В Україні презентували «EcoEducation» — першу платформу практичної екоосвіти нового покоління
Подія зібрала лідерів освіти, науки, енергетики, бізнесу й державного управління, які вперше публічно представили узгоджене бачення реформування екологічної освіти в умовах воєнного часу та майбутньої «зеленої відбудови».
В презентації взяло участь понад 250 лідерів сфери – ректори, декани, народні депутати, науковці, освітяни, студенти, бізнес і громади – всі, кому небайдужий стан і рівень підготовки фахівців зелених професій
Проєкт «EcoEducation» презентувала президентка PAEW, генеральна директорка «Офісу сталих рішень» Людмила Циганок. За її словами, йдеться не просто про онлайн-курс чи освітню платформу, а про віртуальну академію, що поєднує викладачів, бізнес і регуляторів у спільному навчальному просторі.
«Ми створюємо систему, яка не навчає «про довкілля», а навчає діяти.
EcoEducation — це відповідь на кадровий голод у сфері зеленої відбудови.
Ми хочемо, щоб студент міг не лише скласти іспит, а вже під час навчання провести оцінку впливу на довкілля, розрахувати викиди, спроєктувати систему управління відходами. Це освіта, яка одразу перетворюється на дію», — зазначила Людмила Циганок.
У дискусії взяли участь:
Людмила Циганок, президентка Асоціації професіоналів довкілля PAEW;
Юлія Гришина, голова підкомітету з питань вищої освіти Комітету ВРУ;
Олена Шуляк, голова Комітету з питань державного управління та регіонального розвитку;
Данило Лавренов, виконавчий секретар, перший віцепрезидент Українського ядерного товариства, керівник служби президента АТ «НАЕК «Енергоатом»;
Олександр Азюковський, ректор НТУ «Дніпровська політехніка»;
Віктор Євдокимов, ректор ДУ «Житомирська політехніка»;
Сергій Стіренко, проректор з наукової роботи КПІ ім. Ігоря Сікорського, доктор технічних наук, професор;
Сергій Запотоцький, декан географічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка
Юлія Кувітанова (Заплотинська), директорка з екологічної сталості SoftServe;
Ксенія Моторіна, керівниця групи залучення та розвитку молоді ПрАТ «МХП»
Ганна Якименко, голова комітету сталого розвитку PAEW, ДП «НЕК «Укренерго».
Експерти наголосили: українська система екологічної освіти потребує радикальної практичної переорієнтації.
Замість лекційних курсів — капітони, стажування, дуальні програми, практичні кейси й наставництво на виробництвах.
Саме така модель дозволить сформувати кадри для галузей, що стануть ядром зеленої економіки — водна безпека, управління відходами, декарбонізація, енергоефективність, ESG-аналітика та кліматична адаптація.
У межах проєкту PAEW спільно з «Енергоатомом» та «Офісом сталих рішень» провели аналіз навчальних програм 56 університетів і виявили ключові прогалини між академічною теорією та потребами ринку.
На базі результатів створено першу віртуальну академію практичної екоосвіти, яка надає викладачам готові практичні модулі, кейси та методики; забезпечує студентів реальними стажуваннями й мікросертифікацією; об’єднує бізнес і державу через систему «1 клік — стажування».
Під час обговорення учасники підкреслили, що реформа екоосвіти можлива лише у форматі тристоронньої співпраці:
«Екоосвіта сьогодні — це не про дипломи, а про здатність країни діяти і відновлюватися краще, ніж було. Це не «після війни», це частина нашої оборони просто зараз. Щоб «зелена відбудова» не лишилася на слайдах, нам потрібні не формальні лекції, а 60–80% практики, дуальна освіта, менторство й платформа «один клік — стажування». Ризик не в грошах, а в дефіциті компетенцій і відповідальності: без даних, без ОВД і ESG, що працюють, жодна стратегія не злетить. Ми маємо готувати екологів як менеджерів змін — зі системним мисленням, переговорами, сторітелінгом і роботою з даними. Через рік показником успіху мають бути не звіти, а працевлаштовані випускники, впроваджені рішення і менше інцидентів. Це наш шанс створити нову професійну культуру — і діяти треба вже цього року», — акцентувала Людмила Циганок, президентка PAEW.
«Сьогодні не достатньо навчати, треба вчити мислити системно і діяти практично. Настав час перейти від «екології як предмету» до екології як компетенції національного масштабу.
І саме зараз — момент, коли ця зміна може перетворитися з красивої ідеї на реальний фундамент майбутнього», – наголосила Юлія Гришина, голова підкомітету з питань вищої освіти Комітету ВРУ
«Маємо розуміти, що зелене відновлення це не гасло. Це конкретні люди з конкретними знаннями і навичками. Менеджер відходів у громаді; інженер, що проєктує чисті технології на заводі; фахівець, який збирає точні дані про викиди для експорту; аналітик, який готує чесну звітність про вплив на людей і природу. І якраз EcoEducation має дати різні цінні знання. А парламент і уряд, своєю чергою, мають створити умови, щоб ці знання швидко ставали роботою. Тому так, у синергії ми зробимо відбудову якісною, а українську працю – конкурентною в Європі.» – зазначила Олена Шуляк, голова Комітету з питань державного управління та регіонального розвитку
«Сьогодні ми стали свідками запуску інноваційної платформи EcoEducation, яка змінює підхід до екологічної освіти в Україні. Це не просто навчальний ресурс, а місток до практики, який дозволяє університетам, бізнесу та державним компаніям готувати фахівців, здатних втілювати принципи сталого розвитку та “зеленої” відбудови у конкретних проєктах.
Для Енергоатома така ініціатива – це внесок у власне майбутнє, адже якісна екологічна освіта має ключове значення й для атомної енергетики: вона допомагає студентам і молодим фахівцям не лише глибше розуміти екологічні аспекти роботи атомних електростанцій, систем поводження з радіоактивними відходами, фізичного захисту тощо, а й оцінювати реальний внесок атомної галузі у декарбонізацію, енергетичну й кліматичну безпеку та сталий розвиток України.
Атомна галузь залишається стратегічною основою енергетичної незалежності України навіть у найскладніші часи. І саме від поєднання високих технологій та екологічної відповідальності залежить її успішний розвиток у найближчі десятиліття. А від того, наскільки майбутні фахівці-екологи розумітимуть переваги й виклики атомної енергетики, багато в чому залежить і суспільна довіра та підтримка впровадження цих передових технологій без шкоди довкіллю.
Ми переконані, що лише об’єднавши зусилля, Україна отримає сильних, компетентних і мотивованих екологів та енергетиків, які залишаються працювати вдома й допомагають розвивати безпечну, сучасну та екологічно відповідальну атомну енергетику», — підкреслив Данило Лавренов, виконавчий секретар, перший віцепрезидент Українського ядерного товариства, керівник служби президента АТ «НАЕК «Енергоатом».
«Якість вищої освіти формується на основі активної залученості до освітнього процесу бізнесу, який вже представляє Україну на високотехнологічних ринках світу. Значна частина екологічних викликів обумовлюється ще на етапі проектних робіт з започаткування виробництва чи створення нових матеріалів або технологій їх переробки. Сьогодні еколог — це фахівець з широким спектром знань та масштабом мислення. Тому вкрай необхідно, щоб формування екологічної свідомості здійснювалось у якомога ширшому переліку спеціальностей (освітніх програм). Потрібно, щоб майбутні фахівці розумілися на життєвому циклі товарів та послуг і, що головне – вміли оцінювати їх вплив на довкілля», — продовжив Олександр Азюковський, ректор НТУ «Дніпровська політехніка».
«Справжня екологічна освіта – це не про довкілля, а про людину, яка вміє мислити системно і діяти відповідально. EcoEducation – це не про зміни в навчальних планах, це про еволюцію свідомості, без якої не відбудується жодна держава. Ми готуємо не просто екологів, ми готуємо архітекторів сталого майбутнього України», — додав Віктор Євдокимов, ректор ДУ «Житомирська політехніка»
«В умовах відбудови України перед системою освіти стоїть завдання не просто передавати знання, а формувати покоління фахівців, які здатні мислити стратегічно, екологічно й відповідально. Київський національний університет імені Тараса Шевченка послідовно оновлює підходи до підготовки кадрів, орієнтуючись на європейські стандарти, запити роботодавців і вимоги “зеленої” економіки.
Освіта має стати ключовим інструментом реалізації європейського курсу України та її сталої відбудови. Ініціатива ECOEDUCATION — це потужний крок у напрямі партнерства між університетами, бізнесом і громадянським суспільством задля формування компетентних лідерів майбутнього», – підкреслив Сергій Запотоцький, декан географічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка
«Сьогодні ми стоїмо на порозі нової освітньої ери, де університет та бізнес мають стати єдиною системою. Ми усвідомлюємо, що відновлення України має бути не просто відбудовою, а «зеленим» перезавантаженням. Це вимагає абсолютно нових кадрів.
На ринку праці вже відчувається гострий дефіцит фахівців: Інженерів-регенераторів, спеціалістів з вуглецевого менеджменту та ESG-аудиторів. Це професії завтрашнього дня.
Наша відповідь цьому виклику – це інтеграція найкращих світових моделей: ми впроваджуємо «Екологічну дуальну освіту» з обов’язковим стажуванням. Ми також створюємо цифрову платформу «швидкого зв’язку», щоб жоден кваліфікований випускник не «губився» у системі.
Ми закликаємо бізнес: настав час інвестувати не лише в технології, а й у знання. Відкрийте свої двері для наших студентів. Тільки через партнерство та спільну інвестицію у знання ми виховаємо покоління лідерів змін, які зроблять український бізнес конкурентним у європейському «Зеленому курсі», – зазначив Сергій Стіренко, проректор з наукової роботи КПІ ім. Ігоря Сікорського
«Сьогодні ми бачимо, що освіта має йти поруч із бізнесом — не лише теоретично, а й практично. Молодь потребує не просто знань, а можливостей їх застосувати.
Ми віримо, що кожен студент, який робить перший крок у професію, має отримати підтримку, наставництво й реальний досвід. Саме це допомагає не втрачати мотивацію і залишатися в Україні
І якщо ми об’єднаємо зусилля — бізнес, освіта, громади — то зможемо створити покоління, яке не лише знає, як працює світ, а й здатне змінювати його» – підкреслила Ксенія Моторіна, керівниця групи залучення та розвитку молоді ПрАТ «МХП»
«Розвиток екологічної освіти в Україні, її адаптація до сучасних потреб, а також активна популяризація – запорука нашого здорового та сталого майбутнього. Сьогодні бізнес відчуває нестачу кваліфікованих та мотивованих фахівців у галузі, яка є запорукою нашої ефективної інтеграції у європейське конкурентне середовище. Саме тому, нам варто обʼєднуватися навколо ідеї екологічної освіти, підтримувати та розвивати», – підтримала Юлія Кувітанова (Заплотинська), директорка з екологічної сталості SoftServe
«Якісна освіта в сфері сталого розвитку – це потреба не віддаленого майбутнього, а сьогодення. Вже зараз українці мають впроваджувати зелені техології, розвивати соціальну та екологічну відповідальність бізнесу, дотримуватись зобов’язань за “зеленими” облігаціями. Проте випускники та магістранти зачасту навіть не чули про такі світові тренди, як зелені інвестиції та ESG, тому не конкурентноспроможними на ринку праці. Ecoeducation – це можливість подолати прогалини між потребами бізнесу у якісно підготованих кадрах та фактичними компетенціями випускників. Тож вчимося разом!» , — резюмувала Ганна Якименко, голова комітету сталого розвитку PAEW, ДП «НЕК «Укренерго»
Довідка
EcoEducation — ініціатива ГС «Асоціація професіоналів довкілля» (PAEW) у партнерстві з НАЕК «Енергоатом» та «Офісом сталих рішень».
Мета — створити національну систему практичної підготовки фахівців у сфері екології, сталого розвитку, енергоефективності та ESG.
Експерти програми:
Керівник і модератор проєкту – ЛЮДМИЛА ЦИГАНОК, президентка PAEW, гендиректор «Офісу сталих рішень»
На брифінгу Асоціація PAEW оголосила також про створення віртуальної академії «EcoEducation» для випускників і викладачів зелених професій
