Від «зеленої» до «чистої»: як ЄС перезавантажує кліматичну й ESG-політику
Євросоюз поступово змінює мову й логіку своєї кліматичної політики.
У проєкті робочої програми Єврокомісії на 2026 рік замість формулювання «відновлювана енергія» дедалі частіше з’являється поняття «чиста енергія». За цим, на перший погляд, косметичним ребрендингом стоїть радикальніший зсув: у нову «чисту» категорію можуть потрапити не тільки сонце й вітер, а й атомні станції та технології уловлювання й зберігання вуглецю (CCS).
За даними EcoPolitic із посиланням на витік робочого документа та матеріали Euractiv, у проєкті плану на 2026 рік прямо розглядається варіант, коли правила для відновлюваної енергетики оновлюють, а термінологію «renewable» замінюють на «clean». Це відкриває можливість офіційно зараховувати атомну генерацію та проєкти CCS до «чистих» рішень у європейській енергетиці й інвестиційній політиці.
Паралельно змінюється тон усієї програми: замість нових великих «зелених» законів Брюссель усе частіше говорить про спрощення, перегляд і «оптимізацію» вже ухвалених правил. Екологічні НУО, зокрема European Environmental Bureau, вказують, що у проєкті робочої програми 2026 року мало нових ініціатив для природи й клімату, натомість наголос зроблено на конкурентоспроможності й зменшенні навантаження на бізнес.
Кліматична ціль на 2040 рік застрягла між сталлю та автопромом
Цей термінологічний зсув збігається у часі з політичним глухим кутом навколо нової кліматичної цілі ЄС на 2040 рік. Єврокомісія запропонувала орієнтир — скорочення викидів на 90% порівняно з 1990 роком. Проте міністри довкілля на зустрічі 18 вересня так і не змогли погодити позицію, а ухвалення рішення відклали на рівень лідерів держав.
За даними Reuters та WWF, блокуючу роль зіграли насамперед Франція та Польща, до яких приєдналися ще кілька країн. Вони наполягають: перш ніж фіксувати цифру на 2040 рік, ЄС має чітко прописати пакет підтримки для енергоємних галузей – металургії, хімії, автомобільної промисловості. Через суперечки ЄС уже пропустив граничний термін ООН на оновлення своїх кліматичних зобов’язань у вересні, що б’є по його репутації глобального лідера кліматичної політики.
У такій конфігурації атомна енергетика та CCS стають для низки урядів своєрідними «запобіжниками»: вони дозволяють декларувати амбітні цілі, зберігаючи при цьому простір для роботи важкої промисловості, яка не встигає «обнулитися» лише за рахунок ВДЕ.
ESG-режим для бізнесу: директиви – тільки для «гігантів»
На фоні цих дискусій ЄС рухається й до помітного послаблення корпоративних зобов’язань у сфері сталості. Йдеться насамперед про Директиву про належну екологічну та правозахисну перевірку (Corporate Sustainability Due Diligence Directive, CSDDD / CS3D).
Як нагадує EcoPolitic із посиланням на домовленості у Європарламенті, нові пороги застосування CSDDD пропонують встановити на рівні компаній із понад 5000 працівників і оборотом від €1,5 млрд. Раніше обговорювався значно ширше охоплення: близько 1000 працівників і €450 млн річного обороту. Фактично, обов’язкова «ESG-перевірка» ланцюгів постачання залишиться тільки для транснаціональних гігантів, тоді як середній і значна частина великого бізнесу випадуть із жорсткого регулювання.
Аналітики Social Europe та профільні юрфірми звертають увагу, що це радикальний відкат від початкової позиції Єврокомісії, де планували охопити компанії вже від 500 працівників і €150 млн обороту. Зараз же ЄС фактично погоджується, що найжорсткіші вимоги щодо прав людини та довкілля мають виконувати лише кілька тисяч найбільших корпорацій.
Паралельно через «Omnibus I» просувається спрощення й для звітності за стандартами CSRD: поріг по працівниках і обороту також суттєво підвищують, виводячи з-під обов’язкової нефінансової звітності десятки тисяч компаній у ЄС. Критики називають це «відкатом прозорості», прихильники – «необхідною розрядкою» для бізнесу, який одночасно має інвестувати в декарбонізацію, цифровізацію й оборону.
Курс «від зеленого до чистого»: що це означає на практиці
У сукупності ці кроки окреслюють нову логіку Брюсселя: менше «всеохопних» зелених вимог для бізнесу й більше простору для технологічного нейтралітету, де поруч із ВДЕ легітимізують атом і CCS. Для України та інших країн, що орієнтуються на європейські правила гри, це означає дві речі.
По-перше, мову доведеться оновити: в європейських дискусіях усе частіше звучатиме «clean energy», причому в ширшому сенсі, ніж просто «renewables». Для національних стратегій і таксономій важливо чітко розуміти, що саме ЄС вкладає у «чистоту» – і які технології реально отримають доступ до дешевшого капіталу.
По-друге, попри послаблення порогів CSDDD і CSRD, ринковий тиск на ESG-якість ланцюгів постачання нікуди не зникає. Навіть якщо юридично директива формально стосується лише кількох тисяч найбільших компаній, практично її вимоги «спускатимуться» на постачальників по всьому світу через договори, тендери та банківські вимоги.
І тому в реальній економіці питання залишиться тим самим: не чи готуватися до «чистої» енергетики та жорсткіших ESG-правил, а як саме це зробити так, щоб не вилетіти з європейських ланцюгів вартості.
Основні джерела
Хочете отримати повний доступ до всіх матеріалів?
👉 Оформіть передплату на журнал «Sustainability Leaders Guide» на 2026 рік!
Це єдиний в Україні прикладний журнал, створений практиками для практиків.
У виданні — жодної теорії, лише робочі ситуації, алгоритми дій, перевірені рішення, практичні кейси та поради, які можна застосувати безпосередньо на робочому місці.
МЗВ: як підсумувати 2025 рік і пройти верифікацію з першого разу?
🧐🤔 Як підготуватися до звітування за 2025 рік?
Як узгодити звітність з іншими внутрішніми системами підприємства?
Отримати відповіді на практичні питання — можете замовивши відео-навчання 👇
