Виробництво компосту поза законом в Україні: що робити бізнесу?
АПК України з великою кількістю сільськогосподарських земель потребує значних обсягів добрив. Форми господарювання і власності на землю за роки незалежності України помножені на виклики війни негативно позначилися на родючості ґрунтів, що проявляється у втраті значної частини гумусу, незбалансованості вмісту поживних елементів, підкисленні та залуженні ґрунтів, дефіциті рухомих форм фосфору, калію та ряду мікроелементів, переущільненні, хімічному та радіаційному забрудненні, ерозії.
Перевагою органічних добрив над мінеральними є наявність багатовікового досвіду використання.
Вони діють на рослину повільніше, у міру розкладання, але протягом тривалого періоду та є суттєво безпечнішими за мінеральні добрива.
Не можна забувати і про екологічні наслідки незбалансованого використання мінеральних добрив. Погіршення властивостей ґрунту, забруднення води та повітря з року в рік набуває дедалі більшого масштабу в Україні внаслідок використання мінеральних добрив.
Органічні добрива широко використовуються у Європі
Розвинені країни Європи — Німеччина, Велика Британія, Нідерланди, які поряд із внесенням значної кількості мінеральних добрив (350–800 кг/га д.р.) вносять на гектар орної землі і високі норми органічних добрив 26–75 тонн, одержуючи при цьому стабільно 55–60 ц/га зернових культур.
План дій з розвитку циркулярної економіки Європейської Комісії максимально стимулює використання органічних добрив в сільському господарстві ЄС.
Передбачається, що добрива з перероблених органічних відходів становитимуть 30 % від усіх добрив в ЄС найближчим часом.
Використання органічних добрив створює передумови для розвитку органічного сільськогосподарського виробництва, що дозволить фермерам, в перспективі, збільшити дохід від реалізації продукції.
Чимало аграріїв, що займаються органічним землеробством у нашій країні, знаходять для себе ринки збуту за кордоном, переважно у західноєвропейських країнах.
Втім, доволі високий платоспроможний попит на такий товар існує і в Україні.
Завдяки новому регламенту ЄС щодо добрив, які набули чинності в липні 2022 року, нові правила підвищать роль єдиного ринку, допоможуть зменшити вплив добрив на навколишнє середовище, обмежать їхній ризик для здоров’я людини, а також зменшать залежність Європи від імпортних добрив.
Нові правила ЄС незабаром дозволять продавати в ЄС більше органічних добрив і добрив із відходів.
Регламент охоплює низку добрив, включаючи матеріали для вапнування, покращувачі ґрунту, засоби для росту, біостимулятори та суміші для рослин. Це важливий крок до сталого сільського господарства, однієї з цілей Зеленої угоди.
Застосування компосту відповідає сьогоднішнім трендам відновлення ґрунтів, екологізації землеробства, зменшення хімічного навантаження на ґрунт та оптимізації витрат на вирощування культур.
Чи в пріоритеті України сталий та збалансований розвиток аграрного сектору регіону, основою якого є екологічно чисте виробництво?
Продукцію, яку вирощують без застосування мінеральних добрив, продають за вищою ціною, ніж урожай із полів, де працюють за традиційною технологією.
За статистикою, В Україні сьогодні вносять в середньому лише 0,4 т/га органічного добрива (гною). Тоді як на піку виробництва тваринництва в 1990 році в Україні вносилось 8,6 т/га. І це була науково обґрунтована норма.
Чому виробництво компосту опинилось поза законом в Україні?
Про суперечність закону
Розглянемо законодавство
Як повідомляла восени цього року Асоціація PAEW, відповідно до Закону України «Про побічні продукти тваринного походження, не призначені для споживання людиною», прийнятого у 2015 році, утворювач має право зберігати, обробляти та вносити в поля органічне добриво без додаткових дозвільних документів.
Але йому суперечить ст. 2 Закону України «Про управління відходами», прийнятого у 2022 році. Дія закону не поширюється на побічні продукти тваринного походження, не призначені для споживання людиною, крім тих, до яких застосовуються операції спалювання, захоронення або які використовуються для біогазу та компосту.
Відповідно, гній, який використовується для компостування або виробництва біогазу, тепер стає відходом, і на нього розповсюджуються всі вимоги закону про управління відходами.
Тобто для того, щоб легально виготовляти компост із гною, тепер потрібно оформлювати дозвіл на обробку відходів, а отримання цих документів може затягнутися приблизно на рік та орієнтовно коштуватиме 1,5 млн грн.
Тож із 9 жовтня, коли документ набув сили, виробники, які не оформили дозволу, опинились поза законом.
В той час, як досвід ЄС демонструє спрощену процедуру отримання дозволу або виведення з під дії дозволу процесу компостування (це заохочення фермерів компостувати та додаткові пільги), Україна ризикує скоротити обсяги компостування та аграрії будуть знову тимчасово зберігати гній та вносити його в поля.
Компостування будь-яких органічних відходів — рішення дуже правильне.
Закон зачепить і виробників біогазу.
Бо при його виробництві також утворюються органічні відходи, але вони ще й токсичні.
І найкращий вихід — їх також піддати компостуванню, тобто ферментації за допомогою бактерій та допоміжних речовин, залежно від кінцевого продукту, який ви хочете отримати в результаті.
Ускладнюючи можливість отримання, зокрема, й органічного добрива з органічних же відходів, таким чином законодавці аж ніяк не сприяють екологізації чи зменшенню шкоди довкіллю.
Докладніше:
Запрошуємо на Спеціалізований курс «Правові та практичні питання управління відходами» вже 20 грудня, щоб разом з експертами розібрати всі новації законодавства та підготувати підприємство до нових вимог
