Search
Generic filters
Вхід в кабінет

Як бізнес адаптується до нових правил у сфері відходів: підсумки живого семінару «ЗАКОН І ВІДХОДИ»

28 травня в Міжнародному виставковому центрі відбувся практичний Живий семінар «ЗАКОН І ВІДХОДИ: юридичні виклики та рішення», організований Офісом сталих рішень спільно з Асоціацією професіоналів довкілля (PAEW) в рамках PLAST EXPO UA 2025 та Міжнародного промислового форуму — головної індустріальної події України.

🔍 Програма заходу охопила ключові аспекти реформи управління відходами, які вже впливають на бізнес-практики в Україні:

        • нова класифікація та облік відходів;
        • вимоги до дозволів та вибору контрагентів;
        • правовий статус побічних продуктів і припинення статусу відходів;
        • повторне використання, продаж та відповідальність підприємств;
        • облік медичних відходів і нові законодавчі вимоги;
        • бухгалтерський облік відходів та практичні кейси розмежування між ТМЦ і вторинними ресурсами.

Учасники мали змогу поставити питання, розібрати реальні кейси, отримати консультації фахівців та протестувати нові підходи до класифікації і звітності під час практичного блоку. 

З учасниками працювала ЛЮДМИЛА ХОМІЧ, віцепрезидентка профспілки PAEW, яка наголосила:

«Ми розпочинаємо першу частину нашого семінару, присвячену фундаментальним аспектам управління відходами — саме з неї починається будь-який екологічний комплаєнс на підприємстві.

Сьогодні закон вимагає не просто знати, скільки відходів утворюється, а розуміти, як і чому вони виникають, який у них потенціал, та як зробити з них ресурс. Ми говоритимемо про ієрархію поводження з відходами не як формальну вимогу, а як економічний інструмент, що дозволяє підприємствам утворювати менше — заробляти більше.

У центрі уваги — нова класифікація відходів, формування облікової політики підприємства, дослідження складу та властивостей відходів, розроблення планів управління за Порядком № 1003, а також механізми припинення статусу відходів і визначення побічних продуктів.

Також розглянемо практичні питання зберігання, зокрема:

      • що робити з відходами, які накопичуються понад рік?
      • як уникнути ризиків, якщо їх тимчасово немає кому передати?

Завершимо цей блок обговоренням інструментів первинного обліку, звітності, декларування та моніторингу місць утворення і зберігання відходів.

Усе це — не просто бюрократія. Це база для правильних управлінських рішень, зниження витрат, уникнення штрафів і переходу до циркулярної економіки, до якої ми всі прагнемо.

Запрошую до уважної участі, фіксації питань та, звісно, активного обговорення. Ми тут не лише, щоб навчатися, а щоб разом формувати нову практику поводження з відходами в Україні». 

НАТАЛІЯ РІЗАК, голова комітету з агроекології Асоціації професіоналів довкілля (PAEW) допомогла учасникам розібратися із новелами управління медичними відходами, де наголосила:

«Переходимо до надзвичайно важливої теми, яка стосується не лише охорони довкілля, а й здоров’я населення — медичних відходів.

У сучасних реаліях, особливо після пандемічних і воєнних викликів, питання правильного поводження з медичними відходами стало ще актуальнішим. Це категорія відходів, яка потребує підвищеної уваги, спеціального підходу та чіткої відповідності законодавству — від моменту утворення до остаточної утилізації.

У цьому блоці ми розглянемо:

        • що саме потрібно враховувати фахівцям, які відповідають за поводження з медичними відходами в лікарнях, лабораторіях, аптеках, ветклініках чи на виробництвах;
        • які законодавчі зміни вже набрали чинності, та які готуються до впровадження;
        • як формується судова практика у справах, пов’язаних із порушенням вимог щодо медичних відходів.

Ми поговоримо не лише про облік і класифікацію, а й про ризики, відповідальність, типові помилки та способи їх уникнення. Адже мова йде про відходи, що можуть нести епідеміологічну небезпеку, а відповідно — і підвищену юридичну відповідальність.

Цей блок покликаний дати вам зрозумілий і практичний орієнтир у складному правовому полі медичних відходів».

ВАЛЕНТИН ЩЕРБИНА, Віцепрезидент Асоціації професіоналів довкілля (PAEW) з військової екології та відновлення екосистем наголосив під час курсу щодо:

«Переходимо до завершального, але надзвичайно важливого блоку нашого семінару — бухгалтерського обліку відходів. Це тема, яка традиційно викликає багато запитань і перетину відповідальностей між екологами, бухгалтерами, аудиторами та керівниками підприємств.

Часто саме на стику бухгалтерського обліку та екологічного законодавства виникають непорозуміння, що призводять до помилок, штрафів або невірної фінансової звітності. Тому сьогодні ми говоримо про:

        • нормативну базу: Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» та стандарти П(С)БО, які регулюють облік відходів;
        • принципи розмежування: як правильно відрізняти відходи від побічних продуктів та б/в товарно-матеріальних цінностей;
        • оброблення чи продаж: як кваліфікувати операції з відходами у фінансовій звітності;
        • роль еколога в узгодженні обліку — адже без правильної первинної інформації не буде коректної звітності.

Завершимо блок практичним заняттям, де розглянемо прикладні ситуації, типові труднощі та способи оформлення документації для різних типів відходів і вторинної сировини.

Наше завдання — допомогти вам вибудувати єдину мову між екологічним та фінансовим обліком, уникнути податкових і екологічних ризиків та забезпечити прозорість управлінських рішень.

Запрошую до активної участі — саме ця частина найкраще показує, як екологія і економіка повинні працювати в одному напрямку».

Також разом з експертами учасники розібрали ряд питань:

      • Чи можемо ми офіційно обґрунтувати перехід до повторного використання відходів замість утилізації?
      • Як адаптувати наші існуючі відходи до нової класифікації?
      • Хто має право визначати код відходу згідно Європейського каталогу?
      • Яка відповідальність за неправильне віднесення відходу до певного класу?
      • Як діяти, якщо в одному потоці поєднані декілька видів відходів?
      • Якими внутрішніми документами оформляється облікова політика у сфері відходів?
      • Якщо по бухгалтерському обліку паперова упаковка, склобій, пластмасова упаковка має матеріальну цінність і передається на продаж з подальшою обробкою, – це рахується як вторинна сировинна, чи все ж відходи? І ці види облікувати у звітності?
      • Чи потрібно для відходів, коди яких в НПВ без * отримання протоколів лабораторних досліджень, що засвідчують відсутність небезпечних властивостей (наприклад: 16 01 03 Відпрацьовані шини; 15 01 02 Пластмасова упаковка )
      • Якщо компанія приймає відходи на утилізацію і ідентифікує іх як безпечні, чи потрібно робити їх дослідження?
      • Чи правильне твердження: для класифікації використовуємо виключно наявні коди Національному переліку відходів (НВП). Самостійно не доставляємо і не прибираємо * на кодах відходів? Якщо, наприклад,  шини забруднені небезпечними речовинами, і коду відходів шин з * в НВП не існує, то у разі неможливості визначити відповідний код у межах групи відходів 16 наступним етапом є визначення відповідного шестизначного коду відходів із застосуванням кодів відходів однієї із груп відходів від 1 до 12 і від 17 до 20, які закінчуються на “99”, у межах відповідної групи відходів? Який саме код використовувати для небезпечного відходу (забруднених) шин в цьому випадку?
      • Якщо підприємство є тільки утворювачем відходів, які документи по відходам мають у нього бути?
      • Будівництво або капітальний ремонт будівель. Хто вважається утворювачем відходів – власник будинку/земельної ділянки чи будівельна компанія?
      • Яким чином ведеться облік відходів від автотранспорту підприємства, якщо автомобілі обслуговуються на СТО (відходи від миття транспорту; відпрацьовані шини, акумулятори, фільтри, оливи та інші рідини, колодки, запчастини пластикові і металеві, а також транспортні засоби, зняті з експлуатації)?
      • Чи відносяться до відходів залізовмісні відходи , що утворилися на металургійному виробництві. І чи може підприємство використовувати свої залишки (залізовмісні відходи) без дозволу?
      • На підприємстві утворюються матеріали, які використовуються на тому ж підприємстві в якості сировини: скрап. обрізь, шлам, що містить залізо тощо. Чи є такі матеріали відходами та чи потрібно підприємству отримувати дозвіл на оброблення?
      • Якщо згідно класифікації відходів на підприємстві у переліку є відходи, що не є небезпечними, або ж з дзеркальними кодами, то для цих видів відходів обов’язково необхідно проводити лабораторні дослідження, чи все ж їх віднести до небезпечних?
      • Як відобразити облік побічних продуктів у внутрішніх процедурах?
      • Чи можемо ми використовувати електронні форми для фіксації первинного обліку?
      • Як погодити внутрішню облікову політику з вимогами ЕкоСистеми?
      • Хто має право проводити дослідження відходів на підприємстві?
      • Які вимоги до лабораторій, що визначають фізико-хімічні показники?
      • Як часто необхідно оновлювати результати досліджень?
      • Чи можемо ми не досліджувати відходи, якщо вони мають стабільний склад?
      • Чи є типовий шаблон плану управління відходами?
      • Як узгодити наш внутрішній план з вимогами Порядку №1003?
      • Який строк дії плану? Чи вимагається його щорічне оновлення?
      • Яка структура плану має бути для багатопрофільного підприємства?
      • Як правильно оформити документи для припинення статусу?
      • Чи можливо припинити статус, якщо речовина використовується на іншому підприємстві?
      • Які органи погоджують припинення статусу?
      • Чи можемо ми ініціювати процедуру припинення статусу для всіх однотипних відходів одразу?
      • На МТФ утворюється гній, який без додаткового оброблення зберігається протягом року до внесення  на власні поля. Чи є даний процесс компостуванням? Чи потрібно проходити процедуру ОВД? Бо деякі Департаменти екології не видають дозволи на викид без ОВД
      • Яким чином подавати щомісячну звітність до 5 числа, якщо система не працює?
      • Якщо на підприємстві повторно використовувати у процесі виготовлення продукції відходи металевої висічки. Чи буде це повторним використанням сировини  та вторинною переробкою відходів? Чи потрібно на це мати дозвіл? Висічка поки в категорії відходів.
      • Хто здійснює облік відходів будівництва: підрядник чи власник приміщення?
      • Яка форма форма подається підприємством яке збирає, перевозить і захоронює побутові відходи?
      • Якщо дозвіл на оброблення отриманий на D12, чи необхідно вести щоденной облік?
      • Чи потрібно подавати звітність за звітний місячний період, якщо відходи не передавалися суб’єктам обробки і не утворювалися нові відходи?
      • Якщо відходи металу перевести в категорію металобрухту, чи вважатиметься це побічним продуктом або вторинною сировиною, яку підприємство реалізує? Чи це визначає саме підприємство на власний розсуд?
      • Як часто (з якою періодичністю) утворювач відходів подає типову форму обліку?
      • Якщо підприємство одночасно утворює та обробляє частину своїх відходів, чи потрібно йому реєструватися і як утворювач, і як оброблювач?
      • Яка доцільність щоденного подання форми обліку відходів?
      • За яких умов наша продукція з відходів може бути визнана побічним продуктом?
      • Яку доказову базу потрібно зібрати для такого статусу?
      • Чи достатньо наказу по підприємству для визнання побічного продукту?
      • Як відобразити побічні продукти в обліку та звітності?
      • Чи потрібно оформлювати окремий дозвіл для тимчасового зберігання?
      • Що робити, якщо відходи зберігаються понад рік з об’єктивних причин (немає ліцензованого приймача)?
      • Хто відповідальний за ведення первинного обліку на рівні підрозділів?
      • Яка форма акта на списання відходів є актуальною у 2025 році?
      • Як узгодити паперовий облік із вимогами цифрової звітності в ЕкоСистемі?
      • Які дані мають бути відображені у звіті про утворення та поводження з відходами?
      • Чи потрібно проводити постійний моніторинг усіх дільниць, де утворюються відходи?
      • Які технічні засоби допустимі для моніторингу — відео, датчики, фотофіксація?
      • Як документально оформлювати результати внутрішнього моніторингу?
      • Хто несе відповідальність у разі порушення умов зберігання в цеху?

Під час перерви учасники мали можливість відвідати виставку, ознайомитися з новими рішеннями у сфері промисловості, а також налагодити нові партнерства.

📣📣📣

Слідкуйте за подальшими подіями Офісу сталих рішень та PAEW попереду ще більше практики, прикладів і відповідей на найгарячіші запитання про відходи та екологічну безпеку.

Якщо маєте питання, звертайтеся:

Безкоштовно зі стаціонарних та мобільних телефонів: 0 800 330 351

або

    • (063) 441-23-58, i.plugareva@ukraine-oss.com
    • (098) 999-63-12, a.moroz@ukraine-oss.com
    • (067) 110-71-73, (093) 787-29-64, v.tymoshenko@ukraine-oss.com
    • (099) 370-4227, (096) 740-3028, a.prystupa@ukraine-oss.com