Нормативи граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин із стаціонарних джерел визначаються за методикою, яка затверджується Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України, та розробляються: 

• на одиницю маси за одиницю часу; 
• на одиницю продукції чи сировини.

Нормативи граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин із стаціонарних джерел, затверджено Наказом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України від 27.06.2006 № 309 і включають наступні нормативи:

• нормативи гранично допустимих викидів суспендованих твердих частинок, недиференційованих за складом;
• нормативи гранично допустимих викидів речовин у вигляді суспендованих твердих частинок (мікрочастинки та волокна);
• нормативи гранично допустимих викидів забруднюючих речовин, визначених як канцерогенні речовини;
• нормативи гранично допустимих викидів пароподібних та газоподібних неорганічних сполук;
• нормативи гранично допустимих викидів забруднюючих речовин, віднесених до органічних сполук.

Зазначені нормативи встановлюють для чинних і тих, що проєктуються, будуються або модернізуються, стаціонарних джерел і належать до типу нормативів, що обмежують масову концентрацію забруднюючих речовин в організованих викидах стаціонарних джерел (мг/куб. м).

До технологічних нормативів допустимих викидів забруднюючих речовин або їх сумішей належать:

• поточні технологічні нормативи для робочих окремих типів обладнання, споруд на рівні підприємств із найкращою наявною технологією виробництва аналогічних за потужністю технологічних процесів;
• перспективні технологічні нормативи для нових і таких, що проєктують, будують або модернізують, окремих типів обладнання, споруд з урахуванням досягнень на рівні перспективних вітчизняних і світових технологій та обладнання.