Як підприємствам підготуватися до CSRD?
Розуміння Директиви про корпоративну звітність про сталий розвиток (CSRD) залишається важливим викликом для компаній у всій Європі…
В Україні цей шлях лише розпочинається.
CSRD — це не лише дотримання нормативних вимог; це являє собою трансформаційний зсув, який спонукає компанії включати стійкість у свої основні стратегії та узгоджуватись з амбітними кліматичними цілями Європейського Союзу.
З моменту впровадження CSRD ми спостерігаємо підвищений попит на алгоритми дій щодо того, як підприємства можуть не лише дотримуватися, а й використовувати ці вимоги для підвищення стійкості, підвищення довіри зацікавлених сторін і стимулювання стійких інновацій.
Оцінка суттєвості, безумовно, є одним із найскладніших аспектів відповідності CSRD, оскільки вона вимагає від компанії розглядати обидві сторони медалі.
Як підприємства можуть підготуватися до CSRD?
Як компанії повинні керувати цими оцінками суттєвості та яких передових практик вони можуть дотримуватися?
Концепція подвійної суттєвості лежить в основі CSRD, і вона суттєво відрізняється від традиційної фінансової звітності.
Коротше кажучи, подвійна суттєвість означає, що компанії повинні оцінювати два аспекти:
Фінансова суттєвість зосереджується на тому, як проблеми сталого розвитку, наприклад кліматичні ризики, впливають на прибутки компанії.
Але суттєвість впливу не менш важлива, і саме тут багато компаній стикаються з проблемами. Це вимагає від компаній оцінки того, як їх діяльність впливає на навколишнє середовище та суспільство в цілому.
Це може бути, наприклад, через викиди вуглецю, трудову практику або вплив на біорізноманіття.
Щоб ефективно керувати цими оцінками, компаніям потрібно спочатку створити надійну структуру, яка дозволить їм чітко оцінювати обидва кути.
Найкращі практики, які ми бачили, включають залучення внутрішніх зацікавлених сторін у різних відділах — фінансів, операцій, сталого розвитку — оскільки це не те, з чим може впоратися лише команда сталого розвитку.
Вам дійсно потрібен комплексний підхід.
Крім того, величезну роль відіграє залучення зацікавлених сторін.
Звернення до інвесторів, співробітників, постачальників і навіть місцевих громад може допомогти підприємствам зрозуміти, де полягають їхні найбільші ризики та наслідки.
І давайте не забувати про оцінку суттєвості — багато компаній борються з тим, з чого взагалі почати. Хороша порада — визначити пріоритетність ключових питань, які мають велике значення для вашого бізнесу та важливі для зовнішніх зацікавлених сторін.
Узгодження цих проблем із глобальними рамками, такими як GRI або TCFD, також може зробити процес плавнішим
Компанії також повинні бути готові до правильної цифрової інфраструктури.
Для підприємств це починається з того, щоб переконатися, що їхні системи звітності оновлені та здатні генерувати дані в необхідному форматі.
Багато компаній уже знайомі з XHTML через фінансову звітність, але дані сталого розвитку можуть ще не бути інтегровані в ці системи.
Отже, першим кроком буде консолідація даних сталого розвитку на тих самих платформах, що використовуються для фінансової звітності.
Багато компаній звертаються до сторонніх програмних рішень, таких як XBRL або подібних інструментів, які допомагають із цифровим форматуванням і відповідністю таксономії. Ці системи можуть зробити весь процес більш ефективним, особливо для компаній, які вперше звітують за CSRD.
І справа не лише в технології — навчання має вирішальне значення.
Люди, які керують цими даними, повинні знати про особливі вимоги CSRD щодо тегування та звітності. Тож виділення часу на підвищення кваліфікації ваших команд точно окупиться в довгостроковій перспективі.
Збір даних із глобальних ланцюжків створення вартості надзвичайно складний, особливо щодо обсягу викидів 3.
Що робити компаніям, якщо вони не можуть отримати всю необхідну інформацію від своїх постачальників?
Викиди Scope 3 є однією з найскладніших частин звітності про сталий розвиток, і вони можуть становити величезну частину загальних викидів компанії.
Але дані про ланцюг створення вартості не завжди легкодоступні, особливо коли ви маєте справу з глобальними постачальниками, які можуть не мати таких самих можливостей звітування.
Перше, що компанії повинні зробити, це докласти розумних зусиль для збору цих даних.
CSRD чітко розуміє, що хоча ви можете не отримати все відразу, вам потрібно продемонструвати, що ви активно намагаєтеся.
Це означає зв’язатися зі своїми постачальниками, попросити дані та, де можливо, запропонувати підтримку, щоб допомогти їм задовольнити ваші потреби у звітності.
Якщо дані просто недоступні, компаніям дозволено тимчасово використовувати оцінки.
Це може базуватися на середніх галузевих показниках, контрольних показниках або інших надійних джерелах.
Але ви повинні бути прозорими щодо цього у своєму звіті — розкрити прогалини, пояснити, чому дані недоступні, і окреслити свої плани щодо покращення збору даних у майбутньому.
Інша стратегія, яка добре працює, полягає в тому, щоб спершу зосередитися на ваших головних або найбільш ризикованих постачальниках.
Почніть із постачальників, які найбільше сприяють викидам Scope 3 або створюють найвищі екологічні чи соціальні ризики, а потім розширюйте їх.
Також важливо розглядати це як довготривалий процес.
CSRD передбачає трирічний пільговий період для звітування про ланцюжок створення вартості, тому використовуйте цей час, щоб зміцнити свої відносини з постачальниками та створити необхідні системи для збору кращих даних з часом.
Плани з врахуванням зміни клімату є ключовою вимогою CSRD. На чому повинні зосередитися компанії, розробляючи ці плани, щоб забезпечити їх відповідність стандартам директиви?
Сlimate transition plan (план зміни клімату) — це, по суті, план компанії щодо того, як вона має намір узгодити свою діяльність з Паризькою угодою та метою ЄС щодо досягнення нульових викидів до 2050 року.
Але це не просто встановлення цілей; це про те, щоб мати чіткий, дієвий план, як досягти цього.
Для компаній першим кроком є встановлення науково обґрунтованих цілей — це цільові показники скорочення викидів, які відповідають останнім науковим дослідженням клімату.
Вкрай важливо, щоб ці цілі були не просто бажаними, а й досяжними та вимірними.
CSRD вимагає прозорості, тому підприємства повинні показати, як їхні коротко-, середньо- та довгострокові цілі вписуються в це ширше бачення.
І це не лише скорочення викидів; це повне переосмислення того, як працює бізнес, від ланцюгів постачання до використання енергії.
Сторона реалізації не менш важлива.
Компанії повинні продемонструвати, що їхні бізнес-стратегії дійсно узгоджуються з їхніми кліматичними цілями.
Зацікавленим сторонам, особливо інвесторам, важливо, щоб керівництво компанії було віддано цим цілям і щоб прогрес контролювався з року в рік.
Такий рівень підзвітності зрештою зміцнить довіру, але він вимагає від компаній міцного управління, яке гарантує, що план переходу активно виконується, а не просто «сидить на папері».
З якими основними проблемами стикаються компанії під час проведення оцінок суттєвості і як їх подолати?
Оцінка суттєвості, безумовно, є одним із найскладніших аспектів відповідності вимогам CSRD.
Одна з проблем полягає в тому, щоб знати, з чого почати.
Багато компаній перевантажені, тому що стійкість охоплює такий широкий спектр питань — клімат, права людини, біорізноманіття тощо. Головне – розставити пріоритети.
Ви не можете розглянути все відразу, тому компаніям потрібно визначити, які теми є найбільш суттєвими для їх конкретної галузі та діяльності. Наприклад, технологічна компанія може визначити пріоритети споживання енергії та електронні відходи, тоді як модний бренд може зосередитися на трудових практиках і споживанні води.
Ще одна проблема – процес збору даних.
Зібрати надійні, значущі дані може бути важко, особливо коли йдеться про такі сфери, як викиди Scope 3 або практика постачальників.
Тут компаніям варто починати з того, що вони можуть точно виміряти сьогодні, а потім з часом нарощувати потенціал. Оцінки суттєвості не є статичними — ви можете оновлювати й уточнювати їх у міру покращення звітності та поглиблення вашого розуміння своїх впливів.
Взаємодія із зацікавленими сторонами — будь то працівники, клієнти, інвестори чи навіть місцеві громади — також має вирішальне значення.
Вони можуть зрозуміти, що для них найважливіше, що, у свою чергу, допоможе вам узгодити свої пріоритети із зовнішніми очікуваннями. Цей внесок зацікавлених сторін часто кардинально змінює ситуацію, оскільки допомагає компаніям вийти за рамки дотримання нормативних вимог і фактично підключитися до своєї ширшої екосистеми.
Компанії повинні переконатися, що їхні дані щодо сталого розвитку є такими ж надійними, як і їхні фінансові дані.
Це означає наявність чіткої документації та систем для відстеження та перевірки показників ESG, які ви звітуєте.
Чим послідовнішими та прозорішими будуть ваші процеси, тим легше буде рухатися до ESG звітування.
Також доцільно почати співпрацювати з аудиторами на ранньому етапі. Чим раніше ви залучите їх до процесу звітування про сталий розвиток, тим краще вони зрозуміють ваш бізнес і ваш підхід до ESG.
Дочірні компанії іноді можуть покладатися на звітність материнської компанії про сталий розвиток, щоб уникнути подвійної звітності згідно з CSRD. Яка гнучкість дозволена для дочірніх компаній, і коли вони можуть використовувати консолідовані звіти групи?
Це важливий аспект CSRD, оскільки він визнає складність звітності для великих груп, особливо тих, які мають кілька дочірніх компаній у різних країнах.
Відповідно до CSRD дочірні компанії справді можуть уникнути подвійної звітності в певних випадках. Якщо дочірня компанія є частиною більшої корпоративної групи, яка вже готує консолідований звіт про сталий розвиток відповідно до CSRD, вона може бути звільнена від підготовки окремого звіту про сталий розвиток.
Однак для цього є певні умови.
Материнська компанія має відповідати вимогам CSRD на рівні групи, тобто консолідований звіт має відповідати Європейським стандартам звітності про сталий розвиток (ESRS). Крім того, консолідований звіт повинен містити всебічне висвітлення діяльності та впливу дочірньої компанії. Якщо звіт материнської компанії є неповним або не стосується певних суттєвих питань, що стосуються дочірньої компанії, звільнення може не застосовуватися.
Крім того, CSRD вимагає, щоб дочірні компанії надавали посилання на звіт материнської компанії у своєму звіті про керівництво. Це зроблено для того, щоб зацікавлені сторони, наприклад регулятори чи інвестори, все ще мали доступ до необхідної інформації. Але варто зазначити, що великі дочірні компанії, зареєстровані на біржі, не можуть просто відмовитися — зазвичай від них вимагається готувати власні звіти, навіть якщо їх материнська компанія складає консолідовану звітність. Усе зводиться до того, щоб ключова інформація щодо сталого розвитку не була втрачена в процесі.
Як покращити свою практику звітності?
Ще одним викликом є навчання та співпраця. У звітності про сталий розвиток часто беруть участь кілька відділів — фінансовий, операційний, відділ кадрів і навіть ІТ.
Важливо переконатися, що всі ці команди працюють на одній хвилі та розуміють важливість подання надійних даних. Рання взаємодія з постачальниками гарантій також є ключовою. Якщо аудиторів залучити до процесу на ранніх стадіях, вони можуть надати цінні відгуки про те, де можуть бути прогалини в даних або процесах, допомагаючи компаніям уникнути сюрпризів у майбутньому.
Недотримання CSRD може мати серйозні наслідки. Які юридичні та фінансові ризики неточної або неповної інформації про сталий розвиток і як підприємства можуть пом’якшити ці ризики?
Невідповідність CSRD — це не те, до чого будь-яка компанія повинна ставитись легковажно.
Ризики — як юридичні, так і фінансові — цілком реальні.
По-перше, CSRD надає національним регулюючим органам у всьому ЄС повноваження забезпечувати відповідність, і вони можуть накладати значні штрафи на компанії, які не відповідають вимогам щодо звітності або подають неточні чи неповні дані. Ці штрафи мають бути пропорційними, але й стримуючими, тому вони можуть бути досить великими, особливо для великих корпорацій.
Звітність про сталий розвиток стає все більш важливою для інвесторів, клієнтів і регуляторів. Якщо буде виявлено, що компанія надала оманливу інформацію (навмисно чи ні), вона може завдати серйозної репутаційної шкоди. В епоху соціальних медіа новини про невідповідність можуть швидко поширюватися, що призводить до втрати довіри зацікавлених сторін, яку важко відновити.
Щоб зменшити ці ризики, компанії повинні зосередитися на точності та прозорості своєї звітності. Це означає запровадження сильного внутрішнього контролю для перевірки даних перед їх поданням та забезпечення інтеграції процесу звітності про сталий розвиток у ширшу структуру корпоративного управління.
Варто також зазначити, що компанії повинні скористатися трирічним пільговим періодом для певних типів звітності, наприклад розкриття інформації про ланцюжок створення вартості. Цей час можна використати для посилення їхніх процесів і систем, щоб забезпечити їх повну відповідність вимогам до закінчення пільгового періоду. Бути проактивним тут є ключовим — чекати до останньої хвилини — це рецепт від проблем.
Як підприємства можуть використовувати відповідність вимогам CSRD як можливість покращити прозорість ланцюга постачання та практики сталого розвитку, особливо коли стикаються з опором постачальників?
Це чудовий момент, тому що хоча CSRD, безперечно, є нормативною вимогою, він також надає компаніям чудову можливість покращити прозорість свого ланцюжка поставок і практики сталого розвитку — сфери, які дійсно можуть виділити їх серед конкурентів.
Одним із ключових аспектів CSRD є його зосередженість на звітності про ланцюжок створення вартості, особливо щодо обсягу викидів 3 і належної обачності з дотриманням прав людини.
Для багатьох компаній це було проблемою, особливо коли постачальники не хотіли або не могли ділитися необхідними даними. Але варто сприймати цей виклик як можливість.
Джерело: The ESG Institute
Щоб допомогти українським компаніям:
систем обліку викидів парникових газів (на прикладі США) в ESG Liga запросили фахівців з GREENLOOP CLEANTECH.
Мова заходу – англійська, з синхронним перекладом українською.
11 жовтня запрошуємо на вебінар з теми «Облік викидів парникових газів: методи і найкращі практики в США – досвід для України»
Для питань щодо участі:
Безкоштовно зі стаціонарних та мобільних телефонів: 0 800 330 351
