Вуглець як нова валюта: практичний гайд із розрахунку та монетизації викидів CO2 у цементному виробництві
НАТАЛІЯ НЕТИС, головний спеціаліст з охорони довкілля ПрАТ «Кривий Ріг Цемент»
Для української цементної промисловості час, коли викиди CO2 були лише рядком у статистичній звітності, минув. Євроінтеграція, запуск механізму CBAM (Carbon Border Adjustment Mechanism) та підготовка до національної Системи торгівлі викидами (СТВ) перетворили діоксид вуглецю на фінансове зобов’язання.
Сьогодні тонна цементу має дві ціни: собівартість виробництва у гривні та «вуглецеву вартість» у євро. Для менеджменту підприємства (від головного інженера до фінансового директора) критично важливо розуміти фізику виникнення цих викидів та механіку їх переведення у грошовий вимір.
Цей гайд, побудований на виробничих даних ПрАТ «Кривий Ріг Цемент», демонструє, як побудувати систему управління цим новим видом активів та пасивів.
✅ РОЗДІЛ 1. Анатомія викидів: Де народжується CO2?
Цементне виробництво є унікальним, оскільки більшість викидів виникає не через спалювання палива, а через хімічну реакцію перетворення сировини. Згідно з міжнародним протоколом GHG Protocol, викиди поділяються на три охоплення (Scopes). Для цементного заводу критичними є перші два.
Scope 1: Прямі викиди (те, що вилітає з вашої труби)
Scope 2: Непрямі енергетичні викиди
Це викиди, які виникають на електростанціях, що виробили електроенергію для потреб вашого заводу (робота млинів, вентиляторів, конвеєрів). В Україні, де значна частка енергії виробляється на ТЕС, цей показник є суттєвим.
Scope 3: Ланцюжок постачання
Scope 3 охоплює всі непрямі викиди, що виникають у ланцюжку створення вартості підприємства, але не належать до Scope 1 (прямі викиди від печі та палива) або Scope 2 (придбана електроенергія).
✅ РОЗДІЛ 2. МЗВ, СВАМ ТА GHG PROTOCOL: Стратегія вуглецевого обліку для цементної галузі
В умовах європейської інтеграції України та глобального кліматичного переходу, розрахунок викидів парникових газів (CO2) перестає бути формальним обов’язком еколога і стає стратегічним фінансовим показником. Для цементної галузі, яка є однією з найбільш вуглецемістких, розуміння різниці між системами МЗВ, CBAM та GHG Protocol є критичним для збереження конкурентоспроможності на зовнішніх ринках.
Система МЗВ — фундамент вуглецевої звітності в Україні
Система Моніторингу, Звітності та Верифікації (МЗВ) є юридично обов’язковою для українських підприємств. Вона фокусується виключно на Scope 1 — прямих викидах, що виникають на території заводу.
Від МЗВ до CBAM: Перехід від заводу до продукту
Механізм прикордонного вуглецевого коригування ЄС (CBAM) вимагає розрахунку «вбудованих викидів» на тонну конкретного товару.
GHG Protocol та Scope 3: Погляд за межі заводського паркану
GHG Protocol — це міжнародний стандарт корпоративної звітності, що використовується інвесторами та банками для оцінки ESG-ризиків.
Від Excel до Екосистеми: Автоматизація розрахунків
Сучасний вуглецевий облік неможливий без цифровізації. Величезний масив даних (від лабораторних аналізів до транспортних накладних) потребує автоматизованих рішень.
Чек-лист готовності підприємства
Синхронізація систем МЗВ, CBAM та GHG Protocol — це не просто екологічне завдання, а питання виживання бізнесу. Компанії, які вже сьогодні впровадять комплексний вуглецевий облік, зможуть мінімізувати податкове навантаження на кордоні з ЄС та залучити дешевші інвестиції для декарбонізації.
✅ Розділ 3. Практичний кейс: Розрахунок для викидів СО2 для цементного виробництва
Проведення розрахунків викидів парникових газів (ПГ) вимагає розуміння специфіки різних методологій. Наразі ми використовуємо три ключові підходи: МЗВ (Моніторинг, Звітність та Верифікація — часто в контексті СТВ), СВАМ (Carbon Border Adjustment Mechanism) та GHG Protocol.
Хоча вони базуються на схожих фізичних принципах, їхні цілі та межі розрахунку відрізняються.
Моніторинг, Звітність та Верифікація
В Україні система МЗВ регулюється законом «Про засади моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів».
Основні методи розрахунку за МЗВ
На відміну від добровільного GHG Protocol, МЗВ вимагає використання конкретних методичних рівнів (Tiers). Чим більше викидів у підприємства, тим вищі вимоги до точності даних (вищий Tier).
🔎 Стандартний метод (на основі розрахунків)
Найбільш вживаний для цементної галузі
E = AD * EF *OF,
AD (Activity Data): Дані про діяльність (кількість спаленого палива або використаної сировини). Мають базуватися на даних комерційного обліку (лічильники, ваги з відповідним класом точності).
EF (Emission Factor): Коефіцієнт викидів. Може бути стандартним (національним) або визначеним лабораторним шляхом (вищий Tier).
OF (Oxidation Factor): Коефіцієнт окиснення (яка частка вуглецю реально згоріла).
🔎 Метод масового балансу
Використовується, коли важко визначити викиди від кожного окремого джерела, але відомо, скільки вуглецю надійшло на вхід (сировина, паливо) і скільки залишилося в продукції чи відходах.
🔎 Метод безперервних вимірювань (CEMS)
Пряме вимірювання концентрації CO2 безпосередньо в трубі за допомогою газоаналізаторів. Вимагає дорогого обладнання та постійної калібровки.
Примітка: Специфіка для цементної галузі (ключовий акцент)
Цементне виробництво розраховує викиди за двома джерелами:
Оцінка вуглецевого сліду
Вуглецевий слід визначається міжнародними стандартами, зокрема ISO 14064 (для організацій) та ISO 14067 (для продуктів/послуг), а також Протоколом парникових газів (GHG Protocol), які пропонують методології для кількісної оцінки, звітності та перевірки викидів парникових газів протягом життєвого циклу об’єкта чи продукту.
Найбільш визнаним стандартом для цементу є протокол Global Cement and Concrete Association (GCCA). Посилання на актуальний калькулятор для розрахуннку викидів СО2 за Scope1 та 2 для цементного виробництва…
УВАГА! Цей матеріал опубліковано частково, – повна версія доступна у цифровому журналі «Sustainability Leaders Guide» №2/2026
Хочете завжди тримати руку на пульсі?
👉 Оформіть передплату на журнал «Sustainability Leaders Guide» на 2026 рік — для всієї команди вашого підприємства
Замовити передплату можна, звернувшись:
або
