Уряд затвердив національні коефіцієнти викидів парникових газів для споживання кінцевої енергії
Кабінет Міністрів України затвердив загальнодержавні зважені коефіцієнти викидів парникових газів, що утворюються при споживанні кінцевої енергії. Відповідне рішення формує єдину національну основу для розрахунку викидів, які використовуються у звітності підприємств, зокрема в контексті євроінтеграції та зовнішньоекономічної діяльності.
Затверджені коефіцієнти базуються на фактичній структурі українського енергобалансу та враховують особливості національної енергосистеми. Це означає перехід від використання усереднених міжнародних показників до більш точних і релевантних для України даних.
Для підприємств це рішення має прикладне значення з кількох причин.
По-перше, воно уніфікує підхід до обліку викидів парникових газів при споживанні електроенергії, теплової енергії та інших енергоресурсів.
По-друге, застосування національних коефіцієнтів може вплинути на розрахунок вуглецевого сліду продукції, що є критично важливим для експортерів до Європейського Союзу в умовах запровадження механізму прикордонного вуглецевого коригування (CBAM).
Разом із тим, експертне середовище зазначає, що самі по собі коефіцієнти не знижують викиди та не гарантують автоматичного зменшення фінансового навантаження на бізнес. Їх практичний ефект залежатиме від якості первинних даних підприємств, готовності до впровадження систем моніторингу та звітності, а також від подальшої гармонізації українських методик із європейськими вимогами.
Для частини компаній, особливо тих, які раніше не здійснювали системного обліку викидів, це рішення означає необхідність додаткових організаційних і фінансових зусиль. Водночас для підприємств, орієнтованих на експорт і довгострокове планування, поява національних коефіцієнтів є важливим кроком до прогнозованості та зниження регуляторних ризиків.
Таким чином, ухвалене рішення варто розглядати не як декларативний крок, а як інструмент формування більш прозорої та стандартизованої системи кліматичної звітності, яка поступово стає невід’ємною частиною вимог до українського бізнесу.
Водночас запровадження національних коефіцієнтів створює для бізнесу низку ризиків.
Насамперед ідеться про підвищення прозорості та порівнюваності даних, що зменшує можливість маневру в розрахунках і робить фактичний рівень енергоефективності підприємств більш видимим для регуляторів і контрагентів. Для компаній із застарілими виробничими процесами або високою енергоємністю це може означати зростання розрахункових викидів і, відповідно, потенційне збільшення фінансового навантаження в межах механізмів вуглецевого регулювання. Окремим викликом залишається готовність підприємств до коректного збору первинних даних та інтеграції нових коефіцієнтів у внутрішні системи обліку і звітності, що потребує часу, кваліфікованих кадрів та додаткових витрат.
У практичному вимірі ухвалене рішення сигналізує бізнесу про перехід від фрагментарних підходів до системного обліку викидів парникових газів.
Для підприємств це означає необхідність уже зараз переглянути внутрішні дані щодо споживання енергії, оцінити готовність до коректного застосування національних коефіцієнтів та інтегрувати їх у фінансове й виробниче планування. Компанії, які почнуть цю роботу завчасно, отримають не лише кращу позицію в діалозі з європейськими партнерами та регуляторами, а й інструмент управління власними ризиками в умовах поступового посилення кліматичних вимог. Для тих, хто відкладатиме адаптацію, зростає ймовірність регуляторних, фінансових і репутаційних втрат у середньостроковій перспективі.
Прес-служба Офісу сталих рішень
Хочете завжди тримати руку на пульсі?
👉 Оформіть передплату на журнал «Sustainability Leaders Guide» на 2026 рік — для всієї команди вашого підприємства
