Ситуація, що склалась на ринку надання послуг з управління небезпечними відходами у зв’язку з відсутністю підзаконних нормативно-правових актів, які б мали забезпечити реалізацію Закону України «Про управління відходами» від 20.06.2022 № 2320-IX (далі – ЗУ№ 2320-IX) дуже тривожна:
| У відповідності до ч.1 ст.44 ЗУ№ 2320-IX господарська діяльність з управління небезпечними відходами здійснюється суб’єктами господарювання на підставі ліцензії, що видається в порядку, встановленому Законом України «Про ліцензування видів господарської діяльності» від 02.03.2015 №222-VIII, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та відповідно до ліцензійних умов здійснення господарської діяльності з управління небезпечними відходами.
Пунктом 10 ч.7 Прикінцевих та перехідних положень ЗУ№ 2320-IX до ч.1 ст.7 ЗУ№222-VIII внесено зміни, якими п.14 виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню а саме: «14) виробництво особливо небезпечних хімічних речовин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України»; 141) діяльність з управління небезпечними відходами, яка ліцензується з урахуванням особливостей, визначених Законом України «Про управління відходами». |
Тобто, попередній вид господарської діяльності «поводження з небезпечними відходами», який підлягав ліцензуванню не змінено по суті і предмету діяльності, змінено лише назву виду господарської діяльності та дозвільного документу.
Згідно ч.3 ст.8 ЗУ№222-VIII у разі зміни згідно з цим Законом назви виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, яка не призводить до зміни предмета такої діяльності, відповідні ліцензійні умови, прийняті відповідно до цього Закону, надалі поширюються на такий вид діяльності.
Ліцензії на провадження такого виду господарської діяльності продовжують діяти.
| Водночас, згідно з ч.4 Прикінцевих та перехідних положень ЗУ№ 2320-IX суб’єкти господарювання у сфері управління небезпечними відходами, що здійснюють збирання та оброблення небезпечних відходів, зобов’язані отримати ліцензію протягом шести місяців з моменту набрання чинності цим Законом (тобто, до 09.01.2024 року). |
Станом на 20.11.2023 року отримання ліцензії є неможливим через відсутність затверджених підзаконних нормативно-правових актів, необхідних для реалізації ЗУ№ 2320-IX, які б регламентували порядок видачі (відмови у видачі, анулювання) дозволу на здійснення операцій з оброблення відходів та ліцензійні умови провадження господарської діяльності з управління небезпечними відходами.
Проєкт постанови «Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з управління небезпечними відходами» (далі – Проект Постанови), що розроблений Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України (далі – Міндовкілля) та направлений на затвердження Кабінету Міністрів України, сприймається критично, оскільки:
1. Передбачає набрання чинності з 9 липня 2023 року, що станом на 20 листопада 2023 року суперечить принципам законодавства щодо дії закону в часі.
Також, згідно ч.3-5 ст.9 ЗУ№222-VIII у разі внесення змін до чинних ліцензійних умов, які потребуватимуть проведення суб’єктами господарювання підготовчої роботи, такі ліцензійні умови або їх окремі положення мають набирати чинності через певний строк з дня їх опублікування, достатній для проведення таких підготовчих робіт, що не може бути меншим, ніж два місяці.
У разі внесення змін до ліцензійних умов у частині зміни переліку документів, що додаються до заяви про отримання ліцензії, цими ж змінами встановлюється строк подачі цих додаткових документів, який не може бути меншим, ніж два місяці з дня опублікування змін до ліцензійних умов.
2. Суперечить положенням ч.3 ст.8 ЗУ№222-VIII.
У Проекті Постанови, навпаки, п.4 наголошує на тому, що ліцензіати, які мають ліцензії на право провадження господарської діяльності з поводження з небезпечними відходами до набрання чинності ЗУ№ 2320-IX, які відповідно до Правил співвідношення операцій, що затверджуються наказом Міндовкілля та підпадають під дію ст. 44 ЗУ№ 2320-IX та мають на меті отримати ліцензію на право провадження господарської діяльності з управління небезпечними відходами, зобов’язані підтвердити можливість здійснення комплексу операцій шляхом проходження перевірки відповідності матеріально-технічної бази здобувача ліцензії (ліцензіата) технологічним вимогам до здійснення господарської діяльності з управління небезпечними відходами, правилам технічної експлуатації установок та технологічним регламентам, що затверджується наказом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів .
Зазначимо, що Правила співвідношення операцій, про які йде мова у даному пункті Проекту Постанови також на даний час не затверджені.
В таких реаліях компанії-ліцензіати позбавлені можливості працювати у правовому полі за старими ліцензіями, при цьому не зможуть отримати й нові. Фактично держава в особі Міндовкілля заводить ринок управління небезпечними відходами в тінь.
Розглядаючи проблемні питання ліцензування господарської діяльності з управління небезпечними відходами, окрему увагу слід приділити також й здобувачам ліцензії.
У відповідності до п.10 ч.2 ст.17 ЗУ№ 2320-IX суб’єкти господарювання у сфері управління відходами зобов’язані мати ліцензію на здійснення господарської діяльності з управління небезпечними відходами.
Загальними вимогами до управління небезпечними відходами, наведеними у ст.27 ЗУ№ 2320-IX, конкретизовано зобов’язання суб’єкта господарювання у сфері управління відходами для провадження господарської діяльності з управління небезпечними відходами щодо необхідності мати, окрім ліцензії, ще й дозволу на здійснення операцій з оброблення відходів.
При цьому, згідно п. 8 ч.2 ст. 3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» від 23.05.2017 № 2059-VIII об’єкти оброблення небезпечних відходів включені до першої категорії видів планованої діяльності та об’єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля і підлягають оцінці впливу на довкілля.
Згідно п.6 ч.4 ст.42 ЗУ№ 2320-IX до заяви про отримання дозволу на здійснення операцій з оброблення відходів для об’єктів, які здійснюють такі операції, додаються відомості про наявність висновку з оцінки впливу на довкілля.
Іншими словами, для того, щоб отримати ліцензію, суб’єкт господарювання повинен спочатку пройти процедуру оцінки впливу на довкілля, потім здійснити процедуру щодо отримання дозволу на здійснення операцій з оброблення відходів, а вже на підставі отриманих дозвільних документів розпочинати процедуру отримання ліцензії.
Таким чином, на один вид господарської діяльності суб’єкт господарювання зобов’язаний отримати три дозвільних документа з одним і тим же предметом регулювання, вимогами, тощо в одному уповноваженому органі – Міндовкілля.
У відповідності до ст. 3 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» до основних принципів державної політики з питань дозвільної системи у сфері господарської діяльності належить зменшення рівня державного регулювання господарської діяльності;
За ст. 4 Закону України «Про адміністративні послуги» державна політика у сфері надання адміністративних послуг базується на принципі раціональної мінімізації кількості документів та процедурних дій, що вимагаються для отримання адміністративних послуг.

Вважаємо, такі дії (і бездіяльність) відповідальних представників Уряду дискредитують реформу управління відходами, ставлять під сумнів євроінтеграційні зобовʼязання та не сприяють інвестиційному клімату, – наголошують в PAEW
Експрес-курс професійної підготовки, підвищення кваліфікації фахівців у сфері поводження з відходами «УПРАВЛІННЯ ВІДХОДАМИ НА ПІДПРИЄМСТВІ» відбудеться 15 грудня
Вас може зацікавити: