Як відбувається комплексна оцінка інвестиційних проєктів у сфері водопостачання? Методологія вибору ефективного рішення
АВТОР:
ТЕТЯНА ТКАЧЕНКО, завідувачка кафедри технологій захисту навколишнього середовища та охорони праці КНУБА, членкиня Академії будівництва України
ВІКТОРІЯ САХНОВСЬКА, дослідниця кафедри технологій захисту навколишнього середовища та охорони праці КНУБА, практикуюча топ-менеджерка у галузях будівництва та екологічної безпеки
У сучасних умовах, коли принципи сталого розвитку стали ключовими у формуванні державної політики, міжнародного партнерства та інвестиційної діяльності, еколого-економічне обґрунтування проєктів набуває особливої ваги.
Зростаюча увага донорських структур до питань охорони довкілля, раціонального використання ресурсів і соціального впливу змінює саму логіку проєктного фінансування:
☝️ успішна грантова заявка вже не може обмежуватися лише розрахунками економічної доцільності. Вона має:
Саме такі проєкти — комплексні, міждисциплінарні, засновані на кількісних показниках, отримують перевагу в умовах високої конкуренції за фінансування.
Особливої актуальності ця вимога набуває в умовах масштабної інфраструктурної кризи, спричиненої повномасштабною війною в Україні. Станом на початок 2025 року об’єкти водопостачання та водовідведення продовжують зазнавати активних руйнувань, що спричиняє комплексну гуманітарну та екологічну кризу. Масштабні пошкодження критичної інфраструктури, включаючи водопроводи, каналізаційні мережі, насосні станції та очисні споруди у низці регіонів призводять до катастрофічного дефіциту питної води, погіршення санітарно-гігієнічних умов і, як наслідок, — до зростання загроз для здоров’я населення та поширення інфекційних захворювань. У таких умовах еколого-економічне обґрунтування інвестиційних ініціатив у сфері водної інфраструктури стає не лише питанням стратегічного планування, а й засобом оперативної мобілізації міжнародної допомоги через інструменти грантрайтингу. Оцінка екологічних втрат, соціальних ризиків і потенційних економічних вигід відновлення — це ключові аргументи для залучення фінансування в межах проєктів з відбудови.
Фахівці, що розробляють заходи з відновлення, повинні ретельно оцінити різні варіанти, враховуючи їх екологічні та економічні аспекти. Важливо обрати таку систему, яка буде максимально ефективною не лише на етапі проєктування та будівництва, але й під час її подальшої експлуатації. Вибір оптимальної системи має бути обґрунтованим комплексним аналізом, що забезпечить стійке функціонування інфраструктури з урахуванням довгострокових вигод для екології та економіки.
Таблиця 1. Критерії еколого-економічного обґрунтування
інвестиційних проєктів відновлення систем
водопостачання та водовідведення
ОПИС | РОЗРАХУНОК |
Критерій К1. Забезпечення населення послугами водопостачання та/або водовідведення | |
Оцінює здатність систем забезпечити якісні та надійні послуги для поточного та майбутнього населення | Відповідність індикаторам та критеріям досягнення % забезпечення |
Критерій К2. Вартість експлуатації | |
Оцінює загальні витрати, пов’язані з підтриманням та функціонуванням системи протягом її життєвого циклу | Розрахунок річних планованих витрат, що включаються до повної собівартості централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення відповідно до Порядку формування тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення. Визначається в грн./м3 питної (стічної) води |
Критерій К3. Капітальні витрати (приведені) | |
Оцінює загальну суму коштів, необхідну для створення (відновлення) або модернізації системи водовідведення | Наказ Мінрегіону від 1 листопада 2021 року № 281 (Настанова з визначення вартості будівництва). Визначається в грн |
Критерій К4. Вплив на оточуюче середовище | |
Оцінює потенційні негативні наслідки функціонування системи на екосистеми | Попередній висновок згідно Закону України «Про оцінку впливу на довкілля». За наявності позитивного висновку – 1 бал Негативного висновку – 0 балів |
Критерій К5.Надійність та стійкість під час війни | |
Оцінює здатність системи водовідведення незалежно функціонувати в екстремальних умовах, таких як обстріли, руйнування та перебої з енергопостачанням | Якщо система працює повністю незалежно – 1балл, частково незалежно — 0,5 балів, повністю залежна – 0 балів. |
Критерій К6. Енергоефективність | |
Оцінює ефективність використання енергії в системах водопостачання та/або водовідведення | Визначається в кВт/м3 питної (стічної) води. |
Критерій К7. Простота експлуатації та обслуговування | |
Простота експлуатації та обслуговування — оцінює зручність та легкість обслуговування системи | Визначається в кількості залученого персоналу, люд.-год./м3 або витратами на оплату праці грн./м3 |
Критерій К8. Прийнятність для місцевого населення | |
Оцінює відповідність принципам соціального діалогу та залучення громадськості до прийняття рішень | Якщо система повністю прийнятна – 1 бал, частково прийнятна — 0,5 балів, повністю неприйнятна – 0 балів |
Критерій 9. Термін служби | |
Відповідає принципам аналізу життєвого циклу та оцінювання зносу обладнання та споруд | Визначається в роках |
Критерій К10. Застосування енергозберігаючих та «зелених» технологій | |
Оцінюється рівень інтеграції в проєкт сучасних технологій, що спрямовані на зниження енергоспоживання, мінімізацію викидів, повторне використання ресурсів та загальне зменшення екологічного сліду | Застосовуються – 1 бал Не застосовуються – 0 балів |
Критерій К11. Строк реалізації проєкту | |
Оцінює тривалість проєктування, будівництва та введення в експлуатацію системи | Визначається і роках |
☝️ Для кожного критерію в кожному окремому випадку експертами встановлюється рівень значущості впливу кожного з показників на екологічну безпеку і інвестиційну привабливість.
Для практичних розрахунків може бути рекомендовано застосування коефіцієнтів значущості (отримані на підставі складання матриці домінування)…
Цей матеріал публікується частково і є невідʼємною частиною журналу «Sustainability leaders guide» №6, 2025 від «Офісу сталих рішень».
Не оформили передплату на журнал? Зверніться:
або
