Вуглецевий слід стає новою валютою експорту. Як CBAM змінює правила гри для українського бізнесу
Український бізнес входить у фазу, коли доступ до європейських ринків визначатиметься не лише ціною продукції чи ефективністю логістики, а й її вуглецевим слідом. Саме про цю трансформацію йшлося під час панельної дискусії «CBAM, ESG і зелений слід: хто програє експорт без енергомодернізації?», яка відбулася 26 березня 2026 року
Подію організувала компанія «Атмосфера» — учасник Асоціації професіоналів довкілля (PAEW), команда, що працює над прискоренням зеленої трансформації та енергетичного переходу в Україні.
Модераторкою дискусії виступила Людмила Циганок, президентка PAEW та засновниця ESG LIGA. Вона задала тон розмови, окресливши головну зміну, яка вже відбувається на ринку. Європейська економіка швидко переходить до моделі, де вуглецевий слід продукції стає такою ж важливою характеристикою, як її якість чи собівартість.
За словами Циганок, питання для українських компаній більше не є теоретичним. Бізнес має відповісти на дуже конкретні речі. Чи вміє він рахувати свої викиди. Чи здатен їх зменшувати. І чи може довести це партнерам у ЄС.
Водночас ключовою метою дискусії було змінити сам підхід до сприйняття нових правил. Учасникам запропонували подивитися на CBAM та ESG не як на витрати або регуляторний тиск, а як на можливість перебудови бізнес-моделі під нову економіку, де виграють ті, хто інвестує в енергоефективність, власну генерацію та кліматичні стратегії.
Ольга Семків, голова ESG LIGA PAEW, у своєму виступі сфокусувалася на зміні ролі ESG у компаніях. Вона відповіла на питання, чи залишається ESG комунікаційним інструментом, чи перетворюється на елемент економічної безпеки бізнесу. За її словами, у контексті CBAM ESG вже не може існувати як набір політик або звітів. Це система управління ризиками, яка дозволяє компанії бачити свої слабкі місця ще до того, як вони трансформуються у фінансові втрати або обмеження доступу до ринків.
Практичний вимір теми розкрила Тетяна Завгородня, виконавча директорка ТОВ «Бюро Еко-Стрім». Вона зосередилася на базовій проблемі, з якої починається CBAM для більшості підприємств. Бізнес часто не знає власних викидів. У рамках дискусії було розглянуто типові помилки при розрахунку, плутанину у Scope 1, Scope 2 та Scope 3, а також питання, чи можливо швидко підготуватися до вимог CBAM, якщо компанія стартує з нуля.
Інший важливий кут зору представила Ірина Данилкіна, директорка ТОВ «Бюро Еко-Стрім». Вона відповіла на питання, як кліматична політика може створювати економічну вигоду для бізнесу. Йшлося про механізми статті 6 Паризької угоди, які дозволяють перетворювати скорочення викидів на фінансовий актив. За її словами, українські компанії вже можуть працювати з цими інструментами, зокрема через проєкти відновлюваної енергетики, якщо правильно вибудують систему обліку та верифікації.
Практичний кейс енергомодернізації представив Олександр Ковпак, технічний директор компанії «Атмосфера». Він розповів про реалізацію проєкту власної сонячної генерації для підприємства «Бренвель» і відповів на питання, що насправді стає драйвером таких рішень. У фокусі були не лише кліматичні цілі, а й економіка, енергетична безпека та реальні строки окупності. Окремо було піднято питання складнощів впровадження, з якими стикається бізнес на практиці.
Учасники дискусії погодилися, що CBAM змінює сам принцип конкуренції.
Якщо раніше підприємства змагалися за рахунок вартості виробництва або швидкості поставок, то тепер до цього додається ще один фактор, який прямо впливає на фінансовий результат. Вуглецевий слід стає частиною ціни.
Підсумовуючи обговорення, Людмила Циганок зазначила, що для українського бізнесу ця трансформація відбувається в особливо складних умовах. Війна, енергетичні ризики та нестабільність економіки накладаються на необхідність швидкої інтеграції у кліматичну політику ЄС.
Водночас саме в цьому і полягає можливість. Компанії, які почнуть працювати з викидами, енергоефективністю та кліматичними інструментами не під тиском, а як частиною власної стратегії, отримають суттєву перевагу на ринку.
Дискусія показала, що інструменти для цього вже існують. Питання полягає не в тому, чи зміниться економіка. Питання в тому, хто встигне адаптуватися першим і використати ці зміни як ресурс для зростання.
Прес-служба Асоціації PAEW
