Відходи, вторинна сировина та продукція

• • • • Чи існує база або перелік контрагентів, зацікавлених у придбанні вторинної сировини та списаного майна підприємств, зокрема відпрацьованих шин, несправної оргтехніки, металобрухту тощо?
      • Якщо на підприємстві утворюються матеріали, які надалі реалізуються як вторинна сировина — макулатура, склобій, метал, поліетилен тощо, — чи повинні вони обліковуватися як відходи та включатися до декларації про відходи і річної статистичної звітності за формою № 1-відходи?
      • Як правильно називати такі матеріали в первинному та бухгалтерському обліку? Чи потрібно використовувати найменування та коди відповідно до Національного переліку відходів, наприклад 15 01 01 «Паперова та картонна упаковка», чи допустимо зазначати «б/в», «вторинна сировина» тощо?
      • Яким має бути бухгалтерський облік вторинної сировини, що реалізується підприємством? Чи потрібно паралельно вести її облік як відходів та включати до відповідної звітності?
      • Металобрухт, що утворився в діяльності підприємства та надалі реалізується, слід вважати відходом чи товаром? За яких умов можливий відповідний статус?
      • На підприємстві утворюються шлак і зола. Який механізм припинення статусу відходів та переведення таких матеріалів у продукцію або товар для подальшої реалізації?
      • Якщо за результатами хімічного аналізу золи встановлено перевищення допустимого вмісту контрольованих небезпечних елементів і вона потенційно може бути класифікована як небезпечний відхід, чи може така зола набути статусу сировини або продукції та реалізовуватися як товар?
      • Підприємство планує отримати ліцензію на здійснення господарської діяльності з управління небезпечними відходами та наразі проходить процедуру ОВД. Чи коректно у документації з ОВД зазначати, що внаслідок оброблення прийнятих від контрагентів відходів утворюється інший відхід, який надалі може набути статусу продукції? Як правильно описати такий технологічний ланцюг?

Оброблення відходів та необхідність отримання дозволу

• • • • Під час виробництва алюмінієвих ковпачків утворюються ошурки та обрізки кольорових металів. Підприємство пресує їх виключно для зменшення об’єму та забезпечення компактного тимчасового зберігання з подальшою реалізацією. Чи вважається таке пресування операцією з оброблення відходів та чи потрібно отримувати дозвіл на здійснення операцій з оброблення відходів?
      • Які вимоги до документації встановлено для утворювача та суб’єкта, який здійснює оброблення відходів групи 16 12? Чи потрібно для цієї групи відходів оформлювати картку перевезення?

Упаковка, тара та її подальше використання

• • • • Сировина та комплектуючі для виробництва надходять на підприємство на дерев’яних піддонах. Чи правильно після завершення їх використання класифікувати такі піддони за кодом 15 01 03 «Дерев’яна упаковка»?
      • Лакофарбові матеріали надходять на підприємство в металевих бочках. Після використання в тарі залишаються рештки речовин або вона забруднена небезпечними речовинами. Чи правильно класифікувати таку тару за кодом 15 01 10*?
      • Чи може підприємство продавати працівникам використані металеві бочки, у тому числі тару, яка містила лакофарбові матеріали? За яких умов така тара може обліковуватися як вживана тара/майно, а не як відхід?

Класифікація відходів та визначення їх складу

• • • • Як правильно класифікувати надлишковий мул, що утворюється в системі біологічного очищення господарсько-побутових стічних вод типу «Біотал» на промисловому підприємстві? Чи може застосовуватися код 19 08 05 «Шлам від очищення міських стічних вод», якщо йдеться про локальні очисні споруди підприємства, чи доцільніше використовувати код 20 03 06 «Відходи від очищення стічних вод»?
      • Який рівень деталізації фізико-хімічного складу відходу необхідно зазначати у внутрішньому реєстрі підприємства? Чи допустимо визначати орієнтовний відсотковий склад відходу на підставі складу вихідної сировини та особливостей технологічного процесу?
      • Якщо у висновку з ОВД зазначено неправильний код відходу, але його текстове найменування наведено правильно, як підприємству діяти надалі? Що робити, якщо при цьому в декларації про відходи зазначено ще інший код?

Відходи видобувної промисловості

• • • • Який стан нормативного регулювання щодо отримання дозволів на здійснення операцій з оброблення відходів видобувної промисловості? Чи сформовано вже практичний алгоритм отримання таких дозволів?

Дозволи на оброблення відходів за експериментальним проєктом

• • • • Дозволи на здійснення операцій з оброблення відходів, отримані за спрощеною процедурою відповідно до постанови КМУ № 1003, діють протягом строку реалізації експериментального проєкту. Як мають діяти підприємства після завершення експериментального проєкту 4 вересня 2026 року, якщо вони мають лише дозвіл, отриманий за спрощеною процедурою?
      • Яким буде правовий механізм роботи підприємств у перехідний період, враховуючи, що після завершення експериментального проєкту Міндовкілля матиме додатковий строк для підготовки та подання звіту про його результати?

Зелені насадження та деревина

• • • • Який порядок поводження з деревиною та іншими матеріалами, що утворюються внаслідок видалення зелених насаджень під час підготовки майданчика до будівництва? Як їх правильно обліковувати?
      • Чи може підприємство реалізувати деревину, отриману внаслідок видалення зелених насаджень? Які документи та процедури необхідні для такої реалізації?

План управління відходами

• • • • Як сформувати план управління відходами для підприємства, яке було переміщене з території бойових дій на новий промисловий майданчик разом із технологічним обладнанням, якщо актуальні дані про утворення відходів за попередні п’ять років відсутні? Чи доцільно використовувати історичні дані з попереднього майданчика, якщо він зруйнований і умови діяльності змінилися?
      • Якщо в затвердженому плані управління відходами виявлено некоректні коди відходів, чи достатньо внести зміни під час перегляду та актуалізації плану, чи необхідно розробляти та затверджувати новий документ?

Спільні майданчики та відповідальність за відходи субпідрядників

• • • • Якщо на одному виробничому майданчику одночасно працюють підприємство-замовник та субпідрядник і кожен із них утворює власні відходи, чи можна організувати спільні місця тимчасового зберігання?
      • Якщо спільне зберігання допускається, як документально та організаційно розмежувати відходи різних суб’єктів господарювання, щоб підприємство-замовник не несло відповідальності за відходи субпідрядника?

Передача та перевезення відходів

• • • • Як утворювачу перевірити в інформаційній системі, що картка перевезення відходів належним чином закрита суб’єктом, який прийняв відходи на оброблення?
      • Як діяти утворювачу відходів, якщо найближчі оператори не мають права працювати з відповідними кодами відходів і підприємство змушене передавати їх ліцензованому оператору, розташованому за сотні кілометрів? Чи може значна відстань перевезення створювати додаткові ризики або претензії до утворювача?

Медичні відходи

• • • • Чи можна медичні відходи, що утворюються на декількох майданчиках одного підприємства в незначній кількості — орієнтовно 10–15 кг на рік на одному майданчику, — переміщувати до єдиного централізованого місця зберігання підприємства для подальшої передачі спеціалізованому оператору?
      • Які вимоги необхідно виконати під час такого внутрішнього переміщення медичних відходів, зокрема відходів за кодом 18 01 03*?
      • З якого моменту обчислюється встановлений строк тимчасового зберігання медичних відходів: із моменту їх фактичного утворення, поміщення у відповідну ємність чи надходження до централізованого місця зберігання?
      • Якщо використані голки одразу поміщаються в спеціальну ємність із дезінфекційним розчином або знешкоджуються відповідним обладнанням, як у такому випадку застосовуються вимоги щодо строку зберігання до 48 годин?

Облік відходів і взаємодія з бухгалтерією

• • • • Як правильно організувати облік відходів, якщо бухгалтерія підприємства не веде окремого бухгалтерського обліку утворених відходів, а лише здійснює списання сировини та матеріалів?
      • Якими документами в такому випадку необхідно підтверджувати факт утворення, кількість та подальший рух відходів, щоб забезпечити відповідність екологічного та бухгалтерського обліку?

Перевірки та відповідальність

• • • • Які строки давності застосовуються під час державного екологічного контролю до виявлених порушень та притягнення підприємства або посадових осіб до відповідальності? Чи коректно орієнтуватися на трирічний строк?