«Українську промисловість треба фінансово мотивувати заощаджувати енергію, невідкладно створити механізми стимулювання декарбонізації саме підприємств та дорожню карту, щоб нарешті перейти від стратегій і планів до реальних досягнень. Бо енергоефективність не обмежується лиш комунальною сферою», – наголосила Президентка Асоціації PAEW Людмила ЦИГАНОК на зустрічі, організованій Головою Держенергоефективності Ганною ЗАМАЗЄЄВОЮ 21 липня з головами ключових секторальних асоціацій.
Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України анонсує невдовзі презентувати:
На сьогодні в Україні відсутні дієві державні програми фінансування/співфінансування енергоефективних заходів на промислових підприємствах. Також відсутні дієві інструменти спрямування фінансів на підвищення енергоефективності промислових підприємств.
Ціль «EU Green Deal» – досягти кліматично нейтрального континенту до 2050 року. Серед інструментів – введення податку на імпорт тих товарів, які матимуть значний вуглецевий слід (СВАМ).
Саме тому промисловість перебуває у фокусі уваги під час розроблення стимулюючих механізмів із запровадження енергоефективних заходів.
Не варто забувати, що під час спалювання викопного палива виділяється не тільки СО2, а й забруднюючі речовини. Їх відмінність від викидів СО2 полягає у тому, що вони шкодять довкіллю — забруднюють повітря, воду, землю та негативно впливають на здоров’я людей.
ВАЖЛИВО ПАМ’ЯТАТИ! Викиди забруднюючих речовин можна зменшити шляхом установлення фільтрів, проте викиди СО2 вони не знижують. До того ж установлення фільтрів часто призводить до збільшення використання енергії на те, щоб підвищити тиск для проходження газів.
Як стимулюють країни ЄС підприємства до енергоефективності?
Як правило, тут починають з простих державних програм з надання інвестиційних грантів та позик з низькою відсотковою ставкою.
У країнах Євросоюзу держава фінансово стимулює промисловість заощаджувати енергію двома способами, розповіла ВАЛЕНТИНА ГУЧ-ДЕНИСЕНКО, експерт з енергоефективності (epravda.com.ua):
Італія
Країна почала впроваджувати схему зобов’язань у 2001 році.
У 2004 році інструмент почав працювати. На початковому етапі схема діяла переважно в побутовому секторі. Частка промислового сектору почала зростати у 2009 році з подальшим сильним прискоренням у 2012 році.
Не надто активна участь промисловості на першому етапі пояснювалася тим, що адміністративні процедури схеми були для галузі складними і потребували багато часу. У підсумку за 15 років 60-70% усього скорочення споживання енергії в країні стали можливими завдяки схемі зобов’язань у промисловості.
Наразі це основний спосіб стимулювання до економії енергії в країні.
Франція
Держава має два основні інструменти, які стимулюють заощадження енергії: схема зобов’язань з енергоефективності та еко-енергетичний кредит.
Схему зобов’язань у Франції впровадили у 2005 році та формували протягом 15 років чотирма етапами. Щоразу вдосконалювали процедуру та встановлювали більш жорсткі вимоги до обсягів економії в споживачів.
Наприклад, зобов’язання щодо обсягів економії на четвертому етапі (2018-2020 роки) зросли втричі порівняно з першим та другим етапами (2006-2014 роки).
Наразі схема зобов’язань у Франції – центральний елемент державної політики щодо запровадження енергоефективності в споживачів. 23% економії там досягнули завдяки промисловому сектору.
Еко-енергетичний кредит – це позики для малих та середніх підприємств без застави за пільговою ставкою, які треба повернути протягом п’яти років. Кошти видають на енергоефективне обладнання. Програма діє з 2010 року.
Німеччина
Країна почала впроваджувати програми з підвищення енергоефективності з 1994 року. Протягом цього часу деякі з них закінчувалися і трансформувалися.
У 2020 році почала працювати програма “Керівні принципи для Федерального фінансування енергоефективності в бізнесі – гранти і кредити”. Це результат реорганізації кількох попередніх програм, які держава спростила та об’єднала.
Програма підтримки енергоефективності підприємств у Німеччині реалізується через дві установи. Позики з низькою відсотковою ставкою надає Державний банк розвитку (KfW), а інвестиційні гранти – Федеральне відомство з економічних питань та експортного контролю (BAFA).
Польща
Тут діє Національний фонд охорони навколишнього природного середовища та управління водними ресурсами (NFOŚiGW). Він запровадив низку програм, спрямованих на підтримку інновацій. Вони сприяють ресурсоефективній та низьковуглецевій економіці, у тому числі в промисловому секторі.
Фонд пропонує кредити, субсидії, інші форми спільного фінансування проєктів.
У 2011 році був ухвалений закон “Про енергоефективність”, який запровадив схему зобов’язань з енергоефективності. Система почала працювати у 2013 році, але спочатку процедури були надто складними. У 2016 році їх спростили.
Австрія
Тут схему зобов’язань з енергоефективності запровадили на рівні законодавства у 2011 році. Працювати вона почала у 2015 році.
У країні також діє екологічна програма фінансування Umweltförderung im Inland, запроваджена законом про екологічні субсидії у 1993 році.
Програма екологічної підтримки – одна з найважливіших субсидій для австрійських компаній з акцентом на захист клімату, економію енергії, відновлювані джерела енергії та запобігання забрудненню повітря.
Субсидія складається з гранту, який покриває до 30% інвестиційних витрат.
