Станом на грудень 2022 року об’єкти енергетики були атаковані більше ніж 200 разів. Такі цілеспрямовані влучання рф в об’єкти критичної інфраструктури вже назвали «холодомором».
За даними Міненерго України структура виробництва електроенергії протягом 2021 року виглядає наступним чином: АЕС – 55%, ТЕС та ТЕЦ – 29%, ВДЕ – 8%, ГЕС та ГАЕС – 7%, блок -станції – 1%.
Водночас, більшість ВДЕ, які генерують 8% електроенергії знаходяться на окупованих територіях. Також, Україна втратила контроль над Запоріжською АЕС.
При цьому, в структурі споживання електроенергії за даними Міненерго 2021 року майже половину становить промисловість, населення та комунально-побутові споживачі.
Як наслідок, в умовах постійних влучань в об’єкти енергетичної інфраструктури, здійснюються аварійні відключення енергопостачання, що також зумовлює відсутність газо-, тепло-, водопостачання.
Така ситуація вимушує застосовувати резервні, аварійні джерела електроенергії, зокрема генератори (бензинові, дизельні, газові) та приймати оперативні та адекватні рішення органами місцевого самоврядування.
Зокрема, компенсувати вартість придбаних генераторів суб’єктам господарювання
Також Кабінетом Міністрів України на засіданні 8 листопада було ухвалено рішення про звільнення від сплати ПДВ та ввізного мита на імпорт генераторів, трансформаторів, обігрівачів та інших товарів важливих для проходження опалювального сезону, сподіваючись, що таке рішення дозволить прискорити ремонти, покращити забезпечення світлом, і теплом.
Водночас, за вимогами ст. 10, 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» використання генератора може здійснюватися на підставі дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами викидів.
Також, використання генератора є додатковим джерелом викидів у розумінні постанови Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2017 р. № 1010 «Про затвердження критеріїв визначення планованої діяльності, яка не підлягає оцінці впливу на довкілля, та критеріїв визначення розширень і змін діяльності та об’єктів, які не підлягають оцінці впливу на довкілля» та Закону України «Про оцінку впливу на довкілля».
Відповідно, у випадку використання генератора в межах видів діяльності, передбачених частинами 2 та 3 статті 3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», таке використання потребує проходження оцінки впливу на довкілля та отримання висновку з оцінки впливу на довкілля.
За вказаних умов суб’єкти господарювання, у т.ч. ті, що належать до критичної інфраструктури змушені отримувати вказані дозвільні документи.
Отримання вказаних дозвільних документів вимагає значних часових ресурсів (від 3 до 6 місяців) та є несумісним з критичними потребами в подолання енергетичної кризи, що виникла через терористичні атаки з боку російської федерації, в зимових умовах!
Враховуючи дану критичну ситуацію, президентка Асоціації професіоналів довкілля ПАЕУ Людмила Циганок звернулась до КМУ, ДРС та народних депутатів від експертної спільноти з пропозицією доповнити «Прикінцеві положення» Закону України «Про охорону атмосферного повітря» (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., N 48, ст. 252; 2013 р., N 46, ст. 640) та статтю 17 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» (Відомості Верховної Ради України, 2017 р., № 29, ст. 315) перехідними положеннями щодо здійснення у період воєнного стану викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря генераторами (бензиновими, дизельними, газовими) без дозволу на викиди забруднюючих речовин стаціонарними джерелами викидів, без оцінки впливу на довкілля та отримання висновку з оцінки впливу на довкілля
– Дивитись пояснювальну записку
– Дивитись порівняльну таблицю
Прес-служба ПАЕУ
