Search
Generic filters
Вхід в кабінет

Від перевірки до кримінального провадження: що має знати бізнес уже сьогодні?

Сьогодні, фахівці, що дотичні до питань екологічної безпеки, розібрали понад 50 практичних кейсів і відповідей на найскладніші питання екологічного законодавства на практичному інтенсиві «Екологічна кримінальна безпека підприємства (Eco-Legal Shield)», який реалізується командою Офісу сталих рішень спільно з Асоціацією професіоналів довкілля PAEW.

Ми всі бачимо, що останніми роками екологічне законодавство стрімко змінюється. Посилюється контроль, змінюється підхід до перевірок, формується нова судова практика, а екологічні порушення дедалі частіше стають предметом кримінальних проваджень. Сьогодні екологічні ризики — це вже не лише компетенція еколога. Це питання, яке стосується керівників підприємств, юристів, виробничих служб і всіх, хто бере участь у прийнятті управлінських рішень.

Саме тому сьогоднішній інтенсив був побудований максимально практично. Ми не лише аналізували норми законодавства. Ми розібрали реальні кейси, типові помилки підприємств, алгоритми дій під час перевірок та ситуації, які вже призводили до значних фінансових втрат або кримінальної відповідальності посадових осіб.

З учасниками працювала АНЖЕЛІКА ЛІВІЦЬКА, віцепрезидентка Асоціації професіоналів довкілля «PAEW» з питань міжнародної взаємодії та євроінтеграції, керівниця практики енергетики та природних ресурсів, а також захисту довкілля і сталого розвитку ARZINGER, яка зазначила:

«Ми звикли сприймати екологічне законодавство як систему дозволів, звітності та перевірок. Проте сьогодні ситуація суттєво змінилася. Порушення природоохоронних вимог дедалі частіше стають не лише підставою для адміністративної відповідальності, а й приводом для відкриття кримінальних проваджень, проведення обшуків, вилучення документів, арешту майна та притягнення до відповідальності керівників і посадових осіб підприємств.

Саме тому ми розглянемо, які екологічні порушення сьогодні найчастіше стають предметом уваги контролюючих та правоохоронних органів, як вибудовується взаємодія між Державною екологічною інспекцією, прокуратурою, поліцією та іншими органами, а також які процеси всередині підприємства є найбільш вразливими з точки зору виникнення кримінальних ризиків.

Окрему увагу приділимо практичним помилкам керівництва, які можуть призвести до персональної відповідальності посадових осіб. Адже дуже часто кримінальні ризики виникають не через навмисні дії, а через відсутність належної організації екологічного менеджменту, контролю, документального підтвердження або своєчасного реагування на порушення.»

Також з учасниками працювала ЛЮДМИЛА ХОМІЧ, еколог, аудитор, віцепрезидентка Асоціації професіоналів довкілля PAEW, яка зауважила:

«Вода, відходи, атмосферне повітря, стан земель і організація місць тимчасового зберігання — саме тут найчастіше виникають екологічні ризики. У цьому модулі ми розглянемо типові порушення, їх наслідки та практичні рішення, які допоможуть мінімізувати ризики для підприємства. 

І наше завдання — це навчитися побудові ефективної системи екологічної безпеки на підприємстві. Зрозуміти як розподіляти відповідальність між підрозділами, налагодити внутрішній контроль і зробити екологічну безпеку не формальною вимогою, а невід’ємною частиною системи управління ризиками та сталого розвитку бізнесу.»

І на завершення МИКОЛА КОШИК, юрист, керуючий партнер Koshyk & Partners Law Firm:

«Сьогодні доволі динамічно змінюється підхід правоохоронних органів до екологічних правопорушень. Те, що ще кілька років тому завершувалося адміністративним штрафом, сьогодні все частіше стає підставою для відкриття кримінального провадження. Разом з експертом проаналізуємо сучасну практику, визначимо, де проходить межа між адміністративною та кримінальною відповідальністю, та які ризики це створює для підприємств і їх посадових осіб.»

🧐 Відповіді на які питання надано під час роботи на курсі? Надаємо перелік питань нижче і звертаємо увагу, якщо ви пропустили це навчання, Ви можете отримати ВІДЕОЗАПИС або ознайомитись з відповідями на сторінках цифрового журналу «Sustainability leaders guide» (від «Офісу сталих рішень»)

Учасники розібрали прикладні робочі ситуації:

            • Чи має право Державна екологічна інспекція проводити перевірку виконання припису під час дії воєнного стану?
            • Чи існує на сьогодні процедура зупинення (закриття) діяльності підприємства за рішенням суду за позовом Державної екологічної інспекції? Який порядок її застосування?
            • Який правовий статус Методики розрахунку розміру шкоди від забруднення ґрунтів (методики розрахунку забруднення ґрунтів) станом на сьогодні?
            • Якщо під час воєнного стану генератори не визнаються джерелами викидів і не потребують дозволу, на яких підставах підприємства можуть притягатися до відповідальності за їх експлуатацію без дозволу?
            • Яка відповідальність передбачена за невиконання вимог наказу № 1534 від 26.11.2024 щодо ведення обліку відходів, неподання щомісячної типової форми обліку та неоформлення картки перевезення (приймання-передачі) відходів?
            • Яка відповідальність настає за подання декларації про відходи з недостовірними відомостями? Хто та яким чином може виявити такі порушення?
            • За який період Державна екологічна інспекція має право перевіряти діяльність підприємства під час проведення перевірки?
            • Чому при поданні декларації через Єдину екологічну платформу анулюється чинний дозвіл, а декларація не використовується лише як документ для актуалізації інформації? Чи плануються зміни до цього механізму?
            • Які питання має право перевіряти Державна екологічна інспекція під час перевірки виконання припису: лише зазначені у приписі чи також інші питання? Яким нормативно-правовим актом це регулюється?
            • Яка відповідальність передбачена за відсутність або неналежне ведення обліку роботи стаціонарних джерел викидів?
            • Який юридичний статус мають листи-роз’яснення державних органів? Чи можна використовувати їх як доказ у суді, якщо вони містять застереження, що не є нормативно-правовими актами?
            • Який правовий статус дозволів на оброблення відходів, що не мають небезпечних властивостей, отриманих за спрощеною процедурою?
            • Як підприємству діяти, якщо після ракетного обстрілу Державна екологічна інспекція склала акт про заподіяну довкіллю шкоду? Які заходи необхідно вжити, у які строки та хто має здійснювати поводження з відходами руйнувань і забрудненими земельними ділянками?
            • Які дозвільні документи необхідні для використання біоцидів (зокрема цинку піритіону) у виробництві? Які вимоги законодавства слід враховувати та яка відповідальність передбачена за порушення правил їх використання?
            • Чи існують спеціальні вимоги до транспортування прекурсорів у межах території підприємства, якщо підприємство має ліцензію на їх використання та зберігання?
            • Кого підприємство повинно повідомляти про проведення обробки полів засобами захисту рослин: власників пасік чи органи місцевого самоврядування (територіальну громаду)? Яка відповідальність настає у разі загибелі бджіл?
            • Чи повинен утворювач небезпечних відходів додатково перевіряти фактичну спроможність ліцензованого підприємства здійснювати їх оброблення, якщо така спроможність вже перевірялася під час видачі ліцензії? Чи переходить право власності на відходи після підписання акта приймання-передачі?
            • Чи може підприємство реалізовувати продукцію, яка за своїми ознаками є відходами, як товар або вторинну сировину (наприклад, добрива, пелети), якщо їй не надано статусу відходів? Які ризики та відповідальність можуть виникнути?
            • Яка відповідальність передбачена за передачу (реалізацію) відходів пластику суб’єкту господарювання, який не має дозволу на здійснення операцій з оброблення таких відходів?
            • Чи правомірно реалізовувати макулатуру, полімерну плівку, ПЕТ, металеві бочки з-під олії та дерев’яні піддони як матеріали (товар), а не як відходи?
            • Чи необхідно підприємству отримувати дозвіл на здійснення операції з дроблення власних пластикових відходів?

🤝 Допомагаємо ефективно впроваджувати нові підходи в роботі та відповідати сучасним вимогам.

Слідкуйте за нашими анонсами – попереду ще більше корисних заходів 👇

З  питань щодо участі в курсах:

        • 0 800 330 351 (безкоштовно зі стаціонарних та мобільних телефонів)

або

        • (063) 441-23-58, i.plugareva@ukraine-oss.com
        • (098) 999-63-12, a.moroz@ukraine-oss.com
        • (067) 110-71-73, (093) 787-29-64, v.tymoshenko@ukraine-oss.com
        • (099) 370-4227, (096) 740-3028, a.prystupa@ukraine-oss.com