Search
Generic filters
Вхід в кабінет

Від класифікації до перевірок: як підприємства готуються до 2026 року у сфері управління відходами?

18 грудня півсотні фахівців пройшли навчання на підсумковому курсі 2025 року «Як управляти відходами на підприємстві у 2026 році: дії, перепони, відповідальність», який реалізується командою Офісу сталих рішень спільно з Асоціацією професіоналів довкілля PAEW.

Мета кожного такого навчання –  перевести тему відходів із «сірої зони» в зрозумілі, законні та економічно ефективні практики, розкласти по кроках усе — від правильної класифікації та вибору коду за Національним переліком до планів управління, дозволів, договорів, внутрішніх інструкцій і впевненого проходження перевірок.

Учасники курсу отримали вичерпний концентрат юридичних порад, роз’яснень і відповідей на найактуальніші питання щодо змін у сфері управління відходами:

        • Класифікація відходів за новими правилами – детально розібрали основні підходи та вимоги
        • Передавання відходів на оброблення або повторне використання – порядок дій та юридичні нюанси
        • Облік відходів на підприємстві – як правильно вести документацію відповідно до нових вимог
        • Плани управління відходами – вимоги до їхнього змісту та нові стандарти
        • Звітність – що змінилося та як коректно складати звіти

У вступному слові ЛЮДМИЛА ЦИГАНОК, засновниця ESG Liga, гендиректор «Офісу сталих рішень», президентка профспілки PAEW наголосила:

«Назву речі своїми іменами.

Управління відходами в Україні сьогодні місцями виглядає так, ніби держава зробила вигляд, що система існує, а бізнесу мовчки запропонували «якось викрутитись». Не «впровадити політику». Не «налаштувати процес». А саме — вижити між папером і реальністю.

Реальність така: у 8 областях — без ліцензіатів узагалі. Ще у 6 — «поштові скриньки»: формально хтось «збирає», але без установок, без реальної спроможності знешкоджувати. І далі починається національний цирк із ризиком кримінального фіналу: небезпечні потоки тягнуть через пів країни в кілька промислових вузлів. Часто — транспортом, який не виглядає контрольованим, ліцензованим і належно оформленим. І найгірше — по окремих видах небезпечних відходів питання навіть не «важко знайти підрядника». Питання звучить чесніше: підрядника може не існувати в принципі. От тупо нікого немає. Ртуть? Іноді складається враження, що ми з вами граємо в «передай проблему далі», поки вона не вибухне.

І ось тут головна пастка: виробництво не може зупинитись і чекати, поки держава «добудує інфраструктуру». Але відповідальність за рішення — вже сьогодні на підприємстві й посадових особах. Не на «перевізнику». Не на «контрагенті, який запевняв». Не на «посереднику, який все вирішує». На вас. І коли трапляється інцидент, перевірка, аудит або конфлікт із громадою — раптом з’ясовується, що «так всі роблять» не є ані аргументом, ані захистом.

І ще одне. Я хочу, щоб це питання стало контрольним для регіональної екологічної політики, а не «темою для круглого столу»:

У яких областях України реально існує хоча б одна стаціонарна установка для знешкодження небезпечних відходів, здатна приймати відходи свого регіону? Назвіть області. Не компанії.

Бо сьогодні «центр тяжіння» фактично зосереджений у кількох промислових вузлах: Одеська, Київська (включно м. Київ), Дніпропетровська, Харківська, Запорізька. І важливе уточнення: публічні реєстри показують переважно юридичні адреси та ліцензії, але не дають прозорої карти саме стаціонарних установок і їх реальної спроможності. Тому країна живе в тумані — а бізнес платить за цей туман штрафами, простоями, репутацією і персональними ризиками.

Що робити прямо зараз, якщо ви керівник, еколог/HSE, технолог, логістика, закупівлі, юрист, комплаєнс? Перестати шукати «ідеального підрядника» (його може не бути) — і почати будувати захищену систему у себе: облік, простежуваність, правильні коди, нормальні місця накопичення, договори без самострілу в ногу, документи передачі, які тримають доказову базу. Бо в країні з дірявою інфраструктурою ваш найсильніший щит — доказовість і контроль меж відповідальності.

Якщо ви теж втомилися «гасити пожежі» — давайте говорити не про те, як «відбутися», а про те, як довести належне управління і не заплатити за сірі рішення.»

З учасниками працювала ЛЮДМИЛА ХОМІЧ, еколог, аудитор, віцепрезидентка Асоціації професіоналів довкілля PAEW, яка зауважила:

«Сьогодні закон вимагає не просто знати, скільки відходів утворюється, а розуміти, як і чому вони виникають, який у них потенціал, та як зробити з них ресурс. Ми говоритимемо про ієрархію поводження з відходами не як формальну вимогу, а як економічний інструмент, що дозволяє підприємствам утворювати менше — заробляти більше.

У центрі уваги — нова класифікація відходів, формування облікової політики підприємства, дослідження складу та властивостей відходів, розроблення планів управління за Порядком № 1003, а також механізми припинення статусу відходів і визначення побічних продуктів.

Також розглянемо практичні питання зберігання, зокрема:

        • що робити з відходами, які накопичуються понад рік?
        • як уникнути ризиків, якщо їх тимчасово немає кому передати?

Завершимо цей блок обговоренням інструментів первинного обліку, звітності, декларування та моніторингу місць утворення і зберігання відходів.

Усе це — не просто бюрократія. Це база для правильних управлінських рішень, зниження витрат, уникнення штрафів і переходу до циркулярної економіки, до якої ми всі прагнемо.

Запрошую до уважної участі, фіксації питань та, звісно, активного обговорення. Ми тут не лише, щоб навчатися, а щоб разом формувати нову практику поводження з відходами в Україні.»

І на завершення навчання АЛЬОНА ШУТЕНКО, еколог, голова комітету з управління відходами Асоціації професіоналів довкілля PAEW підвела підсумки для учасників:

«2025 рік показав, що управління відходами вийшло за межі формального дотримання норм. Бізнес і громади вже працюють у зоні реальних ризиків — від помилок в обліку до зупинки діяльності. 

Водночас 2026 рік відкриває нові точки зростання: цифрові інструменти, прозорі ланцюги поводження з відходами та практичну взаємодію з регуляторами. 

Саме тут PAEW зосереджує свою підтримку — від роз’яснень і навчання до супроводу складних кейсівю»

🧐 Відповіді на які питання надано під час роботи на курсі? Надаємо перелік питань нижче і звертаємо увагу, якщо ви пропустили це навчання, Ви можете отримати ВІДЕОЗАПИС або ознайомитись з відповідями на сторінках цифрового журналу «Sustainability leaders guide» (від «Офісу сталих рішень»)

Учасники запитували:

        • Особливо актуально та пізнавально отримати роз’яснення щодо вимог до звіту з ОВД, на підставі якого в подальшому буде отримуватися дозвіл на оброблення відходів, зокрема щодо вимог до опису технологічного процесу, обладнання та матеріально-технічної бази.
        • Чи необхідно вносити до електронної звітності в е-системі побутові відходи та змет від прибирання, а також відображати ці відходи у декларації?
        • Прошу розкрити питання поводження з відходами тваринного походження: у яких випадках необхідно отримувати дозвіл на оброблення відходів, а у яких — ні.
        • Чи можна визначати небезпечні властивості відходів на підставі реєстрових карт, чи виключно відповідно до вимог нового Закону України «Про управління відходами» (додаток 3)?
        • Підприємство приймає пресовану пластикову пляшку, яка надходить разом із кришкою та етикеткою як єдина конструкція. Далі сировина проходить дроблення та потрапляє до ванни флотації, де відбувається відокремлення дробленої пляшки від кришки та етикетки. Після цього подрібнені частки пластику (пляшки) сортуються на сортері. Надалі подрібнені пляшки, кришки та етикетки реалізуються як товар. Якими кодами слід позначати відходи на кожній стадії процесу при поданні документів на дозвіл у сфері управління відходами? Коли сировина вважається відходом, а коли — побічною продукцією?
        • Якщо будівельні відходи та пісок з кодом 10 09 99 (інші відходи цієї підгрупи) вивозяться на полігон будівельних відходів, чи потрібно оформлювати картку перевезення відходів? Які дозвільні документи (зокрема ліцензії) підприємство має право вимагати від полігону будівельних відходів? Які дозвільні документи обов’язково повинні бути у такого полігону?
        • Підприємству передають води, забруднені нафтопродуктами (не стічні), які очищуються на власній станції очищення води до концентрацій, придатних для скиду у водойми. Це є основним видом діяльності підприємства. Якщо такі води не були передані як відходи, чи потрібен у цьому випадку дозвіл на оброблення відходів?
        • Якщо утворюються відходи мастил, чи правильно їх продавати, чи необхідно передавати виключно спеціалізованим суб’єктам господарювання, які мають право на їх утилізацію? Аналогічне питання стосується відходів лому та стружки чорних металів. Чи має підприємство право реалізовувати такі відходи за договором купівлі-продажу?
        • Чи є наразі на ринку організації, яким можна передати відпрацьовані люмінесцентні лампи для подальшої утилізації?
        • На якому субрахунку має обліковуватися металобрухт, щоб він не вважався відходом? Наприклад, наразі металобрухт обліковується на субрахунку 209 — чи означає це, що він автоматично вважається відходом і підлягає передачі організації, яка має дозвіл на оброблення відходів?
        • Чи можна продавати акумуляторні батареї (цілі, не пошкоджені), які втратили свої фізичні властивості? Які документи необхідні для такого продажу та які документи слід вимагати від покупця?
        • Які дозвільні документи необхідно отримати для приймання на переробку таких відходів (саме як відходів, а не як сировини): шин, що були у використанні, та відпрацьованої рослинної олії? Також прошу уточнити, чи належать використані шини та відпрацьована рослинна олія до безпечних чи небезпечних відходів.
        • Під час визначення небезпечних властивостей відходів аналізується вхідна сировина на підставі паспортів безпеки. Водночас окремі компоненти А і Б можуть бути небезпечними. Як у такому випадку визначити, чи буде небезпечним новий компонент С, утворений у результаті змішування цих компонентів?
        • Чи може підприємство використовувати відпрацьовані нафтопродукти (небезпечні відходи) для інших власних потреб, наприклад для протирання траверс? Які документи необхідні для такого використання?
        • Підприємством проведено аналіз відходу з кодом 11 05 04* — відпрацьований флюс. За результатами аналізу встановлено, що флюс не є небезпечним. Чи можна в такому випадку присвоїти цьому відходу інший код — 11 05 99 (інші відходи цієї підгрупи)?
        • Чи потрібно отримувати дозвіл на оброблення відходів, які повторно використовуються у структурних підрозділах підприємства, таких як:
        • відходи деревини: тирса, стружка, обрізки — використ. в якості абсорбуючого матеріалу  під час проливів нафтопрод., як ущільнення у вагонах, як опалубка тощо,
        • пісок — уловлений. під час сушки піску і використовується для підсипання залізничних колій,
        • відпрацьовані гумові матеріали, як ущільнення у вагонах тощо,
        • утіль, використовується для прибирання приміщень.
        • Якщо потрібно дозвіл, то який код операції ставити? Яка буде матеріально-технічна база для оброблення наприклад утиля, яким здійснюють прибирання, чи затикають щілини у вагонах?
        • На підприємстві укладено договір з організацією, яка здійснює очищення каналізаційних мереж і колодязів та вивозить осади. Хто в такому випадку повинен проводити аналіз осадів — підприємство чи організація, що виконує роботи? Які лабораторії мають право здійснювати такі дослідження?
        • Якщо підприємство має автотранспорт, який обслуговується на СТО «під ключ», чи вважається СТО власником відходів (у тому числі небезпечних), що утворюються під час технічного обслуговування та ремонту транспортних засобів підприємства?
        • Якщо підприємство за договором передає відходи на утилізацію спеціалізованим підприємствам, чи виникає у нього обов’язок сплачувати екологічний податок?
        • Чи маєте ви інформацію щодо постанови МОН про співфінансування спільних наукових проєктів закладів вищої освіти, наукових установ та бізнесу?
        • Як сплачувати екологічний податок за розміщення відходів, зокрема небезпечних, якщо до Податкового кодексу України ще не внесено відповідні зміни і в ньому досі застосовується класифікація відходів за чотирма класами небезпеки? Якщо відхід раніше належав до 3 класу, а тепер віднесений до небезпечних, яку ставку податку слід застосовувати — як для 3 класу? Чи буде це коректно?
        • Чи дозволено транспортувати відпрацьовані масла безпосередньо оброблювачу відходів? Чи може таке транспортування стати підставою для накладення штрафних санкцій?
        • На підприємстві під час переробки картоплі на крохмаль утворюються виробничі залишки, які є невід’ємною складовою виробничого процесу та підпадають під дію статті 9 Закону України «Про управління відходами» і постанови КМУ № 1214 від 17.11.2023, зокрема: картопляний сік, мезга, ґрунт рідинної фракції, транспортерно-мийні води. Водночас утворюються й інші виробничі залишки — дрібна (гнила) картопля, рослинні рештки (бадилля тощо), земля. До якої категорії слід віднести такі залишки?
        • Якщо у звіті з ОВД було зазначено техніку (вид, назву, інвентарний номер) і на його підставі отримано дозвіл на оброблення відходів, але згодом техніку замінили на аналогічну або навіть з кращими характеристиками, проте іншої марки та з іншим інвентарним номером, чи потрібно в такому випадку повторно проходити процедуру ОВД та отримувати новий дозвіл?
        • На підприємстві в результаті механічної обробки деревини утворюються тирса та стружка. Як на законних підставах можна реалізовувати ці відходи працівникам підприємства або передавати зоологічним центрам для використання тирси як підстилки для тварин? Як правильно оформити такі операції документально?
        • Наскільки відомо, форму № 1-ВТ наразі скасовано. Чи можна й надалі вести внутрішній облік відходів за цією формою? Якщо ні, то за якою формою зараз здійснюється облік відходів на підприємстві?
        • Якщо необхідно перевезти невелику кількість небезпечних відходів, наприклад чотири акумулятори, чи потрібна ліцензія на перевезення небезпечних вантажів та спеціалізований автотранспорт незалежно від кількості таких відходів?
        • Чи можна не передавати матеріали до лабораторії для визначення класу небезпечності відходів за «дзеркальними» кодами, зокрема 18 01 03* (відходи, збір і видалення яких підлягають спеціальним вимогам з метою запобігання інфекції) та 18 01 08* (цитотоксичні та цитостатичні препарати), а самостійно присвоювати коди відходам на підставі паспортів безпеки?
        • Якщо матеріали повертаються з лікарень на склад у закритих контейнерах і відсутня можливість перевірити, чи містять вони цитотоксичні або нецитотоксичні матеріали та в якій кількості, чи допустимо в такому випадку самостійно класифікувати такі відходи одразу як небезпечні?
        • Якщо утворюються відходи тари від ветеринарних препаратів, як правильно відобразити їх у Плані управління відходами (ПУВ), організувати їх утилізацію та чи існують ліцензовані суб’єкти господарювання, які здійснюють оброблення таких відходів?
        • Якщо підприємство з переробки пластмас повторно використовує браковану пластмасову продукцію шляхом її дроблення або реалізує таку дроблену пластмасу, чи потрібні в такому випадку ліцензія та дозвіл на оброблення відходів?
        • Прострочена, некондиційна або бракована продукція харчового підприємства: чи може управління такою продукцією здійснюватися виключно відповідно до Закону України «Про вилучення з обігу, переробку, утилізацію, знищення або подальше використання неякісної та небезпечної продукції», чи додатково необхідно застосовувати вимоги Закону України «Про управління відходами»?
        • Якщо підприємство є збирачем та перевізником змішаних побутових відходів у межах міста, чи необхідно відображати ці відходи у декларації?
        • Чому при проведенні інвентаризації зосереджуються саме на «основних засобах»? Адже відходи можуть утворюватися і за іншими бухгалтерськими рахунками — як це враховувати?
        • Частково відпрацьовані акумуляторні батареї реалізовано за договором як сировину. Як у такому випадку їх слід відображати у статистичній звітності, або чи можна взагалі не зазначати їх, якщо вони вже не вважаються відходами?
        • Ми є утворювачами відходів і маємо договір з міським полігоном (придбаваємо талони). Вивезення відходів здійснюємо власним автотранспортом підприємства. Чи потрібно нашому підприємству отримувати дозвіл або ліцензію на перевезення відходів?
        • Яка передбачена відповідальність за неподання статистичної звітності з питань поводження з відходами?
        • Якщо підприємство вивозить власні безпечні відходи власним автотранспортом, чи необхідно йому отримувати дозвіл як перевізнику відходів?
        • Чи можливо передавати відходи на оброблення на безоплатній основі, тобто без взаємних розрахунків між сторонами? Як у такому випадку правильно відобразити такі операції в бухгалтерському обліку?
        • Наше підприємство отримує сировину в поліпропіленових мішках, проте в бухгалтерському обліку відображається лише сама сировина. Як у такому випадку передавати мішки на переробку або утилізацію, якщо фактично за документами вони не обліковуються на підприємстві?
        • У результаті пакувальної діяльності безпечної продукції утворюються пошкоджені паперові мішки та залишки стрейч-плівки. Чи можна віднести такі залишки до твердих побутових відходів?
        • Як правильно списати та утилізувати невикористані медичні маски, у яких закінчився строк придатності?
        • Якщо підприємство не веде облік побутових відходів та металобрухту, чи означає це, що такі відходи не потрібно відображати ні в декларації, ні у статистичній звітності?
        • Підприємство передає свої відходи іншому суб’єкту господарювання на підставі договору про надання послуг із сепарації. Підрядник виокремлює цінну фракцію та повертає підприємству відокремлену вторинну сировину, а також залишкові відходи. Які документи в такому випадку повинні бути оформлені у підрядника та у замовника?
        • На які види діяльності отримуються ліцензія та дозвіл для підприємств, що здійснюють оброблення небезпечних відходів? У чому полягає відмінність між цими документами?
        • Якщо суб’єкт господарювання отримує дозвіл на оброблення безпечних відходів за спрощеною процедурою, які дозвільні документи йому необхідно буде отримати надалі після закінчення строку дії такого дозволу?
        • Підприємство виготовляє вироби з пластмас, які є безпечними. Чи вважається дроблена пластмаса, отримана для повторного використання, вторинною сировиною та чи не потребує така діяльність отримання дозволу?
        • Чи вважається перевезення лляльних вод власним судном — перевезенням відходів?

🤝 Допомагаємо ефективно впроваджувати нові підходи в роботі та відповідати сучасним вимогам у сфері управління відходами.

Слідкуйте за нашими анонсами – попереду ще більше корисних заходів 👇

З  питань щодо участі в курсах:

Безкоштовно зі стаціонарних та мобільних телефонів:

      • 0 800 330 351

або

      • 063 441 23 58, i.plugareva@ukraine-oss.com
      • 098 999 63 12, a.moroz@ukraine-oss.com
      • 067 110 71 73, 093 787 29 64, v.tymoshenko@ukraine-oss.com
      • (099) 370-4227, (096) 740-3028, a.prystupa@ukraine-oss.com