Search
Generic filters
Вхід в кабінет

Від концентрації до ризику: як розраховується HQ, HI, ICR і PCR у практиці оцінки впливу на здоров’я?

АВТОР:

АРІНА ПЕТРОСЯН, д.б.н., с.н.с., провідний науковий співробітник лабораторії якості повітря ДУ «Інститут громадського здоров’я ім. О.М. Марзєєва НАМНУ»

Стан атмосферного повітря є одним із ключових чинників, що визначають рівень громадського здоров’я. В умовах зростаючого техногенного навантаження, урбанізації та змін клімату актуальним завданням державної політики охорони здоров’я стає не лише моніторинг концентрацій забруднюючих речовин, а й оцінка реального ризику їх впливу на людину. Саме для цього в Україні запроваджено сучасні методичні підходи, узгоджені з рекомендаціями Всесвітньої організації охорони здоров’я та міжнародною практикою.

З цією метою Міністерством охорони здоров’я України затверджено два ключові документи:

Ці методичні документи формують науково обґрунтовану основу для комплексної оцінки ризику від впливу хімічних речовин, що містяться в атмосферному повітрі, на різні групи населення. Підхід базується на інтеграції результатів токсикологічних досліджень, даних моніторингу та математичних моделей розрахунку ризиків — від індивідуального до популяційного рівня.

Оцінка ризику включає 4 етапи:

Ідентифікація небезпеки — визначення пріоритетних речовин та сценаріїв впливу.

Оцінка доза-відповідь — аналіз токсикологічних даних, референтних рівнів, канцерогенності.

Етап ідентифікація небезпеки та оцінки «доза-відповідь» — це процес встановлення причинно-наслідкового зв’язку між токсичною дією хімічної речовини і розвитком шкідливих ефектів для здоров’я людини. Основною метою є:

            • вибір пріоритетних, індикаторних хімічних речовин, визначення яких дозволить з достовірною надійністю охарактеризувати рівні ризику порушень стану здоров’я населення в досліджуваному регіоні та визначити основні джерела виникнення небезпеки; 
            • встановлення пріоритетних факторів, які підлягають поглибленому вивченню в процедурі оцінки ризику.

Дослідження передбачає:

            1. визначення потенційно шкідливих факторів та можливого їх впливу на здоров’я людини;
            2. попереднє формування сценаріїв та маршрутів впливу (інгаляційне, пероральне, нашкірне) потенційно шкідливих факторів;
            3. характеристику небезпеки потенційно шкідливих факторів (наявність та надійність даних щодо канцерогенних та неканцерогенних ефектів, референтних рівнів впливу, факторів канцерогенного потенціалу та ін.);
            4. вибір найбільш пріоритетних для дослідження хімічних речовин.

Оцінка експозиції — визначення джерел, маршрутів, шляхів впливу, кількісних характеристик.

Метою даного етапу є характеристика джерел забруднення, маршрутів руху забруднювачів від джерела до людини, шляхи та точки впливу, рівні експозиції тощо. На даному етапі аналізуються і визначаються: 

            • джерела надходження забруднення в оточуюче середовище; 
            • маршрути дії і потенційні шляхи розповсюдження, транспортні і впливаючи середовища; 
            • остаточний сценарій дії зі встановленням місць потенційного контакту певних груп населення зі шкідливими чинниками (точок дії) і шляхів надходження їх в організм людини (при диханні, споживанні води, випадковому заковтуванні грунту і т.ін.); 
            • кількісна характеристика експозиції, що передбачає встановлення і оцінку величини, частоти і тривалості дії для кожного аналізованого шляху надходження забруднювачів, ідентифікованого на попередньому етапі; 
            • надходження в організм (впливаючи дози) 

Характеристика ризику — розрахунок HQ, HI, ICR, PCR.

Даний етап оцінки ризиків інтегрує інформацію, отриману на попередніх етапах, з метою її подальшого використання на стадії управління ризиком.

            • Розрахунок канцерогенних та неканцерогенних ризиків (індексів небезпеки)
            • розрахунок ризиків для популяції та її окремих підгруп, 
            • порівняння ризиків з допустимими (прийнятними), 
            • порівняльна оцінка та ранжування різних ризиків за ступенем їх статичної, медико-біологічної та соціальної значимості).

HQ ≤ 1 — мінімальний ризик;

HQ 1–3 — насторожуючі ефекти;

HQ ≥ 10 — високий рівень ризику.

Розрахунок індексів небезпеки (неканцерогенних ризиків)

 HQ  =  AС/RfС,           

де 

HQ – коефіцієнт небезпеки; 

АС – середня концентрація, мг/м3;  

RfC – референтна (небезпечна) концентрація, мг/м3 

Характеристика ризику розвитку неканцерогенних ефектів при комбінованій і комплексній дії хімічних сполук проводиться на основі розрахунку індексу небезпеки (НІ)

 HI = HQ1 + HQ2 + . . . + HQn,                            

де 

HQ1, HQ2, . . . HQn — коефіцієнти небезпеки для кількох хімічних речовин або для різних шляхів  надходження однієї й тієї ж речовини.

LADD (середньодобова доза надходження)

LADD = (С× CR× EF× ED) / (BW×AT×365), 

де

LADD – надходження (І) або середньодобова доза (кількість хімічної речовини на границі обміну), мг/кг маси тіла в день; 

С – концентрація хімічної речовини (наприклад, в атмосферному повітрі, мг/м3); 

CR – швидкість надходження впливаючого середовища (питної води, повітря, продуктів харчування та ін.), л/день, м3/день, кг/день та ін..; 

ED – тривалість впливу, число років (30 років, діти: 6 років); EF – частота впливу, число днів/рік;  

BW – маса тіла: середня маса тіла в період експозиції, кг (70 кг; діти: 15 кг);

АТ – період усереднення експозиції (30 років; діти: 6 років; для канцерогенів АТ=70 років); 365 – число днів в році.

Розрахунок індивідуального (ICR) канцерогенного ризику

ICR = LADD × SF,

де 

LADD – середньодобова доза протягом життя, мг/(кг*день);  

SF – фактор канцерогенного потенціалу ((мг/кг*день))-1

Розрахунок популяційного (PCR) канцерогенного ризику

PCR = ICR × POP,                                

де 

POP – чисельність досліджуваної популяції, людина; 

ICR – індивідуальний канцерогенний ризик.

Для канцерогенних ризиків застосовується шкала ВООЗ від <10⁻⁶ (мінімальний) до >10⁻³ (високий, De Manifestis).

Таким чином, методологія оцінки ризику дозволяє перейти від формального контролю гранично допустимих концентрацій до системного аналізу потенційних наслідків для здоров’я населення. Результати такої оцінки можуть використовуватися при плануванні заходів санітарного захисту, розробці програм оздоровлення атмосферного повітря, проведенні ОВД, СЕО та інших процедур екологічного управління.

Запрошуємо на курс підвищення кваліфікації «Охорона атмосферного повітря. Практичні аспекти для бізнесу»

🗓️ 28 жовтня 2025 року

📍 Онлайн-формат

Курс допоможе екологам, лаборантам, інженерам, проєктантам і керівникам підприємств:

          • зрозуміти нові вимоги Закону «Про охорону атмосферного повітря»;
          • навчитися розробляти й обґрунтовувати обсяги викидів;
          • провести розрахунки розсіювання із урахуванням реальних умов та забудови;
          • правильно організувати виробничий екоконтроль і звітність;
          • підготуватися до інтегрованого дозволу (ІДД) у межах реформи промислового забруднення.

🚀 Тримайте завжди руку на пульсі — оформіть передплату на 2026 рік на професійний журнал-сервіс «Sustainability Leaders Guide» — для всієї команди вашого підприємства.

Журнал-сервіс «Sustainability Leaders Guide» — створений практиками для практиків.

Жодної теорії — лише алгоритми дій, кейси, інструкції, перевірені рішення.

Виникли питання щодо абонплати? Зверніться:

      • 0 800 330 351 

або 

      • 063 441 23 58, i.plugareva@ukraine-oss.com
      • 098 999 63 12, a.moroz@ukraine-oss.com
      • 067 110 71 73, 093 787 29 64, v.tymoshenko@ukraine-oss.com
      • (099) 370-4227, (096) 740-3028, a.prystupa@ukraine-oss.com
Banner close