні поєднати вимоги європейської політики, економіку підприємства, технологічну модернізацію, енергетичну стійкість і довгострокову конкурентоспроможність бізнесу. Саме такі компетентності визначатимуть, наскільки успішно українські компанії інтегруватимуться до європейського економічного простору.
«Перша професійна кліматична олімпіада є відповіддю саме на цей виклик. Вона покликана не просто визначити найкращих учасників навчальної програми, а започаткувати в Україні нову професійну культуру, у якій головною цінністю є не сертифікат, а здатність приймати правильні рішення у складних кліматичних, економічних та управлінських умовах.
Через 5–10 років на більшості великих підприємств поряд із фінансовим директором, директором з виробництва чи керівником служби охорони праці з’явиться ще одна стратегічна функція – управління кліматичними ризиками та декарбонізацією. Україна має почати готувати таких людей вже сьогодні.»,
– пояснює президентка Асоціації PAEW, гендиректор «Офісу сталих рішень» Людмила ЦИГАНОК.
Саме з таких компетентностей сьогодні формується нова професія. І саме від таких фахівців завтра залежатиме не лише виконання міжнародних вимог, а й конкурентоспроможність українського бізнесу та якість післявоєнної відбудови країни.
Умови олімпіади
Навчальна олімпіада триватиме до кінця липня. Результати будуть оголошені на початку серпня.
Проходити тест можна ЛИШЕ ОДИН РАЗ. Результати другої та подальших спроб не будуть враховуватися.
Будьте уважні при виконанні завдань – у кожному із ним правильною є тільки одна відповідь.
Також важливо правильно вказувати свої дані для можливості подальшої ідентифікації Вас.
Максимальна кількість балів: 100
Увага! Всі учасники курсу «Кліматична стратегія бізнесу: ризики, адаптація, виграші» отримують додаткових 10 балів до загального результату тесту.
Переможцем фінальної кліматичної олімпіади стає учасник, який набере найбільшу кількість балів та продемонструє найсильніше практичне розуміння логіки декарбонізації, кліматичних ризиків та економіки кліматичної трансформації бізнесу.
